ВІЗУАЛІЗАЦІЯ СМІТТЄПЕРЕРОБНОГО ЗАВОДУ / ЛМР

У столиці Болгарії – місті Софія (приблизно 1,2-1,3 млн мешканців) щодня утворюється 1200 тон твердих побутових відходів, які везуть на муніципальні об’єкти : завод механіко-біологічної обробки Садината та станцію біологічної обробки Хан Богров. Також у міста є одне сміттєзвалище для побутових відходів (поблизу заводу, куди і відправляється частина відходів, яка не переробляється) та ще одне – для будівельних відходів.

Типовий контейнерний майданчик міста Софія

Завод механіко-біологічної обробки Садината розташований за 8 км від міста. Він працює з 2015 року та має потужність обробляти 410 тис. тонн твердих побутових відходів у рік. Тільки за 2024 рік на даних потужностях було оброблено 408 тис. тонн відходів. Очікується, що у 2025 році цей показник буде перевищений. Це змушує муніципалітет робити налогос на роздільному зборі відходів ще безпосередньо на контейнерних майданчиках. Таким чином можна зменшити кількість відходів, які їдуть на обробку на завод та збільшити якість вторсировини.

Принцип роботи заводу механіко-біологічної обробки у Софії є стандартним для такого типу підприємств. Вантажівки зважуються при заїзді на територію та їдуть на розвантаження.

Відходи перед завантаженням у бункер

Далі оператор керує завантаженням відходів спеціальним краном з «кліщами». За один хват такий кран здатний перенести 4 тонни відходів у бункер завантаження. З бункеру завантаження відходи по конвеєрній стрічці потрапляють у машину, яка розриває пакети з відходами. Наступний етап – це відділення металу магнітами.  Далі – машина, яка розділяє відходи в залежності від їх розміру: це свого роду як великий барабан пральної машини, через отвори якого вилітають дрібні частинки, а більша фракція йде на конвеєрі на відсортовування вручну.

Транспортування відходів на сортувальну лінію

На кожній позиції кожен працівник відбирає один тип вторсировини: пластик, папір, якісь дрібні металеві предмети, небезпечні відходи, якщо такі побачать (наприклад батарейки).

Далі відходи конвеєрною стрічкою потрапляють на сушіння. Цей етап необхідний, щоб забрати вологу та стабілізувати органіку, яка швидко розкладається і виділяє звалищний газ.

Після сушіння утворюється сухий органічний залишок, який не йде на компостування, а використовується для підсипання сміттєвого полігону.

RDF у тюках по 1 тонні

Після сушіння приступають до виробництва RDF (англ. - refuse-derived fuel, це паливо, яке виготовляють з відходів, що не піддаються переробці: певні види пластику, забруднений папір, текстиль, гума, деревина. Найчастіше його використовують у печах цементних заводів).

Загалом завод механіко-біологічної обробки має наступні показники:

9,52% – вторсировина

28,51% – технологічні втрати

43,52% – RDF

18,45% – залишок

Технологічні втрати – це втрата маси під час сушіння, простіше кажучи – від випаровування вологи з органіки. Оскільки сміттєпереробний завод знаходиться поблизу великого шосе, то існує «міська легенда», що на ньому спалюють сміття, хоча насправді видно не дим, а пару від випаровування. Залишок йде на захоронення на міському полігоні ТПВ.

Суттєву проблему для технологічного обладнання у змішаних відходах становить папір, адже він розбухає та вимагає більше ресурсів при сушінні, скло та батарейки. Останні можуть вибухати у камерах зі шредерами, тим самим пошкоджуючи обладнання чи спричиняючи мікро-загоряння. Звичайно, що на заводі встановлені спеціальні тепловізори, завдяки яким можна побачити початок загоряння. Також на вхідній групі є датчики радіації, щоб запобігти потрапляння небезпечних радіоактивних відходів.

Даний завод не був побудований, щоб зменшити кількість відходів, які захороняються. Основне його завдання – виробництво RDF. Відбір вторсировини – це опція. І справді, кількість її доволі мала (9,52%), вона є забрудненою через те, що всі побутові відходи транспортуються разом та відповідно коштує дешевше, ніж чиста вторсировина.

На заводі працює близько 300 співробітників, з яких близько 20 – це адміністрація.

Cтанція біологічної обробки Хан Богров функціонує з 2014 року, приймає тільки органічні відходи з міста Софія та складається з двох частин – біогазової установки та станції компостування.

Протермінована продукція в очікуванні на обробку

Біогазова установка може обробляти до 20 тис.тонн харчових відходів в рік. Сюди потрапляють на утилізацію протерміновані продукти (все, що може йти в їжу – овочі, фрукти, олія, молоко, м’ясо, риба),  відходи підприємств харчової промисловості та органічні харчові відходи від бізнесу (ресторани, кафе, їдальні шкіл та кухні садочків). Тут застосовують анаеробну технологію утворюється біогаз, який за допомогою когенераційних установок перетворюють на електроенергію. Частина цієї електроенергії йде на підтримання реакцій утворення біогазу та технологічні витрати, частина – для потреб адміністративного корпусу, залишок – продається у загальну електромережу по зеленому тарифу. За добу в середньому 3 мегавати йде на підтримку функціонування станції, а 6 мегават продається у мережу.

Залишок органіки після виробництва біогазу пастеризується та йде на змішування з садово-парковими відходами на компостувальному майданчику. Щорічно приблизно 25 тис.тонн гілок, стовбурів дерев, скошеної трави та листя тут перебляються на 12 тис. тонн компосту, який використовують для підживлення міських клумб та продають аграріям.

На станції біологічної обробки Хан Богров працює приблизно 50 співробітників.

Ще муніципалітет Софії розглядав можливість сміттєспалювання на місцевій ТЕЦ (яка знаходить близько до центру міста), але після 8 років протестів громадськості та судових процесів, у 2023 цю ідею остаточно відкинули.

Благоєвград : за крок до роздільного збору органіки

Приблизно на 100 км південніше від Софії знаходиться місто Благоєвград, яке має свої об’єкти управління відходами – сміттєвий полігон, сортувальну станцію, компостувальну станцію та біогазову установку. Всі ці об’єкти знаходяться поруч одне з одним та щодня сюди везуть відходи з усього регіону. Приблизно 100 тис. мешканців регіону щороку утворюють 47 тис. тонн відходів.

Пункт розвантаження відходів

Тут немає такого просунутого заводу механіко-біологічної обробки, але є сортувальна лінія, де з конвеєрної стрічки вручну відбирають метал, ПЕТ-пляшки (прозорі, сині, зелені, коричневі, білі), пластик (твердий HDPE та плівку), папір. На жаль, ця вторинна сировина – це тільки 6% від загальної кількості відходів.

Відсортований пластик

Залишок з ковеєра йде на сушіння впродовж 2 тижнів з метою стабілізації органіки – щоб не утворювався звалищний газ. Опісля сушіння – це приблизно 70% відходів – йде на захоронення на полігоні.

Муніципалітет усвідомлює, що це дуже великий відсоток, тому місто стоїть на порозі запровадження роздільного збору органічних відходів від населення. Ця фракція становить близько 40% від загальної кількості відходів.

Наразі вже функціонує міська компостувальна станція для садово-паркових відходів (гілки, листя, трава). Її потужність 2600 тон у рік. На виході мають 1600 тонн компосту, який віддають на підживку місцевих парків.

Буквально нещодавно закінчили будівництво станції анаеробного компостування з біогазовою установкою. Це буде 4-та така станція у Болгарії. Наразі вона є на фінальному етапі введення в експлуатацію. її потужність – 15 600 тонн біовідходів у рік. Електроенергія, яку очікують отримувати – 6,2 мегавати у добу, частину з якої використовуватимуть на власні потреби, а частину – продаватимуть у загальну електромережу. Тут використовуватимуть трошки іншу технологію, ніж в Софії – суху метанізацію, залишок органіки буде йти на компостування.

Вантажівки для транспортування органічних відходів очікують на свій перший виїзд

Благоєвград має стати першим містом в Болгарії, яке налагодить роздільний збір органіки від населення безпосередньо на контейнерних майданчиках. Для цього в комплексі з будівництвом біогазовї установки вже закупили спеціальні вантажівки для органічних відходів, 120 та 240-літрові контейнери ( такі ж використовують у Львові).

Серед хороших практик міста слід відмітити централізований збір шин, які потім везуть на переробку у Софію, збір використаних матрасів з ліжок – їх можна залишити біля контейнерних майданчиків у визначені дні. Їх теж повезуть на переробку у Софію.

В місті фунціонує мобільньний пункт прийому протермінованих ліків, флюорисцентних ламп, лаків, фарб та дрібних електронних відходів. Це на зразок «Екобусу», який функціонує у Львові.

Також місто має партнерство з місцевою філією Kronospan, яка встановили поблизу залізничного вокзалу контейнери для дерев’яних меблів. Містяни можуть привезити туди самостійно дерев’яні дошки, стількиці, столи та частини меблів, а підприємство їх подробить та використає при виготовленні нових дерев’яних плит. За рік таким чином вдалось зібрати 18 тон деревини.

Зараз місто безкоштовно забирає у населення будівельні відходи та крупногабаритну техніку. Є встановлені норми на рік для мешканця. Потрібно подзвонити і залишити заявку на забір. Таким чином муніципалітет хоче зменшити кількість місць нелегального скидання будівельних відходів навколо міста.

Висновки

Досвід болгарських міст показує одне важливе: завод сам по собі не вирішує проблему сміття. Найважливіші зміни відбуваються ще на контейнерному майданчику, коли мешканці самі сортують сміття – відділяють пластик, папір, скло та органіку.

Саме активна участь людей робить систему ефективною:

• вторсировина має високу якість,
• органіка йде на компост, а не на полігон,
• менше сміття потрапляє на завод і зменшуються витрати на обробку.

Інакше будь-який завод, навіть найсучасніший, лишається лише технічним пристроєм, а не рішенням проблеми. Тому відповідальність за сортування – за кожним з нас.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.