фото: Zaxid.net
Через затори витрати транспортних підприємств зростають, адже йде більше споживання електроенергії, пального, ви ж очікуєте на зупинці довше, ніж це мало б бути, а кількість перевезених пасажирів падає з року в рік. І вирішити цю ситуацію можуть допомогти виділені смуги для громадського транспорту, пише громадський активіст Дем’ян Данилюк.
Навіщо місту громадський транспорт
Міська рада, а зокрема управління транспорту є організатором пасажирських перевезень у Львові. І основним її/його завданням є перевезти максимальну кількість людей в найбільш ефективний спосіб. Очевидно, що негативні чинники — тісняву, затримки, викиди, шум — потрібно звести до мінімуму, а позитивні — комфорт, швидкість подорожі, регулярність руху — наблизити до максимуму. І все це потрібно зробити в умовах історичного, сформованого міста та наявної структури забудови, а не в чистому полі.
Як забезпечити переміщення великої кількості мешканців у різні точки міста швидко, комфортно і недорого? Лише за допомогою громадського транспорту. Саме ним, згідно з дослідженням мобільності Львова, найчастіше пересуваються у Львові.
Читайте також: Як варто облаштовувати смуги для громадського транспорту, щоб львів’яни не сварились
Важливо додати, що громадський транспорт — це не для когось, а для всіх нас. На те він і називається громадським. Без нього місто не зможе жити, адже сотні тисяч людей повинні щодня приїхати на роботу і з неї, на навчання, за покупками тощо. Якщо поглянути на це дуже прагматично, то громадський транспорт доставляє гроші до товарів та послуг. Що менше часу ми втрачаємо на пересування, то більше маємо його на інші справи. Якщо в якомусь районі погане транспортне сполучення з центром чи іншими частинами міста, то це означає, що економіка міста недоотримує. Коли вам дуже кудись треба, звісно, ви якось туди дістанетесь, але так не повинно бути. Має бути просто, зручно і ефективно. Основне завдання громадського транспорту — постійно їхати. Громадський транспорт, який стоїть у заторі, нікому не потрібен.
The reduction in traffic congestion as a result of public transportation from r/educationalgifs
Скільки місця на дорозі потрібно для 200 людей в різних видах транспорту
Один великий автобус вміщує до 100 людей, середній — від 42 до 70. Трамвай — від 125 до 170. Два зчеплені вагони — це вже 250 пасажирів. Це 36 м довжини, що дорівнює 8 автомобілям в іншій смузі. Коефіцієнт заповненості приватного транспорту у Львові становить 1,8, тобто 8 автомобілів перевозить лише (округлимо) 16 людей. Це вкрай неефективно, особливо якщо врахувати чимало інших негативних чинників — шкідливі викиди в атмосферу, площу для руху, площу під паркування, ДТП, шум, — які з розрахунку на 1 людину будуть значно більшими. І коли на вулицях міста стає забагато автомобілів, постає питання: як ефективно організувати пасажирські перевезення громадським транспортом, в якого тепер постійні перепони на шляху?
Читайте також: Чому трамвай не може стояти в заторі або 20 порад від Лейпцига Львову
У 2016 році заміри на ділянці перехрестя вул. Беринди — просп. Свободи до вул. Банківської показали затримку трамваїв на 8 хв. у години пік на одному колі. Ділянку 185 м трамвай проїжджає цілих 8 хв., коли у графіку закладена лише 1 хв. на подолання навіть більшої відстані. Причина цьому проста — кількість приватних автомобілів перевищила пропускну здатність вулиці Дорошенка, через що утворюється затор, який заважає трамваєві виконувати графік. І це не єдина така ділянка у Львові — є ще вул. Франка, Підвальна, Городоцька, проспект Чорновола, площа Митна та інші.
Через затримки витрати транспортних підприємств зростають, адже йде більше споживання електроенергії, пального, ви ж очікуєте на зупинці довше, ніж це мало б бути, а кількість перевезених пасажирів падає з року в рік. Звісно, ця ситуація не унікальна, і ми стали на ті самі граблі, що й розвинені країни ще 50-60 років тому. І вирішити її можуть допомогти виділені смуги для громадського транспорту.
Навіщо місту смуги для громадського транспорту
Перша автобусна смуга на Європейському континенті з’явилася в Гамбурзі у 1963-му році. Уже у 1970-му такі смуги увійшли до німецького дорожнього стандарту, тобто їх спочатку запровадили на рівні міста, а потім — на національному. Очевидно, що міста завжди є першопрохідцями у якихось рішеннях, але, на жаль, не в нас. На постсовку все робиться навпаки: якщо нема чогось в ДБН — робити не будемо. До слова, японці вивчили німецький досвід і почали впроваджувати це рішення у своїх містах. Тут мудрагелі мають прокоментувати: «Каргокульт!».
Читайте також: Львів потребує радикальних підходів. Юліан Чаплінський про розвиток міста
У Парижі перші «виділенки» з’явилися також всередині 1960-х, у Лондоні — у 1968 році. У 1972-у у світі вже налічувалося понад 140 кілометрів автобусних смуг у більш ніж 100 містах світу, а найбільше їх тоді було в бразильській Куритибі — 20 км (у Львові стільки немає досі). Якщо не брати до уваги перенаселену Азію з 290 км «виділенок» у Пекіні та 280 км — у Сеулі, зараз картина така:
У таблиці немає суто трамвайних смуг, тобто загальний кілометраж смуг для громадського транспорту є ще більшим. До речі, незважаючи на дуже добре розвинену систему метро у Лондоні, Відні, Мадриді тощо, довжина автобусних смуг у цих містах зростає з року в рік. Чому б це?
Чи смуги для громадського транспорту — це завжди рішення?
Ні. Якщо вулиця вузька, то краще застосувати світлофори, які надають перевагу в русі для трамваїв/тролейбусів, а автомобілі рухаються за ними. Такі рішення дуже поширені в Німеччині, Швейцарії, Австрії, Нідерландах, Бельгії. Якщо вже дуже вузько і структура міської забудови не дозволяє впровадити це, на певній ділянці вулиці чи навіть на всій дозволяють рух лише для громадського транспорту, а у визначені години — для доставки товарів і вантажів.
Читайте також: Транспорту систему Львова кардинально змінять. Інтерв’ю з новим керівником управління транспорту
На момент написання цього тексту у Львові я наміряв загалом 31,3 км смуг для громадського транспорту, з яких справді працює або майже працює 29,8 км, якщо не менше. Якщо ж не враховувати відокремлені трамвайні колії, як-от на вул. Княгині Ольги і частині Личаківської, просп. Червоної Калини, то ця протяжність складе всього 11,3 чи реальних 9,8 км. Де ще потрібні смуги ГТ у Львові? На тих вулицях, де громадський транспорт уже стоїть у заторі або починає запізнюватися.
Міфи і «народна правда» про смуги громадського транспорту
1. Смуги для громадського транспорту можуть бути лише на вулицях з трьома смугами в кожен бік (загалом шістьма) — найбільш поширений міф. Ні, це не так. Вище я вже детально розписав чому, тому тут наведу лише фотоприклади.
Амстердам
Фрайбург
Краків
Про Дублін розповім трохи детальніше. Густонаселена столиця Ірландії має радіально-кільцеву будову вулиць, це старе і «вузьке» місто. Швидкісні дороги типу М50 йому не допомогли у вирішенні проблеми заторів. У 2015 році там взялися за докорінне реформування системи громадського транспорту. Проєкт BusConnects є глобальним, він розрахований на 10 років і коштуватиме місту понад 2 мільярди євро. Він спрямований на перебудову чинної автобусної системи в Дубліні через впровадження комплексних заходів.
За оцінкою, яку замовили ще у 2015 році, затори обходяться Дубліну у 350 млн євро щорічно (оцінено втрачений час, шкідливі викиди тощо). До міста перебирається жити і працювати все більше людей, що спричиняє ще більші затори в місті. Тож проєкт передбачає, окрім інших заходів, облаштування мережі нових «автобусних коридорів», щоб зробити подорож швидшою та надійнішою, зокрема 16 радіальних «коридорів» протяжністю 230 км. Вздовж них також буде облаштовано 200 км велосипедних смуг. На більшості ділянок це виглядатиме схоже на те, що зробили на проспекті Чорновола: 4 смуги, дві з яких — для громадського транспорту.
Передбачене цілковите перепланування наявних маршрутів — уздовж «коридорів» буде приблизно 20 основних радіальних маршрутів з частотою руху 3-7 хв. у пікові години. Також у проєкті йдеться про запровадження е-квитка, нові лівреї, зупинки і павільйони, парковки P&R. По багатьох напрямках тривалість подорожі автобусом має скоротитися більш ніж на 50%, а мінімальне скорочення часу подорожі на деяких коридорах становитиме не менше 30%.
Щось схоже збиралися зробити у Львові у 2012, але за значно менші суми та ще менші терміни. Не дивно, що не вдалося.
Читайте також: Перезавантаження громадського транспорту. Що (не)змінить е-квиток у Львові
2. Смуги для громадського транспорту можна робити, лише будуючи додаткові, а не забираючи наявні. Було б непогано, але скільки будинків пропонуєте знести для такого? Чи позбудемося тротуарів і дерев? І найголовніше: скільки це коштуватиме і коли збудується?
3. Зробіть спочатку нормальний транспорт. Поганий транспорт не заслуговує на «виділенки».
Деякі люди потрапляють у пастку когнітивного спотворення. Так, транспорт в Україні і Львові зокрема не є якісним у своїй більшості, але в той же час ним користується більшість мешканців. Без його ефективної роботи — навіть поганого громадського транспорту — ситуація ставатиме тільки гіршою. Це не означає, що не потрібно нічого роботи для покращення громтранспорту у Львові, але ми не можемо чекати пришестя ідеальних трамваїв та автобусів. Їхати треба вже, а закупити транспорт, збудувати трамвайні чи тролейбусні лінії — це кілька років і багато мільярдів гривень, а в міста є ще й інші витрати, крім транспортної інфраструктури.
Стояти в заторі в трамваї чи автобусі — це значно гірше, ніж сидіти у власному автомобілі з кондиціонером/опаленням, слухаючи радіо. Суть громадського транспорту — постійно їхати без затримок, щоб ви могли на нього розраховувати в будь-який момент. Цього можна досягти лише завдяки пріоритету руху: окремі смуги, світлофори тощо.
І наостанок
Більшості з вас відома фраза: «Кожен народ має ту владу, на яку заслуговує». Як показує практика, ще не всі це усвідомили. Ще чимало наших громадян вважають своїм обов’язком намахувати владу, так би мовити покарати «усіх тих клятих чиновників». Не всі усвідомлюють наслідки таких вчинків і що вони аж ніяк не йдуть на шкоду владі. Та й хто така ця влада? Останні вибори продемонстрували, що ваш сусід доволі легко може нею стати.
Читайте також: Дорога перспектива. Чи поїде трамвай з Сихова до Княгині Ольги
Розкажу реальну історію. Є такий чоловік, який дозволяв собі їздити по смузі для громадського транспорту на проспекті Свободи, ще коли там були делініатори. На своєму автомобілі — середнього класу вищої цінової категорії — він просто переїжджав по них і додавши газу намахував усіх, хто чемно їхав по своїх смугах. Йому ж більше всіх треба було. Через певний час цього чоловіка призначили головою Залізничної районної адміністрації Львова. Це не могло не засмучувати, що такі люди «стають владою». І за доволі короткий термін перебування на посаді він погорів на хабарі. Karma is a bitch.
До чого це я? Нещодавно пройшовся вздовж проспекту Чорновола, де облаштували смуги для громадського транспорту, і вирішив зняти, як там дотримуються правил.
Як видно з відео, більшість людей таки чемно стоять у своїй смузі і дотримуються порядку, але є ті, хто нехтує правилами — любителі намахувати. Так от, ті з вас, хто так робить, спробуйте усвідомити, що ви не робите гірше чиновникам, державі чи якійсь ефемерній владі. Перш за все, ви провокуєте інших людей і підштовхуєте до анархічної, охлократської поведінки. Вони чемно їдуть у своїх автомобілях. Вони не виїжджають на смугу громадського транспорту. Ви намахуєте інших громадян, а не владу, і порушуєте й без того крихкий лад. І цілком можливо, що такі «хитромудрі», як ви, завтра стануть владою.
Фото і відео надані автором
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Колонка підготовлена в межах спецпроекту «Рік комфортного пересування». Партнер проекту — компанія EasyPay — найбільший небанківський оператор платіжних та фінансових сервісів в Україні. Свої ідеї та пропозиції для вдосконалення міської мобільності можете надсилати за адресою: Tvoemisto.tv@gmail.com, у темі листа зазначивши «Рік комфортного пересування у Львові». Важливі думки ми опублікуємо на сайті та озвучимо під час експертних дискусій.