Від Високого замку до Цитаделі. Хронологія укріплень Львова у фактах і згадках

2424 0
У цій публікації кандидатка архітектури, доцентка кафедри дизайну та основ архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Ольга Оконченко та старший викладач кафедри дизайну і технологій Київського національного університету культури і мистецтв Ігор Оконченко, які понад 20 років займаються дослідженням оборонних споруд, подають хронологію, як формувались оборонні споруди Львова.
Джерело: https://lviv.travel/

Джерело: https://lviv.travel/

Львівські укріплення створювалися поетапно під впливом соціальних, політичних, військових, економічних та інших чинників. Починаючи з ХІІІ ст. і до кінця ХVIII ст. оборонні укріплення Львова були важливим організовуючим фактором формування  міського середовища. У XVIII ст. історія будівництва фортифікацій Львова не завершилася, оскільки у XIX ст. – початку XX ст. було створено глибокоешелонований оборонний комплекс укріплень з ядром на території Цитаделі. Навіть після втрати оборонного значення і розбирання укріплень, у планувальній структурі Львова досі можна відчитати місця проходження колишніх фос і валів. Збережені ж оборонні будівлі слугують цінними і унікальними об'єктами для розуміння культурної спадщини.

І. Комплекс укріплень Львова княжого періоду (долокаційного) ХІІІ – середини ХIV ст. 

Одна з найдавніших писемних згадок про укріплення Львова відноситься до 1259 р. Вона розміщена у Галицько-волинському літописі. Тут ідеться про розбирання вже на той час якихось існуючих укріплень: за велінням Хана Бурондая Князь Лев розібрав Львівські укріплення. “…сказав Бурондай Василькові: “Якщо ви єсте мої спільники  – розмечіте ж городи свої всі… Лев розкидав городи Данилів і Стіжок, а, звідти пославши воїв, Львів розметав”.

Інші давні джерела повідомляють:

1270 (1269) − князь Лев спорудив Високий Замок. “Він негайно наказав побудувати на вершині нашвидкоруч фортецю зі зрубаних на тому ж місці дерев і оточити її загородами і міцним частоколом. Він наказав також розмістити у внутрішніх спорудах регалії княжої влади, замкову скарбницю, військову здобич і арсенал і вирішив перенести свою княжу резиденцію на цю (Замкову) гору, з вершини якої відкривався широкий краєвид”.

1271-1272  − зведено Низький Замок “…нижній, пристосований більше для життя, ніж для боротьби…”

1287 (1286) − Хан Телебуга не зміг захопити Львів. “…Пішов назад на Львову землю, на город Львів. І стояли вони на Львівській землі дві неділі, кормлячись і не розоряючи…”

Згадка про закінчення мілітарного функціонування міських укріплень княжого періоду та знищення двох дерев'яних замків стосується 1340 р. В хроніці 1455-1480 років Яна Длугоша зазначено, що війська Казимира III спалили давньоруські укріплення і захопили Львів.

Джерела вказують на існування та руйнування цих укріплень, але їх локалізація в терені, планувальні та об'ємно-просторові характеристики достеменно не відомі. Більшість сучасних дослідників вважають, що укріплення княжокого періоду частково ввійшли в склад укріплень Львова наступного періоду. 

Високий Замок на історичних зображеннях і планах.

Львів із заходу. Мідьорит А. Гогенберга за рис. А. Пассаротті 1607 – 1608 рр.

Львів із заходу. Фрагмент мідьориту А. Гогенберга за рис. А. Пассаротті 1607 – 1608 рр.

ІІ. Комплекс укріплень Львова середини ХІV – ХVІІ ст.

Згідно зі згадками і описами відразу після зруйнування Львівські укріплення знову почали відбудовувати. Впродовж наступних століть вони ще не одноразово потерпали від пожеж і бойових дій, але відбудови і модернізації щоразу призводили до збільшення їхньої кількості і території, яку вони займали.

У найдавнішому історичний описі Львова  Мартіна Ґруневеґа кінця ХVІ ст. зазначено, що у 1342 Львівською боярською радою проведено масштабні роботи по відбудові і реконструкції укріплень (мурів і Низького Замку) також за рішенням боярської ради Високий Замок − відбудовано. 

У XVII ст. бургомістр Львова Бартолом6ей Зиморович підсумовує: “…Казимир Великий, спаливши перше (місто) здобуте від русинів… кам’яними мурами, саксонським правом, німецькою залогою забезпечивши, перетворив [Львів] у кращий та більш вишуканий…”

В хроніці Яна Длугоша (1455-1480)  зазначено про існування в 50-і роки XIV ст. двох оборонних замків, мурів, ровів. Тоді ж реконструюється Високий Замок і будується Низький.

Події з середини  XIV ст. підтверджують, що укріплення активно функціонують. 

1351 − львівські укріплення витримали напад Любарта великого князя волинського. 

1353 − війська Любарта дощенту спалили Львів. 

1375 − інформація від угорського регента Володислава Опольського (в листі до папи Григорія IX) про існування мурів і “добрих фортифікацій”.

1381 − пожежа Низького Замку (дерев’яний Низький Замок - згорів повністю). Згорів Казимирівський Львів (у тому числі і всі оборонні споруди). 

У документах 1382 р. згадується Галицька брама зі звідним мостом, у 1386 - звідний міст при Татарській (Краківській) брамі.

Комплекс укріплень Низького замку. Фото з макета (пластичної панорами міста Львова станом на  1740-ві роки авторства Я.  Вітвіцького. Фото 30-х рр. ХХ ст.

Малюнок Львова з південного Заходу поч. ХVІІІ ст. Фрагмент. З праці О.Черненра 1997 р.

Станом на початок ХV ст. перша лінія львіських укріплень вже сформувалася, почались роботи по поглибленню існуючих ровів, підняттю валів, спорудженню оборонних башт та другого муру.

Численні згадки про будівництво чи реконструкцію оборонних споруд трапляються майже що кілька років упродовж ХV − ХVІІ століть. Згадуються будівництво і ремонт веж, брам, мостів, валів, арсеналів, укріплень монастирів і храмів, податки і видатки на будівництво укріплень і, звичайно, також руйнування в результаті воєнних дій, пожеж і плину часу. 

Нижче наводимо лише окремі згадки, які стосуються функціонування оборонних споруд та  комплексних робіт з облаштування укріплень.

1400 − на кошти львівського бургомістра Петра Штехера збудовано вал навколо міста.

1408-1410 роки − згадуються фінансові витрати на розширення мурів, поглиблення ровів і будівництво веж (мурованих). Фосу і вал посилено палями і дошками.

У 1422 − 1423 відбувається значне пожвавлення робіт з модернізації укріплень.

1425  −  король Ягелла звільнив Львів від сплати податків з умовою, що гроші підуть на посилення львівських укріплень.

1445  −  за “Хронікою Львова” Дениса Зубицького на той час  у Високому мурі  було 17 веж. Усі вежі (башти) були закріпилені за ремісничими цехами.

1495 −  проведено черговий люстраційний опис Високого та Низького замків м. Львова.

1494 −  під час великої пожежі вулиць Єврейської та Руської згоріло 5 веж.

1506 −  магістрат наказав зміцнити мури.

1511 −  Полтва вийшла з берегів і пошкодила частину муру, а в 1514 у результаті розливу змила вал.

1522 −  ведуться інтенсивні роботи по вдосконаленню зовнішніх оборонних споруд.

1524 −  львівські укріплення витримали напад турецько-татарського війська.

1527 −  під час пожежі згоріли майже всі дерев’яні вежі, пошкоджено Низький замок. Окрім того пожежа знащила Галицьку браму разом з усім озброєнням. 

1540 −  завершення робіт по відбудові укріплень після пожежі.

1555 −  львівський староста виступав проти осушення боліт у долині ріки Полтви з причини їхньої користі для оборони.

1554 − 1556  −   споруджено новий будинок Міського арсеналу на місці ранішого. Західною стіною для нього послужив оборонний мур XIV ст., завдяки чому він зберігся до нашого часу майже у первісному стані разом зі слідами машикулів.

1565  −   Низький замок згорів і був відбудований

Перспектисний вид східного прясла львівських укріплень. Гіпотетична реконструкція станом на ХVІІ ст. авторства Ігора Оконченка (1999р.)


Перспективний вид східного прясла львівських укріплень. Справа – бастея (Порохова вежа), по центру Руська брама і вежа Корнякта, зліва Босацька фіртка і Міський арсенал. Гіпотетична реконструкція станом на ХVІІ ст. авторства Ольги Оконченко (2019 р.)

Бастея «Порохова Вежа» у 2024 р.

У кінці ХVІ ст. − в ХVІІ ст. серед документів трапляється значна кількість звітів ревізій міських оборонних споруд. Результати цих перевірок зазвичай містять інформацію про аварійність і недостатню оборонність. Для покращення стану оборонності до Львова запрошують професійних архітекторів-фортифікаторів. Міська територія, оточена укріпленнями, постійно розширюється через будівництво ліній оборонних споруд монастирів та передмість.

Наведемо нижче лише деякі факти, які ілюструють період зведення нових укріплень навколо Львова, стану та реконструкції існуючих оборонних споруд.

1589 – архітектор-фортифікатор Бернардо Морандо працює у Львові над зміцненням укріплень. За його проектом Біля Високого Замку викопано шанці.

1595(1597) – закладено монастир Бенедиктинок з власними високими оборонними стінами (архітектор - Павло Римлянин).

На початку XVII ст. військовий інженер Фредерік Ґеткант приїхав до Львова в справі, пов’язаній з оборонними мурами Бернардинського монастиря. 

1606 –  звіт комісії щодо аварійного стану мурованих міських укріплень.

1607 –  інженер-фортифікатор Ауреліо Пассароті провів ревізію укріплень і піддав гострій критиці існуючі оборонні споруди.

1607  –   шанці, споруджені під керівництвом Б. Морандо, знищились через нетривкість піщаного грунту.

1607-1609 –  мешканці Галицького передмістя почали копати шанці, з метою привести оборонні споруди до належного стану.

1608  −  до Львова прибув фортифікатор Теофіл Шемберг. Він визнав потребу укріпити не Галицьке, а Краківське передмістя. Також він провів роботи з укріплення церкви Св. Юра.

1615 −   радники примушують мешканців Галицького передмістя терміново копати шанці.

1622  −  зведено оборонні мури комплексу Бернардинів.

1622-1628 р. −  бургомістр Львова Мартин Кампіан стверджує, що побудував другий мур від Галицької брами до Сокільницького мосту.

1624 −   рішення Королівської комісії та міської ради: “…знищити будинки передміщан перед мурами і переселити… чотириста ліктів від валів…“

1634 −  Ян Юзефович, тогочасний львівський хроніст зазначає, що наказано збирати щотижня по 8 грош з кожного будинку і кожного господаря протягом 2-х місяців на ремонт і відновлення міського валу. 

1634 − відбувся протест жителів Галицького передмістя з приводу примушення їх до роботи з укріплення міста.

1634 −  засновано монастир Кармелітів босих , оточений оборонними мурами.

1635  − військовим інженером Фредеріком Ґеткантом створено проект оборонного бастіонного поясу, який включав, окрім середмістя, ще і всі околиці Львова. Відомо, що частина цих укріплень була реалізована і навіть відчитується в рельєфі у наш час.

1638 − указ короля Владислава IV про обнесення ровами костелів Св. Лазаря і Марії Магдалини на Галицькім передмісті.

1639 − розпочато будівництво двох ів: Королівського і арсеналу Сенявських.

1645 −  король Владислав видав указ про будівництво оборонних валів на Галицькому передмісті.

Міський арсенал

Королівський арсенал і бастея низького муру

Облога Львова військами Б. Хмельницького в 1648 р. Мідьорит К.А. Недбаловича 1702 р.

1648 − здобуття Високого Замку козацько-татарськими загонами під керівництвом полковника М. Кривоноса. ... “Львів, боронячися, передмістя сами спалили всі округом. Воду отняли були козаки, рури поперетинавши. Замку Високого добули і люд вистинали“...
 
1655 − проводяться роботи по підвищенню міських валів.
 
1655 − облога і штурм Львова військами Б. Хмельницького.
 
1664 − звіт комісії: “… Замок Львівський пустий, руйнується”.
 
1666 − проведено ревізію міських укріплень, у якій згадано 17 веж: 1 - Золотарів (за Низьким замком); 2 - “пуста віддавна” (мабуть, колишня Крамарів); 3 - Кушнірська (над Краківською брамою); 4 - Калитників (раніше - Миловарів); 5 - Мечників; 6 - Ткачів; 7 - Сідлярів і Шапкарів; 8 - Медо- і Пивоварів; 9 - Римарська; 10 - Мулярська; 11 - “Хвіртка нова”; 12 - Токарів і Поворозників; 13 - Шевська; 14 - Гончарська; 15 -Галицька брама; 16 - Гарбарська; 17 -Бондарська.
 
1672 − війська султана Магомета ІV під керівництвом Капудана-Баші оточили Львів. Турки копали на узбіччі Калічої гори окопи (так звані Турецькі шанці) із них обстрілювали середмістя за мурами. Міські мури витримали облогу, але було спалено Галицьке передмістя. Обороною керував Ян III (Собеський).
 
1678-1682 − військовий комендант Львова Ян Беренс розпочав будівництво земляних фортифікацій нової системи “… почали сипати вал від костелу Кармелітів босих - поза костел Кармелітів взутих”. Залишки цих укріплень
відчитуються в топографії місцевості до сьогодні.
 
1704 − Напад шведського війська на Львів. Було спалено міський арсенал, а оборонні стіни після нападу вже суттєво не відбудовувались.
 
1712 − військовий комендант Ян Міхал Копенгаузен провів ревізію міських укріплень, де відзначив занедбаність і “запаскудженість” мало не всіх оборонних споруд. Окрім того, склав плани укріплень і подав їх магістратові з проектами
нових фортифікацій.
 
1753 − в праці дослідника львівських укріплень В. Томкевича зазначено, що пацифістичні настрої привели до того, що місто продало всю артилерію Михайлові Радзивілові.
 
Кінець XVIII ст. − австрійська влада знесла міські укріплення.
 
1777 − початок розбирання мурів довкола середмістя.
 
 
Графічна реконструкція укріплень Львова ХІІІ-ХІХ ст. на сучасній топогеодезичній підоснові, виконана О. Оконченко та І. Оконченком. (2014р.)
 
Локалізація укріплень Львова ХІV-ХVІІ ст. на сучасній топогеодезичній підоснові, виконана О. Оконченко та І. Оконченком. Червоним кольором позначено збережені муровані споруди.
 
ІІІ. Оборонний комплекс укріплень з ядром на території Цитаделі середини XIX ст. – початку XX ст.
 
1848 р. − створена спеціальна комісія для вибору місця під будівництво Цитаделі.
 
1848 − обстріл австрійськими військами центру Львова під час повстання «Весни народів» з території, на якій пізніше споруджено Цитадель [свідчення того, що до спорудження укріплень комплексу Цитаделі якісь значні оборонні споруди у цьому терені вже функціонували].
 
1852 – 1854, 1856 − на місці старих турецьких укріплень Калічої гори австрійці споруджують оборонний комплекс Цитаделі.
 
1859 – на відстані близко одного кіломента на південь від ядра Цитаделі насипано три форти – шанці системи полковника Франца Шолля.
 
1888 − збудовано 9 фортів [шанців] в радіусі 4 км. від Цитаделі.
 
1912 − 1914 − у радіусі 8 км від Цитаделі розміщено 11 фортів: Грибовичі 1 і 2; Дубляни; Лисиничі; Винники; Сихів; Зубра; Сокільники; Скнилів; Рясна; З’явленська гора.
 
По закінченню Першої Світової війни, з введенням нових родів військ, таких як авіація та бронетехніка, докорінно змінились стратегічні та тактичні засади ведення бойових дій. Лінії укріплень середини XIX – початку XX ст. вже не відповідали вимогам ведення сучасної війни. Як наслідок – елементи оборонних ліній здебільшого занедбуються і підлягають руйнації, споруди Цитаделі пристосовують під цивільні функції.
 
 
Збережені будівлі Цитаделі на сучасній топогеодезичній підоснові
 

Публікація присвячується світлій пам’яті Рудницького Андрія Марковича та Мацюка Ореста Ярославовича

Партнерська публікація

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

___________________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!