Львів розглядає два варіанти для вирішення питання зі сміттєзвалищем. Відео

5897 1
Львів давно потребує нового полігону для складування твердих побутових відходів. Сьогодні Львівська міська рада спільно з обласною державною адміністрацією, а також місцевими громадами намагається вирішити питання, де саме знаходитиметься новий полігон та чи потрібен місту сміттєпероробний завод. Наразі є два варіанти, які розглядають чиновники. Про те, коли ж у Львові вирішать питання із сміттям йшлося на дискусії «Екологічні проблеми у Львові. Швидкі та довгі рішення», яка відбулась 25 квітня з ініціативи дискусійної платформи «Твоє місто. Львів» за підтримки Європейського фонду з розвитку демократії.
фото: Богдана Ємця

фото: Богдана Ємця

Богдан Михалусь, позаштатний радник міського голови з питань інфраструктури:

«Львів розглядає два варіанти для вирішення питання зі сміттям»

«Міська і обласна ради працюють над вирішенням питання сміттєзвалища. Розглядається декілька варіантів.

Перший варіант –  виділення ділянки для побудови нового сучасного полігону для твердих побутових відходів. На жаль, такої ділянки станом на сьогодні немає. Ділянки, які є, знаходяться далеко за містом, тобто логістика для перевізників скоріше всього не спрацює, треба буде піднімати тарифи дуже високо. Врешті побудова сучасного смітника в полі - це великі витрати, особливо, якщо ми говоримо про щоденне виробництво фільтратів, які щоденно треба буде вивозити.

Другий варіант, який обговорюємо, – збільшення об’єму сміттєзвалища села Збиранка. Наразі є багато «за» і «проти». Однією з перешкод є озера з кислими гудронами, які знаходяться дуже близько до селища. Наразі думаємо над тим, як відкачати кислі гудрони. Одного рішення немає, треба до цього підходити комплексно. Зараз ми розглядаємо проект побудови сміттєзвалища – сучасного полігону для твердих побутових відходів поряд із чинним, і також будівництво сортувального комплексу, який би переробляв відходи.

Я пропонував би йти методом міста Краків, де працює два сміттєсортувальні заводи. Вони спершу побудували це все на місці старого полігону, рекультивували сміттєзвалище, поблизу побудували сортувальний комплекс для відсортованого сміття. А потім, коли тарифи дозволили, було побудовано ще більший комплекс, де й сортується все сміття. За межами міста побудовано і сміттєспалювальний завод, куди йтимуть залишки сухого сміття.

Для вирішення питання зі сміттям потрібна економічна основа. В нас на сьогодні за сміття на львівському полігоні платиться три долари за тонну, тому зробити зі сміттям нічого нереально. Якщо йдеться про сміттєспалювальні заводи, то тонна сміття має коштувати близько ста євро за тонну. Має зрости спроможність населення платити за сміття.

Для рекультивації у 2013 було розроблено документацію, в кошторисі було зазначено 213 млн гривень (20-25 млн євро). Для будівництва нового полігону на початок необхідно від 3 до 5 млн євро, це знову ж таки залежить від місця та розміру ділянки. На сортувальний завод, залежно від потужності, необхідно приблизно 3,5 млн євро. Якщо йдеться про сортування всього сміття, то інвестиції можуть сягати понад 10 млн євро. Поляки спершу рекультивували старий полігон, паралельно побудували новий і сміттєсортувальний завод. У нас теж розглядається така схема. Але треба розуміти: якщо будуватимуть новий полігон – тарифи теж повинні зрости – до 13 євро за тонну. Для мешканців Львова це не буде значним фінансовим тягарем, але вони врешті бачитимуть, на що йдуть гроші. Бо сьогодні сміття просто викидається на землю.

 

Оксана Війтик, начальник управління охорони природних ресурсів та моніторингу
Департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА
:

«У мешканців не треба запитувати про ділянку для створення полігону

твердих побутових відходів. Біда в тому, що наші мешканці не знають,

як виглядають сучасні полігони, вони бачать сміттєзвалища, які їх оточують, і одразу кажуть: «ні»

«Насправді в області немає жодного полігону, є просто облаштовані сміттєзвалища. Сьогодні на державному рівні це питання дуже повільно вирішується. А вирішувати його треба негайно, на рівні законодавства. Ми не повинні обговорювати з мешканцями вибір ділянки і чекати на згоду усіх прилеглих сіл. Біда в тому, що наші мешканці не знають, як виглядають сучасні полігони, вони бачать теперішні сміттєзвалища і протестують. Питання визначення ділянки для полігону мають вирішувати фахівці. Треба визначити місце, показати мешканцям, що це має бути і тільки тоді питати, чи дають вони згоду.

Треба в тому напрямку працювати, бо не можна захоронювати відходи, як ми це робимо зараз. 100% зібрали і все захоронили. Треба відсортовувати все, що можна захоронювати, у Європі – це від 15% до 30%. Тільки тоді полігони себе виправдовуватимуть.

Для того, щоб відсортовувати сміття потрібно на  рівні законодавства вводити податкові пільги для інвесторів, які  в тому зацікавлені. До прикладу, ми збудували перший в Україні завод із переробки енергоощадних ламп. Хоча він і досі не працює, ми його позиціонуємо як повну переробку, всі компоненти можна буде використовувати повторно. Але в Європі всі так і роблять. В нас у повторне виробництво ніхто не хоче брати матеріал, бо навіщо залучати вторинну сировину, якщо можна брати первинну. Підприємця треба зацікавити – надати пільги, щоб він захотів працювати в тому напрямку.

Поки цього не буде на рівні держави – ми на рівні міста і області довго топтатимемось на місці. Треба активніше працювати і тиснути на центральні органи влади, бо в нашому правовому полі працювати неможливо».

 

Сергій Сало, начальник відділу комунального господарства управління житлового господарства ЛМР:

«Львів працює над створенням нової системи роздільного збору»

«З 2010 року в місті запроваджено систему роздільного збору твердих побутових відходів, йдеться про скло папір, пластик. Для реалізації цієї системи встановлено 1111 контейнерів для збору ПЕТ, 421 контейнер для збору скла і 326 контейнерів для паперу. У 2015 році з контейнерів зібрано близько 600 тонн вторинної сировини, яку відправлено на переробку. Це незначний відсоток від загальної кількості твердих побутових відходів.

Зараз ми працюємо над створення нової системи роздільного збору.

Наразі розроблено проект на рекультивацію полігону, який пройшов держекспертизу, і його вартість становила в 2013-му році 213 млн гривень. На сьогодні його вартість складає приблизно 350–400 млн гривень. Це включає в себе вирішення питання фільтратів, дегазації та технічної і біологічної рекультивації. Проектом передбачено заходи щодо унеможливлення негативного впливу кислих гудронів на навколишнє середовище.

У 2015-му році ми почали реалізацію першого етапу рекультивації, тобто відведення фільтратів. Проектом передбачалося скидання неочищених фільтратів за допомогою колектора до каналізації селі Малехів, але у зв’язку з тим, що будівництво каналізаційних мереж в селі потребує значних капіталовкладень, тому було прийнято рішення і збудовано трубопровід  до міста Львова в районі Миколайчука, який на сьогодні функціонує. Провели дослідження впливу фільтратів на роботу очисних споруд і визначити оптимальні їх концентрації.

Щодо земельних ділянок для будівництва полігону, то ще з 2006-го року , розглядали півтора десятки земельних ділянок в Яворівському, Миколаївському, Кам’янка-Бузькому, Жовківському, Пустомитівському, Городоцькому районах, але зіштовхнулися з нерозумінням місцевих органів влади та місцевого населення.

 

Богдан Михалусь, позаштатний радник міського голови з питань інфраструктури: 

«Наші люди взагалі не мають жодної уяви, що таке полігон,  адже в Україні їх  взагалі нема,

є трішки покращені смітники»

«Я мав багато розмов із мешканцями, щоб пояснити, що таке новий полігон. Зараз є натяки на розуміння. Є люди, відкриті до співбесіди, здебільшого молодь».

 

Юрій Демцьо, керівник відділу корпоративних клієнтів компанії «АВЕ-Львів»:

«Важливо інформувати людей»

«Утилізації оргтехніки в нас немає, ми її лише розсортовуємо на окремі компоненти, які можна утилізувати, а повного комплексу утилізації в  нас немає.

Компанія «АВЕ-Львів» думала над тим, як сортування сміття повинно працювати правильно. З 2010-го року люди викидали пластик і об’єми збільшувались. Проблемою було те, що скла і паперу не відсортовували. Якщо й контейнери стоять – то люди не знають, не викидають. Ми провели дослідження та дійшли висновків, що контейнери втратили свою інформативність. Люди звикли, що контейнери стоять, багато хто й не знає навіщо сортувати. Ми почали працювати над поширенням інформації про сортування сміття.

Дійшли висновку, що найбільше потрібно впливати через молодь. Ми почали проводити еконавчання та екскурсії на території компанії, щоб люди бачили, що сміття справді відсортовують. З того сміття, яке приїжджає у відсортованих контейнерах, 35% можна реалізувати, все решта – будь-що».

Тарас Стефанишин, директор ЛКП «Львівспецкомунтранс»:

«Досвід маємо такий, як і «АВЕ Львів». Єдине, що можу додати, що контейнери для ПЕТ теж погано сортують, а макулатуру ми практично не збираємо, ті контейнери зазвичай порожні. Мабуть, їх просто очищають безхатченки і поки будуть існувати пункти прийому макулатури у Львові, то це не буде рентабельним бізнесом для перевізників».

 

Ірина Миронова, екоактивістка:

«Варто думати, як зменшити генерування відходів»

«Ми не охопили питання генерації відходів. Якщо ми бачимо, що до повноцінного сміттєспалювального заводу у Львові ще далеко з економічних обґрунтувань, то чи не доцільно зараз вживати заходи щодо мінімізації утворення відходів.

У Львові велика кількість сміття генерується туристами, і, мабуть, жодна копійка з туристичного збору не йде не вивезення сміття.  Наприклад, в Парижі під час різдвяного ярмарку немає одноразових стаканчиків для глінтвейну, а є стаканчики багаторазового використання. В нас – інакше, але можна хоча б домовитись про той матеріал, з якого дозволено використання одноразового посуду  – щоб його потім можна було переробляти.

Варто думати, як зменшити генерування відходів. Щодо сортувальних ліній – ця лінія за 3,5 млн євро – це лінія «переведемо із неформального сортування відходів у більш цивілізоване», але кількість відсортованого сміття, яке йде на переробку в місті, не зміниться».

 

Богдан Михалусь, позаштатний радник міського голови з питань інфраструктури:

«У світі такої тенденції як зменшення сміття немає.

У Львові ми ближчим часом теж не побачимо такої тенденції»

«У світі такої тенденції як зменшення сміття немає. Усе, що ми купуємо – продається в пакетах. У Львові ми найближчим часом теж не побачимо такої тенденції. Це питання має вирішуватися комплексно.

Я рекомендував переглянути питання збирання сміття у Львові. У місті не вибудовано основу поводження зі сміттям. На сміттєзвалищі в селі Збиранка працює 30-40 людей, які сортують сміття. На сьогодні люди із головою залазять у смітники у центрі міста і виймають все, що можна вийняти, тому варто закласти добру основу, насамперед.

Довідка. Дискусійна платформа «Твоє місто Львів» створена Tvoemisto.tv за підтримки Європейського фонду за розвиток демократії (European Endowment for Democracу). 

 

Фото – Богдана Ємця

 


Читайте також:
4 Травня, 2016 11:15
Михайло Куценко Поводження з відходами у Львові. Шкода, що не запросили українських виробників обладнання для сортування та подрібнення відходів. Завод-виробник, Українсько-Німецьке Підприємство вже 18 років працює на території Львівської області в основному відправляє обладнання закордон у понад 50 країн світу, для Українських підприємств виготовлено десятки сортувально-подрібнюючих комплексів, два з яких працює на Львівщині, минулого тижня отримало відзнаку міністра екології. З інших областей чомусь залучають фахівців Підприємства, Львів цікавиться лише закордонним обладнанням за десятки мільйонів євро. Сумно
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!