
гадюка і веретільниця
Галицькі гади. Які змії водяться у нас та що робити при зустрічі з ними
На Львівщині водиться лише один небезпечний вид змії — гадюка звичайна. Її отрута не смертельна, та все ж має неприємні наслідки, подібні на сильну алергічну реакцію. Як розпізнати отруйних змій на Львівщині, як поводитися при зустрічі з плазунами та чого не варто робити при укусі, Tvoemisto.tv ще раніше розповідав голова Львівського відділення Українського герпетологічного товариства Тарас Гринчишин. Публікуємо цей матеріал знову.
Які змії водяться у Львові, на околицях міста та загалом в області?
Усього на Львівщині трапляються чотири види змій, більшість з яких неотруйні. Це вуж звичайний, а також рідкісні й занесені у «Червону книгу України» мідянка та полоз лісовий. Вони неотруйні. Отруйним є лише один вид — гадюка звичайна (на головному фото ліворуч — прим. ред.), інколи неслушно звана «карпатською». Окрім того, часто трапляється дещо схожа на змій й цілковито нешкідлива безнога ящірка — веретільниця ламка (на головному фото праворуч — прим. ред.).
Мідянка
Полоз лісовий
У самому Львові зазвичай трапляється лише вуж звичайний — частіше на околицях міста та поблизу парків, але часом на центральних вулицях і навіть у житлових будинках. Кілька разів протягом останніх років до міста з більш південних і теплих регіонів України випадково — ймовірно, у транспорті чи багажі мандрівників та рибалок — потрапляв і вуж водяний. На заході Львова, що межує з лісами Розточчя, у мікрорайоні Рясне-2 принаймні двічі спостерігали гадюку звичайну. Зрідка то на вулицях, то в квартирах львів’ян трапляються екзотичні види змій, наприклад, американська молочна змія чи королівський пітон, що потрапляють туди після втечі з приватних тераріумів.
Де найчастіше їх можна зустріти?
Змії частіше оселяються там, де є певне різноманіття умов, — на узліссях, вирубках, у чагарниках, кам’янистих місцинах, на берегах водойм тощо. Вужі віддають перевагу більш вологим місцям, інші види — сухим. Також змій приваблюють покинуті бетонні конструкції, окремі брили, напівзруйновані стіни, повалені дерева, пні, купи тирси — тобто місця, на яких вони можуть вигріватися на сонці і під якими можуть ховатися. Ваблять їх і гризуни, що тримаються поблизу людського житла.
Читайте також: Як уберегтись від львівських комарів. Поради експертки
А коли саме вони трапляються?
Прокидаються зі сплячки змії рано навесні, іноді ще в лютому, відтак розселяються територією. Найактивнішими вони є традиційно в шлюбний період у травні, але натрапити на них можна впродовж усього літа й аж до осені, поки є теплі дні, у будь-яку погоду, крім сильної спеки та холодів. Найбільш імовірно їх можна зустріти тоді, коли вони вигріваються на сонці після дощу та прохолоди. Багато часу змії проводять у сховках.
Як розпізнати небезпечних і безпечних змій? Яку загрозу вони несуть?
Перед тим, як іти на природу, варто пригадати, чим відрізняються різні види змій, переглянути фото та навіть зберегти їх собі на смартфон. Ящірка веретільниця, яку часто помилково називають мідянкою, а по народному — гладуном чи сліпачкою, є найбільш безпечною. У неї вужча за тулуб голова, менш гнучке, ніж у змій, тверде й блискуче тіло брунатного кольору завдовжки до 40-60 см. Як інші ящірки, вона може відкидати хвіст, але він вже не відростає.
Веретільниця
Усіх неотруйних змій, що водяться на Львівщині, можна розпізнати за довгим і струнким тулубом, що плавно переходить у хвіст, заокругленою формою голови, круглою зіницею ока. Мідянки у довжину можуть сягати 70 см, вужі — понад метр, полози — до 1,5-2 метрів. Полози та мідянки охоче лазять по деревах, вужі плавають, а водяні — ще й подовгу ховаються під водою. Саме останній вид, не маючи характерних жовтих «вушок», наганяє страх на людей, що відпочивають на берегах річок та морів. Відрізнити його можна за строкатим чорно-помаранчевим черевом та темними, розташованими в шаховому порядку плямками на оливковій спині. Лісовий полоз має темну спину й солом’яного кольору черево. Для мідянки характерні чорні смужки через око та пунктирний візерунок на сірій чи коричневій спині.
Водяний вуж
Читайте також: Тоді всього було більше, ніж зараз. Як львів’яни відпочивали 100 років тому
На відміну від них усіх, гадюка є товстішою й доволі невеликою — щонайбільше 70-80 см, а зазвичай 40-60 см. Хвіст у неї короткий і різко тоншає від основи, голова приплюснута, зіниця ока має форму вертикальної щілини. Забарвлення — або суцільне смоляно-чорне, або з дуже характерним темним зиґзаґоподібним чи ромбічним малюнком на світлішому тлі, що може мати різні відтінки — сірий, бурий, шоколадний, зеленкуватий. Самці забарвлені більш контрастно, але розміром менші від самиць. М’язи гадюки не надто міцні, тому полюючи більше покладається на дію отрути, на дерева чи у воду вона йде неохоче.
Пара гадюк звичайних
Чим небезпечний укус гадюки?
На щастя, небезпека не дуже значна — отрути усіх українських гадюк не дуже сильні та мають переважно місцеву, а не загальну нервовопаралітичну дію.
А як від них вберегтися?
Змії глухі, але добре відчувають вібрацію. Тому зазвичай, відчувши ходу людини, вони відразу намагаються сховатися, тож більшість з них ми навіть не помічаємо. Якщо ж на нашому шляху дійсно трапиться змія, треба не панікувати, а передусім спробувати роздивитися й з’ясувати, з ким маємо справу.
Наші змії, зокрема й гадюка, ніколи першими не нападають на людину — вона ж не є їхньою здобиччю, а її поява, навпаки, несе з собою загрозу. Тож укусити вона може тоді, коли на неї наступили, торкнулися її рукою або ж коли вона не має шляху для втечі. Якщо ви цього не робили, то найкраще буде обійти гадюку стороною. Вона не дуже рухлива, тож дистанція у два-три метри вже буде безпечною. За потреби її можна відкинути зі стежки довгою палицею чи гілкою.
Якщо вам трапиться неотруйний вид, то можна не хвилюватися. Але якщо змія поселилася неподалік вашого житла і вам від цього некомфортно, то її можна відловити палицею чи рукою та віднести подалі. Те саме можна зробити і з гадюкою, але ліпше лишити цю справу фахівцям. Крім того, варто розчистити обійстя від зайвих заростів, непотребу, харчових відходів, які можуть приваблювати гризунів.
Читайте також: У дитячій лікарні Львова можна безкоштовно здати аналізи, які раніше робили лише приватники
Розкажіть про надання першої домедичної допомоги: що можна, а що точно не варто робити, коли вкусила змія?
Найперше — не панікувати. Рану варто дезінфікувати чи хоча б промити водою. Відразу слід зняти предмети, що в разі набряку можуть перетискати кінцівку, — браслети, перстень, обручку тощо. Дискусійним досі залишається відсмоктування отрути. Можна спробувати видалити якомога більше отрути з рани, видушуючи її з кров’ю чи відсмоктуючи. У жодному разі не слід цього робити ротом, якщо тріснута губа або в роті є відкрита рана, оскільки отрута може відразу потрапити у кровоносні судини шиї та голови, що справді небезпечно. Якщо ж слизові оболонки цілі, то негайно спльовуючи відсмоктану отруту цьому можна запобігти. Цей метод двічі випробувано на собі, та й серед професійних змієловів невідомі випадки, коли б хтось нашкодив собі в такий спосіб. Медики ж, навпаки, відсмоктування не рекомендують. У будь-якому випадку, зменшення дози отрути, яка потрапила в організм, зменшує її наслідки.
Не можна накладати джгут, оскільки отрута гадюки має сильну місцеву дію і від застою крові може початися відмирання тканин у місці укусу. З іншого боку, навпаки, не варто інтенсивно рухати враженою кінцівкою, щоб не дозволяти отруті розійтися по всьому організму. Кінцівку варто знерухомити, місце укусу можна охолодити, але не розрізати й не припікати.
Наслідки укусу гадюки
А є якась протиотрута?
Застосування протиотрути можливе, але воно ефективне тільки в найближчу годину після укусу. Потім уже лікуватимуться наслідки отруєння, які досить схожі на сильну алергічну реакцію та можуть бути різними. У місці укусу відразу відчутно різкий біль, а дещо згодом — печію й свербіж. Також з’являється сильний набряк, який поступово поширюється вгору кінцівкою. Може бути загальна слабкість, нудота та запаморочення. У важких випадках настає порушення діяльності серця та ниркова недостатність. Потерпілому треба давати багато пити, якщо є можливість — прийняти антигістамінні препарати. Хоча в здорової дорослої людини з часом усе може минутися навіть без лікування, проте все ж бажано звернутися в медзаклад. Якщо гадюка вкусила дитину, то відвідати лікарню потрібно обов’язково.
Читайте також: В Україні пропонують обладнати дефібриляторами усі людні місця
А яка статистика укусів гадюкою на Львівщині? Чи були смертельні випадки?
Докладної й вичерпної статистики укусів людей гадюкою наразі бракує, оскільки чимало людей обходяться самолікуванням, тож офіційно такі випадки не реєструються. Але в області йдеться приблизно про кілька сотень випадків на рік. За моїми спостереженнями, статистика зростає, хоч може бути, що це просто ефект від швидшого поширення інформації про такі випадки. Смертельні випадки від укусів гадюк трапляються вкрай рідко. За останні 20 років мені відомо лише про два підтверджені випадки на Сколівщині у 2004 році — зокрема, малої дитини, яка не могла пояснити, що із нею трапилося. Доводилося чути ще про кілька ймовірних.
Навіщо ви проводите тренінги для волонтерів про змій? Чи плануєте подібні заходи для інших людей?
Зараз все більше людей потерпає від укусів змій, а самих змій — найчастіше неотруйних — жорстоко переслідують. З одного боку, це спричинене зростанням популяції плазунів унаслідок потепління. З іншого боку, людям бракує про них знань, і тому будь-яка змія викликає в них агресію та паніку. Крім того, ще й медіа часто публікують інформацію з невдалими, безглуздими заголовками і ілюструють її недоречними фото. І якщо на глобальне потепління вплинути складно, то надати людям базові знання про плазунів — можна й потрібно. Вони будуть корисними, у першу чергу, тим, хто часто буває в природі або ж чия робота пов’язана з безпекою інших — військовим, поліції, пожежникам, персоналу дитячих таборів, провідникам туристичних груп.
Вужі звичайні
Наразі час від часу я проводжу лекції для різних тематичних аудиторій, але є плани щодо інших заходів. Загалом раджу всім дотримуватись в природі елементарної обережності, не піддаватись паніці, а також прошу утриматись від немотивованої агресії щодо змій, навіть отруйних, адже усі вони — живі істоти та мають своє місце в природі.
Розмовляла Ольга Коваль,
Фото Тараса Гринчишина та Олександра Кусьнежа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Не розпалюйте вогонь!» Репортаж із села Сокільники, яке може розростися у місто
- Колись тут був «літній кінотеатр», а в планах – Музей Гідності. Про «Дзвін» у Львові, який згорів
- «Цей хор, цей хор!» Як львівський «Гомін» підкорив інтернет. Інтерв’ю з керівниками
- Непростий хлопець із Левандівки, або «Назарій Гусаков. Частина ІІ»
- «Ай-яй-яй, дивіться, що ті самокати творять!» Як у Львові дати раду з електросамокатами
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Від Химери до Міражу», або Що сталося із колишніми кінотеатрами Львова
- Пагорб Слави у Львові: як в місті позбуваються радянської «реліквії» і що там може бути
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки