«Наприкінці лютого запрацює перша черга», – заявили на сесії Львівської міськради 12 вересня під час обговорення спорудження сміттєпереробного заводу. Проте вже через кілька днів пресслужба ЛМР повідомила, що місто може розірвати угоду з польським підрядником. Якщо таке станеться, каже підрядник, будівництво може затягнутися на роки і його вартість зросте. «Твоє місто» побувало на заводі, щоб з'ясувати, що відбувається і чи запрацює він.

Будівництво сміттєпереробного заводу на Пластовій, 13 у Львові триває вже майже три роки. За цей час, стверджує місто, вдалося збудувати 70%. Нещодавно в міськраді заявили, що частина заводу запрацює вже до кінця лютого 2025 року. Згодом з'явився нюанс – місто може розірвати договір з польською компанією-підрядницею. Як стверджують у ЛМР, це пов'язане з тим, що польський підрядник Control Process S.A. порушує істотні умови контракту. 

Зі слів керівника ЛКП «Зелене місто» Олександра Єгорова, польський підрядник не продовжує безумовну банківську гарантію на суму 3,6 млн євро для виконання контракту. Також він каже, що якщо контракт буде розірваний, то ця сума повинна надійти до бюджету Львова.

Цікаво, що, попри заяви про розірвання договору, на тій самій сесії ЛМР 12 вересня депутати погодили для заводу кредит на 718 млн грн. Сума коштів, які наразі вклали в завод, становить 47 млн 761 тис. євро. 34,8 млн євро – це вартість контракту, ще 12,9 млн євро – індексація, яка виникла внаслідок довготривалого будівництва (2,9 млн євро) й додаткових робіт, які не включені до основного контракту (10 млн євро). Додаткові кошти потрібні для «закритя прогалини».

Мовиться про критично важливі для підприємства об’єкти, які не внесли в початковий проєкт будівництва. Саме це й стало однією з причин його суттєвого подорожчання. 

«Є речі, необхідні для функціонування заводу: зовнішні мережі електрозабезпечення, очисні споруди. Також нам терміново потрібне укриття. Тобто це ті речі, без яких завод працювати не може. В наявний контракт вони не ввійшли. Тепер у додаткових угодах прописують ці пункти для того, щоб їх реалізувати», – пояснив у коментарі «Твоєму місту» депутат Львівської міськради, керівник тимчасової комісії з питань діяльності ЛКП «Зелене місто» Назарій Бербека. 

Читайте також: Львівська міськрада запозичить 842 млн грн. На що підуть кошти

Також він наголосив, що наразі складно оцінювати ситуацію й визначати, чия це помилка. Деякі моменти передбачити було неможливо, адже проєктно-кошторисну документацію формували ще в 2018-му і 2019 роках. Отже, такі моменти, як додатковий захист чи укриття, потреба в яких виникла через повномасштабне вторгнення, не були додані до ПКД.

Згідно з ухвалою кредит планують брати в Державному ощадному банку України. Відсоткову ставку визначатимуть на дату укладання кредитного договору. Строк запозичення – 60 місяців від дати підписання кредитного договору з урахуванням пільгового періоду (24 місяці) та з можливістю дострокового погашення кредиту. 

Ба більше, за день до сесії, 11 вересня, з’явилася ще одна ухвала про кредит для «Зеленого міста». В ній мовилося про 150 млн грн на добудову згаданого об’єкта, однак жодних пояснень у документі не було. 

Уже згодом в коментарі «Твоєму місту» депутатка і керівниця бюджетної комісії ЛМР Наталія Шелестак розповіла, що таки отримала пояснення: ухвала, яка передбачала менший кредит, потрібна була на випадок, якщо за кредит на 718 млн грн не проголосують. Цих коштів мало б вистачити, аби покрити поточні витрати і продовжити будівництво, допоки не будуть знайдені інші шляхи фінансування.

«Розірвання контракту може затягнути процес на багато років»

Через інформацію, яку Олександр Єгоров поширює в медіа, може опинитися під ризиком фінансування цього проєкту Європейським банком реконструкції та розвитку, стверджує представник підрядника Кшиштоф Хабієр в коментарі «Твоєму місту».

Він заявив, що банківські гарантії таки були подані і замовник будівництва, тобто ЛКП «Зелене місто», їх опублікувало. 

«Тому я припускаю, навіть можу стверджувати, що позиція компанії Control Process S.A. полягає в тому, що роботодавець має банківські гарантії, які є дійсними. Наразі він повинен відкликати вимогу про виплату, висунуту раніше».

Читайте також: Сміттєпереробний завод у Львові. Місто може розірвати контракт із польським підрядником

Також Кшиштоф Хабієр наголосив, що перехід гарантійних 3,6 млн євро в бюджет Львова незаконний, адже ці кошти передусім є частиною забезпечення виконання контракту, а не частиною міського бюджету. 

«По-перше, інформація, яку Олександр Єгоров поширює в медіа, ставить під ризик фінансування цього проєкту Європейським банком реконструкції та розвитку. По-друге, це ставить під ризик грантові кошти, які ЄБРР виділив на забезпечення обладнанням заводу. Це взагалі може вплинути на подальше кредитування Львова та всього регіону міжнародними інституціями», – заявили в Control Process S.A. 

Крім того, представник компанії додав: така ситуація може призвести до висування потенційних вимог, що виллються в мільйони євро через виплати за завдану шкоду компанії та проєкту, яка виникне на основі таких заяв. Наразі об’єкт готовий на 70%, роботи тривають, тому розірвання контракту може затягнути цей процес на багато років. 

«Якщо ЛКП «Зелене місто» таки вирішить нечесно, незаконно розірвати контракт, це призведе до затримки як мінімум на два-три роки і потягне ще багато мільйонів доларів на цей проєкт. Місту доведеться проводити новий тендер, шукати підрядника. Наразі роботи тривають, проєкт рухається в правильному напрямку й темпі. Це видно на відео з дрона, яке пан Єгоров представив на сесії ЛМР 12 вересня», – пояснив Кшиштоф Хабієр.

На якому етапі будівництво заводу 

Від початку будівництва терміни введення заводу в експлуатацію змінювалися. Спершу мовилося про кінець 2023 року. Тепер, згідно з інформацією від Control Process S.A., запуск першої лінії планують на 28 лютого наступного року. 

Водночас польський підрядник уже попередив про можливу затримку на 23 дні через затримку транзакції від ЄБРР.

Як пояснив керівник ЛКП «Зелене місто» Олександр Єгоров, перша фаза є основним етапом запуску підприємства, після чого воно «повністю забезпечить функціонування нової концепції поводження з твердими побутовими відходами». 

Відтоді все сміття зі Львова й громади звозитимуть на це підприємство, місто зменшить витрати на захоронення і знизить екологічне навантаження через сміттєзвалища: «Львів зможе оптимізувати витрати на полігони до 15% зі 100%. Інші елементи матимуть додаткову користь і зменшать собівартість виробничих потужностей». 

Окрім того, внаслідок цих процесів утворюватиметься РДФ-паливо (паливо з відходів), плани щодо реалізації якого вже напрацьовують. Його застосовують на когенераційних установках для виробництва електроенергії або на цементних заводах. Міськрада вже підписала меморандум із Франківським цементним заводом про продаж РДФ-палива. 

Олександр Єгоров зазначив, що важко прогнозувати прибутки заводу, але вони точно покриватимуть витрати.

Протягом наступного року після запуску сміттєпереробного підприємства підрядник змушений буде передати його для повноцінного управління ЛКП «Зелене місто». 

«Все обладнання має бути встановлене підрядником, змонтоване й запущене. На це передбачені шість місяців – чотири зимові та два літні. Підрядник зобов'язаний навчити персонал працювати на цьому обладнанні, яке має бути готове до роботи на момент відкриття заводу», – сказав Олександр Єгоров. 

На сьогоднішній день завод готовий на 70% включно з частиною для в’їзду вантажівок до ще не завершеної зони зберігання сміття. 

Із незавершеної частини заводу сміття проходитиме зовнішній огляд, ручне сортування, сепарацію, подрібнення й перенаправлення до каналів біосушіння, які вже збудовані. 

Це спеціальні тунелі, де сміття висушуватимуть і знезаражуватимуть за 10–12 днів, після чого його направлятимуть у відділ РДФ-палива. 15% відходів відправлять на полігон, решта після завершення всіх процесів стане готовою до використання як альтернативне паливо.

Олександр Єгоров зазначив, що Львівська громада щороку продукує близько 210 тис. тонн відходів, тоді як потужності сміттєпереробного заводу дозволять приймати до 250 тис. тонн. Із них, як уже мовилося, 15% залишаться інертними і їх відправлять на полігони, де відходи не гнитимуть, не приваблюватимуть диких звірів і не стануть джерелом утворення небезпечних біогазів.

Наразі львівське сміття й далі вивозять на різні полігони, за що місто може виплачувати компенсацію. Для транспортування укладений контракт із п’ятьма компаніями. Полігони розташовані в Бориславській, Буській та Стрийській громадах.

Читайте також: У Львівському районі виявили сміттєзвалище площею у 18,5 тис. м²

Попри регулярне вивезення, державна екологічна інспекція неодноразово виявляла у Львові й околицях стихійні сміттєзвалища.  

«Місто реагує на стихійні сміттєзвалища, на місце виїжджають представники районної адміністрації та намагаються розібратися з кожним конкретним випадком», – стверджував перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко. 

Як бачимо, сміттєпереробний завод на вул. Пластовій, 13 мав би вирішити екологічні проблеми, припинити існування хаотичних сміттєзвалищ та розтрату коштів на захоронення відходів. 

Отже, якщо місто і польська компанія-підрядниця зможуть домовитися, а в міській раді порахують дохід і витрати, пов’язані з діяльністю ще не добудованого заводу, то, можливо, львів’яни вже наступного року побачать перші результати його роботи. 

Володимир Федорович

Фото автора