Як розподіляють бюджетні кошти між медзакладами Львова; які лікарні та поліклініки цього року оновлять; що в місті реформують та об’єднають, а також чому одні й ті самі лікарні часто опиняються в центрі уваги та коли і для кого запрацює медичний виш Unbroken University, Тvoemisto.tv запитало в керівниці управління охорони здоров’я Львова Марти Матюшко.

Цього року з бюджету розвитку на охорону здоров'я виділили 319 мільйонів гривень. Проте більшість коштів будуть спрямовані на Перше ТМО і Центр «Незламні». Чому вже не перший рік ці медзаклади в пріоритеті і чи не потрібно ремонтувати інші?

Бюджет розвитку, який уже прийняли, є лиш одною складовою цього бюджету. На найближчу сесію, яку запланували на 2 квітня, на розгляд винесуть його другу частину.

Уже схвалену суму коштів спрямують на об’єкти, які місто планує робити за рахунок місцевих запозичень. Цього року із загального фонду бюджету міста в дохід держави вилучено майже 1 мільярд 900 мільйонів гривень, тому не так багато залишається грошей на розвиток.

Візуалізація реабілітаційного центру «Незламні»

Львів від початку повномасштабної війни став медичним хабом. З огляду на географічне розташування (близькість до західного кордону) та віддаленість від зони бойових дій, в нас відносно спокійно перебувати, тому на лікування приїжджають пацієнти з цілої України. Отже, ми повинні створити належні умови для надання якісної медичної допомоги та реабілітації постраждалих. І ми це робимо: за останні роки в нас справді якісно змінилася медицина.

Кошти із запозичень спрямовуємо насамперед на об’єкти, які були розпочаті в минулі роки і потребують завершення, або ті, що мають грантові кошти із співфінансуванням міста. Таких об’єктів кілька. Зокрема,  мовиться про нове стаціонарне відділення паліативної допомоги Другого ТМО, яке реконструюємо на вулиці Мушака, 54. На створення відділення за проєктом транскордонної співпраці між Україною та Польщею Interreg NEXT передбачені 2 мільйони євро грантових коштів. Притім кошти міста становлять лише 10%.

Понад те, левову частку коштів спрямують на Перше ТМО, бо лікарні, які входять до його складу найбільші та приймають найбільше пацієнтів. Маємо намір розбудувати будівлю головного корпусу лікарні на Миколайчука, 9 додавши корпус високоспеціалізованого багатопрофільного напряму.

У планах завершити реконструкцію будівель на вулиці Замарстинівській, 81 та 83 під облаштування Центру ментального здоров’я Першого ТМО. Це спільний проєкт уряду Фландрії та Львівської міської територіальної громади, яким передбачено виділення гранту в розмірі 1 мільйон 500 тисяч євро. Торік Фландрія вже виділила на це 12 мільйонів 700 тисяч гривень ще 3 мільйони 500 тисяч гривень профінансувало місто. На завершення всіх робіт необхідно понад 55 мільйонів гривень, з яких біля 40 мільйонів профінансує уряд Фландрії решта – кошти міського бюджету. Відділення орієнтоване на надання психологічної, психіатричної допомоги людям, які пережили полон і тортури. Це окрема категорія пацієнтів, дуже чутливих, тому нам потрібні належні умови для надання послуги та фахівці, які могли б з ними працювати.

Візуалізація реконструкції будівлі на вул. Замарстинівській, 81, 83

Також у планах зробити зовнішні ліфти в медзакладах. Вони вже є у лікарнях та поліклініках на Чупринки, 43, Мазепи, 25, Замарстинівській, 274. Цього року плануємо встановити такі ліфти на ще двох об’єктах – на Стецька, 3, де є відділення сімейної медицини 4-ї міської лікарні, та на Рапопорта, 6, куди переїхала поліклініка з вулиці Озаркевича. Це хороше рішення для тих багатоповерхових будівель, де немає можливості встановлення  ліфтів усередині приміщень.

Усі заплановані ремонти, реконструкції, окрім розбудови головного корпусу на Миколайчука, 9, хочемо реалізувати до кінця цього року.

Чи немає ризику в тому, що фінансування одних медзакладів призведе до нерівних умов чи занедбаності решти лікарень і поліклінік?

Коштів більше йде тому, що в Першому ТМО є багатопрофільні лікарні інтенсивних методів лікування, які потребують дорожчого обладнання для інструментальної та лабораторної діагностики. Крім того, в лікарнях велика кількість розгорнутих ліжок, багато відділень, які вимагають чималих капіталовкладень.

За останні роки Перше ТМО розвинуло такі напрямки, які ніколи раніше не працювали у Львові, як-от трансплантація. У 2024 році Центр трансплантології Першого ТМО став лідером із кількості проведених операцій в Україні. Підготовка пацієнтів та  проведення трансплантацій потребують великих затрат, дорогого лабораторного обстеження на сумісність донорів і так далі. Також у медоб’єднанні відкрили відділення онкології, психіатричне відділення, дитячу кардіохірургію, дитячу онкогематологію, відділення спінальної травми тощо. Зрештою, відкрили реабілітаційний центр “Незламні”, який є прикладом не лише в Україні, а й за її межами. Працює протезна майстерня, що дає змогу пацієнтові, який лікується, швидше зробити протез і повернутися до повноцінного життя.

Водночас Перше ТМО впродовж останніх років вкладає у розвиток (капітальні ремонти, оновлення обладнання) і власні кошти. Для прикладу за рахунок власних коштів і за допомоги міста закупило два лінійні прискорювачі, які раніше були лише у Львівському онкоцентрі. Вартість одного лінійного прискорювача становить 80 мільйонів гривень.

Що стосується поліклінік, то у їх розвиток також вкладаються чималі коши. За останні роки було придбано/оновлено обладнання (рентгендіагностичні, ендоскопічні, УЗД апарати, мамографи, лабораторне обладнання), проводяться ремонти. Розвиток відбувається завдяки різним джерелам: кошти міста, доходи самих закладів, які вони отримують від НСЗУ та від наданих платних послуг тощо.

А на що будуть спрямовані кошти з другої частини бюджету розвитку, суму яких мають затвердити депутати на сесії 2 квітня?

Ми вже подали перелік об’єктів, які також хочемо відремонтувати чи реконструювати. Їх більше 20-ти. Мовиться про заміну електромереж, систем водопостачання та водовідведення у різних приміщеннях, зокрема й у Другому ТМО, 4-ій полікініці, які потребують заміни через свій технічний стан, благоустрій територій наших закладів з облаштуванням доступності для маломобільних груп населення тощо.

У цьогорічному бюджеті також передбачені кошти на придбання різного обладнання. Це буде співфінансування 50 на 50 або 60 на 40 з нашими іноземними колегами і партнерами.

За якими критеріями визначаєте, куди спрямовувати кошти?

Першочерговий критерій – це наявність проєктно-кошторисної документації. Перевагу віддаємо тим об’єктам, які вже розпочаті. Хочемо цього року їх завершити, щоб вони не стали довгобудами.

Марта Матюшко / Фото: Твоє місто

Чи можливий перегляд розподілу фінансування, щоби його отримували й інші медичні заклади?

Щодо об’єктів, із якими плануємо працювати завдяки коштам із запозичень, це неможливо. Перелік об’єктів і суми затверджує та погоджує Міністерство фінансів, тому зміна назви чи перерозподіл коштів між об’єктами не передбачений. Що стосується об’єктів, які будуть затверджені за гроші бюджету розвитку (кошти міста), то тут більш гнучкий перелік і упродовж року можна робити зміни.

Серед об’єктів, які робитимуть завдяки коштам із запозичень і коштом міста, є поліклініки, які плануємо перетворити на якісні клініко-діагностичні центри. Уже закінчуємо ремонт перших поверхів, щоб старий вигляд реєстратур змінився, щоб були якісні рецепції. Також на перших поверхах будуть кабінети для ветеранів, маломобільних категорій, щоб до тих, котрі не мають фізичної змоги ходити по поверхах, змогли спуститися лікарі й надати необхідні консультації.

А бюджетних ресурсів для якісних ремонтів достатньо? Хто серед найбільших міжнародних благодійних партнерів, які долучаються до розвитку медицини міста?

Звісно, бюджетних коштів, особливо в часі війни, не вистачає. Маємо чимало партнерів, які нас підтримують. Найбільше співпрацюємо з організацією «Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ», яке для Першого ТМО профінансувало модульний діагностичний центр у лікарні Святого Луки. Також серед партнерів: міста-побратими Львова, Товариство Червоного Хреста, ПРООН, United Help Ukraine, «UNICEF Украïна» та багато інших. Без їхньої допомоги в таких обсягах і за такий короткий час ми цього не зробили б. Не думаю, що якась інша країна в часі війни змогла б так розвивати медицину.

На початку березня депутати Львівської міськради ухвалили рішення про об’єднання 1-ї та 6-ї міських поліклінік Львова. Це оптимізація чи скорочення? Чи не постраждає якість медичних послуг через такі зміни?

Таке об’єднання в нас відбувається не вперше. Яскравими прикладами є три територіальні об’єднання, які ми створили на базі дев’яти закладів охорони здоров’я Львова. Було багато спротиву, нерозуміння, але час показав, що це хороший варіант функціонування. Перше і Друге ТМО продемонстрували добрий результат і прорив. Із Третім ТМО було трохи складніше, адже народжуваність зменшується і заклади стали фінансово нестійкими. Тому було ухвалене рішення про їх роз’єднання. На часі приєднання студентської поліклініки до Другого ТМО.

Будівля на Руській, де розташована поліклініка №6 / Фото: lvivcenter.org

Звісно, будь-яким об’єднанням передують певні фактори, аналіз, розрахунки, обговорення. Коли цього року наші медзаклади підписували договори з НСЗУ (це робиться щороку), то побачили, що 1-ша міська поліклініка в мінусі, тобто отримала набагато меншу суму. За нашими підрахунками заробітною платою персонал міг бути забезпечений лише до липня. Виходом із ситуації стало приєднання цієї поліклініки до іншої – 6-ї, яка, до речі, за договорами з НСЗУ отримала на 11 мільйонів гривень більше, аніж минулого року. Таке об’єднання дасть можливість оптимізації кадрів, обладнання та ресурсів для покращення якості медичних послуг. Це дозволить створити багатопрофільну структуру, яка буде надавати пацієнтам комплексний підхід до відновлення здоров’я.

Дехто з мешканців, особливо люди старшого віку і сім’ї з дітьми, обурюються, що тепер доведеться довго добиратися до поліклініки…

Читайте також: Поліклініку в центрі Львова, яка працює 80 років, можуть об'єднати з іншою? Що відомо

Для пацієнтів нічого не зміниться. Ухвала сесії передбачає об’єднання і в жодному разі не ліквідацію. Усе, що зміниться, це юридична адреса. Буде одна адміністрація і одні допоміжні служби: лабораторна, фінансова, господарська.

6-та поліклініка має п’ять місць надання послуг (1-ше поліклінічне відділення на вулиці Медової Печери, 1; Амбулаторія загальної практики сімейної медицини 1-го поліклінічного відділення на Тракті Глинянському, 154; 2-ге поліклінічне відділення у Винниках, вулиця Галицька, 15; Амбулаторія загальної практики сімейної медицини 2-го поліклінічного відділення у Винниках, вулиця Винна Гора, 30; Амбулаторія загальної практики сімейної медицини в Лисиничах, вулиця Львівська, 1. – Ред.). А 1-ша поліклініка має три місця надання послуг (вулиця Руська, 20; Поліклінічне відділення, вулиця Римлянина, 2;  Амбулаторія сімейної медицини, вулиця Личаківська, 119. – Ред.). Усі приміщення поліклініки залишаються, зокрема й на Руській, про яку найбільше говорять. Депутати навіть прийняли ухвалу, в якій чітко мовиться, що після реорганізації приміщення на Руській, 20 буде використовуватися тільки для надання амбулаторно-поліклінічної допомоги.

До слова, за останні роки у Львові ми не закрили жодної поліклініки чи лікарні. Лише реорганізовуємо.

Чи зміняться умови праці лікарів після об’єднання медзакладів?

Ніхто нікого не збирається звільняти. Навпаки, спільний кадровий склад дозволить збільшити доступність до фахівців (наприклад, невропатологів, кардіологів, ендокринологів, офтальмологів та ін.) оскільки до даних фахівців є великий час очікування на візит. Кадровий потенціал стане більш доступним, що дозволить створювати мультидисциплінарні команди (наприклад, для лікування хронічних хвороб чи проведення комплексних діагностик).

Які нові можливості для реабілітації пацієнтів з’являться в міських поліклініках?

Питання реабілітації у наших медичних закладах ми почали розвивати ще до повномасштабної війни. Кожна наша поліклініка і лікарня мають амбулаторну реабілітацію. Стаціонарна реабілітація наявна лише у Першому ТМО. В минулому році реабілітаційні послуги в амбулаторних відділеннях отримали 11 тисяч 836 осіб, яким надали 162 тисячі 220 послуг. Ще 4 тисячі 110 пацієнтів лікували в реабілітаційних відділеннях стаціонарів Першого ТМО. 

Загалом за надані реабілітаційні послуги в 2024 році медзаклади отримали понад 79 мільйонів гривень і ще 9 мільйонів були залучені як платні послуги. А оскільки тепер фізіотерапію НСЗУ вважає недоказовою, то такі послуги на рівні держави стали платними.

При цьому тривалість чекання на амбулаторну реабілітацію не перевищує двох тижнів.

У 3-й міській поліклініці Львова на Повітряній, 99 планують створити Центр ментального здоров’я та надавати реабілітаційні послуги. Розкажіть, коли це відбудеться?

Центри ментального здоров’я вже є у кожній міській поліклініці, окрім 3-ї. А все тому, що не було вільних площ.

У 2015 році поліклініку на Повітряній, 99, яка була структурою медичної служби «Укрзалізниці», передали нам. Але не всю, а 9/10 приміщень будівлі, тобто четвертий і сьомий поверхи залишились у відомстві «Укрзалізниці». Від початку епідемії коронавірусу вони цими приміщеннями перестали користуватися, тож місто звернулося до «Укрзалізниці» та Кабміну з проханням передати їх у власність Львівської МТГ. Нарешті нас почули, і цього року, відповідно до постанови Уряду, ми отримали вже цілісний майновий комплекс. Зараз фіналізуємо всі роботи, підписуємо акт приймання-передачі і в бюджеті цього року заклали 10 мільйонів гривень для створення якісного Центру ментального здоров’я, щоби мешканці Левандівки також отримали доступ до такої допомоги.

Поліклініка №3 у Львові / Фото зі сторінки поліклініки у Facebook

Чиїм коштом влаштовані Центри ментального здоров’я і що потрібно для того, щоб отримати послугу?

Ремонти і закупівля меблів для п’яти Центрів ментального здоров’я наших поліклінік були профінансовані завдяки українсько-швейцарському проєкту. Вклад становить близько 8 мільйонів гривень.

Щоб отримати послугу в Центрі ментального здоров’я, скерування від сімейного чи іншого лікаря не потрібне. Лікар може тільки рекомендувати звернутися за допомогою, а вирішувати, йти туди чи ні, має сам пацієнт. До того ж звернення може бути конфіденційним. 

Послуга є безкоштовною і повністю покривається закладом охорони здоров'я та НСЗУ. Центри розміщенні в окремих приміщеннях зі своїм входом і рецепцією, працює мультидисциплінарна команда, до складу якої входять психолог, психіатр, психотерапевт, логопед, бо в багатьох випадках потрібна й така допомога. Є можливість індивідуальної терапії, а також долучення до групової терапії.

Чи достатньо у Львові психологів, психіатрів, реабілітологів? Як місто планує їх залучати за потреби?

Ні, фахівців не вистачає, і це відчувають практично всі наші заклади охорони здоров’я. До початку повномасштабного вторгнення фахівців із фізичної реабілітації готував лише Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, і буквально недавно факультети відкрили у Львівському медичному університеті, в УКУ. Те саме стосується психологів і психіатрів.

Читайте також: Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів

Однак всі наші Центри ментального здоров’я повністю укомплектовані. Останніми роками стало помітно, що люди нарешті почали долати стигму щодо звернень до психіатра чи психолога, частіше стали звертатися по кваліфіковану допомогу.

Якщо порівнювати з 2023 роком, торік було в 2,5 раза більше звернень. Загалом за 2024 рік Центри ментального здоров’я відвідали 11 тисяч 589 дорослих і 2 тисячі 758 дітей. Притім кількість наданих послуг для дорослих становила 41 тисячу 655, а для дітей 7 тисяч 536. Ще 1 тисячу 781 послугу отримали сім’ї військовослужбовців і 668 послуг діти військовослужбовців.

Ви вже сказали, що у Львові почали реформувати поліклініки в клініко-діагностичні центри. Які зміни чекають на пацієнтів, чи не стане більшість послуг платною?

Реформи вже почалися в 4-й та 5-й поліклініках. Хочемо зробити їх кращими, а не послуги платними.

За еталон візьмемо Перше ТМО. Дуже хочемо, щоби й інші львівські медичні заклади так само виглядали. Хочемо, щоби пацієнт отримував не лише  комфортні умови перебування, а й в одному місці увесь необхідний базовий набір: рентген, лабораторні дослідження, мамографія, УЗД тощо.

Поліклініка №4 на Сихові / Фото: ЛМР

Впродовж 2025 року також хочемо покращити маршрут пацієнта, бо тепер у багатьох випадках послуги нераціонально «розкидані» по різних поверхах поліклінік. Не дуже правильно, коли рентген-апарат на другому поверсі, а ортопед-травматолог приймає на четвертому поверсі. Навіть із забоєм ноги незручно пересуватися, що вже казати про серйозніші травми. Потрібно додати максимального комфорту пацієнтам. Також у клініко-діагностичних центрах мають працювати всі вузькі спеціалісти, щоби після скерування сімейного лікаря, наприклад до кардіолога, пацієнтові не довелося звертатись у стаціонар.

У Львові на базі Першого ТМО планують створити медичний виш Unbroken University. Хто є його засновником, які його ключові функції і звідки фінансування?

Згідно з ухвалою Львівської міської ради засновником є Перше ТМО. Це буде університет, в якому наші, а також лікарі зі всієї України матимуть можливість проходити підвищення кваліфікації. Насамперед це буде якісний виш не для абітурієнтів, а для практикуючих лікарів, де вони навчатимуться, ділитимуться досвідом та вмінням з іншими.

Чому на базі Першого ТМО? Бо в останні роки саме вони чи не найчастіше мали можливість набувати досвіду проведення унікальних операцій, лікування бойової травми за кордоном, стажувались у провідних клініках світу. Тепер їхній моральний обов’язок поділитися цим передовим досвідом з іншими лікарями, дати їм можливість пройти стажування в кращих, тобто в нас. Так, на базі Першого ТМО у 2024 році було проведено 163 навчальних курси для 3 237 учасників з різних міст України

Статут університету ще не затверджений, тому про всі подробиці можна буде дізнатися згодом.

Фото: ЛМР

Скажіть, коли розпочнуть будівництво університету, де він буде розташований і коли запрацює?

Перше ТМО вже шукає відповідне приміщення. Щоб слухачам було локально зручно переходити від теорії до практики, університет буде розташований поблизу лікарні Святого Пантелеймона.

Запустити проєкт зі створення й реалізації університету Перше ТМО планує вже цього року. Фінансувати його самотужки медоб’єднання не може, тому залучатиме донорів.

______________________________________________________________________________________________________