Які перспективи розвитку електротранспорту, з якими викликами стикається підприємство «Львівелектротранс», як відбувається передача трамваїв з-за кордону, які результати безготівкової оплати та чи планує Львів замінити всі наявні автобуси низькопідлоговими великої місткості, Tvoemisto.tv запитало керівника управління транспорту ЛМР Ореста Олеськіва.

Львів отримав трамваї з Берліна і Берна. Як відбувається процес передачі та що робить місто, щоби одержати ці трамваї?

Отримання трамваїв з Німеччини та Швейцарії – два різні процеси. Співпраця з Берліном почалася з 2018 року, коли місто закупило перші 30 вживаних трамваїв. Нещодавно стало відомо, що списують останню партію трамваїв, і «Львівелектротранс» подав заявку на їх отримання. Ці трамваї були одержані за символічну плату, фактично безкоштовно, оскільки місто заплатило лише за їх транспортування.

На маршрутах уже курсують шість берлінських трамваїв, ще шість готують до використання, оскільки їх потрібно переобладнати під метрові колії. Ми працюємо з районними адміністраціями над пониженням трьох платформ на вулицях Мечникова, на Погулянці й на Дорошенка, щоби пустити ці трамваї на 1-му і 7-му маршрутах. Берлінські трамваї модернізовані, мають електронну систему керування, що дозволяє зекономити до 40% електроенергії. 

Щодо швейцарських трамваїв, то вони також модернізовані, споживають менше електроенергії і є більшими. Трамваї з Базеля мають трисекційну конструкцію та довжину 30 метрів, що робить їх більш місткими. Ці трамваї плануємо пустити на 1-му, 7-му або 2-му маршрутах. Місто подало заявку на їх отримання, дізнавшись про плани Берна закупити нові трамваї та списати старі.

Весь процес фінансує Організація SECO, місто також отримуватиме грантові кошти на модернізацію трамвайної мережі. Оскільки трамваї великогабаритні, їх доставка є досить тривалим процесом. До кінця року надійдуть ще два трамваї, решта – до першої половини наступного року. 

Є кілька незначних деталей, які треба модернізувати, щоби трамваї відповідали нашим експлуатаційним вимогам. Перший процес сертифікації займе деякий час, оскільки такого типу трамваї ще не експлуатували в Україні. Для наступних трамваїв цей процес стане значно швидшим.

Загалом цього року місто отримало 12 трамваїв із Берліна, на ще два чекає. Шість берлінських трамваїв уже курсують на маршрутах №3 і №6, де платформи дозволяють їх експлуатацію. 

Берлінський трамвай

Торік міський голова в програмі «Акценти Твого міста» повідомив, що у Львові налічується близько мільйона мешканців, з урахуванням внутрішньо переміщених осіб. У зв'язку з цим виникає питання: чи потрібно, на вашу думку, розбудовувати трамвайну мережу, щоб задовольнити зростаючі потреби населення? Чи вистачить дев’яти наявних трамвайних маршрутів Львову?

Трамвай має великий потенціал стати магістральним видом транспорту, оскільки в умовах Львова, де будівництво метро практично неможливе, саме трамвай залишається єдиним доступним варіантом.

Приклад трамвайної лінії на Сихові, збудованої в 2017 році, доводить, що це можливо: повністю відокремлена трамвайна лінія з великою кількістю рухомого складу та частими рейками забезпечує ефективність перевезень і якість обслуговування.

Без належних послуг громадського транспорту чи альтернатив, таких як велотранспорт, більшість обиратиме автомобілі, що призведе до ще більших заторів, оскільки місто не в змозі впоратися із великим потоком автомобілів.

До кінця року Львів укладе договір на 5 мільйонів євро на облаштування нового трамвайного маршруту. Це буде лише перший етап. Розкажіть докладніше про цей процес, скільки етапів має бути і коли трамвайний маршрут зможе повноцінно запрацювати? 

Місту вдалося залучити грантові кошти французького фонду AFD у розмірі 5 мільйонів євро для проєкту трамвайної інфраструктури. Це важлива, хоча й незначна сума в контексті загального бюджету, що перевищує 50 мільйонів євро. Ці кошти дозволять створити якісну інфраструктуру біля головної міської лікарні Святого Пантелеймона разом із новою проїжджою частиною, тротуарами, велодоріжками та окремими смугами для автобусів. Перший етап робіт охопить ділянку від вулиці Орлика до вулиці Мазепи, формуючи профіль майбутньої вулиці, якою поїде трамвай.

Однак варто зазначити, що 5 мільйонів євро не вистачить для повної реалізації трамвайної інфраструктури. Проте вони дозволять закласти основу, щоб у наступних етапах було достатньо лише протягнути контактну мережу та колії.

Проєкт поділений на чотири основні етапи. Перший охоплює ділянку від вулиці Липинського до вулиці Лінкольна, згодом – від Лінкольна до Мазепи. Відтак буде можливість пустити трамвай до лікарні, фактично до вулиці Орлика. Наступний етап передбачає продовження трамвайної лінії до новозбудованих районів, де вже є протезна майстерня та будують житло для реабілітованих переселенців і Героїв. Тривалість цього процесу наразі невідома і залежить від фінансування. 

У Львові є кілька трамвайних депо. Чи всі вони належно обладнані та в задовільному стані? Зокрема, одне з них планують перетворити на креативний центр Lem Station, а площу навколо – на єдиний громадський простір. Які плани в міста щодо модернізації чи ремонту депо?  

Lem Station – це приклад успішної ревіталізації промислової інженерної архітектури.

Візуалізація AVR. Lem Station 

У 2021 році місту вдалося завершити реконструкцію трамвайного депо на Промисловій, яке є ключовим об'єктом для щоденного обслуговування трамваїв. Це був справді довготривалий проєкт, який обійшовся в 3 мільйони євро.

Трамвайне депо на Промисловій

Зараз у нас немає відкритих проєктів такого масштабу. Реконструйоване депо дозволяє якісно обслуговувати трамваї, однак існує потреба в покращенні інфраструктури для середніх і капітальних ремонтів. Наші депо вкрай застарілі, обладнання переважно радянського періоду. За останні роки вдалося закупити деяке новітнє обладнання, але цього недостатньо для цілковитої модернізації. Варто зазначити, що «Львівелектротранс» постійно інвестує в покращення. Депо залишаються в більш-менш нормальному стані, але потребують капітальних інвестицій для поліпшення умов праці, бо взимку там не завжди досить тепло. Однак вдалося покращити умови у вбиральнях і душових. 

Перейдімо до обслуговування пасажирів. Зараз ніби зменшилася кількість скарг на водіїв чи на автобусні маршрути. Яких конкретних заходів вживають для покращення обслуговування? Можливо, місто здійснює перевірки перевізників? 

Це тривалий процес, який передбачає контроль за якістю обслуговування та налаштування системи роботи громадського транспорту. Важливу роль у цьому відіграє електронний квиток. З часу його запуску система довела свою ефективність, покращивши сервіс для пасажирів. Але за цим стоїть значно складніша система: змінилися фінансові відносини між водієм, перевізником і містом. Однією з основних проблем, що негативно впливала на якість перевезень, була наявність необлікованих готівкових коштів у водіїв.

Зараз вдалося фактично повністю деталізувати ці кошти, що є великим досягненням. Для того, щоб стимулювати водіїв працювати згідно з графіками й надавати необхідні послуги, ми підвищили їм зарплати, адже розуміємо, що частина готівки раніше залишалася в них. Наприклад, наше АТП №1 стало одним із найбільших платників податків у місті.

Крім того, вдалося покращити стосунки між водіями та пільговими категоріями населення. Тепер водії не запитують про наявність посвідчень у пасажирів, що раніше спричиняло постійні конфлікти. Перевізник отримує компенсацію за кожного пільгового пасажира, за кожну поїздку, і місто почало компенсувати перевізникам більші суми. 

Кілька питань про безготівкову оплату, яка вже майже рік функціонує у громадському транспорті Львова. Також місто запровадило безкоштовну пересадку. Хоч і на початку було багато скарг від пасажирів, тепер система працює повноцінно. Розкажіть про результати роботи і яка ситуація з додатком до е-квитка?

У чому полягає різниця нашої системи квитка порівняно з іншими? Базується на обліковому записі в хмарі, що дозволяє швидку валідацію без затримок і без необхідності постійного з'єднання з інтернетом. Багато простіших систем вимагають безперервного інтернет-зв'язку для валідації, тоді як наша цього не потребує. Обробка даних відбувається вночі. Коли ви платите карткою або ЛеоКартом, списання відбувається вночі, а вранці ви отримуєте підтвердження валідації.

Також наша система дозволила організувати безкоштовну пересадку на всіх маршрутах. Львів – єдине місто в Україні, яке забезпечило пересадку не лише на комунальному, а й на приватному транспорті. Інші міста мають пересадки тільки в межах комунального. 

Якщо порівняти статистику, на початку використання системи 43% платіжних операцій здійснювали готівкою, з них 40% були пільговими. Оплата за допомогою е-квитка ЛеоКарт або банківської картки становила лише 15%. Наразі частка готівкових платежів знизилася до 18–19%, тоді як оплата ЛеоКартом зросла до майже 20%, а через банк – на 17–18%.

Читайте також: Баланс ЛеоКарт. Чому після валідації може відображатися із затримкою

Все ще залишається певна категорія населення, яка платить готівкою. Тому місто ухвалило рішення про встановлення різниці в тарифах, щоб стимулювати використання е-квитка. Плануємо запуск абонемента, місто наразі над цим працює. Але є технічні та юридичні проблеми, оскільки абонемент був передбачений лише при здійсненні оплати за транспортну роботу, але поки що цього не дозволяє законодавство. Працюємо над реалізацією місячного абонемента. Абонементи на комунальному транспорті існують, але між різними перевізниками. Такого ще не було в Україні, тож починаємо з нуля.

Щодо додатку: наразі підрядник працює над його запуском, триває тестування. Очікуємо, що до кінця року він запрацює.

Чому безкоштовна пересадка можлива лише з ЛеоКартом, а не, наприклад, через банківську картку?

Використання телефона для верифікації сплати проїзду може бути технічно складним, оскільки треба підтвердити, що пасажир сплатив, перш ніж пересідати на інший маршрут. ЛеоКарт є більш стабільним і надійним, бо система була розроблена під його використання. Банківські операції дорожчі для міста, кожна транзакція потребує оплати. Використання ЛеоКарту дозволяє зменшити ці витрати, бо кошти знімаються одразу, що усуває ризики недостатнього балансу на картці. Тому ЛеоКарт є пріоритетом у системі.

Чи проводить місто оцінку ефективності наявних маршрутів?

Аналіз ефективності ми проводили ще в 2021 році, коли наймали консультантів коштом GIZ, які розробили пропозиції для оптимізації маршрутної мережі. Ці пропозиції досі актуальні. Відтоді відбулися зміни в маршрутній мережі: деякі маршрути припинили роботу, а деякі були створені відповідно до потреб.

Ми повинні балансувати між ефективністю маршрутів і потребами в перевезеннях. Є райони, де необхідно забезпечити транспортом усе населення нашої громади. Можливо, деякі маршрути є неефективними, але вони важливі для доступу до громадського транспорту. Наприклад, маршрут 39А був створений для забезпечення району Кривчиці – проблемного, куди перевізники не хотіли їхати через малий пасажиропотік. 

Із впровадженням електронного квитка рентабельність маршрутів зросла. Іноді приватні перевізники самі приходять із пропозиціями збільшити кількість транспорту на своїх маршрутах. Раніше ми їх штрафували через недовипуск маршрутів, тепер вони самі пропонують додати два автобуси. Зокрема, автобусні маршрути №11, №14, №31,№ 23 та №53 посилилися, і приватні перевізники залучають новий рухомий склад. 

Читайте також: Громадський транспорт Львова. Що варто знати пасажирам

Цього року у Львові відновили чимало автобусних маршрутів. Чи планують відновлення, скорочення чи об'єднання маршрутів? 

Вважаю, що наша маршрутна мережа досягла піку. Немає можливості її ще більше насичувати, тому питання полягає в ефективності, збільшенні інтенсивності роботи певних маршрутів і покращенні вечірніх рейсів.

Однак залишаються певні напрями, не покриті транспортом. Одним із таких напрямів є маршрут до дитячої лікарні «Охматдит». Працюємо над цим і сподіваємося знайти перевізника. Після ретельних обговорень вирішили пустити цей маршрут вулицею Городоцькою, оскільки вона не є перенасиченою міським транспортом. Тут багато приміського транспорту, проте міського  значно менше, ніж на інших магістральних вулицях, які ведуть до центру. Цей маршрут буде зручним не лише для пацієнтів і працівників лікарні, але й для мешканців району Високого Замку. Це також дозволить мешканцям Городоцької та людям, які прибувають на автостанцію, зручно добратися до середмістя, відтак здійснювати пересадки.

Після припинення функціонування маршруту №131 у нас з'явилася непокрита ділянка в населеному пункті Рясне-Руська. Тепер ці люди залишилися без транспорту, тому шукаємо рішення для забезпечення цієї ділянки новим маршрутом.

У Львові курсують так звані жовті маршрутки. Чи готове місто повністю перейти на автобуси великої місткості? Маємо добрий приклад маршруту №84, де перевізник зобов'язався до кінця 2025 року замінити старі автобуси автобусами Mercedes Citaro.

Фото: Зручне місто. Facebook

Це доволі складне питання, оскільки пов'язане з фінансовими аспектами. Зараз у нас нема можливості інвестувати в рухомий склад. Окрім того, останнім часом автобуси суттєво подорожчали як в Україні, так і в Європі. Загалом техніка в світі стала дорожчою. Однак нам вигідний активний перехід країн ЄС на електричні автобуси. Міста починають продавати свій старий рухомий склад, з чого й користають наші приватні перевізники. 

Приміром, перевізник АТП «Успіх БМ» також вирішив закупити автобуси марки Mercedes Citaro, повністю перевівши на них 53-й маршрут. Багато з них мають кондиціонери й сучасні двигуни Euro 5. Перевізники й далі закуповують ці автобуси, плануючи експлуатувати їх на 84-му маршруті.

Перевізники «Міра і К» і  ПАТ «Львівське АТП-14630» також почали закупівлю нових автобусів. Маршрути №23 і №11 вже майже повністю забезпечені великими автобусами. Перевізники також повідомляють, що планують і надалі оновлювати рухомий склад на своїх маршрутах.

Але, аналізуючи нашу мережу, ми дійшли висновку, що не можемо повністю забезпечити всі маршрути великими автобусами. Це пов'язано з особливостями нашої вуличної мережі: багато вулиць не дозволяють великому транспорту легко маневрувати. Для цього потрібно перебудовувати вулиці, змінювати організацію руху чи кути заїздів, розширювати проїзди або забирати місця для паркування.

Крім того, існує питання достатності пасажиропотоку. Експлуатація великих автобусів дорожча, та й не на всіх маршрутах є необхідна кількість пасажирів для їх використання. Тож для оптимізації витрат варто залишити частину маршрутів для малих автобусів.

Виникла потреба в пошуку малих автобусів із низькою підлогою, що є досить проблематичним. Якщо говорити про вживаний транспорт, то знайти великі автобуси легше, тоді як малих майже немає.

Також АТП-1 планує закупити додаткові автобуси. Триває тендер, повторно оголошений, на загальну суму 50 мільйонів. Точна кількість закуплених автобусів стане відома наприкінці місяця після розкриття пропозицій. Спочатку планували близько 100 автобусів, але вартість їх значно зросла. Остання пропозиція становила 58 мільйонів у 2023 році. Тепер, враховуючи ще одне подорожчання, очікуємо, що їх буде до 50-ти.

Скільки низькопідлогових автобусів їздить Львовом?

Близько 55% рухомого складу є низькопідлоговим або ж має низькопідлогові майданчики. Деякі автобуси, наприклад «Атамани», також оснащені низькою підлогою, що є великою перевагою.

Ми вже наближаємося до вимог чинного законодавства, але проблема полягає в тому, що це стосується переважно окремих маршрутів. Наразі вимагаємо наявності низькопідлогового рухомого складу на всіх конкурсах, що стимулює перевізників шукати заміну для забезпечення доступності.

А скільки низькопідлогових трамваїв? 

Львовом їздять 18 низькопідлогових трамваїв. Вже отримали перші два трамваї з Берна, які також є низькопідлоговими, хоча мають одну сходинку. Для зручності посадки до них приставляють спеціальний пандус. Чекаємо на ще дев’ять таких трамваїв. Крім того, до кінця наступного року плануємо отримати 22 трамваї з Базеля, що дозволить фактично подвоїти кількість низькопідлогового комунального транспорту на маршрутах. Ці трамваї нам дадуть безкоштовно, від швейцарської компанії.

На яких трамвайних маршрутах найбільший пасажиропотік?

На трамвайному маршруті №8, але там і найчастіше курсування. Трамвай №4 також має один із найвищих показників.

Трамвайний маршрут №1 показує добрі результати, адже він короткий, із великою змінністю пасажирів. Загалом маршрути №1 і №2 мають подібну особливість, тоді як трамваї №3 і №8 везуть людей від кінцевої до кінцевої.  Однак найбільший пасажиропотік припадає на 8-й маршрут (на одиницю рухомого складу).

Який трамвай у Львові їздить найдовше? 

Із вокзалу останній трамвай №6 відправляється о 23:00. З площі Соборної трамвай №8 востаннє виїжджає о 22:52. З вулиці Вернадського – о 23:00.

Нещодавно ЛКП «Львівелектротранс» оголосило набір у групу для навчання водіїв трамваїв і тролейбусів. Після успішного завершення курсу кожен учасник гарантовано отримає офіційне працевлаштування. Розкажіть докладніше, як відбувається навчання і чи всі зголошуються потім іти працювати водіями? 

Навчальний комбінат існує давно, ще з радянських часів. Проте зараз виник брак водіїв, тому ми активно популяризуємо професію водія трамвая і тролейбуса. Курс навчання водіїв триває чотири місяці і складається з теоретичної та практичної частин. Спочатку учасники проходять теоретичний блок, де вивчають правила дорожнього руху, особливості керування й технічну конструкцію трамваїв.

Практичне навчання передбачає їзду на навчальному майданчику, розташованому на території транспортного трамвайного депо. А завершальною стадією є їзда з пасажирами після проходження всього курсу.

Стажер-водій їздить разом з інструктором на маршруті певну кількість годин, щоб здобути професію водія трамвая. Після цього йому присвоюють клас. Спочатку дають прості маршрути, а після успішного завершення додаткових курсів і підтвердження кваліфікації водій може перейти на більш складні маршрути. Аналогічно для тролейбусів і трамваїв. Жінки частіше воліють їздити на трамваях, аніж на тролейбусах. На сьогоднішній день, якщо говорити про трамваї, жінок і чоловіків майже порівну.

Більшість учасників навчання все ж таки йдуть працювати. Проте деякі відмовляються після завершення курсу. Такі випадки трапляються, але вони нерегулярні. У кожній групі зазвичай є одна-дві особи, які не залишаються працювати.

Станом на 23 жовтня у Львові є 40 вакансій водіїв трамваїв і 30 водіїв тролейбусів.

Які перспективи розвитку електротранспорту і з якими викликами стикається підприємство «Львівелектротранс»?

«Львівелектротранс» є великим оператором із розвинутою матеріальною базою та інфраструктурою, за яку відповідає. Мовиться про колійне господарство, яке охоплює понад 200 кілометрів колій та відповідну кількість контактних мереж. Крім того, є кабельні лінії, що підживлюють цю мережу, і 20 підстанцій, розташованих по всьому місту, для забезпечення безперебійного електропостачання.

На підприємстві є одне тролейбусне депо, трамвайне депо та електронно-ремонтна майстерна, яка часто виконує електронні функції. Також існує служба колії як окрема структура.

За останні роки вдалося залучити інвестиції для покращення роботи різних компонентів «Львівелектротрансу». Маю на увазі реконструкцію трамвайного депо на Промисловій, яке стало основним після закінчення робіт у 2021 році. 

Наразі реалізують проєкти реконструкції контактної мережі на Зеленій, Стрийській і Тролейбусній, які відтермінували через війну. Ці проєкти необхідно втілити, оскільки контактна мережа впливає на швидкість руху та надійність роботи транспорту.

Окрім того, є питання щодо стану опор контактної мережі, які потребують заміни через загрозу аварій. Потрібні інвестиції в контактну мережу та оновлення колійного господарства. Трамвайний маршрут №3 зараз у найгіршому стані серед усіх маршрутів, потрібно оновити його повністю: колії на Княгині Ольги, Сахарова, реконструювати цілу вулицю Вітовського з площі Франка. Відтак постане питання ремонту вулиці Франка, оскільки колія там також наближається до завершення терміну експлуатації і потребуватиме оновлення. Крім того, варто розглянути подальший розвиток трамвайних ліній. Зараз місто працює над проєктом продовження трамвайної лінії №6 на вулиці Миколайчука, що дозволить транспорту заїжджати фактично до кінця мікрорайону на Щурата.

Іншими перспективними напрямками є продовження трамвайної лінії №3 до вулиці Трускавецької. В межах стратегії розвитку трамвайних маршрутів також планують будівництво нового трамвайного депо. Цей проєкт передбачений чинним генеральним планом, наразі проводять підготовчі роботи для організації нового депо на Трускавецькій. 

Актуальною залишається модернізація вагоноремонтних майстерень на Городоцькій. Також важливе створення фарбувального цеху й організація циклу капітальних ремонтів трамваїв.

Які райони залишаються найбільш проблемними з погляду транспортної доступності? 

Ми провели аналіз доступності з допомогою студентів УКУ, використовуючи програмні рішення. В підсумку виявили декілька районів, які, відповідно до норм, не покриті громадським транспортом. Серед них район Високого Замку, який плануємо забезпечити транспортом найближчим часом, а також вулиця Пекарська, де наразі нема можливості пустити транспорт через певні складнощі, проте там добре розвинута пішохідна інфраструктура.

Іншим районом є територія між вулицями Княгині Ольги та Кульпарківською, де мала забудова, не дуже щільна. Ще один район із не дуже добрим сполученням – Підзамче, зокрема його промислова частина на Жовківській. Були ідеї щодо забезпечення транспортом цих районів, але це станеться, коли завершиться процес забудови, оскільки зараз активно переорієнтовуються промислові території на офісні або житлові. Там мають бути нові сполучення, що дозволить у майбутньому пустити в ці райони громадський транспорт. 

Існує проблема з деякими районами, де транспорт їздить нечасто. Залишається певна кілька маршрутів, які обслуговують віддалені території: лиш один вид транспорту через кожні 20 хвилин. Є проблема з заторами, які ускладнюють дотримання графіків руху. Маршрути, де є великий інтервал руху, повинні працювати за чітким графіком. Це один із напрямків нашої роботи.

І наостанок таке питання: що з велосипедною інфраструктурою у Львові?

У нас був певний етап застою в розвитку велоінфраструктури. Поштовхом стала програма розвитку велотранспорту, підписана торік, яка більш структуровано проаналізувала наявну мережу й перспективи розвитку.

Першим пріоритетом програми стало об'єднання наявної веломережі в єдину систему, над чим працює місто. Були обрані кілька ділянок для реалізації в наступному році, проте ми стикнулися з певними проблемами, зокрема в розробці й погодженні проєктів велоінфраструктури.

Читайте також: У Львові облаштовують велосипедну доріжку на проспекті Чорновола

Зараз у нас в роботі 12 ділянок, переважно невеликих. Однак маємо проблеми, коли велодоріжка раптово обривається на перехресті і важко знайти рішення щодо її продовження. 

Також ми зіткнулися з браком проєктантів, оскільки є багато замовлень, а розробка проєктів займає багато часу. Іноді погодження проєктів затягується на рік. Деякі вже готові, але адміністрації районів вичерпали свої бюджети на цей рік, оскільки багато зусиль пішло на поліпшення доступності. Думаю, наступної весни зможемо реалізувати ці проєкти. Паралельно будемо замовляти нові, щоб запустити процес на повну, адже в попередні роки через брак фінансування й відсутність чіткої стратегії не було готових проєктів для реалізації.

Антоніна Костик

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

__________________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.