Як живуть сьогодні мешканці Рясного, які проблеми їх турбують найбільше, чи перетвориться Рясне з віддаленого «спального» району на промисловій околиці Львова на самодостатній житловий район, у якому хочеться жити? І найголовніше – коли нарешті вирішиться проблема транспортних заторів, через яку мешканці Рясного змушені щодня стояти в «корках», витрачаючи на це дорогоцінний час? Про це дізнавалося «Твоє місто».

… Зупинка громадського транспорту біля церкви святої Анни на Городоцькій. Автобус № 6-А, що їде до Рясного, стрімко гальмує й відчиняє двері: майже ніхто з пасажирів не виходить, натомість заходять нові. Більшість їде до Рясного.

«Дай Боже, щоби не було "корків"», – каже жінка, з якою ми розговорилися на зупинці.

Рясне – один із найвіддаленіших мікрорайонів, розташований у Шевченківському районі на північно-західній околиці Львова. Сюди веде лише одна транспортна магістраль з інтенсивним трафіком – вулиця Шевченка. Через відсутність альтернативної магістралі та низку інших причин Рясне вже багато років вранці й увечері стоїть у довжелезних «корках».

Читайте також: 32 роки зі Львовом. Атмосферні фото Рясного

Цікаво, що мікрорайон поділяється на два житлові масиви – Рясне-1 і Рясне-2 – залізничною колією. У Львові немає більше жодного мікрорайону, який мав би ще й нумерацію. У Рясному є навіть залізничні станції – Клепарів і Рясна, а також зупинний пункт Баторівка, розташований між ними на лінії Львів – Гребенне.

У мікрорайоні мешкає понад 40 тисяч людей. Завдяки будівництву нових житлових комплексів та внутрішньо переміщеним особам, які обирають Рясне для життя через дещо дешевшу оренду, кількість мешканців постійно зростає. На півночі місцевість межує з Брюховичами, на південному сході – з Рудно, на заході – із селом Рясне-Руське, на північному заході – з Бірками Янівськими.

Читайте також: «Тут зовсім інший Львів». Репортаж з району, який хочуть кардинально змінити

Як і більшість мікрорайонів Львова, Рясне розташоване в межах колишнього села, яке й дало назву цьому мікрорайону. Однак, незважаючи на те, що село приєднали до міста майже 40 років тому, чимало львів’ян, мабуть, через віддаленість і досі вважають Рясне не мікрорайоном, а передмістям – на кшталт Сокільників чи Лапаївки. А деякі взагалі вважають його краєм «географії» Львова через ізольованість від центральної частини міста та транспортні проблеми.

Львівська «барахолка», або так званий «бутик» у Рясному

«Вам зараз виходити, це Рясне-1», – доброзичливо підказує жінка, яка також виходить з нами на цій зупинці. – «Ви запитували про ринок? Він тут недалеко – он там, за тими дев’ятиповерхівками».

Ринок у Рясному-1. Його особливість у тому, що це не будівля під одним дахом із загальним простором і торговельними рядами, а скупчення невеликих крамничок-кіосків, які утворюють тісні проходи-«коридори». Є й кілька торгових рядів просто неба, які зараз завалені снігом. Складається враження, що ринок не проєктували спеціально і не будували як окремий об’єкт, а виник він стихійно.

Старожили розповідають про місце, на якому він розташований.

«Мабуть, багато хто зі старших людей пам’ятає, що у 1960–1970-х роках наприкінці вулиці Шевченка, на початку села Рясне, яке тоді ще не увійшло до міста, була знаменита львівська “барахолка”», – розповідає пані Катерина, яку ми зустріли на ринку. Вона живе в Рясному-1 уже понад 45 років. Усе життя працювала будівельницею – клала плитку, мурувала, штукатурила.

Каже, що люди колись відмовлялися від життя в цьому районі, але на ринок приїжджало дуже багато людей з усього міста. Місцеві кажуть, що навіть таксисти не хотіли їхати в бік «барахолки» через натовп, хаос і погані дороги.

«У неділю мало не весь Львів їхав на “барахолку”. У магазинах у той час нічого не було, а тут можна було купити все – хоча й дорого. “Барахолка” швидко розросталася, і з часом вона була вже навпроти будинків. Я живу он у тому», – показує на п’ятиповерхівку неподалік. – «Люди відмовлялися від цього району. Ми отримали тут квартиру лише тому, що хтось від неї відмовився, і житло запропонували нам».

Насамперед сюди їхали за джинсами та батниками, серед яких траплялися й підробки – «самопали», які втюхували «модникам». Але були й якісні речі – з посилок, що надходили з Канади та Америки.

Зараз на місці колишніх боліт і барахолки зведено житлові будинки. Згодом біля них почали з’являтися продуктові крамниці і, як кажуть місцеві, з часом утворився цей невеликий продуктовий ринок.

Як мікрорайон розвивається

Втім, звісно, не «барахолкою» відоме Рясне. У 1970-х роках серед полів розпочалася забудова майбутньої промислової зони: зводилися цехи заводів «Конвеєр», «Автонавантажувач», «Львівсільмаш», «Електрон» та торфобрикетного заводу.

Промзона в Рясному формувалася вздовж вулиці Шевченка, перетворюючи мікрорайон на потужний промисловий вузол на північному заході Львова. Поруч із промзоною у 1970–1980-х роках почали активно зводити житловий масив Рясне-1. У 1990-х роках за мостом над об’їзною залізничною колією збудували мікрорайон Рясне-2.

Сьогодні в обох житлових масивах, за різними даними, мешкає понад 40 тисяч людей. Мікрорайон вважається одним із найбільш густонаселених віддалених районів Львова. У Рясному-1 проживає близько 30–35 тисяч осіб. Для порівняння: у Трускавці, що має статус міста, мешкає 31 тисяча людей, у Самборі – 34 тисячі, у Бориславі – 35 тисяч. У Рясному-2 живе близько 10–12 тисяч мешканців.

Цікаво, що центром Рясного-1 є не сквер і не площа, а звичайна вулиця Шевченка, якою рухається жвавий потік транспорту. У районі ТЦ «ВАМ» із супермаркетом «Сільпо» – з одного боку, та «хмарочосом» головного корпусу НВО «Електрон», який привертає увагу ще здалеку й виділяється на загальному тлі типової житлової забудови, створюючи виразний архітектурний акцент, – з іншого, сформувався своєрідний центр мікрорайону. Отакий собі центр посеред стрімкої автомагістралі.

Поряд із «хмарочосом» нещодавно відкрили «Макдональдс». Позаду ресторану швидкого харчування – Храм Пресвятої Трійці ПЦУ. Поруч зводять сучасний торговельно-розважальний центр. Розташована неподалік багатоповерхівка, що нагадує «кубик Рубика», архітектурно підсилює «хмарочос», формуючи сучасний вигляд центральної частини Рясного.

Втім, загалом житлова забудова мікрорайону не виглядає дуже цілісною. Ринок, про який ми вже згадували, ніби випадково примостився мало не у дворі двох дев’ятиповерхівок і водночас немов «відсунувся» подалі від найближчих «хрущовок». Так і хочеться, немов на ігровій дошці, переставити всі ці дев’яти- та п’ятиповерхівки, що перебувають не «на своїх місцях», у більш гармонійному порядку.

Більшість багатоповерхівок Рясного-1 та Рясного-2 споруджувалися як відомче житло промислових підприємств. І хоча Рясне будувалося за затвердженим планом, це відбувалося фрагментарно – силами окремих підприємств. Вони зводили по кілька житлових будинків, однак так і не довершили розбудову інфраструктури мікрорайону. Звідси й певна незавершеність міського ландшафту: багатоповерхівки є, але чогось важливого бракує.

Натомість Рясному не бракує давньої історії. Історики зазначають, що село Рясна Польська, в межах якого розташований мікрорайон, було засноване 1433 року львівським римо-католицьким архієпископом. У 1614 році до римо-католицької парафії у Рясній Польській увійшли Брюховичі, Рокитне та Рясна-Руська.

Отже, Рясному майже 600 років. Після закінчення Другої світової війни село Рясне Польське було перейменоване на Рясне. Сюди почали переселяти українців із Закерзоння. А у березні 1988 року село Рясне включили до меж міста Львова. Не варто плутати його із селом Рясне-Руське, що розташоване за чотири кілометри від Рясного-2 і досі залишається селом у складі Львівської міської громади.

«О 6-ій їду до центру 10 хвилин, о 8-ій – більше години»

Цікавимося у людей на вулиці, що їх найбільше турбує. Біля будинку № 360 зустрічаємо молоду маму з двома маленькими донечками. Люба, 30 років, живе в Рясному від народження.

«Доїзд до центру – це для нас найважче», – ділиться вона проблемою. – «Так було завжди, скільки тут живу. Ще рік тому ходила на роботу. Добігти з садочка і швидко дістатися до роботи – нереально. Треба витратити півтори години, а часом і більше. Я працюю на Пекарській. Часом дорога займає до двох годин. На роботу мені треба на дев’яту, але з дому виходжу о сьомій. Дітей піднімаю о шостій. Перед мостом зазвичай починається довжелезний “корок”».

«Найбільша проблема – «корки», – також нарікає пан Василь, який на майданчику біля будинку, вигрібає з-під снігу свою автівку, яка  після нічного снігопаду перетворилася на суцільну кучугуру. – Їжджу на власній  автівці, але «корки» однакові для всіх – як для приватного транспорту,  так і для маршруток. Якщо виїхати з Рясного о шостій годині, до церкви святої Анни можна дістатися за 10 хвилин, якщо о сьомій –  за 20 хвилин, а о восьмій – це вже година часу і більше».

Аби вчасно доїхати до роботи і не стояти в заторах пан Василь виїздить з дому о сьомій ранку.

І сумно додає: «Рясне – суто спальний район: зранку всі їдуть на роботу, ввечері – всі додому. Розваг і дозвілля для молоді – немає жодного».

«Макдональдс» – це добре, відсутність інфраструктури – зле»

Недавно у Рясному-1 на вулиці Шевченка, 311-В відкрили «Макдональдс». Це до певної міри стало подією для «спального мікрорайону». Ми заглянули всередину, аби зігрітися гарячою кавою після морозу і водночас поцікавитися, чи ходять сюди люди. Це був будній день і пообідній час, коли всі ще на роботі або навчанні. Заповненість залу – менше половини. Відвідувачі – молодь і мами з дітьми.

«Я буваю в “Макдональдсі” майже щодня, – розповідає Орест. – Раніше три-чотири рази на тиждень їздив у “Макдональдс” з Рясного в центр».

Оресту 26 років, усе життя живе у Рясному. Професійно займається важкою атлетикою, а також працює тренером з важкої атлетики та фітнесу.

Прямуємо на автобусну зупинку біля закладу. В очікуванні маршрутки розговорилися з пані Галиною. В Рясному вона живе три роки – у будинку, що нагадує «кубик Рубика». До того все життя мешкала на Сихові. Через сімейні обставини переїхала в Рясне.

«І досі не можу звикнути до цього району, – ділиться жінка. – Недавно зламався чайник. Тут купити його немає де. По кожну дрібницю доводиться їхати до центру міста, бо тут нічого з того, що мені потрібно, немає. І за косметикою та побутовою хімією їжджу до центру. Автобуси ніби ходять, а доїхати через “корки” складно. Зайвий раз не поїдеш – шкода свого часу і нервів».

Мимоволі вона порівнює транспортне сполучення на Сихові та в Рясному.

«Сихів має три великі сполучення – Хуторівка, Сихівський міст і міст на Зелену, – каже вона. – На Сихів ходить трамвай, тролейбус, купа автобусів та маршруток. Трамваєм за 15 хвилин можна дістатися з Сихова до центру».

Ще пані Галина розповідає, що звикла багато гуляти пішки. На Сихові для прогулянок є безліч зелених зон, алей, скверів, кілька парків, де можна не лише гуляти, а й відпочити. В Рясному – жодного парку. Жодного скверу. Не те що поблизу – немає взагалі. Доводиться «гуляти» між сірими будинками, по розбитих доріжках.

Автобусу довго не було. Замерзнувши та не дочекавшись маршрутки, пані Галина махнула рукою й пішла в «Рукавичку» по харчі. Наразі і далі залишиться без чайника.

Без кінотеатру, парків і культурних центрів

«Попри те, що в Рясному зводять новобудови та відкрили кілька популярних супермаркетів, тут так і не з’явилося жодного культурного центру, кінотеатру, парку чи хоча б новомодного коворкінгу, які змінюють культурно-соціальне життя людей, перетворюють «спальні» районі в самодостатні, – зазначає Юрій Столяров, головний архітектор проєктів інституту «Містопроект».

Нагадаємо, що в мікрорайоні Рясне мешкає понад 40 тисяч мешканців – це населення деяких міст і районних центрів. І в кожному такому місті є кінотеатр, парки, сквери, розважальні заклади, спортивно-розважальні комплекси, громадські простори.

За словами Юрія Столярова, на карті Рясного важко знайти вільну територію для великого парку. «Але змінювати «спальні» райони і робити їх комфортнішими для життя можна і без великих витрат, застосовуючи тактику «малих кроків» або тактичний урбанізм».

Йдеться про локальні зміни, які підвищують комфорт життя: встановлення вуличних меблів, вазонів із рослинами, тимчасових декоративних огорож, конструкцій для відпочинку, створення ігрових майданчиків, розширення зелених зон, відкриття пішохідних доріжок там, де зручно людям, та навіть вуличних тенісних або волейбольних столів.

На думку архітектора, тактика «малих кроків» дозволяє організувати дозвілля у мікрорайоні. Громадські приміщення можна перетворювати на центри для молоді або «цифрові» інтерактивні кафе, де можна не лише переглядати меню онлайн, а й користуватися інтерактивними столами для соцмереж, новин, погоди або ігор.

Він додає, що це змінює культуру споживання їжі та відпочинку і саме таким шляхом варто рухатися в Рясному.

Щодо Брюховицького лісу, який розташований поруч, архітектор зауважує: це не заміна парку. Ліс не пристосований для ігор дітей, там легко можна заблукати, і з різних причин перебування там небезпечне.

Парк у Рясному буде

Як повідомив «Твоєму місту» Любомир Зубач, заступник міського голови Львова з містобудування, у Рясному-2 плануєтся створити нову рекреаційну зону – лінійний Болотяний парк з дерев’яними настилами, а вздовж так званої дерев’яної доріжки облаштувати дитячі майданчики тощо. З одного боку, це збереже унікальну екосистему парку, з іншого – надасть всім охочим доступ до озера й лісу. І що важливо – можливість потрапити через парк до Рясне-1 за 5-10 хвилин.

«Зараз ми працюємо над Детальним планом території по Болотяному парку між Рясне-1 і Рясне-2, – розповідає заступник міського голови. – Ми провели тендер в кінці минулого року, уклали угоду з розробником. Визначення функціональної зони в містобудівній документації дозволить оформити земельну ділянку як парк, а також визначити відповідального за його утримання».

За словами Любомира Зубача, цього року заплановано провести гідрогеологічні дослідження цієї території та на її основі створити концепцію парку. Наразі передбачено облаштування прогулянкових доріжок, відпочинкових майданчиків та водойм. Йдеться про територію площею близько 2 гектарів.

Зі старого мікрорайону у сучасний комерційний хаб

Як зазначають фахівці, у 2026 році Рясне мало б почати трансформуватися з типового промислового «спального» району на новий діловий та інвестиційний центр міста, який місцева влада часто називає «другим Сиховом».

Читайте також: «Цей район Львова може стати другим Сиховом». Інтерв'ю з Любомиром Зубачем

«Насправді потенціал цього району є дуже добрий. Не кажу, що вже завтра там станеться економічне диво. Але те, що кілька років – і район почне змінюватися навіть візуально, це точно, – зазначає Любомир Зубач, заступник міського голови Львова з містобудування. – Вже є кілька соціальних проєктів, які ми починаємо реалізовувати в Рясному. В останні роки ми маємо таку гарну практику, коли приватний бізнес долучається до розбудови соціальної інфраструктури. Це свідомі й зрілі вчинки. І місто дуже за це вдячне інвесторам».

За словами Любомира Зубача, в Рясному-2 планують добудувати новий корпус до школи №100.

«Уже триває виготовлення проєктної документації. І це ми робимо за кошти інвестора. Тут у нас подвійне «бінго»: по-перше, це важливий соціальний і дуже затребуваний проєкт, а по-друге, ми робимо це не за кошти міста. Один із інвесторів проявив ініціативу і запропонував профінансувати виготовлення проєкту. Ще одна добра новина: у ЖК «Галіція», який тепер має іншу назву, зрештою, з’явився новий інвестор, і це проблемне будівництво в Рясному мають завершити. Причому паралельно збудують дитсадок на 1200 кв. метрів і передадуть його місту. Тобто цей садочок буде міським, комунальним».

Цього року в Рясному-1 та Рясному-2 спостерігається справжній будівельний бум. На різних стадіях реалізації зараз 5–7 великих об’єктів, серед яких і комерційні комплекси, і житлова забудова.

Поряд із «Макдональдсом» на Шевченка, 313 зводиться найбільший об’єкт району – ТРЦ Kvartal City. Його загальна площа становитиме 50 000 кв. м, з яких 20 000 – орендна. У торговельно-розважальному центрі планують кінотеатр, 75 магазинів, супермаркет, заклади харчування, магазини техніки, аптеки, банки та пошту. Передбачено також підземний і багаторівневий паркінг на 523 місця. Відкриття ТРЦ Kvartal City заплановане на кінець 2027 року.

Поруч із нещодавно відкритим «Макдональдсом» планують збудувати комплекс багатофункційних житлових будівель. Тут також має з’явитися сквер – територію під нього вже зарезервували. Проєкт передбачає будівництво будинків заввишки від 5 до 10 поверхів.

У новому житловому комплексі заплановані підземний паркінг, внутрішній пасаж та прохід до громадського простору між новою забудовою й наявною 16-поверхівкою. Також передбачено дитячий садок на 80 місць.

Житлове будівництво розпочнеться на обох масивах. У Рясному-2 на вулиці Величковського планують звести 10-поверховий комплекс на 174 квартири. У 2025 році на цій же вулиці виділили ділянки для муніципального соціального житла для ветеранів, переселенців та соціально незахищених верств.

У Рясному-1 на вулиці Брюховицькій, 35 будується житловий квартал на 150 квартир із підземним паркінгом. Нова багатоповерхівка на 84 квартири з’явиться на вулиці Нестора Літописця, а в Рясному-2 зведуть 16-поверховий житловий комплекс.

Особливістю нової забудови є те, що більшість комплексів багатофункціональні: разом із квартирами зводять підземні паркінги, торгові галереї та соціальну інфраструктуру.

Також у Рясному-2 активно розвивається великий індустріальний парк – M10 Lviv Industrial Park. Отже, у 2026 році Рясне має перспективу потрохи трансформуватися зі старого промислового мікрорайону на сучасний житловий та комерційний хаб Львова.

Як збираються протидіяти заторам

Ми встигли виїхати з Рясного ще до вечірньої години пік. Заторів на мосту на вулиці Ковча, який з’єднує мікрорайон із центром та іншими частинами міста, тоді не було. Саме на цьому мосту зазвичай утворюються «корки» через низьку пропускну здатність. Через міст їде громадський транспорт, вантажівки та весь транспорт, що прямує з міста до пункту пропуску «Краківець».

Міст – один із найнебезпечніших у Львові. Йому майже 140 років, він побудований у 1888 році. Довжина – 28,5 метрів. Руйнування мосту почалося ще з 1960-х років, і щороку його технічний стан погіршується: в опорах з’являються тріщини від 3 до 12 мм. У 2008 році шляхопровід, під яким проходять дві залізничні колії, офіційно визнали аварійним і непридатним до експлуатації.

Місцеві кажуть, що у разі його обвалу Рясне опиниться в блокаді: район буде повністю відрізаний від центру та інших частин Львова. Адже вулиця Шевченка та міст на Ковча – єдина транспортна магістраль, яка зв’язує Рясне з рештою міста.

Через це закрити міст на капітальний ремонт наразі неможливо. Тому влада ухвалила рішення збудувати поруч новий міст, а після його введення в експлуатацію капітально відремонтувати старий шляхопровід і влаштувати кільцеву розв’язку на перехресті Шевченка–Ковча. Це збільшить пропускну здатність на цій ділянці дороги та розвантажить виїзд і в’їзд до Рясного.

Читайте також: Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»

Будівництво анонсували ще у 2018, 2019, 2020 роках, оголошували тендери в пошуках підрядника. 2025 року знову двічі оголошували тендер на визначення підрядника для на будівництво мосту. Але через складність проєкту, стверджують в міськраді, претендентів не знайшлося.

«Зараз ми оголосили тендер втретє, і вже маємо одного учасника, – розповідає Олег Забарило, директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради. – Сподіваємося, що найближчим часом вже приступимо до будівництва. Нормативний термін будівництва – 11 місяців. Фінансуватиметься він за кредитні кошти, частково за кошти міського бюджету».

Оціночна кошторисна вартість будівництва нового моста становить понад 110 млн гривень.

Водночас із реалізацією цього проєкту, щоби покращити ситуацію з трафіком в Рясному, міська влада вирішила облаштувати на вулиці Шевченка, на відрізку – від ТЦ «ВАМ» доперехрестя з вулицею Брюховицькою – окремі смуги для громадського транспорту, а також встановити на цьому перехресті світлофори. Терміни і вартість цього поки не відомі.

Існує ще один масштабний інфраструктурний проєкт – побудова альтернативної магістралі, яка з’єднає Рясне та Левандівку, продовживши дорогу від вулиці Суботівської. По суті, планується нова вулиця протяжністю 2,5 км. Будівництво дороги планували ще у 2019 році. У майбутньому по новій магістралі планують запустити тролейбус у Рясне.

Проєкт високовартісний: між Левандівкою та житловим масивом Рясне-1 проходять колії товарної станції Львів–Клепарів, тому для з’єднання мікрорайонів потрібно будувати або шляхопровід, або тунель.

За попередніми розрахунками 2021–2023 років вартість проєкту коливалася в межах 800 млн гривень. За словами Олега Забарила, терміни реалізації, фінансування та остаточна вартість цього масштабного проєкту наразі не визначені через переорієнтацію пріоритетів видатків у зв’язку з воєнним станом.

Мешканці Рясного сподіваються, що облаштування окремих смуг для громадського транспорту зменшить затори та прискорить рух на вулиці Шевченка. Проте транспортна розв’язка на перехресті Шевченка–Ковча та нова дорога з Рясного на Левандівку значно пожвавили б розвиток мікрорайону та гарантували б, що він більше не буде віддаленою від центру Львова околицею Львова. 

Наталя Меркулова

Фото авторки

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

_______________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.