Хто приїздить до Львова та області в часі війни; чи змінився портрет туриста; які туристичні маршрути найпопулярніші, а які зʼявилися нещодавно; як мобілізація вплинула на туризм на Львівщині та навіщо з наступного року реєструватимуть кожного туриста, журналістка «Твого міста» запитала в керівника управління туризму та курортів Львівської ОДА Тараса Лозинського.

Як тепер працює управління туризму на Львівщині, які труднощі виникають?

Мабуть, найбільшим викликом є кадрове питання. Це стосується не лише нашого управління, а й загалом підприємств, що надають послуги на туристичному ринку. 

Наприклад, маємо проєкт «Терапія мандрами», в межах якого ветерани чи їхні родини відвідують туристичні локації, і часто виникає проблема з трансфером. Людей стає щораз менше: хтось боїться виходити на вулицю, хтось поїхав за кордон, хтось пішов воювати. У нас справжній кадровий голод, згідно зі штатним розписом у нас мало бути 16 осіб, а працюють лише шість. Ветеранів серед працівників немає, раніше один із наших колег брав участь в Антитерористичній операції, зараз захищає державу на сході

Яка середня зарплата у ваших працівників? 

Рівень заробітної плати коливається. Наприклад, для у людей на посадах головного інспектора, провідного інспектора, головного спеціаліста вона становить 15–17 тисяч гривень. У нас відбулися зміни в оплаті праці, максимальна винагорода може становити 30% від посадового окладу. Це також залежить від стажу працівника. Наприклад, наш бухгалтер, який працює понад 25 років на державній службі, може отримувати трохи більше. 

Щомісяця управління туризму надає статистику щодо популярних напрямів відпочинку. Чи змінилося щось за останній рік, які місця для проведення дозвілля тепер обирають туристи?

Ми започаткували дайджест туристичних новин торік насамперед для того, щоби подавати інформацію про завантаженість готелів у Карпатському регіоні, на бальнеологічних курортах і безпосередньо у Львові. Також проаналізували дані декількох закладів природно-заповідного фонду, зокрема національних парків, історико-культурного заповідника «Тустань» та інших музеїв, які ведуть статистику. Це дозволяє нам показувати динаміку відвідуваності.

Найпопулярнішими на Львівщині залишаються місця, де можна ментально відпочити. Найчастіше туристи обирають гостьові будиночки посеред лісу, а також бальнеологічні курорти й санаторії Трускавця та Східниці. Там популярний сімейний відпочинок. Туристи часто поєднують активний відпочинок на природі з культурними заходами. Вони відвідують музеї, беруть участь у майстерках, як-от зі створення сокальської кераміки в Червоноградському районі.

А куди все-таки їдуть найчастіше?

Найпопулярнішими є Львівська, Східницька, Трускавецька і Славська громади, а також Сколівська, яка, як кажуть, набирає обертів. Сюди зазвичай їдуть на день, зупиняючись у закладах інших громад.

Порівняно з довоєнним періодом популярність окремих громад залишається незмінною, але починають підтягуватися інші громади, в яких раніше не бачили туристичного потенціалу, наприклад Тростянецька. Там починає розвиватися напрям гостьових будинків і сільських садиб.

Як змінюється потік туристів упродовж року, який сезон є найбільш піковим? 

Сьогодні дуже складно про це говорити. На  початку повномасштабного вторгнення ми мали так званих вимушених туристів, тобто внутрішньо переміщених осіб. У цей рік ми бачили велику динаміку з березня по серпень, бо люди шукали прихистку в готелях. А власники готелів ішли їм назустріч, відчиняли двері й пропонували пільгову вартість. Тепер, як і колись, пік припадає на різдвяно-новорічні свята й літню пору.

До речі, туристичний збір минулого року був рекордним – понад 46 мільйонів гривень. Якщо порівнювати, то за перше півріччя 2023-го було 24 мільйони гривень, а цього року вже 21,7 мільйона. 

Державне агентство розвитку туризму обрало село Урич на Стрийщині для участі у відборі World Tourism Organization, яка складатиме рейтинг «Найкращі туристичні села». Чому саме це село, на вашу думку, удостоїлося такої уваги? 

Цей конкурс проводять із 2021 року. Україна ще ніколи не була номінована на нього й не перемагала. Наше управління виконувало інформаційну роль: ми повідомили громади про можливість участі в конкурсі, а заявку готувала Сколівська громада та Історико-культурний заповідник «Тустань».

Село Урич має багату історію і є одним із найпопулярніших туристичних магнітів – «Тустань». Там є два музеї, один із яких розташований просто неба. Вони активно розвиваються за підтримки різних грантових програм, зокрема від Українського культурного фонду, і транскордонних програм. Окрім цього, в селі збережені бойківські  хати, як-от «Хата в Глубокім». (додати врізку про цю хату) 

Село набуло чималої популярності завдяки історико-культурному комплексу з різноманітними туристичними пропозиціями. Є базар просто неба, де можна купити автентичні речі, та великий фудкорт, де можна скуштувати страви бойківської кухні. Хороший сервіс та інфраструктура притягують туристів. Урич все це має. Сподіваємося, в нас будуть всі шанси позмагатися з іншими селами й здобути номінацію або перемогу.

Щороку на Львівщині прокладають нові туристичні маршрути. Як відбувається цей процес, яке фінансування йому потрібне? 

До великої війни ми проводили стратегічні сесії з представниками туристичного бізнесу та громадами, щоб визначити, що там можна розвивати.  На основі цього робили аналітику, збирали дані та спільно з національними природними парками або іншими організаціями розробляли проєкти, які потім подавали на грантові конкурси або на них передбачали кошти в обласному бюджеті.

За останні два роки обласна цільова програма розвитку туризму має обмежений фінансовий ресурс, тому ми вкладаємо гроші в найбільш базові та найбільш необхідні  речі, які можуть дати добрий результат. 

Наприклад, одна з ініціатив була від Ведмежого притулку «Домажир». Вони власним коштом розробили й промаркували новий туристичний маршрут. Наше управління виконувало функцію погодження номера шляху, давало технічні поради й характеристики згідно з державними стандартами України для шляхів активного туризму.

«Королівські Бескиди» відкрили новий туристичний шлях «Наверх». А на території Національного парку «Сколівські Бескиди» відкрили туристичний маршрут пам'яті Юрія Руфа. Цей маршрут увіковічує пам'ять нашого захисника, який любив подорожувати цими місцями. Маршрут включає квест із містичними історіями та QR-коди для отримання додаткової інформації.

Крім того, торік ми розробили концепцію «Стріт-арт Червоноград», що полягає у створенні трьох туристичних маршрутів навколо міста, кожен із яких має по п'ять муралів. Ми дослідили приклади інших міст та країн, зокрема Лондона й Маямі, де створені туристичні маршрути з муралами. Такі маршрути можуть приваблювати туристів і стати основою екскурсій. Червоноград, як цікаве своєю історією шахтарське містечко, став чудовим місцем для реалізації цієї ідеї. 

Отже, ми розробили три тематики туристичних шляхів Червоноградом:

• «Україна на шляху до перемоги». Цей маршрут відображає різноманітні історії про наших військових та переможні моменти. 
• Ще одна тематика маршрутів – «Україна та міжнародні партнери». Цей маршрут присвячений країнам, які підтримали Україну з перших днів війни, і політичним постатям, таким як Анджей Дуда, Борис Джонсон, Джо Байден та інші. Так ми хочемо висловити вдячність міжнародним партнерам за підтримку.
• «Матеріальна та культурна спадщина». Цей маршрут демонструє традиції, ремесла, кераміку та вишивку, характерні для регіону, наголошуючи  на ідентичності, за яку боремося.
   

А що вже реалізоване?

У червні ми завершили роботу над двома муралами на стінах Червоноградського військового ліцею. Перший із них показує історичні постаті, другий – молодих військових, які здобули перемогу в бою. Загалом такі проєкти реалізують коштом різних фондів і меценатів. Вартість створення двох муралів становить 140 тисяч гривень за роботу артхудожників та близько 60 тисяч гривень за матеріали. Також  ми скористалися безкоштовним решетуванням завдяки партнерській підтримці. Загалом плануємо створення 15 муралів.

Один з муралів на Червоноградському військовому ліцеї

А ще створили мапу з 15 муралів. Туристи зможуть переходити від одного муралу до другого, скануючи QR-коди. Гіди проводитимуть екскурсії, розповідатимуть про авторів і тематику муралів.

Надіємося завершити тематику «Україна на шляху до перемоги» цього року, решту маршрутів – упродовж наступних років.

Нещодавно на території палацу в Роздолі підписали меморандум про спільну реалізацію проєкту «Мандри Роздільські: Мережа туристичних маршрутів субрегіоном Розділля». У межах цього проєкту планують реалізувати шість нових туристичних маршрутів. Розкажіть про це докладніше.

Ми підписали меморандум про співпрацю зі «Спадщиною.UA». Вони готували заявку для Українського культурного фонду й отримали фінансування. Роль управління туризму полягала в підготовці кількох листів підтримки та інформаційних матеріалів. Проєкт «Мандри Роздільські» зайняв третє місце. Це добра ініціатива, яка відкриває туристичний потенціал менш відомих громад і архітектурних пам'яток, які часто залишаються поза увагою.

Проєкт має на меті дослідження туристичного потенціалу архітектурних та сакральних об'єктів, зокрема Роздільської громади. На основі цих досліджень будуть розроблені туристичні маршрути з інформаційним наповненням, буклетами та іншими матеріалами для туристів. Сподіваємося, це також сприятиме залученню інвесторів.

Згідно з проєктом до вересня мають бути розроблені шість маршрутів. Літо – період активних досліджень. У вересні плануємо промотур для гідів, туроператорів і журналістів, на якому покажемо результати роботи. 

На початку наступного року в Україні запустять єдиний туристичний реєстр. Чим він буде корисний? 

Україна має проблему зі статистикою, що ускладнює контроль бізнесу, який може перебувати в сірій або тіньовій зоні.

Кабмін доручив Державному агентству розвитку туризму України створити до 2025 року єдиний туристичний реєстр. Усі суб'єкти господарювання в сфері туризму, туроператори, заклади тимчасового розміщення будуть зобов'язані реєструватися в ньому. Це дозволить отримати чітку статистику щодо туристичних послуг, а також інформацію про завантаженість готелів, походження туристів і тривалість їхнього перебування.

Завдяки цьому реєстру ми зможемо створити портрет туриста, що допоможе краще планувати діяльність громад і бізнесу. Ми вивчали досвід Австрії та Італії, де заклади тимчасового розміщення щодня надають інформацію про туристів: хто і звідки приїхав, на скільки днів. Це дозволяє державі розуміти, хто є туристом і звідки він прибуває.

Створення єдиного реєстру також допоможе в боротьбі з тіньовою економікою, адже бізнес буде змушений прозоро реєструвати свою діяльність. Отже, це питання не лише статистики, а й економіки.

Нещодавно у Львові провели соціологічне опитування серед гостей міста. Методом face-to-face опитали 638 респондентів і таким чином отримали портрет відвідувача Львова. Як стало відомо з результатів опитування, за рік збільшилася середня тривалість перебування гостей із двох-трьох днів у 2023 році до трьох-семи днів у 2024-му. Іноземці зупиняються на шість-десять днів, а не на чотири-сім. Чи планують або чи вже проводили на Львівщині таке опитування? Можливо, є інформація, звідки найчастіше навідуються туристи?

Так, я читав цю інформацію. Це фактично невелика кількість опитаних осіб, і ми повинні розуміти, скільки з опитаних були іноземцями, а скільки українцями, зокрема львів'янами чи жителями інших регіонів. Наприклад, багато іноземців приїжджають у межах грантових місій або підтримки України. Зазвичай вони перебувають тут від двох-трьох тижнів до місяця, потім повертаються назад і знову приїжджають. Важко сказати, чи вони туристи. Кількість таких осіб також не є однозначною. Ми аналізуємо інформацію з готелями, з якими співпрацюємо і які надають дані про завантаженість. 

У нас є туристи з Дніпропетровщини, Дніпра, Одеси, а також із Запоріжжя та Києва. З сусідніх регіонів, таких як Франківщина, Тернопільщина і Рівненщина, також часто приїжджають. Важко визначити точне співвідношення, оскільки ми аналізуємо інформацію лише з частини готелів.

Внутрішні туристи приїжджають сюди, як правило, через те, що не можуть поїхати до моря, Карпати для них – альтернатива. Знаємо, що є багато туристів, які приїжджають на декілька днів до Львова, а потім вирушають у Трускавець, Східницю або інші карпатські місця для відпочинку. Тобто намагаються поєднувати перебування в місті з відпочинком на природі.

Які середньодобові витрати одного туриста на Львівщині?

Збираємо таку статистику з 2021 року, і цифри тут дуже різні. Вартість проживання в готелях від трьох до п'яти зірок коливається від півтори тисячі гривень до понад 10 тисяч. Якщо враховувати середні витрати на харчування, проживання, переїзд, екскурсії та вхідні квитки до музеїв, то вони зазвичай становлять 4–4,5 тисячі гривень на добу.

Однак витрати можуть суттєво відрізнятися. Студент чи турист із обмеженим бюджетом може витратити до півтори-дві тисячі гривень, а турист із більшим бюджетом – понад 15 тисяч.

Заповідник «Тустань» є одним із найпопулярніших туристичних об'єктів на Львівщині. Чи планується нова інфраструктура навколо нього?

Наразі значні зміни не передбачаються, як мені відомо. Можливо, громада чи сам історико-культурний заповідник можуть їх ініціювати. Проте варто зазначити, що торік ми відкрили першу тактильну мініскульптуру для осіб з порушенням зору. У Львові вже є кілька таких скульптур, оскільки питання розвитку безбар'єрного середовища актуальне.

Цю мініскульптуру встановили у Тустані як частину популярної туристичної локації. Вона відображає вигляд колишнього скельного комплексу, зокрема мури й ландшафт, що дозволяє людям із порушенням зору відчути це на дотик. Ця ініціатива також стала популярною серед дітей, які отримують додаткову атракцію.

Також цього року планується встановлення подібної тактильної скульптури на центральній Вічевій площі у Жовкві. 

Чи оцифровуєте туристичні обʼєкти? 

Торік ми оцифрували 21 туристичний об'єкт, серед яких природні локації, сакральні об'єкти та пам'ятка ЮНЕСКО – церква в Дрогобичі. 

Читайте також: На Львівщині оцифрували найстарішу дерев'яну церкву України

У 2022 році були оцифровані сім об'єктів. Під час війни багато пам'яток архітектури та культурної спадщини закриті, а музейні експонати сховані, тож віртуальні тури дозволяють мандрувати й дізнаватися про локації дистанційно. Це особливо корисно для внутрішньо переміщених осіб, які проходять етап адаптації. Так вони можуть дізнатися про цікаві місця, а потім відвідати їх.

Чи є на Львівщині проєкти, спрямовані на розвиток інклюзивного туризму?

Торік разом із Мінцифрою ми запустили проєкт у сфері безбар'єрної гостинності. Це відеопродукт, навчальний тренінг для сфери гостинності, де представники галузі можуть зрозуміти, як правильно комунікувати з особами з інвалідністю та як знайти до них підхід. Надмірна увага може зашкодити, тому важливо знати, чи можна торкатися колісного крісла, коли потрібно допомагати, а коли ні. Курс також містить інформацію про адаптацію середовища для осіб, які пересуваються на колісних кріслах або мають порушення зору чи слуху: де потрібен шрифт Брайля, як правильно встановити пандус і так далі. Цей серіал, розміщений на цифровій платформі «Дія», має великий попит по всій країні.

Крім того, здійснюємо проєкт «Терапія мандрами» для осіб з інвалідністю. Він розрахований, зокрема, на захисників України, які перебувають у реабілітаційних центрах. Організовуємо для них різноманітні подорожі, як-от мандрівки в гори за допомогою спеціального крісла-«джульєтки», кінні прогулянки, культурно-пізнавальні екскурсії та сплави на байдарках. Цей проєкт має добру синергію, оскільки ми навчаємо бізнес, як правильно комунікувати з особами з інвалідністю, надаючи їм послуги.

Ми провели вже 10 заходів для військових за участі реабілітаційного центру «Галичина», Next Step Ukraine та громадської організації «Мій тато захищає Україну». До нас звертаються з проханням про нових учасників. 

Мандрівки анонсовані на наших сторінках у соцмережах та на сайті обласної військової адміністрації в розділі «Захиснику та захисниці». Кожен охочий може заповнити Google-форму, і ми зв'яжемося з ним. 

Які кроки робите для популяризації історичної спадщини? 

Торік реалізували проєкт «В об'єктиві Львівщина»: 10 серій відеоблогу. Ми відвідали різноманітні туристичні локації, спілкувалися з людьми, показували пам'ятки архітектури й сакральні об'єкти, знайомили з господарями цих об'єктів, показуючи Львівщину з різних ракурсів. До проєкту ввійшли понад 100 туристичних локацій і близько 15 територіальних громад. Цей продукт доступний на YouTube-каналі управління туризму, де кожен може переглянути і в подальшому відвідати ту чи ту локацію.

Чи вплинула на туризм мобілізація, зокрема на завантаженість готелів? 

Однозначно вплинула. Заклади розміщення перестали отримувати довготривалі запити. Це також мало вплив на транспортні послуги, зокрема нерегулярні перевезення. Багато рейсових автобусів скоротили кількість рейсів. Це негативно позначилося як на бізнесі, який очікував туристів, так і на підприємцях, які боялися виходити на роботу через перевірку документів з боку ТЦК.

На Львівщині хочуть побудувати гірськолижний курорт на заповідних територіях. Мовиться про гору Беньки біля Сколе, розташовану на сусідніх заповідних територіях заказника «Зелемінь» та заповідному урочищі «Дубинське». Для цього планують вирубати 190 гектарів заповідних лісів. Чи знаєте ви щось про нове будівництво, хоча б те, хто будує?

Наше управління має лише поверхову інформацію про цей проєкт, оскільки ініціатива щодо інвестора й самого проєкту надійшла від Сколівської громади. Вони звернулися до департаменту екології та Міністерства довкілля, щоб вивести частину природно-заповідного фонду під будівництво цього об'єкта й подальшої роботи над ним. Як мені відомо, сьогодні природно-заповідний фонд, про який ви говорите, не відведений під цей проєкт. Проєкт наразі призупинили, він не має чітких перспектив, оскільки Міністерство довкілля та екології не видало погодження щодо його реалізації.

Які пʼять локацій на Львівщині порадили б відвідати?

Однозначно варто поїхати в Червоноград, щоби подивитися на мурали. Але це місто цікаве не лише цим – там можна чудово провести час, сплавляючись на байдарках з компанією чи сім'єю. Це дуже цікава локація, де можна побачити різноманітну флору й фауну.

Також раджу піти в гори. Одна з моїх улюблених вершин – Пікуй, найвища гора в Боринській громаді. Мало хто знає про туристичний маршрут Вододільно-Верховинським хребтом, який пролягає від гори Пікуй до Сянок.

Історико-культурний заповідник «Тустань» – ще одна чудова локація, на якій варто побувати кожному.

Я люблю природу, тому особливо раджу водоспади Львівщини. Популярною локацією є Кам'янка, але багато хто забуває про спокійний водоспад Гуркало.

Варта уваги й «Золота підкова» – туристичний маршрут найбільш відомими замками Львівської області, а також середмістя Жовкви. Це містечко має великий туристичний потенціал і чудово розвивається. 

Антоніна Костик

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

_____________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.