Після масованого ракетного обстрілу 17 листопада в Україні запровадили обмеження на споживання електроенергії. В пікові години, енергетики називають їх «вухо котика», всіх знову закликають економити світло. «Твоє місто» поспілкувалося з виконавчим директором Асоціації «Енергоефективні міста України» Святославом Павлюком про стан енергосистеми та необхідність заощадження електроенергії.

Вранці 17 листопада ворог атакував Україну крилатими ракетами та БпЛА. Внаслідок атаки на енергетику, яка і була ціллю, серйозно пошкодилось обладнання теплоелектростанцій ДТЕК. Тоді ж у Київській, Одеській, Донецькій, Дніпропетровській областях, а також у місті Київ почали вводити екстрені відключення світла. Згодом їх скасували, але вже увечері почали оприлюднювати графіки відключень світла по всіх містах. 

Скажіть, будь ласка, якою загалом є ситуація в енергосистемі?

Ситуація невідома, тому що Міністерство енергетики таких даних не публікує. Якщо раніше їх подавали похвилинно в режимі онлайн, то тепер цього немає. Скільки та які реактори працюють в системі, невідомо. Водночас, за даними деяких американських джерел, з дев’яти реакторів лише два працюють повністю, решта скоротила виробництво до рівня від 20 до 40% від своєї потужності. Проте це неофіційні джерела.

Читайте також: Треба втрутитися у свою щоденну рутину, Або як економити світло

У нас ситуація така, що схід України залежить від систем передавання енергії. Основна генерація електроенергії відбувається на атомних і теплових електростанціях на правобережжі та в центрі, а на лівий бік вона, як правило, передається. Тому росіяни битимуть по системах передавання. Вони вже фактично б'ють по системах передавання й розподілу.

Який теперішній стан енергетичних об’єктів?

Близько 60% гідроелектростанцій і 80% вітрових і теплових пошкоджені. З 15 ГВт атомної генерації 6 ГВт залишаються на окупованій Запорізькій АЕС. Крім того, через війну зменшилося споживання: частина підприємств і населення виїхали, а деякі міста припинили споживання електроенергії.

Реальна ситуація така: на лівому березі генерації залишилося взагалі дуже мало. І міста на сході країни практично залежать від системи передавання із центру та заходу.

Запорізька АЕС

Чи можна говорити про стабілізацію?

Ми не знаємо, які обсяги генерації втратили атомні електростанції, наскільки вони змогли збільшити потужність після атак. Знеструмлення залежать від того, чи проводять ремонтні роботи. Можливо, пошкодження були незначними або вдалося перенаправити передавання енергії альтернативним шляхом.

Наприклад, тиждень тому Україна навіть змогла надати аварійну допомогу Польщі в денний час. Зазвичай ми імпортуємо електроенергію, але такий випадок вказує на те, що у певні години в нас утворюється невеликий резерв.

Звідки тепер ми імпортуємо електроенергію?

18 листопада в «Укренерго» повідомили, що протягом доби ми імпортували електроенергію з Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та Молдови загальним обсягом 3427 МВт/год. Максимальна потужність у окремі години сягала 338 МВт.

Раніше анонсували тимчасові обмеження потужності для промисловості, відтак повідомили, що ситуація змінилася. Що про це можете сказати?

Це сумнівна ідея. Якщо в енергосистемі є дефіцит, обмеження необхідні, але бізнес є основним донором ринку електроенергії. Ціна для побутових споживачів фактично дотаційна, і саме бізнес через різні механізми покриває цю різницю. Якщо обмежити промисловість, то фінансування цієї дотації зменшиться, що негативно вплине на всю систему.

Міністр енергетики заявив, що Міненерго розробило механізм для бізнесу, коли він може імпортувати 80% електроенергії, а решту 20% отримувати в Україні. Чому бізнес не користується такою можливістю?

Купувати електроенергію в місцевого постачальника простіше, аніж організовувати закупівлю й транспортування з-за кордону. Це підходить лише для великих споживачів, де витрати можуть окупитися. Крім того, ринок електроенергії постійно змінюється.

Яка різниця між реальною вартістю електроенергії та тарифами для населення?

Тариф для побутових споживачів становить 4,32 грн за кВт/год. Із цієї суми 2,2–2,3 грн припадає на передавання, розподіл і постачання. Вартість самої електроенергії для населення становить приблизно 2 грн. Натомість на ринку ціна коливається від 6 до 7 грн за кВт/год, а з урахуванням доставки до кінцевого споживача може сягати 8–10 грн.

Як війна вплинула на ціни для населення?

Тариф на електроенергію підвищили з 1 червня. Напевно, для побутового споживача зараз, якщо зважати на рівень зарплат, ціна не є низькою. Електроенергія як товар коштує стільки, скільки коштує. Бензин – теж товар, він коштує стільки, скільки коштує, і не прив'язаний до зарплати. Вартість яблук на ринку до урожаю прив'язана.

Електроенергія, вироблена на сонячній електростанції, є дешевшою тоді, коли світить сонце, тому в нас вартість електроенергії змінюється. Якщо є вітер, вітряки працюють, і в нас утворюється надлишок електроенергії. Продуктивність сонячних панелей у сонячний і хмарний дні різна. Якщо сонце зайшло за хмару, треба вирівняти постачання в мережі, інакше впаде напруга, все згорить і треба тримати напоготові газовий блок, людей, закупити газ. Вони мають бути готові запустити станцію протягом 5 хвилин.

Читайте також: Як Львів жив без світла та що стало початком електрифікації

Це коштує грошей, навіть коли вони не працюють. Готовність постачати коштує грошей. Тому вартість електроенергії різна, це її природа. І ми балансуємо це постачання в системі не лише зранку і вдень, а наприклад, між липнем і груднем. Тобто електроенергія є динамічним продуктом, який коштує по-різному, і те, що населенню продають її по 4,32 грн за кВт/год із доставкою, означає, що різницю до 8 гривень хтось доплачує. Тобто за це платять державні підприємства зі своїх доходів: «Енергоатом», «Укргідроенерго», «Укренерго». Ці цифри щороку сягають сотні мільярдів гривень

Чому під час профіциту енергії в Україні не вводять від'ємні тарифи, як у ЄС?

У нас профіцит енергії часто ховається під диспетчерськими відключеннями, тому ми їх не бачимо. Наприклад, сонячні електростанції можуть зупиняти, але платять їм так, ніби вони працюють. Це роблять для того, щоби підтримувати стабільність мережі, адже електроенергію часто просто нема кому споживати.

В Європі у таких ситуаціях вводять від'ємні тарифи, але в Україні такого немає. Для цього потрібні інвестиції у системи зберігання енергії. Звісно, хтось би купував електроенергію не по 8 чи 6 гривень, а по гривні на день, коли є надлишок, а потім продавав би її по 4 гривні ввечері, коли є дефіцит.

Фото: depositphotos

Будувати установки зберігання електроенергії не на часі?

Просто цінових сигналів немає, бо в умовах війни це складніше. Ми практично не маємо від'ємних періодів електроенергії, тому що вона йде через гарантованого покупця. Фактично диспетчерській системі простіше відключати, аніж робити ціну від'ємною.

Станції, котрі виробляють енергію, мають певну інерційність, вони не можуть зупинитися, тобто максимально дуже швидко реагують на попит ті самі батарейні блоки, установки зберігання енергії, газові турбіни, а от теплові електростанції – ні. Вона ж тільки розігрівається, виходить із гарячого стану протягом 6–8 годин. А щоб розігріти установку з нуля, яка спалює вугілля, знадобиться доба. Вона дуже інерційна, атомні станції так само. Вони повільно розганяються і повільно охолоджуються. Щоб їх охолодити, знадобляться безліч технологічних процедур, зношення додаткового обладнання.

Чи ефективно відключати електроенергію під час повітряних тривог, щоб уникнути наслідків обстрілів?

Це виправдане, якщо є ризик ураження об'єктів високої напруги. У разі удару система під напругою може зазнати додаткових пошкоджень через коротке замикання. Знеструмлення допомагає уникнути масштабних вторинних пошкоджень.

Міністр енергетики заявив, що знеструмлення – це радше інформаційний гайп, що ситуація контрольована. Чи погоджуєтеся з такою думкою?

Окрім Міністерства енергетики, реальної ситуації не знає ніхто. Раніше були періодичні наради, щотижневі або щоденні наради всіх основних енергокомпаній із Міненерго. Тепер їх не проводять.

Важко сказати, що мав на увазі міністр, але інформаційна політика Міністерства енергетики загалом має дуже дивний вигляд. Якщо дефіциту немає, то чому промисловість має закуповувати електроенергію за кордоном?

Міністр енергетики України Герман Галущенко / Фото: Міненерго

Зрозуміло. Скажіть, чи є сенс економити побутовим споживачам?

Так, особливо в пікові години: вранці та ввечері. Енергетики це називають «вухо котика». В ці періоди включаються газові або вугільні блоки, які компенсують різке зростання споживання. Якщо перенести роботу приладів (пральних машин чи бойлерів) на непіковий час, це допоможе зменшити навантаження на систему.

Більше про те, як економити електроенергію, читайте тут.

Катерина Садловська

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

___________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.