Фото: Твоє місто
«Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
Наприкінці квітня у селі Розвадів, що у Стрийському районі Львівщини, виникла надзвичайна ситуація: посеред ночі з-під землі почали пробиватися гейзери з газу та води, висота яких сягала кількох метрів. Місцеві мешканці шоковані, бо вода кипіла не лише в Дністрі, що тече поблизу, а й у криницях на подвір’ях. На ранок по всьому селі утворилися ями глибиною до п’яти метрів. У трьох господарствах пошкоджені житлові та господарські будівлі, ще в 19 криницях кипіла вода, тож вони стали непридатними для експлуатації. Деякі люди досі без води, газу й електрики. Селяни звинувачують у всьому бурову компанію, яка кілька тижнів тому почала добувати газ на околиці села. Всі роботи в ту ж ніч зупинили, і булькотіння майже одразу стихло. Тvoemisto.tv побувало в селі Розвадів, щоби з’ясувати причини та наслідки надзвичайної ситуації, намагаючись дізнатися, хто нестиме відповідальність за скоєне.
Як на пороховій бочці
Село Розвадів розташоване на лівому березі річки Дністер. За даними голови Розвадівської ОТГ Романа Сидора, в 1200 господарствах мешкає 3200 людей. При в’їзді у село чути, як працює техніка. Ближче до церкви й дитсадка гудіння посилюється. По лівий бік схилу видно, як працюють два трактори з ковшами. Саме тут у ніч на 27 квітня й почалася, як кажуть селяни, «техногенна катастрофа», а за оцінкою посадовців – «некласифікована подія місцевого характеру».
Подвір’я поблизу будинку родини Лашків, який постраждав від витоку газу
Чи не найбільше постраждав будинок родини Лашків. Зовні на двоповерховій будівлі добре видно тріщини – біля вікон, на стінах, біля покрівлі, а біля кута – велику яму. Там, де кілька днів тому була доріжка, стояла залізна огорожа, а поблизу розкинувся город, засаджений картоплею й городиною, тепер суміш землі, щебеню та болота.
Затоплене подвір’я та город наступного ранку, 27 квітня, після того, як тут били гейзери з газу та води
Ольга Лашків у будинку мешкала з чоловіком, двома синами, невістками та їхніми малолітніми дітьми. Каже, коли все почалося, відразу й не зрозуміли причини гулу. Все було схоже на прорив каналізації, але з їдким запахом газу та сірководню. За лічені хвилини почала прибувати вода із домішками глини та намулу. Навпроти вікон фонтан сягав п’яти-шести метрів, а з-під фундаменту аж бурлило. Загалом на подвір’ї било кілька гейзерів, які затопили геть усе.
Висота гейзерів сягала п’яти-шести метрів
Переполохані господарі почали будити дітей півтора та семирічного віку, виносити їх закутаних із будинку. Зателефонували в поліцію та до голови ОТГ, і у відповідь почули, що це не до них, але через якийсь час усі служби були на місці.
Ольга Лашків розповідає, як на її очах тріщини на будинку почали з’являтись одна за одною. Приблизно через дві години такі ж гейзери стали бити на інших двох обійстях за сотню метрів від їхньої оселі.
«Постраждала ціла наша хата – є тріщини як ззовні, так і зсередини. Будинок перекошується, тож як далі жити в ньому, ми не знаємо. Максим Козицький сказав, що евакуювали 29 людей, із них 9 дітей, але це неправда. Лише 6 людей, із них 2 дітей. І не евакуювали, а ми самі вирішили виїхати, бо тут страшно залишатися. Також голова (Максим Козицький – Ред.) сказав, що аварія вже ліквідована і всі люди можуть повернутися до своїх домівок. Це брехня! Там неможливо жити. Під хатою можуть бути порожнини», – наголошує Ольга Лашків.
Власниця будинку Ольга Лашків, дім якої постраждав найбільше
З її слів, сільський голова запропонував родині пожити в місцевому дитсадку, де свого часу мешкали біженці, або ж іти у готель «Русалка Дністрова», що при в’їзді у село. Та родина не погодилася, бо розуміла, що це надовго. Сини із сім’ями переїхали в інші місця, до родичів, а Ольга з чоловіком Ярославом тимчасово перебралися у хату через дорогу, в якій зараз ніхто не мешкає. Скільки це все триватиме і взагалі, чи можна буде повернутися у свій будинок, родині ніхто сказати не може.
«Як можна йти у готель чи дитсадок, який зараз повноцінно працює. Там можна піти й переночувати, а далі що? В нашому будинку зараз нема ні води, ні газу. Машини і трактори приїжджають, засипають, а воно все йде у землю, всідається, тоді вони знову везуть… Дві труби забили, їм щось не влізло, щось зламалося, і вони поїхали. Цемент привезли, викинули і поїхали. Де гарантія, що будинок відремонтують і він стоятиме? Кажу тим працівникам, щоби писали нам гарантію, що житло згодом не тріскатиме. Не дають. А може, ми на пороховій бочці стоїмо?» – веде далі жінка і запрошує нас до помешкання.
Підтоплений будинок родини Лашків
У трьох кімнатах, що на першому поверсі, на стінах утворилися тріщини, подекуди чималі. В одній із кімнат працівники зірвали підлогу, аби подивитися, чи не стоїть вода. В кутку, який найбільше підмило, утворилася прірва і видніється мул. На вигляд приміщення аварійне.
Ольга Лашків в одній з кімнат аварійного будинку
Юлія Лашків, яка тут за невістку, зараз із дитиною та чоловіком живе в своїх батьків у Новому Роздолі. Після нічних подій їхній семирічний син захворів: має високу температуру, сильно кашляє, є підозра на запалення легень. Жінка згадує, як цілу ніч і наступного дня вони виносили всі речі з будинку. Тепер вони і в гаражі, і в сусідів.
Юлія Лашків, яка через підтоплення будинку з чоловіком та дитиною змушена звідси переїхати
Документи на відшкодування подали до сільської ради, також чекають на судову експертизу, щоб оцінили збитки.
«Ми все фіксуємо, бо працівники дуже швидко засипають, ліквідовують наслідки. Перші тріщини слідчі описали, порушена кримінальна справа», – каже жінка.
Кімната, де зірвали підлогу і утворилася прірва
«Працюємо тут від самого початку. Вже насипали кілька тонн землі, щебеню, забили 10 паль, тепер будемо робити «ін’єкції»: поступово бетонуватимемо спеціальним розчином, який швидко твердне. Зробимо стінку, пояс, щоби бетон не розвалився, і будемо закачувати порожнини, аби уникнути просідання фундаменту. Після того зробимо дослідження будинку для розуміння подальших дій. Щоразу ставимо маяки. Зараз будинок не просідає», – пояснює він.
Роман Гнатківський із ТОВ «Нордік Буд»
У сусідстві з родиною Лашків постраждала господарська будівля ще однієї родини. Пощастило, що хата, в якій ці люди живуть, стоїть на кілька метрів вище, тож залишилася неушкоджена.
«Ми всі були шоковані. Об 11-ій вечора подзвонив сусід і сказав, що потоп, пахне сірководнем і газом. Брат відразу вибіг із хати, почали телефонувати в усі можливі служби. Сусідці щоразу ставало погано, її рятували фельдшери «швидкої». Три тижні тому приблизно за кілометр звідси поставили бурову. Через наше село везли цю установку, а тепер сталося ось таке. Наш дід, якому 88 років, каже, що різне пережив, але ще не бачив, щоб вирва із глиною та газом посеред городу бурлила на шість метрів. Це добре було видно по електричному стовпі. Лише коли керівництво села разом із поліцейськими поїхало на бурову і знизили тиск, усе перекрили, о 03:18 фонтани потроху переставали бити. Та в нас уже все було затоплене», – розповідає Наталія Корда.
Ігор Корда, в якого через витік газу та води постраждала господарська будівля
У них найбільше постраждала стайня. Як каже Ігор Корда, в ній повністю вимило кут. Там було мале порося, яке нещодавно купили за 3,5 тис. грн., і кури. Їх усіх вдалося врятувати.
Кут господарської будівлі, яку підмило гейзерами
За кілька сотень метрів по цьому ж боці дороги мешкає Віра Олійник. У будинку вона жила з чоловіком та сином, який саме на кілька днів приїхав у відпустку з війни. На їхньому подвір’ї теж утворилася велика вирва біля господарської будівлі, теж ішов газ і бив фонтан у підвалі житлового будинку, який використовували як літню кухню. Все досі затоплене.
«Води мало, але вона тут є. Викачувати чи забирати нам заборонили, кажуть, сама має зійти. У дальній кімнаті все в мулі, у кутку виходив газ», – показує з двору на те місце жінка.
Власниця господарства Віра Олійник, що зазнало руйнування
Господарську будівлю, яку пошкодив гейзер, будівельна компанія вирішила знести і побудувати нову. Своїм коштом. У споруді була літня кухня, сарай, де раніше тримали корову, а потім курей, які подушилися, стодола, де замокло сіно, туалет. Жінка каже, що до роботи стали одразу ж на другий день: звозили землю, щебінь, усе засипали, зчищали мул. Зараз на місці будівлі пустка, забирають останні цеглини. Будівельники, які розбирають завали, кажуть, що будівля ця була стара, без фундаменту, тож наново будувати є найкращим виходом.
Будівельники розбирають завали господаської будівлі, яку знищило в ніч на 27 квітня
«Моя дитина приїхала з передової на кілька днів відпочити, а тут таке, – розповідає про свого сина, який у березні минулого року пішов воювати добровольцем і зараз є командиром роти, Віра Олійник. – Страшно згадувати ту ніч. У Лашків викид газу стався швидше, в нас – остання точка. Нас збудила сусідка, кажучи: «Вставайте, у вас газ прорвало». Я наробила крику в хаті, в паніці увімкнула все світло. Надворі все кипіло – там, де трава, квіти, город. Поки ми одягалися, вже прийшли сусіди та газовики».
Підтоплене приміщення підвалу, що використовували, як літню кухню
У підвалі будинку пані Віри ще стоїть вода, ні електроенергії, ні газу в ньому нема. Кілька днів жінка з чоловіком жила в другого сина, та вже повернулася додому. Найбільше переживає за будинок, аби вода йому не нашкодила.
Мул, що утворився після підтоплення
«Ми вже який день стоїмо на воді, переживаємо, щоби будинок не знесло. А може, ми на вулкані», – каже вона, додаючи, що, крім житла, залишилися без городу, де вже встигли посадити цибулю, часник, картоплю, планували посіяти кабачки та огірки.
Підтоплене приміщення підвалу, що використовували, як літню кухню
Роман Гнатківський із ТОВ «Нордік Буд», який сюди також прийшов, каже, що на місці будинку високий рівень ґрунтових вод.
«У підвалі бив гейзер. Щоб газ більше не виходив, його потрібно випустити з порожнин. Зараз газ не йде, але як буде далі, можуть сказати тільки геологи. Проведуть дослідження, зійде вода, тоді побачимо, чи є просідання будинку. Так, для селян це катастрофа, але перебувати тут безпечно. Коли є великі запаси газу, як у цьому селі, можуть відбутися зсуви підземних шарів. Тоді газ потрапляє в тріщини і виходить. Подібний випадок був у селі Угерсько у 1946 році. Проблему там подолали тоді, коли дві свердловини забрали газ. І тут таке ж – треба забирати газ», – каже Роман Гнатківський, наголошуючи, що коли будинок просідатиме, його фірма відновлюватиме все власним коштом.
Подвір’я Віри Олійник, де зараз працюють будівельники
На запитання журналістки, якщо компанія бере на себе зобов’язання відшкодувати всі завдані збитки, пов’язані з витоком газу, то чи є винною в тому, що сталося, представник фірми не дав точної відповіді, лише зазначив: «Усі витрати фірма бере на себе, не розбираючи, хто винен. Ніхто ж не підтвердив їхню вину».
Що каже керівництво села
Як розповів Тvoemisto.tv голова Розвадівської ОТГ Роман Сидор, геологорозвідувальні роботи, у яких селяни вбачають причину того, що на їхніх подвір’ях почали бити гейзери та пішов газ із криниць, виконує підприємство «Проект-Буд» у субпідряді з «БК «Горизонти».
Голова Розвадівської ОТГ Роман Сидор
За даними Youcontrol, керівником приватного підприємства «Проект-Буд», основний вид діяльності якого – добування природного газу, є Степан Козицький – брат голови Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького. Засновником компанії є Зіновій Козицький – батько Максима Козицького. У ТОВ «Бурова компанія «Горизонти» керівником так само є Степан Козицький, а засновником – Зіновій Козицький. До слова, спецдозвіл на користування надрами на Рудниківській площі – на вивчення нафтогазоносних надр із дослідно-промисловою розробкою та видобуванням – «Проект-Буд» придбав на аукціоні Держгеонадр ще в 2015 році.
Зі слів Романа Сидора, у 2020 році в миколаївській газеті «Громада» розмістили оголошення, де повідомлялося про планову діяльність. У 2021 році подали всі звіти оцінки впливу на довкілля. 27 березня з ними підписали угоду, а роботи вони почали три тижні тому. Бурова розміщена на відстані 942 метри від крайньої хати.
Роман Сидор показує відстань санітарно-захисної зони від свердловини до села
«Санітарно-захисна зона від свердловини простягається на 300 і 500 метрів, вони не накладаються на село. Звідси до вишки – майже кілометр. Що сталося, питання не до мене. Вони пояснили, що дійшли до 490 метра, а мали зайти на 500 метрів, і стався раптовий сплеск газу. Замість того, щоби піти по трубі, все пішло в пласти, знайшло «легші» місця і з водою пішло по криницях та городах», – пояснює Роман Сидор.
І веде далі: відразу ж на наступний день розпорядженням Розвадівської ОТГ на місці створили комісію, яка почала фіксувати проблеми та пошкодження. 11 травня під час сесії Розвадівської ОТГ депутати погодять допомогу постраждалим. Як уточнив голова громади, тим, у кого замулена криниця, виплатять по 5 тис. грн, а тим, у кого постраждала будівля (таких троє), по 10 тис. грн.
Голова Розвадівської ОТГ Роман Сидор
«Це одноразова допомога. Якщо люди вважають, що компенсація замала і їх вона не влаштовує, нехай звертаються до фірми. Наприклад, щоби заплатити за чищення криниці, потрібно до двох тисяч гривень. З фірмою «Проект Буд», яка не втікає і не ховається, є домовленість, що вона сприятиме усім відновлювальним роботам у будівлях, які постраждали. Крім того, мають провести дегазацію села: на глибину 10-15-20 метрів пробурять свердловини, поставлять трубу і звідти витягуватимуть так званий підшкірний газ, щоб не йшов на городи й у криниці», – каже Роман Сидор і додає, що цього тижня мали б провести місцеву нараду ТЕБ і НС та погодити, щоби спеціалісти з Миколаєва дезінфікували криниці і люди змогли ними користуватися.
Селяни, господарства та будівлі яких постраждали, такі суми вважають мізерними. «Ніякої компенсації немає. Ми написали заяву про відшкодування до сільської ради, де нам сказали, що зможемо отримати 10 тисяч гривень. Що за ці кошти можна зробити? Так, нам обіцяють відбудувати, але ми не знаємо, чи це не повториться знову. Наполягаємо, щоби роботу бурової компанії припинили. У селі є пустоти, під хатами йдуть лінії газу. Село може просто вибухнути», – веде далі Ольга Лашків.
Віра Лашків разом із землевпорядником Розвадівської ОТГ
На даний час у селі сім будинків відключені від газу, два – від електроенергії. Найближчим часом все обіцяють під’єднати. Для цього газовики щодня приходять до будинків та перевіряють загазованість. Газу в криницях вже немає, але він ще є у підвалах.
Говорячи про настрої селян, Роман Сидор каже, що люди все-таки бояться за своє життя, особливо пити воду з криниць навіть там, де проблем не виникало.
«Як пояснив геолог, у селі під землею багато газу, про що ми навіть не знали, і «підшкірні» води загазовані. Така ж ситуація могла виникнути, навіть якби люди самі собі робили свердловини. Оскільки природний газ не має ні запаху, ні кольору, ми не знаємо, чи він раніше в нас не виходив. Чи буде бурова проводити ще якісь роботи, також невідомо, принаймні цього не буде, допоки не поставлять труби для дегазації. Зараз ми він них вимагаємо письмового підтвердження, де було б розписано, що робитимуть і який вихід бачать», – додає він.
А оскільки вихід газу в Розвадові оцінюють як «некласифіковану подію місцевого значення», то ні районна, ні обласна комісії не створені. Зі слів керуючого справами, голови виконкому Розвадівської ОТГ Мар’яна Царя, справа на контролі всюди, але її визнали ситуацією місцевого значення.
Подвір’я родин, де вирували гейзери з води та газу
Це Тvoemisto.tv підтвердив і перший заступник начальника Львівської ОВА Андрій Годик:
«За класифікацією ця подія не підпала під надзвичайну ситуацію регіонального рівня, тому достатньо було комісії ТЕБ і НС органу місцевого самоврядування. Тобто на обласному рівні комісія ТЕБ і НС це питання не розглядала. На місце виїжджали представники ЛОВА, зокрема профільних департаментів із окремими службами, які оцінили ситуацію, надали відповідну методичну допомогу, і зараз ми тримаємо питання на контролі. У разі чого готові підключитися», – каже він.
На думку Андрія Годика, що стало причинами утворення провалля і виходу газу, ще не відомо. Є кілька різних теорій, але досі документально не підтверджена жодна з них. Одна – тектонічні зміни, друга – проведення робіт із буріння газової свердловини.
«Зараз ми не можемо казати про попередній і складно прогнозувати кінцевий термін визначення причини. Щойно стане відомо, повідомимо», – додав він.
Перший заступник голови ЛОВА також наголосив, що підрядна компанія, яка проводила роботи з буріння свердловини, погодилася повністю відшкодувати завдані збитки.
А що стосується безпеки жителів села, то Андрій Годик відповів: «Здійснений повний комплекс робіт із метою створення безпечних умов, зокрема засипання отворів, що виникли внаслідок викиду газу. Залишається обстежити сам об’єкт і будинок. За тими даними, які мені надійшли, проживати в даному будинку можливо, безпечно, але оскільки шкода громадянам була завдана, то повинна бути повністю відшкодована. Тобто загрози для проживання чи здоров’я мешканців немає».
Що кажуть у компанії
Тvoemisto.tv намагалося з’ясувати, які роботи зараз проводять на майданчику бурової компанії, але, звісно, нас туди не пустили, зазначивши, що це зона підвищеної небезпеки, і попросили вийти за територію.
Зі слів керівника об’єкта компанії «БК «Горизонти» Олега, роботи з буріння вони припинили в той самий день.
Керівник об’єкту компанії «БК «Горизонти» Олег
«Зараз не буримо. Проводимо промивання свердловини. Це не пов’язане з тим, що сталося в селі. Селяни обурені та спирають усе на нас. Рік тому в них була свердловина на воду, і коли бурили, то вже таке було. Від людей ми можемо багато що почути, але ні підтвердити, ні спростувати не можемо. Фірма взяла на себе зобов’язання допомогти, бо ми ніколи не кидаємо людей напризволяще», – каже він.
Чи відновлять тут повноцінну роботу, керівник об’єкта не знає. Рішення за керівництвом.
Бурова поблизу села Розвадів
Юристка видобувної компанії Христина Саф’яник запевняє, що провалів у селі як таких немає:
«Це дуже гучно сказано. Щодо причин та наслідків – це питання не одного дня, навіть не тижня. Потрібно проводити додаткові обстеження, бути спеціалістом з геології та геодезії, щоби сказати, чи це має причинно-наслідкові зв’язки з нашою діяльністю і тим, що сталося в ніч на 27 квітня в межах села Розвадів. Люди припускають різне, емоції також різні».
На закиди селян, що ця надзвичайна ситуація пов’язана з роботою бурової компанії, юристка відповіла: «Люди ж не знають, коли бурова припинила роботу. Можуть лише припускати, що все припинилося, коли роботу зупинили. Це не той випадок, що сказали й відразу робота припинилася. Коли триває процес буріння і є бетонний розчин, його не можна закрити в ту ж хвилину. Це буде гірше для працівників і для всіх. Мовиться про процес, який треба виконувати технологічно правильно. Всі обставини будуть з’ясовані».
На запитання, чи попереджала компанія керівництво села та людей про можливі ризики буріння, прозвучала негативна відповідь. Мовляв, про таке не може знати ніхто, схожі ситуації якщо й виникають, то форс-мажорно.
Зі слів Христини Саф’яник, усі дозволи на буріння в компанії є, також дотримані санітарно-захисні зони. Компанія пройшла всю «екологію», має спецдозвіл на користування надрами, підписана угода із сільською радою. Все законно та відповідає нормам.
А те, що компанія сприяє ліквідації та усуненню наслідків у господарствах, не означає, що визнала свою провину.
«Ми працюємо з громадами не перший рік у різних селах та містах. Компанія часто долучається до перекриття дахів церков, укладання бруківки, а також соціальних пакетів і освітлення вулиць. У даному випадку допомагаємо, бо бачимо відчай, страх у очах. Зараз фірма укріплює всі фундаменти, стіни, встановлює спеціальні палі, будівельні подушки для будинку, який найбільше постраждав. В одному господарстві знесли і своїм коштом заново збудуємо приміщення, де буде кухня і гараж. Господарі на папері навіть намалювали, як би він мав виглядати, і компанія цього дотримається. Господарі за все вдячні», – додає вона.
Як запевняє юристка, у практиці компанії «БК «Горизонти» жодного такого випадку не було за весь час існування, а це 7,5 року. Таке сталося вперше.
Наразі в справі витоку газу у селі Розвадів відкрили кримінальне провадження. Як зазначила речниця Нацполіції у Львівській області Світлана Добровольська, справу порушено за статтею 236 («Порушення правил екологічної безпеки»), ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ольга Шведа
Фото Івана Станіславського/Твоє місто та Наталії Корди
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Кошти є, потрібні ментори, або Як ветерану у Львові розпочати власну справу
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- «Військовий не має думати про довідки й виплати», – ветеран львівської 80-ки
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- «Я ненавиджу центр Львова», – ветеран війни про адаптацію військових
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- «Прийду до побратимів на могили, скажу, що перемогли»
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- «Люди на війні роблять дива, приїдуть до Львова, а тут «йой, все пропало»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- Обіцяв сину повернутися. Історія художника-ветерана
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- Ростислав Антимис: «Зробіть рік контракту, люди бояться рабства»
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- «Наша перемога залежить від реформи армії», – Юрко Вовкогон
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Із передової в офіс? Що потрібно ветеранам, щоби повернутися до роботи
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова