Як Львів готується до різдвяно-новорічного періоду, яким буде символ цьогорічних свят, які події варто відвідати львів’янам, про ходу звіздарів, коляду та зміни в туристичному потоці, читайте в інтерв’ю «Твого міста» з керівницею управління туризму Львівської міської ради Христиною Лебедь.

Наближаються різдвяно-новорічні свята. Як Львів готується до святкового сезону?

Різдво – одне з найважливіших християнських свят для українців. Це не лише духовне свято, а й важливий період, який відображає нашу ідентичність. Набір традицій, які ми зберігаємо, є символом різноманіття регіонів і поколінь нашого народу. Це дуже важливо, і ми повинні берегти ці традиції.

Ще влітку ми почали готуватися до Різдва, а з вересня розпочалася активна фаза підготовки. Ми проводили перемовини з бізнесом та громадськістю, обговорюючи, яким має бути це свято, адже важливим є не тільки святковий вигляд, але й глибокий зміст та сенс, який ми вкладаємо.

Цього року одним із символів Різдва стане різдвяна зірка. Торік ми акцентували увагу на світлі, цього року – на зірці, яка є важливим елементом цього святкового періоду.

У різдвяній зірці закладено дуже багато символізму та сенсу. Напевно, передусім вона нагадує нам, що якою б темною не була ніч, яким би важким не був період у нашому житті, зірка завжди спалахує і веде нас. Вона сповіщає про народження Христа – символ віри, надії та світла. А ще це символ пам'яті про тих, кого вже нема серед нас, зокрема про наших Героїв. Кожен із нас, піднімаючи очі до неба, може побачити зорі та згадати близьких. Це ті вогники, що запалюються на меморіалах, чи не так?

Які події місто підготувало для львів’ян та гостей цього року?

Цього року у Львові буде багато святкових подій: шопка, хода звіздарів, дідух і, звісно, ялинка. Встановлення дідуха відбудеться 25 грудня, а відкриття шопки – 24 грудня о 12.00. Ці елементи святкового декору є важливою частиною наших традицій.

У Львові буде багато коляди, і це теж важлива частина нашої культури. Колядувати будемо не тільки вулицями міста, але й на Меморіалі,  полі почесних поховань. Це буде скорботна коляда, у якій братимуть участь хор «Гомін», родини, а також всі охочі. Коляда звучатиме для тих, що віддали своє життя за нашу свободу. Колядування є невід'ємною частиною нашої історії. Незважаючи на всі труднощі, ми завжди передавали й зберігали цей звичай.

(Фото ЛМР)

Цього року також будуть нові особливі події. Наприклад, на площі Ринок організують спеціальний пункт, де кожен зможе дізнатися, що відбувається у Львові під час різдвяних свят. Окрім того, хочемо закликати людей надсилати різдвяні листівки одне одному. В паперовій листівці у конверті набагато більше тепла і змісту, ніж у електронних повідомленнях, месенджерах. Це можливість передати частинку серця та побажань ближнім.

Хочемо об'єднати львів'ян через символ – листівку. Кілька тижнів тому оголосили акцію «Подаруй листівку», і вже надійшло багато пропозицій, які ми надрукуємо. Кожен зможе прийти, обрати листівку, підписати її, покласти в конверт, наклеїти марку й надіслати. 

Читайте також: Де на Львівщині зустріти Святого Миколая. Локації та ціни

На площі Ринок, у будинку №2, можна побачити унікальні листівки, надіслані львів'янами в різні періоди. Це й листівки з домашніх архівів, які відправляли в різні часи. Переглядаючи їх, можна багато дізнатися про історію України і пережиті моменти. Це особливо символічно, адже саме в будинку №2 започаткували цивільну пошту в Україні.

Перед святом Миколая, 5 грудня, у Львові відбудеться відкриття головної міської ялинки. Її подарувала сім’я Підвірних із села Бірки Яворівського району. Дерево буде без прикрас, лише з освітленням, як і останні два роки. Зараз не час для нових декорацій та елементів. Лише вершечок ялинки буде прикрашений протитанковим їжаком, оскільки цей символ залишається важливим для нас. Його шпилі символізують зірку. Урочистих заходів, як-от запалення вогнів на ялинці, місто не планує.

(Фото: Твоє місто, 2023 рік)

Цього року хочемо відновити важливі історії та символи. Однією з таких подій стане велика різдвяна екскурсія, яка проходитиме 26, 27 грудня та 6, 7 січня. Близько 7 гідів об'єдналися, щоби провести екскурсію Львовом і розповісти, як святкували Різдво в різні періоди. Екскурсія складатиметься з кількох маршрутів, наприкінці всі групи зустрінуться біля Домініканського собору і разом заколядують. Також важливою частиною святкових подій буде вертеп. Окрім традиційних вертепів, цього року буде «біговий вертеп», організований біговою спільнотою Львова «Чумаки». Вони створюють унікальний вертеп, який можна буде побачити в Шевченківському гаю. Це буде цікаве й незвичне втілення різдвяної традиції. Всі ці події об'єднані однією метою – допомогою Збройним силам України. По завершенні різдвяно-новорічних свят звітуємо перед громадою про суму, яку зібрали для підтримки наших військових. Це важливо, адже завдяки їм ми маємо можливість святкувати Різдво.

30 грудня у Львові знову відбудеться масова хода звіздарів. Хочемо, щоб люди долучалися до цієї події, малювали зірки на майстерках, творили їх удома і приносили на ходу. Нехай ці зірки супроводжують їх, а колядування буде гучним і радісним, бо ці зірки є елементами, які об'єднують нас. 

(Фото: ЛМР)

Нещодавно у Львівському органному залі хор «Гомін» для ЛКП «Львівелектротранс» записав різдвяні пісні, колядки та щедрівки. Спочатку повідомлялося, що під час свят вони лунатимуть у львівських трамваях. Але пізніше у Львівській міськраді уточнили, що цього року колядки якщо й лунатимуть, то лише в одному трамваї, спеціально прикрашеному до Різдва. Чи є рішення з цього приводу?

Наразі тривають перемовини. Дисонанс виник через те, що насправді ідея перебуває на стадії обговорення, ми ще не маємо остаточного рішення. Як відомо, є рішення про заборону будь-яких звукових оголошень в громадському транспорті. 

Проте хор «Гомін» уже записав колядки. Також у Львові є чоловічий хор «Дударик», чиї колядки ми також планували використати. Можливо, це буде лиш один вагон, який рандомно курсуватиме містом і стане несподіванкою для пасажирів. Або, можливо, буде лиш один день, коли колядки зазвучать у трамваї. Звісно, ми хочемо розвіяти буденність і подарувати людям частину святкової атмосфери, але найважливіше завдання – це баланс. Мусимо поважати почуття та емоції кожного, тому що українці переживають дуже чутливий період. 

Чи будуть організовані різдвяні ярмарки цього року в середмісті та в інших районах міста?

Цього року ярмарки не повернуться на проспект Свободи та площу Ринок, оскільки ці локації мають інші важливі завдання. На площі Ринок ми щодня прощаємося з нашими Героями, а на проспекті Свободи щотижня проводять заходи, щоб нагадати про полонених. Ці місця повинні залишатися для таких подій.

Однак у Львові будуть маленькі локальні ярмарки. Наразі триває погодження їх розташування. Ці ярмарки будуть не такими, до яких ми звикли, а матимуть важливу соціальну складову. Місце проведення ще узгоджується, але будемо інформувати про всі подробиці на сайті Львівської міської ради.

Що в часі Різдва варто відвідати і зробити кожному?

Обов’язково на площі Ринок потрібно написати листівку своїм рідним. Також можна створити власноруч зірку, відвідати майстерку й долучитися до ходи звіздарів. 

Варто також віддати честь і подякувати Героям на Полі почесних поховань. Піти з рідними на різдвяну екскурсію, до шопки, побачити дідуха. Бажаю кожному знайти свій комфортний момент і місце, де зможете побути наодинці або з близькими, щоб насолодитися святом і підтримати важливі традиції.

Чи змінився туристичний потік до Львова за останні роки, особливо під час різдвяно-новорічних свят? Чи спостерігається тенденція до збільшення кількості відвідувачів і як на це вплинув новий церковний календар?

Від початку повномасштабного вторгнення ситуація в сфері гостинності залишається складною. Зокрема, ми втратили сезонність: все відбувається хаотично, є лише певні періоди, коли завантаженість висока. Серпень і вересень – це час великої кількості подій у місті і хорошої завантаженості, а жовтень та листопад є, так би мовити, низьким сезоном. І навіть коли завантаженість висока, низькі періоди все одно даються взнаки.

Що стосується Різдва, то на сьогодні ми ще не можемо точно сказати, яким буде цей період. Бронювання тільки починається, люди лише приглядаються, обирають дати й планують. І якщо раніше вони планували свої вихідні та відпустки заздалегідь, то тепер – сьогодні на завтра, на наступний тиждень.

Такий нестабільний графік значно ускладнює роботу сфери гостинності, оскільки планування є основою цієї галузі. На сьогоднішній день рівень її завантаженості у Львові становить 40–70%. 

Новорічно-різдвяний сезон, який раніше розпочинався в груді й тривав до кінця січня, змінився. Колись у січні люди активно святкували, їхали на лижні курорти, потім поверталися з них, і все це впливало на відвідуваність Львова. Сьогодні ж маємо дуже активний грудень, але геть глухий січень і лютий. Це надзвичайно складний і важкий період, так само й березень. Тому нам необхідно думати на перспективу – що робити в ці місяці, щоб спонукати людей до відвідин нашого міста. Є приклади європейських міст, де в низький сезон організовують конференції та інші події, щоби привернути увагу туристів.

Що стосується потоку туристів до Львова, то тепер основна увага зосереджена на внутрішньому туризмі. Це переважно сімейний туризм: мами з дітьми, родини, де чоловік воює, а сім'я приїжджає до Львова в коротку відпустку. Внутрішній туризм наразі займає найбільшу частку серед відвідувачів міста, і ми спостерігаємо тенденцію до його зростання до 85%. Торік, згідно з даними соціологічного дослідження Українського католицького університету, ми зафіксували значне збільшення кількості внутрішніх туристів. Цього року іноземці становлять уже 11% від загальної кількості туристів у Львові, що вказує на тенденцію до зростання. 89% становлять українці, що є значним збільшенням порівняно з 85% в минулому році. Бачимо, що тенденція до залучення іноземців зростає, хоча, звісно, не до порівняння з довоєнним часом, коли частка іноземних туристів сягала 45%. Це видно й по роботі туристичних офісів.

(Христина Лебедь)

Розкажіть докладніше про це опитування: як воно відбувається і скільки часу займає?

Львів є єдиним містом в Україні, який проводить таке дослідження навіть під час повномасштабної війни. Раніше ми спиралися на дані мобільних операторів, платіжних систем, прикордонної та податкової служб. Зараз через відсутність бюджету на такі дослідження співпрацюємо з Українським католицьким університетом. Це дозволяє отримати якісні дані завдяки проведеному опитуванню та залученню студентів.

Процес опитування триває кілька місяців. Перший місяць займає безпосереднє опитування, другий – обробка отриманих даних та виведення результатів. 

Це дозволяє нам мати бодай поверхову картину попиту. Хоча цей підхід не є таким глибинним, як раніше, це все одно важливі дані, які допомагають розуміти туристичні тенденції в нашому місті. Наявність точних даних дуже важлива, оскільки, наприклад, ми були переконані, що більшість туристів приїжджають до Львова на автомобілях. Однак після проведення досліджень ми дізналися, що значна частина людей подорожує потягами. 

Плануємо повторити це дослідження наступного року. Можливо, нам вдасться знайти гранти або позабюджетні кошти для отримання більш точних даних, зокрема від мобільних операторів або інших організацій, адже ми не можемо рухатися вперед без чіткої інформації.

Львів – перше українське місто, яке потрапило до фіналу престижного конкурсу European Capital of Smart Tourism 2025. Перемогу здобув Турин. Розкажіть докладніше про цей конкурс і участь міста в ньому?

Ми подавалися на цей конкурс уже вдруге. Торік, на жаль, не потрапили до списку, але цього року ввійшли у шортліст, і це для нас великий успіх.

Чому це важливо? Тому що це свого роду чекліст, який допомагає перевірити, чи правильно ми рухаємося. Всі ці конкурси мають чіткі завдання та цілі, і потрапити туди можна лише після надання докладної інформації та документів, які підтверджують виконання кожного критерію. Це дуже ґрунтовна робота, яка дає нам чітке уявлення про те, чи ми рухаємося в тому напрямку, в якому бачить нас Європа.

Це також дає можливість зрозуміти, чи відповідають наші процеси європейським тенденціям і чи мають вони реальний вплив. Крім того, це важливо для того, щоб залишатися на порядку денному європейської арени. Важливо наголосити, що наша риторика змінилася: ми вже не говоримо про те, що нам щось потрібно, або про те, як ми виживаємо. Ми говоримо про те, як ми живемо, розвиваємося і рухаємося вперед.

Ми маємо практики, яких нема в інших європейських містах, і можемо бути трендсетерами в багатьох процесах. Це також важливо для того, щоб залишатися в європейському ком’юніті. Ми перебуваємо в постійному контакті з європейськими колегами, беремо участь у конференціях, активно співпрацюємо з різними альянсами, зокрема з туристичним альянсом Європи. Вони мають чого вчитися від нас не менше, аніж ми від них.

Чи плануєте подавати Львів на ще якісь конкурси?

Насправді немає так багато нагород і конкурсів для нас. Нам насамперед важливо висвітлювати соціальні місії, зміни в тенденціях і те, чим ми унікальні для Європи. На початку року ми почали розповідати про свої практики, зокрема в напрямку безбар’єрності у сфері гостинності, навчання та співпраці з усіма сферами міста. І зауважили, що європейські міста також починають згадувати про безбар’єрні маршрути та працювати в сфері гостинності в напрямку інклюзії та безбар’єрності. Тому що навіть у Європі не все так добре з доступом для всіх. Це той виклик, який постав перед нами на сьогоднішній день. Хоча багато європейських міст мали стабільність, ми ставимо перед ними нові виклики та ідеї, щоб вони не зупинялися на власних досягненнях, а йшли далі. Також можемо говорити про гнучкість та ухвалення швидких рішень у сфері гостинності, навіть в умовах воєнного стану. 

Які нові туристичні напрямки та заходи хочете розвивати у Львові найближчими роками?

Туристичний напрямок Львова вже сформований як важливий туристичний центр. Однак сьогодні важливо звернути увагу на напрямок безбар’єрності та доступності. Ми часто використовуємо слоган «Львів відкритий для світу», але варто подивитися на це з іншої перспективи: чи дійсно місто доступне для всіх? Ми усвідомлюємо, яку частину туристів, зокрема іноземців і маломобільних осіб, могли б привабити більше. Тому це одне з наших основних завдань – розвивати Львів як місто, яке стане комфортним і доступним для всіх.

Це передбачає збереження історичних пам’яток, розвиток міського туризму, підтримку локальних історій та бізнесів. Інтерес до української культури і традицій зростає, і якщо Львів не зможе запропонувати достатньо цікавих туристичних продуктів, цей інтерес швидко згасне. Тому дуже важливо працювати з місцевим бізнесом, підсвічувати його унікальні історії, допомагати створювати туристичні пропозиції. Це можуть бути фермерські господарства, майстерні, гастрономічні пропозиції, крафтове виробництво, кав’ярні та інші локальні ініціативи.

Крім того, маємо й далі працювати над якістю сфери обслуговування, адже є велика проблема з кадрами – багато людей виїхало і утворився великий кадровий потік. Тому важливо подбати про залучення й утримання працівників цієї сфери.

Маємо також використовувати час, який є, щоби подбати про перспективу та розвиток, зберегти те, що маємо, і напрацювати нові ідеї, базовані на нашій локальній ідентичності. Львів’яни мають полюбити ці зміни, тому що ми стаємо свідками зміни тенденцій у світовому туризмі. Поступово відходимо від масового туризму до більш повільного й осмисленого, де людям важливо більше дізнатися про локальні історії, звичаї та улюблені місця.

Нещодавно один із засновників ресторанної мережі !FEST Юрій Назарук повідомив, що понад 50 ресторанів у ближньому центрі Львова закриваються та виставлені на продаж. Він наголосив на кількох ключових проблемах, що призводять до такого стану: брак працівників, скорочення кількості клієнтів, економічні труднощі, а також обмеження, зокрема комендантська година. Чи комунікує місто з бізнесом та чи готове надати підтримку?

Ситуація вимагає переформатування ринку та пошуку нових підходів для розвитку. Сфера гостинності Львова традиційно була розрахована на великий потік туристів – до 2,5 мільйона на рік. У довоєнний час ця цифра була максимальною. Зараз цей ринок переживає значні зміни. Зменшення потоку туристів, мобілізація працівників та інші чинники призводять до того, що ринок гостинності переживає болісну трансформацію. Проте важливо розуміти, що зміни на ринку – це не тільки проблема, а й можливість для розвитку. У Львові спостерігається зростання конкуренції в ресторанному та готельному бізнесі. Деякі тенденції, які працювали раніше, тепер змінюються. Можна бачити, що місця в ресторанах на центральних вулицях не такі дефіцитні, як раніше, проте популярність здобули заклади на периферії міста – в спальних районах, таких як Шевченка, Стрийська та Наукова. Це свідчить про зростання інтересу до локального відпочинку та розвитку місцевих гастрономічних і культурних ініціатив. 

Закриття закладів не має ставати кризою, а радше викликом для розуміння того, як ми можемо адаптуватися до нових умов і потреб. Більш локалізоване обслуговування, акцент на якість, а не на кількість – ось до чого варто прагнути. Необхідно змістити фокус на розвиток локальних історій та підтримку малого бізнесу, який може запропонувати унікальний досвід туристам і містянам. Для Львова важливо створити стратегію, яка допоможе бізнесу перебудуватися, зберегти місця праці й не втратити інтересу до міста як туристичного напрямку. Справжньою цінністю є гнучкість, здатність адаптуватися до нових реалій і працювати з потребами місцевого населення та гостей міста.

Антоніна Костик

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

___________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.