«Хтось заснув на кнопці?» Як і хто відповідає за сигнал тривоги і відбою на Львівщині
Які основні функції виконує ваш відділ у системі цивільного захисту Львівщини?
Наш відділ організовує зв’язок у системі цивільного захисту та оповіщення керівного складу і населення Львівської області про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, небезпечних подій та інших обставин, що можуть становити загрозу життю і здоров’ю населення.
Скільки людей задіяно у Львівській області для ввімкнення гучномовців під час оповіщення населення?
Чергування організовано у пункті управління Львівської обласної державної адміністрації. Чергова зміна складається з двох осіб, які несуть цілодобове чергування. О дев’ятій годині ранку вони заступають на зміну, приймають чергування від попередньої, уточнюють стан систем оповіщення та зв’язку, ознайомлюються з поточною обстановкою і протягом доби перебувають на чергуванні, очікуючи на отримання команди щодо початку оповіщення населення.
Щодо публікацій інформації у телеграм-каналі — це можуть робити як чергові зміни, так і кілька адміністраторів, які мають відповідні повноваження. Повідомлення в телеграм-каналі «Оповіщення» стосуються повітряної тривоги по всій області, однак нині впроваджується диференціація оповіщення за районами. Хоча така практика поки що застосовується нечасто, але саме чергова зміна відповідає за розміщення відповідних повідомлень.
Нещодавно у львів’ян виникло багато запитань і навіть сумнівів щодо роботи системи оповіщення про повітряну тривогу. Деякі моніторингові канали жартома писали, що «хтось заснув на львівській кнопці», адже відбою тривоги у Львівській області не було тривалий час. Чи могли б ви детальніше пояснити, як саме працює система оповіщення та від чого залежить відбій сигналу?
Виникнення надзвичайних ситуацій і організація зв’язку у сфері цивільного захисту регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 2017 року №733.
Чергова зміна Державної служби України з надзвичайних ситуацій отримують повідомлення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі воєнного характеру, від чергових змін пунктів управління органів військового управління Збройних Сил України.
У нашому випадку – це Повітряні Сили України, які найбільш обізнані щодо поточної ситуації. Коли вони виявляють загрозу – як на загальнодержавному рівні, так і по областях, наприклад за траєкторією ракет – вони надають відповідні команди черговій зміні ДСНС. Чергова зміна ДСНС, у свою чергу, передає ці команди відповідним черговим службам обласних державних адміністрацій.
Якщо загроза стосується, наприклад, ракети «Кинджал», від моменту зльоту до потенційного ураження об’єкта у Львівській області, проходить всього близько 10 хвилин. Літак піднімається зі злітної смуги на території росії, і через цей короткий проміжок часу ракета може досягти Львівської області. У таких випадках повітряна тривога оголошується по всій Україні, оскільки неможливо точно визначити цільовий регіон.
Якщо ж загроза виникає внаслідок комбінованої атаки з використанням безпілотних літальних апаратів типу «Шахед», «Герань» або крилатих ракет «Х-101», що запускаються, зокрема, зі стратегічної авіації, повітряна тривога оголошується поетапно. Спочатку сигнал подається для східних, північних або південних областей, оскільки ракети та безпілотники можуть атакувати не лише зі сходу (Донецька та Луганська області), а й з півдня (Одеська, Херсонська області).
Читайте також: У Львівській ОВА пояснили ситуацію з ранковим «відбоєм» тривоги
Якщо ці засоби повітряного ураження долають систему протиповітряної оборони, вони поступово просуваються на захід країни. Відповідно, повітряна тривога оголошується по мірі наближення загрози, а чергові служби засобами оповіщення інформують населення відповідних областей.
Функція цього каналу – офіційне оповіщення населення. Хоча він не має верифікації в соціальних мережах, він офіційно прописаний у положенні про територіальну систему оповіщення. Двофакторна автентифікація увімкнена для захисту каналу від несанкціонованого доступу.
Ми, як правило, не повідомляємо конкретні місця можливого удару ракет, оскільки це не входить до наших обов’язків. Наше завдання – отримати сигнал про надзвичайну ситуацію або загрозу та своєчасно оповістити населення.
Населення інформується різними шляхами: через гучномовці, електронні та старі електромеханічні сирени, а також засобами радіо та телебачення.
Як часто проводять технічні перевірки гучномовців у Львівській області? Чи є система моніторингу їх працездатності?
Система оповіщення моніториться цілодобово, 24/7. Компанія, яка розробила блоки оповіщення, створила також програмне забезпечення для їхньої роботи, і з нею укладений відповідний договір. Фахівці компанії у режимі реального часу відстежують стан блоків та каналів зв’язку, а всі виявлені несправності оперативно усуваються.
Якщо виникає програмна несправність або інші технічні проблеми, фахівці вирішують їх негайно. У разі виходу з ладу блоку оповіщення з будь-якої причини застосовується двоетапна процедура: спочатку блок діагностується на місці, а за потреби замінюються окремі його компоненти, після чого блок продовжує працювати.
Чи планується скорочення тривалості звуку відбою повітряної тривоги, і чому він такий довгий – це технічна необхідність чи налаштування, яке можна змінити? Деякі люди також пропонували взагалі відмовитися від звуку відбою, адже у телеграм-каналах та соцмережах інформація про завершення тривоги з’являється навіть швидше, ніж лунає сам звук відбою.
Сигнали цивільного захисту – це не лише повітряна тривога та її відбій. Є ще близько восьми інших сигналів, деякі з яких мають надзвичайно серйозне значення, наприклад, сигнал загрози застосування зброї масового ураження. Всі сигнали визначені директивою начальника цивільного захисту України, де чітко прописано тривалість сигналу та його зміст.
Як посадові особи та державні службовці, ми не маємо права змінювати сигнали на свій розсуд. Технічно змінити їх можливо, але робити це самостійно ми не можемо. Опитування населення показало, що 52% громадян задоволені існуючими сигналами і не вбачають потреби їх змінювати.
Якщо існує ініціатива щодо зміни сигналів цивільного захисту, її потрібно подавати до Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Саме вони готують директиву на підпис прем’єр-міністру, який є керівником цивільного захисту країни. Після прийняття такої директиви ми зможемо впровадити зміни.
Нещодавно одна з наших читачок зауважила, що під час відбою звучав лише голос без сирени. Чи дійсно зараз тестується новий формат системи оповіщення?
Таке може траплятися з різних причин. Я можу сказати, що ми не тестували нічого подібного. Можливо, блок спрацював із запізненням. Наприклад, могла надійти команда «повітряна тривога» або «відбій повітряної тривоги», а в цей момент був перебій із каналом зв’язку, який ми використовуємо через інтернет. У результаті сигнал міг пройти не повністю або з затримкою.
Наразі у Львівській області встановлено понад 1300 блоків мовного оповіщення про повітряну тривогу. Після кожного запуску система видає звіт, і ми чітко бачимо, наприклад, що в конкретній громаді, населеному пункті чи на конкретній вулиці блок, наприклад, не спрацював через відсутність електроживлення (220 В) або інтернет-з’єднання.
Чи планується оновлення системи сповіщення, скільки це коштуватиме, і чи встановлюватимуть додаткові гучномовці або скільки вже встановлено цього року?
У Львівській області діє програма «Безпечна Львівщина» на 2021–2025 роки. Відповідно до цієї програми модернізація системи оповіщення триває з 2018 року.
Згідно з програмою, у бюджеті області передбачені кошти для дофінансування територіальних громад з метою удосконалення їхніх систем оповіщення. Територіальна система складається з місцевих систем, за які відповідають органи місцевого самоврядування.
Голова громади, міста, селища чи села оцінює стан оповіщення у своєму населеному пункті: де потрібні додаткові засоби, а де достатньо наявних. Після цього він звертається до начальника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького з проханням включити громаду в програму «Безпечна Львівщина» для встановлення додаткових засобів оповіщення.
Читайте також: «Цілу ніч тривоги, а ще гірше – сигнал відбою»: чи можливо у Львові змінити оповіщення про відбій тривоги
Фінансування визначає департамент фінансів Львівської обласної військової адміністрації. Якщо громада спроможна фінансово (наприклад, великі міста на кшталт Львова), вона проводить модернізацію за власні кошти, і обласні кошти їй не надаються.
Є громади з обмеженими фінансовими можливостями, наприклад, Хирівська громада. У таких випадках вони виділяють зі свого бюджету лише близько 20%, а решту 80% покриває обласний бюджет. На ці кошти громади закуповують системи оповіщення та встановлюють їх там, де це ще необхідно.
Цього року понад 25 громад беруть участь у програмі. На дофінансування передбачено близько 20 млн грн із обласного бюджету. Сума розподіляється між громадами залежно від їх потреб — комусь виділяють більше, комусь менше.
Кошти використовуються не лише на закупівлю систем оповіщення, а й на доопрацювання існуючих, додаткове резервне живлення та забезпечення безперебійного доступу до інтернету, через який керуються системи.
У цьому році вже встановлено понад 50 систем, і до кінця року планується ще декілька.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів від 2018 року №488Р, модернізація всіх систем оповіщення розпочалася у 2018 році, а створення місцевих систем має бути завершено до кінця 2026 року.
Якщо мешканцям здається, що системи оповіщення забагато або замало, вони повинні звертатися до керівників своїх громад.
Від 7 листопада 2024 року загальнонаціональну хвилину мовчання о 09:00 у Львові оголошують через систему оповіщення. Чи таке оголошення здійснюється також по всій області?
Так, це оголошення звучить по всій області. Розробники програми на наше прохання вдосконалили систему, і тепер ролик, який ми чуємо в гучномовцях, запускається рівно о 9-й годині по всій області.
Може виникнути питання, якщо під час загальнонаціональної хвилини мовчання трапиться повітряна тривога. Система побудована так, що сигнал повітряної тривоги має пріоритет. Тобто, якщо оголошення повітряної тривоги збігається з хвилиною мовчання, хвилина буде перервана, і замість неї буде запущений сигнал повітряної тривоги.
Антоніна Костик
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
_______________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Інтерв'ю Твого міста
- «Цей район Львова може стати другим Сиховом». Інтерв'ю з Любомиром Зубачем
- «Україна сьогодні – найважливіше місце в Європі», – новий Генконсул Польщі у Львові
- «Хто лив бруд, своїми діями міг теж підготувати ґрунт для її вбивства» – донька Ірини Фаріон
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хіба ми не можемо виробляти таке на Львівщині? Можемо!» Що з економікою в області
- «Це великий вибух».Володимир Станчишин про підлітків, жорстокість і помилки батьків
- Чому більшість коштів у Львові спрямовують на одні й ті ж лікарні. Інтерв'ю про медицину
- «Було б добре подовжити туди трамвайну колію». Інтерв'ю з керівником «Львівелектротрансу»
- «Ви не самі!» Хто стане новим світовим лідером і чого сподіватися Україні в 2025-му
- Нова база, гроші та простої. Інтерв'ю про АТП у Львові, яке обслуговує більшість маршрутів
- «Будуть нові корпуси». Розмова про лікарню Святого Луки у Львові
- Зміни в медицині Львівщини. Чого очікувати і як працює реформа МСЕК
- «Все, що добре – то львів'яни, а в усіх проблемах винен Садовий». Інтерв'ю з мером
- «Про цей район Львова шириться багато міфів». Інтерв'ю з заступником мера
- Чи будуть у Львові нові автобусні маршрути і куди ще може поїхати трамвай. Інтерв'ю
- Як Львів готується до нових викликів. Інтерв'ю з першим заступником мера
- «Це ж ваш підвал, то хто має створити вам умови?» Інтерв’ю з львівським рятувальником
- Школи Львівщини почали навчання. Які зміни чекають учнів та вчителів
- Як працює львівська «швидка» та яких змін очікувати. Інтерв'ю з директором «екстренки»
- Навіщо Львівському медуніверситету дві лікарні та що зі вступом. Інтерв'ю з ректором
- «Люди хочуть знати, з ким служитимуть». Розмова про вакансії в армії
- Чи вплинула мобілізація на туризм на Львівщині та що обирають туристи
- Бронювання, відстрочка та повноваження ТЦК на Львівщині. Інтерв'ю з керівником апарату ОДА
- Головний патрульний Львівської області: «Червону зону ми не перетнули»
- Павло Шеремета: «Нам потрібні інновації, інакше завтра може не настати»
- Чи спрацює Саміт миру щодо України. Інтерв'ю з послом Швейцарії
- «Ветерани думають, що витягнуть себе, як барон Мюнхгаузен». Інтерв’ю із сексологинею
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію



