Ринок планують зробити комунальним, перенести на ділянку неподалік, де вже зводять ТЦ, а на площі облаштувати громадський простір.

«Любінське сяйво», що на перетині вулиць Садової та Підміської, – єдиний ринок у мікрорайоні. Підприємці працюють на площі перед ринком «Новий», як окрема юридична особа. Адміністрація уже давно прагне впорядкувати територію, однак в міськраді її пропозиції кілька разів відхиляли. Тільки у 2017 році на сесію винесли питання стосовно «Любінського сяйва», саме тоді влада вперше заговорила про впорядкування ринку. За 5 років ситуація не змінилася, але цьогоріч до питання знову повернулися. Так, ринок планують зробити комунальним, перенести на ділянку неподалік, де вже зводять ТЦ, а на площі облаштувати громадський простір. Tvoemisto.tv спробувало розібратися, як нині працює «Любінське сяйво», що думають підприємці про його перенесення та як може змінитися та територія.

Власники, протести та суди

Підприємці та працівники ринку, що нині має назву «Любінське сяйво» і розташований на перетині вулиць Садової та Підміської, раніше торгували поруч – у будівлі ринку «Нового». За словами директора Зіновія Сідорського, через те, що «Новий» перепродали та натомість хотіли відкрити супермаркет, частина людей від’єдналася і вийшла торгувати у павільйони на площу, зареєструвавши нову юридичну одиницю – ТзОВ «Любінське сяйво».

Іще з 2006 року триває конфлікт навколо «Любінського сяйва». Працівники на пікетах вимагали у міського голови Андрія Садового закріпити за ними земельну ділянку, оскільки ринок не міг погодити меж із компанією, якій тоді належало приміщення поруч – на вул. Петлюри, 11, де був ринок «Новий». Люди переживали, що втратять свої робочі місця.  

«Із 2006 року, коли підприємцям і торгуючим ринку «Новий» стало відомо, що його продали компанії «Інтермаркет», почалися протести та звернення до влади. На тому місці компанія мала намір збудувати наступний «Арсен». Ми не погодилися з тим рішенням, тоді міський голова рекомендував отримали дозвіл на роботу в плані ринкового збору. Також виконком прийняв рішення, яким зазначив, що юридична особа «Любінське сяйво» зареєстрована вже на прилеглій території ринку. Членами товариства, як власники, на той час зареєсстрували 129 людей із числа підприємців. Потім законодаство змінилося, і засновниками змушені були залишили десятьох», – каже директор «Любінського сяйва» Зіновій Сідорський.

Читайте також: У Львові попереджають про незаконне будівництво багатоповерхівки у мікрорайоні Скнилова

Після цього, продовжує він, підприємці домоглися договору оренди. Водночас компанія «Інтермаркет» збанкрутувала, ділянку вилучили, а на її місці з’явився новий власник – «Євротек». 

«Банкруство «Інтермаркету» відбувалося таємно у Харкові, тут про це ніхто нічого не знав. «Євротек» приїхав уже з готовим рішенням суду, сказав, що тепер він є власником майна та почалося відтискання території, де працювало «Любінське сяйво». Якщо б цю територію забрали, то тут давно б вже був торговий центр або новий житловий комплекс», – припускає директор ринку.

Історія з компанією «Євротек» дещо подібна до попередньої. Але Зіновій Сідорський каже, що з нею вирішили тоді підписали меморандум та розділили територію: хто і чим буде користуватися. Після цього подали до міськради відповідну документацію. Урешті, «Любінське сяйво» отримало договір оренди. Та через Вищий господарський суд у 2015 році компанія домоглася скасування ухвал ЛМР, що давали ринку ті ділянки.

Читайте також: Замість двох поверхів – п'ять. На Варшавській виявили незаконне будівництво

«У той же час ми почали готувати проєкт реконструкції, однак на стадії погодження нам відмовили. Це було ще в 2014 році. Після цього «Євротек», щоби забрати територію, почав судові процеси. Слухань було десятки, компанія оскаржувала дії міської ради, а ми були третьою особою. Після того, як програли суд та оренду в нас забрали, я звернувся в міськраду з новою ініціативою», – говорить Зіновій Сідорський. 

Упорядкувати територію, запевняє директор ринку, адміністрація прагнула давно: для цього кілька років поспіль і пропонувала власні рішення, візуалізації, зробили навіть містобудівний розрахунок. Однак досі на перетині вулиць Садової та Підміської ринок працює у тому ж вигляді, що й раніше. 

Попередні візуалізації, що надав Зіновій Сідорський

Уже в 2017 році за ухвалою сесії для ЛКП «Агенція ресурсів ЛМР» затвердили проєкт землеустрою на ділянку площею 0,1042 га на вул. Петлюри – вул. Садовій. У майбутньому там мав би постати комунальний ринок. Також «Агенція ресурсів» мала оформити право користування ділянкою і розпочати впорядкування. 

«Ми розуміли, що вільну земельну ділянку під ринок не могли нам надати, як юридичній особі, а лише комунальному підприємству. Тому зустрічалися з Андрієм Садовим та іншими посадовцями й дійшли бачення, що за рахунок інвесторів ринок можна збудувати на сусідній території, передати на баланс ЛКП «Агенція ресурсів ЛМР», яке укладе з нами договір довгострокової оренди. У такому випадку ми звільнимо всі ті території, що зайняті торговими місцями зараз, і перейдемо в новозбудований комунальний ринок», – пояснює Зеновій Сідорвський.

Про громадський простір на місці ринку

Урешті, 22 липня 2022 року ухвалили перше рішення, відповідно до якого «Агенція ресурсів» має звернутися за містобудівними умовами та обмеженнями під будівництво комунального ринку. Згідно з проєктом рішення, комунальне підприємство та Залізнична райадміністрація мають укласти з ТзОВ «Віллоу Ярд А» (яке будуватиме ринок) тристоронні договори на виконання робіт з благоустрою території. Право власності на об’єкти набуває Львівська МТГ. Як запевнив заступник міського голови з питань містобудування Любомир Зубач, це рішення прийняли, аби дати старт вирішення проблеми ринку.  

За його словами, фактично, торгівля на «Любінському сяйві» на сьогодні є стихійною, а з новим рішенням виконкому є шанс навести лад. Водночас адміністрація «Любінського сяйва» запевняє, що працює легально, сплачує всі передбачені чинним законодавством України податки та платежі, обслуговується санітарно-ветеринарною лабораторією.  

Читайте також: У Львові оголосили архітектурний конкурс на переоблаштування під готель будівлі на проспекті Свободи

«Єдине, що не до кінця врегульовані питання з орендою земельної ділянки, але це не через ТзОВ «Любінське сяйво», а питання залежить виключно від ЛМР. Ми маємо статус ринку, угоду з лабораторією, це вже не може бути стихійний ринок. Це спеціально закинуто, щоби ми мовчали», – пояснює він. 

У логістиці попередньо напрацьованих рішень, продовжує Любомир Зубач, нічого не змінюється, але темпи будівництва ринку мають пришвидшувати. На місці теперішніх яток планують облаштувати громадський простір. На фото, які представив на Любомир Зубач, лише попередня візуалізація, яку, за словами директора Зіновія Сідорського, підприємцям показують вже кілька років. Насправді, детальних рохрахунків не робили і ще нема, але приблизно так, зі слів заступника міського голови, міг би виглядати комунальний ринок.

Візуалізація зі сторінки Любомира Зубача у Фейсбуку

«Це попередня візуалізація, її не можна сприймати, що буде так, а не інакше. Але рішенням виконкому дали доручення користувачу земельної ділянки «Агенція ресурсів ЛМР», щоби вони підготували чіткий містобудівний розрахунок для будівнитва ринку та подали на виконавчий комітет. Коли буде готовий цей розрахунок, тоді буде чітка візуаліція», – каже він у коментарі Tvoemisto.tv. 

Яким буде громадський простір та що в його межах може з'явитися на площі замість ринку, ще не відомо. 

«Ми рухаємося крок за кроком. На цій комунальній земельній ділянці фізично працюють підприємці і є ринок. Що там буде – для цього треба розробити окремий проєкт реконструкції. Це точно має бути громадський простір, пішохідна відкрита зона, жодного будівництва там не планують», – говорить посадовець.

До того ж Любомир Зубач каже, що один із попередніх власників «Нового» раніше брав на себе зобов’язання профінансувати будівництво цього ринку. Нині власник змінився, але, за його словами, не відмовляється від своїх зобов’язань інвестувати. Щоправда, імені нового власника у міськраді не розголошують.

Читайте також: Поблизу Львова планують облаштувати найбільший розважальний парк у Східній Європі

«Наразі із тим трохи тягнуть і чітких гарантій та кроків ми не бачимо. Думаю, інвестор зрозуміє, що інакшого виходу нема, і ті зобов’язання, які бралися, будуть виконані», – каже він.

Зіновій Сідорський зазначає, що представники ринку «за» те, щоби вирішити питання його впорядкування. Навіть готові за потреби частково виступити інвесторами, але ринок має працювати, бо годує не лише понад 200 своїх працівників, а й слугує єдиним у мікрорайоні.

«Ми нарахували у нас селян з 27 сіл, що працюють на ринку. Це Городоцький, Пустомитівський, Яворівський райони, іноді приїжджають із Закарпаття, Тернопільщини. Покупець до нас йде, бо вважає, що тут корисніша продукція. Без неї ми перетворимося в супермаркет... Тому ми можемо допомогти знайти інвестора чи частково самі ними стати, але в такому випадку майно мало би належати на тих чи інших умовах людям, які вкладуть гроші. Земля може бути комунальна. Загалом ми погодилися – для того потрібно, щоб ЛМР прийняла відповідні рішення та надала потрібні  дозволи, а ми будемо сприяти», – додає він.

Єдина пересторога, додає Зіновій Сідорський, чи для всіх підприємців там буде достатньо місця і чи не забудують ту територію далі.

Де може з'явитися ринок і хто його збудує

Перенести ринок планують на ділянку неподалік – перехрестя вул. Садової, 2а – вул. Петлюри. Там на місці недобуду ТзОВ «Інсула Інвест» будує торговий центр, містобудівні для якого отримало два роки тому. Тоді під час виконавчого комітету домовилися, що управління архітектури підготує лист, який підпише забудовник. Відповідно до нього, будівництво повністю повинне відповідати проєкту без будь-яких додаткових перепланувань поверховості та вигляду фасаду.

2017 рік

ТзОВ «Інсула-Інвест» зареєстроване на вулиці Стрийській. Кінцевим бенефіціарним власником є Олександр Берба. Та ж компанія збиралася знести будинок Терлецького на Сахарова, 52 та замість нього збудувати офісний центр. Інша фірма, що належить Олександру Бербі, будує готель та офіси на перехресті Стрийської – Наукової. Як пишуть Наші гроші. Львів, майже вся територія біля озера на Стрийській перебуває в оренді його компаній, а це понад 3,5 га. 

Візуалізація торгового центру станом на 2017 рік

Окрім цього, Олександр Берба є кінцевим бенефіціарним власником і ТзОВ «Віллоу Ярд А», яке збирається зводити і комунальний ринок. Підприємство теж зареєстроване на вул. Стрийській у Львові три роки тому.

До 2019 року Берба володів низкою фірм, пов’язаних з компанією Avalon. Співвласником останньої називав себе львівський депутат та бізнесмен Григорій Козловський, однак у пресслужбі Avalon зазначили, що він ніколи не був і не є ні керівником, ні бенефіціаром чи власником компанії Avalon Inc і проєктів компанії.

Актуальний стан. Липень 2022 рік

Додамо, що вулицю Садову у Львові відкрили після реконструкції наприкінці 2016 року. Там облаштували нове асфальтне покриття, а також з обох боків проїжджої частини проклали велодоріжки. Через її невеличкі розміри там постійно були проблеми із паркуванням, також автомобілістам було складно проїхати вузькою вуличкою. У межах реконструкції на вулиці з’явилися паркомісця, облаштували пологі з’їзди та заїзди на тротуар та пішохідні переходи. У такий спосіб хотіли полегшити пересування для людей із особливими потребами.

У 2015 році там відкрили новий офіс компанії SoftServe. Це прозорі приміщення з скляними стінами, а також спортивним залом та коворкінгом.  Над інтер’єром будинку працював тодішній головний архітектор Львова Юліан Чаплінський. Поруч будівлі – чимала парковка. А напередодні неподалік офісу, на вул. Кульпарківській, 96, стартувало будівництво нового житлового комплексу Safe Town від компанії «Нова Оселя». У межах вулиць Кульпарківської та Садової у Львові зведуть торгово-офісний комплекс із трьорівневим паркінгом. Також там планують звести багатофункційну будівлю, у якій, крім житла, буде заклад освіти та підземний паркінг. Будує компанія депутата Львівської міської ради Назарія Бербеки.

Ольга Коваль

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.