Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
Де розташований Стрий
Місто виникло на березі річки Стрий, притоки Дністра, і взяло її назву, яка походить від поєднання звуків «стр», що з прадавніх часів означало — протічна вода. Розташоване за 72 км на південь від Львова.
2012. Автор — Борис Мавлютов. Джерело: uk.wikipedia.org
Чому це місце унікальне
З доісторичних часів на березі Стрия селилися слов’янські племена, особливо білі хорвати. Перша згадка про місто датується 1385 роком. Уже тоді місто згадується як центр волості. У 1431 році місто отримало Магдебурзьке право. Значне зростання Стрия відбувалося у другій половині XVII століття — розвитку міста сприяв тоді колишній стрийський староста, а пізніше король Речі Посполитої Ян Собєський. У ті часи Стрий мав титул «Вільного королівського міста».
Після Першого поділу Польщі місто відійшло до Імперії Габсбургів (згодом — Австро-Угорська імперія). З початком Першої світової війни Стрий стає місцем народження легіону Українських січових стрільців, а у 1920–1930-х роках місто було одним із найактивніших осередків УВО й ОУН. У середині XIX століття воно перетворилося на значний залізничний та газопромисловий центр, що сприяло його швидкому розвитку. За Пактом Молотова — Ріббентропа 1939 року Стрий відійшов до Радянського Союзу. 14 березня 1990 року у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України
2008. Автор — Lion in city. Джерело: uk.wikipedia.org
Що подивитись
Костел Різдва Пресвятої Богородиці
Римсько-католицька парафія у Стрию існувала вже у 1396 році, її засновником вважають короля Казимира III (1310-1370).
Автор: Lesja Kaczorowska. Джерело: facebook.com
Парафіяльний костел Різдва Пресвятої Богородиці збудували у 1425 році, він пережив чимало пожеж. Перша, котра знищила костел і півміста, вибухнула у 1604 році. Завдяки багатим пожертвам міщан костел відбудували вже у 1640 році. У листопаді 1827 року сталася друга пожежа, котра з надзвичайною швидкістю огорнула значну частину міста разом з костелом і плебанею. Спалахнув дах на вежі і на костелі, дзвони сплавились, а найбільший зірвався і розбився. Середина костелу вціліла завдяки міцному даху. Храм відреставрували зусиллями пароха о. Франциска Рогачевського. Найбільша і найтрагічніша пожежа відбулась 17 квітня 1886 року. Від жару і вогню впала вежа костелу, цілий інтер'єр був знищений, вціліла фігура розіп'ятого Христа, розташована у бічному вівтарі. Згорів також образ Різдва Божої Матері.
Автор: Покахонтас Кампучійська. Джерело: facebook.com
Реставрація та добудова храму, які проводились за пароха о. Людвіка Оллендера, завершились у 1891 році. На внески громади відразу приступили до відбудови та відновлення оздоблення храму, які закінчили у 1891 році. На кошти околичних мешканців справили вітраж, а у складчину парафіяни закупили орган та дзвони (запис 1907 року в інвентарі від 1935 року).
Костел у Стрию є одним з найгарніших храмів, що не залишився закритим після 1939 року. 8 вересня 1995 року його проголосили Санктуарієм Матері Божої Покровительки Людських Надій.
Джерело: archexplorer.wordpress.com
Стрийська велика синагога
Руїни Великої синагоги, збудованої у 1817 році, стоять на вулиці Міхновського, 5. Гратки воріт виконані у формі менори, а знизу прикрашені Маген Давидами.
між 1900 та 1910 роками. Джерело: uk.wikipedia.org
Первісна споруда у стилі класицизму змінювалась у ході ремонтів і реконструкцій. Східчасті трикутні щипці, великі півкруглі вікна і двосхилий бляшаний дах вирізняли будівлю. У радянський час у приміщенні синагоги містився склад, тоді ще були помітні розписи. У 1980-х роках склепіння синагоги розібрали, плануючи переробити будівлю під басейн.
Джерело: kray.org.ua
Будівля товариства «Сокіл» (зараз Стрийський міський будинок культури)
Ця споруда належала гімнастичному товариству «Сокіл», яке утворили 7 лютого 1867 року польські патріоти у Львові на зразок чеських «Соколів» (1862). Це нове «гніздо» заклали в Стрию в 1892 році під керівництвом Міхала Францішека Сльозарського.
1914-1915. Колекція: Ігор Котлобулатов. Джерело: lvivcenter.org
1938-1939. Колекція: Ігор Котлобулатов. Джерело: lvivcenter.org
Першим гаслом було «У здоровому тілі — здоровий дух». У 1906 році завершили будівництво. Будинок є яскравим зразком сецесії, має пишний декор як зовні, так і всередині. У 1923 році приміщення товариства «Сокіл» частково добудували. Сцену прикрашала картина — копія роботи Генріха Семирадського, виконаної для театру у Кракові. У 1950-их роках тут діяв Стрийський драматичний театр. Тепер це міський Будинок культури.
2009. Автор — Lion in city. Джерело: uk.wikipedia.org
Стрийський Народний дім
Основним своїм фасадом Народний дім виходив на вулицю Гоша (тепер вул. Народна), яка мала по обох боках тротуари, біля яких росли шапкоподібні декоративні дерева. З лівого боку будівлі протікав тоді потік, тому біля Народного дому був місток. Вздовж потічка йшла вуличка. Десь між 1906-1910 роками потік засипали.
1930-1939. Колекція: Бібліотека Інституту народознавства Академії наук України. Джерело: lvivcenter.org
Фасад Народного дому викладений зі світло-вишневої цегли, не був тинькований. Вікна оздоблені орнаментом світло-кремового кольору. Під вікнами у нішах розміщені бронзового кольору бюсти видатних діячів української культури. Згори на фасаді — напис «Рускому народови», бо українці тоді ще називали себе «русинами». Парадний хід, як і сьогодні, був праворуч, але раніше було ще двоє дверей — посередині фасаду і на розі. Над парадним входом і над сценою був галицький герб — золотий лев на блакитному тлі. 47 років герби були заліплені гіпсом і замальовані червоними п'ятикутними радянськими зірками. На сходах парадного входу були декоративні світильники — спочатку «спірутисові», а потім електричні. Коли будівлю віддали під Дім офіцерів, світильники демонтували.
2015. Автор — Діана Масляник. Джерело: uk.wikipedia.org
Автор бюстів, за винятком бюста Івана Котляревського, є відомий український скульптор XX століття Григорій Кузневич. За часів німецької окупації посередині Народного дому, якраз де був поміщений бюст Котляревського, нацисти прикріпили портрет Гітлера, який вони залишили, коли тікали. Радянські солдати зірвали його, не підозрюючи, що портрет був прив'язаний за бюст. Портрет впав на землю разом із погруддям. Лише в 1970-х роках Еммануїл Мисько зробив копію бюста Івана Котляревського, яку знову встановили на Народному домі.
2011. Автор — Investigatio. Джерело: uk.wikipedia.org
Церква Архістратига Михаїла
1907 року архієпископ Юзеф Більчевський освятив наріжний камінь під будівництво костелу святого Йосифа сестер-серафіток римо-католицького обряду, які розпочали свою діяльність у Стрию у 1897 році.
Костел колись будувався в стилі модерн з елементами неоготики, особливо фронтальна частина. Основний корпус будівлі — двоярусний, форми базиліки, вікон і трьох вхідних дверей мають конусоподібну арку, вікна спільні для обох ярусів, великі, оздоблені вітражами із кольорового скла пропускають багато світла.
поч. XX століття. Автор — Prochaska A. Джерело: uk.wikipedia.org
2011. Автор — Investigatio. Джерело: uk.wikipedia.org
Угорі на фасаді є ніша для фігури Святого Йосифа. Костел має типовий шпиль, увінчаний вертикальним хрестом. Бокові стіни мають пілястри, але, мабуть, більше виконують роль контрфорсів. Центральні двері розташовані в глибині фронтальної стіни, що ніби є внутрішнім порталом.
2012. Автор — Investigatio. Джерело: uk.wikipedia.org
Як туди дістатися
Доїхати до Стрия автомобілем можна за годину. Залізницею можна дістатися потягом Київ — Чоп, Київ — Ужгород й іншими поїздами, що їдуть до Ужгорода, та приміськими потягами Львів — Трускавець, Львів — Мукачево, Львів — Чоп-Пасажирський та Львів — Лавочне. Також можна скористатися автобусами, які їздять з головного залізничного вокзалу та зі Стрийської, 109.
Джерело: pmg.ua
Інші локації, які Tvoemisto.tv вже радило відвідати, можна переглянути на цій мапі:
За інформацією: wikipedia.org, stryi-rada.gov.ua
Головне фото: ua.trip-impressions.com
Марія Стахів
Вибір Твого міста
- «Я ненавиджу центр Львова», – ветеран війни про адаптацію військових
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- «Прийду до побратимів на могили, скажу, що перемогли»
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- «Люди на війні роблять дива, приїдуть до Львова, а тут «йой, все пропало»
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- Обіцяв сину повернутися. Історія художника-ветерана
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- Ростислав Антимис: «Зробіть рік контракту, люди бояться рабства»
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- «Наша перемога залежить від реформи армії», – Юрко Вовкогон
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Із передової в офіс? Що потрібно ветеранам, щоби повернутися до роботи
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче