Tvoemisto.tv пропонує відвідати Стрий — перше українське місто, в якому у 1990 році підняли український прапор.

Де розташований Стрий

Місто виникло на березі річки Стрий, притоки Дністра, і взяло її назву, яка походить від поєднання звуків «стр», що з прадавніх часів означало — протічна вода. Розташоване за 72 км на південь від Львова.

2012. Автор — Борис Мавлютов. Джерело: uk.wikipedia.org

Чому це місце унікальне

З доісторичних часів на березі Стрия селилися слов’янські племена, особливо білі хорвати. Перша згадка про місто датується 1385 роком. Уже тоді місто згадується як центр волості. У 1431 році місто отримало Магдебурзьке право. Значне зростання Стрия відбувалося у другій половині XVII століття — розвитку міста сприяв тоді колишній стрийський староста, а пізніше король Речі Посполитої Ян Собєський. У ті часи Стрий мав титул «Вільного королівського міста».

Після Першого поділу Польщі місто відійшло до Імперії Габсбургів (згодом — Австро-Угорська імперія). З початком Першої світової війни Стрий стає місцем народження легіону Українських січових стрільців, а у 1920–1930-х роках місто було одним із найактивніших осередків УВО й ОУН. У середині XIX століття воно перетворилося на значний залізничний та газопромисловий центр, що сприяло його швидкому розвитку. За Пактом Молотова — Ріббентропа 1939 року Стрий відійшов до Радянського Союзу. 14 березня 1990 року у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України

2008. Автор — Lion in city. Джерело: uk.wikipedia.org

Що подивитись

Костел Різдва Пресвятої Богородиці

Римсько-католицька парафія у Стрию існувала вже у 1396 році, її засновником вважають короля Казимира III (1310-1370).

Автор: Lesja Kaczorowska. Джерело: facebook.com

Парафіяльний костел Різдва Пресвятої Богородиці збудували у 1425 році, він пережив чимало пожеж. Перша, котра знищила костел і півміста, вибухнула у 1604 році. Завдяки багатим пожертвам міщан костел відбудували вже у 1640 році. У листопаді 1827 року сталася друга пожежа, котра з надзвичайною швидкістю огорнула значну частину міста разом з костелом і плебанею. Спалахнув дах на вежі і на костелі, дзвони сплавились, а найбільший зірвався і розбився. Середина костелу вціліла завдяки міцному даху. Храм відреставрували зусиллями пароха о. Франциска Рогачевського. Найбільша і найтрагічніша пожежа відбулась 17 квітня 1886 року. Від жару і вогню впала вежа костелу, цілий інтер'єр був знищений, вціліла фігура розіп'ятого Христа, розташована у бічному вівтарі. Згорів також образ Різдва Божої Матері.

Автор: Покахонтас Кампучійська. Джерело: facebook.com

Реставрація та добудова храму, які проводились за пароха о. Людвіка Оллендера, завершились у 1891 році. На внески громади відразу приступили до відбудови та відновлення оздоблення храму, які закінчили у 1891 році. На кошти околичних мешканців справили вітраж, а у складчину парафіяни закупили орган та дзвони (запис 1907 року в інвентарі від 1935 року).

Костел у Стрию є одним з найгарніших храмів, що не залишився закритим після 1939 року. 8 вересня 1995 року його проголосили Санктуарієм Матері Божої Покровительки Людських Надій.

 Джерело: archexplorer.wordpress.com

Стрийська велика синагога

Руїни Великої синагоги, збудованої у 1817 році, стоять на вулиці Міхновського, 5. Гратки воріт виконані у формі менори, а знизу прикрашені Маген Давидами.

між 1900 та 1910 роками. Джерело: uk.wikipedia.org

Первісна споруда у стилі класицизму змінювалась у ході ремонтів і реконструкцій. Східчасті трикутні щипці, великі півкруглі вікна і двосхилий бляшаний дах вирізняли будівлю. У радянський час у приміщенні синагоги містився склад, тоді ще були помітні розписи. У 1980-х роках склепіння синагоги розібрали, плануючи переробити будівлю під басейн.

Джерело: kray.org.ua

Будівля товариства «Сокіл» (зараз Стрийський міський будинок культури)

Ця споруда належала гімнастичному товариству «Сокіл», яке утворили 7 лютого 1867 року польські патріоти у Львові на зразок чеських «Соколів» (1862). Це нове «гніздо» заклали в Стрию в 1892 році під керівництвом Міхала Францішека Сльозарського.

1914-1915. Колекція: Ігор Котлобулатов. Джерело: lvivcenter.org

1938-1939. Колекція: Ігор Котлобулатов. Джерело: lvivcenter.org

Першим гаслом було «У здоровому тілі — здоровий дух». У 1906 році завершили будівництво. Будинок є яскравим зразком сецесії, має пишний декор як зовні, так і всередині. У 1923 році приміщення товариства «Сокіл» частково добудували. Сцену прикрашала картина — копія роботи Генріха Семирадського, виконаної для театру у Кракові. У 1950-их роках тут діяв Стрийський драматичний театр. Тепер це міський Будинок культури.

2009. Автор — Lion in city. Джерело: uk.wikipedia.org

Стрийський Народний дім

Основним своїм фасадом Народний дім виходив на вулицю Гоша (тепер вул. Народна), яка мала по обох боках тротуари, біля яких росли шапкоподібні декоративні дерева. З лівого боку будівлі протікав тоді потік, тому біля Народного дому був місток. Вздовж потічка йшла вуличка. Десь між 1906-1910 роками потік засипали.

1930-1939. Колекція: Бібліотека Інституту народознавства Академії наук України. Джерело: lvivcenter.org

Фасад Народного дому викладений зі світло-вишневої цегли, не був тинькований. Вікна оздоблені орнаментом світло-кремового кольору. Під вікнами у нішах розміщені бронзового кольору бюсти видатних діячів української культури. Згори на фасаді — напис «Рускому народови», бо українці тоді ще називали себе «русинами». Парадний хід, як і сьогодні, був праворуч, але раніше було ще двоє дверей — посередині фасаду і на розі. Над парадним входом і над сценою був галицький герб — золотий лев на блакитному тлі. 47 років герби були заліплені гіпсом і замальовані червоними п'ятикутними радянськими зірками. На сходах парадного входу були декоративні світильники — спочатку «спірутисові», а потім електричні. Коли будівлю віддали під Дім офіцерів, світильники демонтували.

2015. Автор — Діана Масляник. Джерело: uk.wikipedia.org

Автор бюстів, за винятком бюста Івана Котляревського, є відомий український скульптор XX століття Григорій Кузневич. За часів німецької окупації посередині Народного дому, якраз де був поміщений бюст Котляревського, нацисти прикріпили портрет Гітлера, який вони залишили, коли тікали. Радянські солдати зірвали його, не підозрюючи, що портрет був прив'язаний за бюст. Портрет впав на землю разом із погруддям. Лише в 1970-х роках Еммануїл Мисько зробив копію бюста Івана Котляревського, яку знову встановили на Народному домі.

2011. Автор — Investigatio. Джерело: uk.wikipedia.org

Церква Архістратига Михаїла

1907 року архієпископ Юзеф Більчевський освятив наріжний камінь під будівництво костелу святого Йосифа сестер-серафіток римо-католицького обряду, які розпочали свою діяльність у Стрию у 1897 році.

Костел колись будувався в стилі модерн з елементами неоготики, особливо фронтальна частина. Основний корпус будівлі — двоярусний, форми базиліки, вікон і трьох вхідних дверей мають конусоподібну арку, вікна спільні для обох ярусів, великі, оздоблені вітражами із кольорового скла пропускають багато світла.

поч. XX століття. Автор — Prochaska A. Джерело: uk.wikipedia.org

2011. Автор — Investigatio. Джерело: uk.wikipedia.org

Угорі на фасаді є ніша для фігури Святого Йосифа. Костел має типовий шпиль, увінчаний вертикальним хрестом. Бокові стіни мають пілястри, але, мабуть, більше виконують роль контрфорсів. Центральні двері розташовані в глибині фронтальної стіни, що ніби є внутрішнім порталом.

2012. Автор — Investigatio. Джерело: uk.wikipedia.org

Як туди дістатися

Доїхати до Стрия автомобілем можна за годину. Залізницею можна дістатися потягом Київ — Чоп, Київ — Ужгород й іншими поїздами, що їдуть до Ужгорода, та приміськими потягами Львів — Трускавець, Львів — Мукачево, Львів — Чоп-Пасажирський та Львів — Лавочне. Також можна скористатися автобусами, які їздять з головного залізничного вокзалу та зі Стрийської, 109.

Джерело: pmg.ua

Інші локації, які Tvoemisto.tv вже радило відвідати, можна переглянути на цій мапі:

За інформацією: wikipedia.org, stryi-rada.gov.ua

Головне фото: ua.trip-impressions.com

Марія Стахів