На Львівщині будують перший в країні гірський курорт міжнародного формату – інвестори хочуть, аби він з'явився на мапі Європи серед інших відомих курортів. Як амбітний довгостроковий мегаінвестпроєкт рекреації змінить обличчя львівських Карпат і регіону в цілому читайте далі.

Перша в Україні гондольна канатна дорога, найдовша лижна траса протяжністю 3,8 км. Перше штучне гірське озеро на висоті 1100 м. Загалом 75 км лижних трас, 17,5 км витягів, з яких дві гондольні канатні дороги та 11 крісельних доріг. Лижі, сновбординг, сновтюбинг, 345 га, вкриті штучним снігом. Відкриті та закриті басейни. 25 готелів на 5150 номерів, паби, бари, ресторан з панорамою.

Біля підніжжя гірського масиву Високий Верх, що в Славській громаді на Львівщині, на висоті 650 м над рівнем моря, поблизу карпатських сіл Волосянка та Верхня Рожанка OKKO Group почала реалізацію мегаінвестпроєкту – будівництва гірського курорту GORO Mountain Resort. Це найбільший за капіталовкладенням інвестиційний проєкт у сфері рекреації не тільки на Львівщині, а й в Україні. Загальний термін створення курорту – 15 років. Це 1200 га площ, з яких 365 га займатиме гірська та лижна інфраструктура.

Скільки прийматиме гірський курорт гостей на рік, які практики запозичили інвестори в європейських гірських курортів? Як вплине це будівництво на екологію Карпат? Звідки братимуть воду для штучного снігу і чи не постраждають гірські річки? Чи витримає інфраструктура Славської громади потік туристів? Коли чекати відкриття перших лижних трас? Відповіді на ці запитання «Твоє місто» дізналося, поспілкувавшись із СЕО GORO Mountain Resort і GORO Development Володимиром Гараздом.

Володимир Гаразд, СЕО GORO Mountain Resort та GORO Development під час інтерв’ю

Загальні інвестиції у GORO Mountain Resort становлять 1,5 мільярда доларів

Біля села Волосянка, що за п’ять кілометрів від Славська, з жовтня 2024 року триває будівництво першої черги GORO на площі 127 га. Тут передбачені 10 лижних трас протяжністю 13 км, 50 га засніження, найдовша гондольна канатна дорога (2,8 км) і два сучасні крісельні витяги довжиною 1,5 км.

На території 20 га першої черги курорту побудують п’ять готельних комплексів на 1100 номерів разом із рекреаційною інфраструктурою: спа-зони, басейни, ресторани, дитячі та бізнес-зони. Завершення будівництва першої черги планують у 2028–2029 роках.

Інформаційний центр Welcome Centre на GORO Mountain Resort

Вартість першої черги курорту становить 375 млн дол. Із цієї суми 140 млн дол. спрямовані на розвиток гірської інфраструктури, яку фінансує група компаній ОККО завдяки власним і залученим коштам. Решта коштів підуть на готельну інфраструктуру.

«Зараз ми зводимо Welcome Centre, будівництво якого плануємо завершити до кінця цього року, – розповідає Володимир Гаразд, СЕО GORO Mountain Resort і GORO Development. – Welcome Centre виконує роль першої точки контакту гостя з курортом. Це перший в Україні власний сервісний хаб гірського курорту. Welcome Centre є не на всіх альпійських курортах. Тут під одним дахом будуть усі сервіси – каси та автомати з продажу скіпасів, швидкий винайм спорядження, лижна школа, магазин-кафе, а також ресторан із панорамою».

Крім того, каже Володимир Гаразд, активно зводять перший готель, який мають здати в середині 2028 року. Незабаром почнуть будівництво гондольного витягу й системи засніження. В зв’язку з цим 1 березня закрили курорт «Захар Беркут», яким компанія оперувала останні три роки. На його місці буде новий курорт. Є сподівання, що вже в 2027 році тут будуть новий гондольний витяг і перша траса.

Гондольна канатна дорога буде першою в Україні

Масштаби проєкту вражають: загальні інвестиції у GORO Mountain Resort становлять 1,5 млрд дол. З цієї суми OKKO Group завдяки власним та кредитним коштам планує вкласти 500 млн дол., ще 1 млрд дол. планують залучити від інших інвесторів. Це потенційно найбільша інвестиція в історії країни у сфері рекреації. 

На питання, як OKKO Group зважилася на будівництво такого курорту міжнародного формату під час війни, Володимир Гаразд пояснює:

«Насправді перша ідея у нас з’явилася ще наприкінці 2015 року, а вже наступного року ми почали працювати з проєктними організаціями, які зробили для нас перші дослідження щодо можливості реалізації проєкту на цій території. Наприкінці 2019-го ми вже мали feasibility study – техніко-економічне обґрунтування, яке показало, що дійсно біля підніжжя гірського масиву Високий Верх можна будувати повноцінний гірський курорт».

Спочатку компанія OKKO Group рухалася в напрямку будівництва лише гірської інфраструктури, але в 2019 році, коли проєкт призупинився, додатково замовила бізнес- і маркетинг-план в австрійської компанії PKF Hospitality.

«Висновки австрійців стали для нас холодним душем. Вони повідомили, що такий бізнес працює лише тоді, коли відбувається конвертація ліжкомісця в скіпас. Що гість, який приїхав на курорт покататися на лижах, має десь зупинитися. Ці висновки експертів призвели до трансформації стратегії проєкту. Тепер ми будуємо не тільки гірськолижну інфраструктуру, але й готелі, СПА, басейни, кінотеатри, ресторани, магазини, скеледроми».

Магазин-кафе  у Welcome Centre на шляху до посадки у гондолу

Зі слів Володимира Гаразда, 24 лютого 2022 року команда GORO вирушила до Австрії, в Інсбрук, щоби затвердити фінальний майстер-план. Велика війна застала їх у дорозі:

«Ми перепросили партнерів і повернулися в Україну. Проєкт знову відклали. Але коли побачили, що Україна на полі бою виграє і є надія, що ми переможемо в цій війні, повернулися до цієї ідеї».

До слова, з початку повномасштабного вторгнення OKKO Group сплатила до українського бюджету близько 70 мільярдів гривень податків і зборів та спрямувала ще 3,8 млрд гривень благодійної допомоги на підтримку ЗСУ, відбудову зруйнованої інфраструктури та інші гуманітарні потреби. Зокрема, через проєкти на кшталт «ОКО за ОКО» або «Дронопад» разом з благодійним фондом «Повернись живим».

Досвід кращих альпійських курортів

У будівництво гірськолижної інфраструктури планують інвестувати 500 млн євро, в готельну інфраструктуру – 1 млрд євро. Будівництво поділене на три етапи. Загалом зведення всього курортного комплексу розраховане на 15 років.

«Гірську інфраструктуру будуємо за власні кошти та банківські кредити наших партнерів, з якими співпрацюємо десятки років, – пояснює виконавчий директор GORO Mountain Resort. – Для будівництва готельної інфраструктури залучаємо приватних інвесторів. Освоїли вже понад 70 млн євро. Крім того, ми з державою уклали інвестиційний договір і вже проінвестували понад 4 мільйони євро в межах програми уряду щодо підтримки великих інвестиційних проєктів. Перший готель плануємо здати в середині 2028 року. Наша мета – створити простір, де гості відчуватимуть гармонію з природою. Тому щільність забудови курорту становить менш ніж 25% від загальної площі – 1200 гектарів. У першій черзі цей показник ще менший – 10%».

Будівля Welcome Centre вписана у ландшафт

Володимир Гаразд каже, що в будівництві GORO Mountain Resort застосовують практики європейських курортів. Зокрема, до розробки кращого маршруту в гірськолижній структурі були залучені відомі міжнародні експерти з австрійської компанії ILF Engineers з Інсбрука, які брали участь у розвитку таких альпійських курортів, як Kitzbühel, Sölden, St. Anton am Arlberg, Saalbach-Hinterglemm та Snow Space Salzburg.

«Ми перейняли в них сервіс, насамперед легку доступність гірськолижної інфраструктури. Наші партнери з ILF Engineers не дозволяли нам вносити навіть найменші зміни до майстер-плану. Це стратегічний документ просторового планування, який визначає довгострокову візію та напрямки розвитку. Тобто, зважаючи на критерії зручності й комфортності, в лижних чоботах ви не можете зробити більш ніж 150 кроків. Тому будівлі розміщували таким чином, щоби вся інфраструктура була в пішій доступності. А дизайн – це вже робота українських архітекторів, які, на нашу думку, набагато сильніші».

Володимир Гаразд розповів, що для створення міжнародного формату курорту ОККО Group залучала австрійських експертів світового класу: PKF Hospitality для інвестиційного аналізу та концепції; ILF Group для розробки майстер-плану та лижної інфраструктури; Doppelmayr/Garaventa Gruppe для проєктування системи витягів і канатних доріг.

«Хочемо, щоб цей курорт був міжнародним, щоб він з’явився на мапі Європи як новий. Ми поставили собі таку мету і хочемо її досягти».

Ресторан швидкого обслуговування на 1000 місць із власною терасою у Welcome Centre

Перевага низькогір’я Карпат: курорт працюватиме всі чотири сезони

Курорт GORO Mountain Resort планує приймати 400–500 тисяч туристів одразу після запуску першої черги. За три роки інвестори воліють збільшити кількість відвідувачів до мільйона, а після повної реалізації проєкту – до трьох мільйонів на рік. 

«Якщо ми говоримо про курорти Європи, то в Австрії є понад 400 курортів, в Італії – близько 300, у Швейцарії – 350, у Франції – понад 400. І місткість кожного курорту в цих країнах становить два-три мільйони туристів. Наш курорт за цим показником буде зіставним із європейськими. Але курорти Австрії, Франції та Італії – це курорти високогір’я. Вони мають гарну зиму, високі гори, однак у них коротший сезон улітку. А наше відносне низькогір’я Карпат дає нам перевагу – можливість бути всесезонним курортом».

Зі слів співрозмовника, курорт буде доступним для більшості українців.

«Європейці залишають на зимових курортах 150 євро на добу. Але це ціни для європейців. В GORO Mountain Resort середній чек буде на 30–40% меншим», – прогнозує  Володимир Гаразд.

Щодо співпраці з мобільними операторами, щоби знати, звідки і скільки людей приїздить на курорт, і краще планувати, СЕО компанії каже, що не виключає такої можливості:

«По-перше, ми матимемо свою статистику і доповнюватимемо її інформацією з інших джерел. Будемо запускати різні онлайн-системи обліку відвідувачів, мобільний додаток гостя, у якому він зможе купувати електронні скіпаси та мати можливість бронювати різні послуги й готельні номери. По-друге, у нас вже є напрацювання в цьому плані з Львівською політехнікою, яка розробляє для нас спеціальні додатки для обліку даних, зокрема й туристичного збору».

Як будівництво курорту вплине на екосистему Карпатських гір і лісів

Без карпатських лісів неможливо уявити собі повноцінний курорт, каже Володимир Гаразд.

«Ми зацікавлені, зберегти щонайбільше лісу. Такий підхід до будівництва австрійські екологи закладають ще на етапі майстер-плану, і ми дотримуємося його на всіх етапах створення курорту».

Компанія, відповідно до вимог чинного законодавства, не починає жодного проєкту без оцінки впливу на довкілля.

«Ми робимо додаткові звіти, оскільки залучаємо міжнародні фінансові компанії і банки для фінансування, і обов’язково робимо для них екологічний звіт, звіт щодо фауни і флори. Ми пройшли всі ці дослідження, отримали звіти. Застережень там немає, є певні рекомендації, як маємо діяти, і ми їх виконуємо».

Панорама курорту GORO Mountain Resort

Для будівництва частини гірської інфраструктури курорту з лісового фонду «Галсільлісу» планується передати близько 180 га території, цільове призначення якої буде змінено на рекреаційне. Це приблизно 1,1% від загальної площі лісів в межах Славської територіальної громади, яка становить понад 15 тисяч га. Ще ділянки площею 27,4 га має передати ДП «Ліси України».

Але це не означає, що весь ліс буде вирубаний, каже Володимир Гаразд. Для створення лижних трас сумарна площа керованого розчищення території становитиме трохи більше 70 га або 34% від переданих ділянок. За його словами, рекреаційне використання лісу локалізоване, обмежене коридорами трас та становить невелику частку від загальної площі курорту. Загалом це буде менше п’ятої частини (20,5%) площі гірської та лижної інфраструктури курорту (360 га) та менше ніж 6% від загальної території проєкту (1200 га). 

GORO Mountain Resort має відшкодувати лісозбитки на користь «Галсільлісу». Це процедура, встановлена законодавством, і компанія  має її  дотримуватися. Фінальна сума ще буде порахована, але це сотні мільйонів гривень за весь обсяг ділянок, а не лише тих, що потрібні для лижних трас. При цьому землю передають курорту у користування на умовах оренди, а проєкт сплачуватиме орендну плату до Львівського обласного бюджету. 

Володимир Гаразд розповів, що GORO запустив екологічну програму «Відновлення лісів і природної спадщини Карпатських гір» і застосовує принцип понад компенсації:

«Восени 2025 року ми підписали з «Галсільлісом» 15-річний меморандум про співпрацю, що передбачає висаджування мільйона дерев у Карпатах Львівської області. І вже торік разом із партнерами висадили майже 50 000 саджанців на площі понад 12 гектарів у Львівській області, зокрема навколо майбутнього курорту. Ще до початку прокладання трас ми вже компенсували понад 17%, або майже п’яту частину, тієї площі лісу, яка передбачена майстер-планом для лижних трас. Під траси піде майже 70 гектарів лісу, а ми в партнерстві з «Галсільлісом» відтворимо 240 гектарів лісу, що в 3,5 раза більше, ніж площа, яку в майбутньому розчистять під лижні траси».

З води гірської річки штучний сніг на лижних трасах

Люди, які проживають у Славській громаді, часто запитують: звідки братимуть воду для засніження лижних трас? Чи не буде проблем з питною водою, споживання якої з відкриттям курорту значно зросте? Чи витримають навантаження енергетика, водогін і каналізація?

Володимир Гаразд заявляє, що останні три роки вони здійснюють заміри річок, зокрема річки Славка, яка впадає в Опір, а Опір – у Стрий:

«Технічне озеро, яке маємо збудувати під систему засніження, потребує  води. З тих цифр, які бачимо, якщо з річки протягом певного сезону відбирати до 1% об’єму води, то, за результатами екологічної експертизи, це не дуже вплине на довкілля, адже вода знову повертається в річку».

Співрозмовник пояснює механізм системи засніження: з квітня по листопад наповнюється озеро, потім взимку з цієї води, при мінусовій температурі створюється штучний сніг, далі його кладуть на траси, весною цей сніг тане і знову потрапляє у річку:

«Що стосується забруднення снігу, то в нас стоять системи очищення, фільтри. Але це не брудний сніг, це сніг, який лежить на схилах, на траві, на пагорбах, розташованих у Волосянці».

Питну воду для готелів і ресторану братимуть зі свердловин.

Інфраструктура 

Зі слів Володимира Гаразда, GORO не планує навантажувати інфраструктуру громади при створенні гірського курорту. Компанія інвестує 11 млн євро у будівництво системи електропостачання, яка складатиметься з двох черг загальною потужністю 17,7 МВт і матиме протяжність 15 км, що забезпечить функціонування майбутнього курорту.

Нова система енергопостачання не створюватиме навантаження на наявні мережі Славської громади. Курорт не використовуватиме потужності, які забезпечують побутове споживання місцевим населенням.

«Будуючи власну систему, ми вивільняємо ресурс у наявних мережах та покращуємо стабільність електропостачання в регіоні: менше ризиків перевантажень, перепадів напруги і аварійних знеструмлень. Також ми будуємо окремі споруди водозабору, насосних станцій та водогону для системи снігоутворення».

Від Славська до Волосянки 5–6 км, до Верхньої Рожанки 13–15 км. Між селами відстань 24 км. Чи планують пустити громадський транспорт, щоб дістатися на ці курортні локації?

Логістично курорт має вдале сполучення, оскільки є залізнична станція Славсько. До слова, Славсько – єдине в Україні селище з населенням 3,6 тис., яке має пряме залізничне сполучення зі столицею швидкісним поїздом. Поруч прокладена міжнародна траса для автомобілів, близько кордони з ЄС. 

«Думаю, буде і громадський транспорт, і приватний, тож місцеві мешканці зможуть бути залучені до перевезень».

25 тисяч робочих місць і розвиток 30-кілометрової зони навколо курорту

Новий гірський курорт GORO має стати драйвером для економічного розвитку не лише Славської громади, а й регіону в цілому.

«На першому етапі до 2030 року плануємо створити близько 6 тисяч робочих місць, – каже Володимир Гаразд. – А загалом після завершення будівництва курорту – 25 тисяч робочих місць. Найбільше робочих рук потребують готельна та ресторанна індустрії. Крім цього, потрібні люди, які забезпечують сервіс, логістику, можливо, з’являться якісь фабрики. Наприклад, молочна фабрика чи фабрика карпатських сирів».

До речі, в 2017 році ОККО Group започаткувала співпрацю з громадою, зареєструвавши на її території компанії групи. З 2018 по 2025 рік громада вже отримала понад 1,8 млрд грн податків від групи компаній ОККО, що становить понад 75% місцевих доходів. Ці кошти вже допомогли побудувати інфраструктуру, школи, амбулаторії, спортивні центри, створити дитячі освітні програми.

Зокрема, за 2025 рік до бюджету громади було сплачено 15 млн грн земельного податку.

«У майбутньому, коли наші підприємства почнуть заробляти гроші, у найближчі 10 років ми вийдемо на сплату різних податків до бюджетів усіх рівнів від 3,5 до 7,5 мільярда гривень. Загалом у наступні 15 років надходження до бюджетів усіх рівнів від реалізації проєктів GORO  оцінюємо в близько 10 мільярдів гривень. Причому 65% податку на прибуток залишається в громаді, 15% йде в обласний бюджет, 10% – на центральний рівень. Земельний податок, податок з нерухомості сплачуються громаді», – каже Володимир Гаразд.

«Інвестняня» для GORO

У 2025 році проєкт GORO визнали економічно значущим для України – таким, що здатен реалізувати потенціал економічного зростання та розвитку регіонів. У межах програми державного стимулювання інвестицій, яку називають «інвестнянею», GORO дістав доступ до урядової підтримки, зокрема часткову компенсацію капітальних інвестицій, податкові пільги та спрощені процедури імпорту обладнання. Для гірського курортного проєкту це перший в Україні приклад партнерства держави і бізнесу такого масштабу. 

«Ми як інвестор зобов’язуємося інвестувати не менш ніж 140 мільйонів доларів у курорт. Держава спрощує нам регуляторну політику. При цьому всі пільги можуть бути отримані лише після виконання зобов’язань. Наприклад, звільнення від сплати податку на прибуток можливе лише після введення зазначених у спеціальному договорі об’єктів в експлуатацію і при отриманні прибутку, орієнтовно передбаченого на період 2029–2033 років».

Наталя Меркулова

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

_______________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.