Цього року МОН суттєво змінило правила вступу до аспірантури, обмеживши доступ до денної форми навчання за контрактом через бажання чоловіків уникнути таким чином мобілізації. Тож відтепер ця форма навчання більше не передбачає відстрочки від мобілізації для чоловіків призовного віку, що спричинило широкий резонанс серед вступників та наукової спільноти. З огляду на це «Твоє місто» звернулося до львівських державних університетів, аби дізнатися, скільки цього року чоловіків призовного віку виявили бажання стати аспірантами.

Про цьогорічні зміни у вступі до аспірантури 

У 2024 році через суттєве збільшення кількості вступників до аспірантури, зокрема чоловіків призовного віку, Міністерство освіти і науки внесло зміни до правил вступу. Тепер можливість вступити на денну форму аспірантури за контрактом, яка раніше надавала відстрочку від мобілізації, більше не передбачена.

Денна форма навчання в аспірантурі тепер доступна лише за державним замовленням, а контрактна форма для цієї категорії скасована. Проте ті, що вступили на контрактну форму до 2024 року, зберігають право на відстрочку від мобілізації.

«Не є таємницею, що за останні два роки різко зросла кількість чоловіків призовного віку, які раптом вирішили здобути другу чи третю вищу освіту, піти в аспірантуру чи докторантуру. Жага до знань – це чудово, але фіктивне навчання – ні», – зазначив у червні міністр освіти і науки України Оксен Лісовий. 

Зазначимо, що цього року збільшили кількість бюджетних місць із 3200 до 7000. До початку повномасштабної війни до аспірантури щорічно вступали 7–8 тисяч осіб. Цього року ЄВІ склали 246 189 осіб, з яких 79% чоловіки призовного віку. 

«Це аномалія, яка шкодить освіті, економіці та національній безпеці. Ми розпочали комплексну трансформацію системи освіти, адже якість та цінності мають значення. Не можна жити в світі подвійних стандартів, де одні захищають свободу, правду, гідність і справедливість, а другі чинять навпаки і ще й навчають дітей перших. Так не повинно бути! Про всі факти фіктивного навчання прошу повідомляти правоохоронні органи», – додав Оксен Лісовий. 

Відповідно до нового закону аспірантам денної форми навчання надається відстрочка від мобілізації на весь час навчання.

Однак є певні винятки:

• відстрочка не діє для аспірантів, які здобувають освіту за військовими спеціальностями або напрямками, пов’язаними з національною безпекою;

• аспіранта можуть мобілізувати достроково за його особистою заявою.

Після закінчення аспірантури та захисту дисертації такі чоловіки підлягають призову на службу на загальних умовах.

Протягом останніх двох років найбільшу популярність мала денна форма навчання за контрактом, а в 2024 році інтерес до неї зріс, зокрема, через зміни в умовах мобілізації. До початку повномасштабної війни вступні іспити проводили безпосередньо в університетах і наукових установах. Натомість, відповідно до нового законодавства, для вступу до аспірантури встановлені дві умови: абітурієнтам необхідно було пройти тест на загальнонаціональну компетентність і скласти єдиний вступний іспит, набравши мінімум 160 балів. 

ЄВІ обов'язковий для вступу до магістратури та аспірантури, і серед зареєстрованих цього року 91 561 особа була чоловіком призовного віку.

Як з’ясувалося, не всі академіки поставилися серйозно до вступних іспитів. Як повідомила в коментарі «Твоєму місту» директорка Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк, понад третина випускників минулих років та охочих вступити до магістратури чи аспірантури цього року не з’явилися в день складання іспитів на Львівщині. Тому з наступного року реєстрацію хочуть зробити платною. 

На додаткову сесію на Львівщині зареєструвалися 3028 осіб, хоча торік було лише 400. Однак явка була невелика, щодня не з'явилося близько 30%. 

«Лише у Львові за перший день складання додаткової сесії не з’явилося 200 людей. А ще скільки в області… В аудиторіях сиділо не по 15 людей, а по троє. А це все підготовка, комп’ютери, тести, люди, яких попросили вийти з відпусток. Третину аудиторій можна було не відчиняти! Явка 60%, а неявка 40%. Щодо тих, які планують вступати до магістратури, чи випускників минулих років писатимемо звернення, аби для них робили платну форму реєстрації. Отже, люди, які закінчили ще раніше, тобто є випускниками минулих років, мають платити за реєстрацію», – зазначила Лариса Середяк.

З огляду на популярність вступу до аспірантури серед чоловіків «Твоє місто» вирішило запитати у львівських університетів, скільки цього року додалося науковців і якою є гендерна пропорція. 

Яка ситуація у львівських вишах

У Львівському національному університеті імені Івана Франка 173 студенти вступили до аспірантури на денну форму навчання за державним замовленням у 2024 році. Натомість торік менше студентів навчалося за державним замовленням: 91 особа, 125 осіб почали навчатися в аспірантурі за контрактом. Цього року на денну форму за контрактом не вступив жоден студент.  

Середній вік аспірантів-вступників у 2024 році становив 29 років. Найстаршому з них виповнилося 49 років. Торік у середньому студентам було по 26 років. Найпопулярніші спеціальності: 032 Історія та археологія, 035 Філологія, 081 Право, 103 Науки про Землю, 122 Комп’ютерні науки. 

У 2024 році на державне замовлення вступили 161 чоловік та 12 жінок, тоді як у 2023-му 70 чоловіків і 29 жінок. Тобто кількість чоловіків зросла більш ніж удвічі, а кількість жінок зменшилася.

Серед студентів, які вступили на державну форму в 2024 році, 103 чоловікам більш ніж 25 років, що значно перевищує аналогічний показник 2023 року (24). 

Щодо контрактної форми навчання, у 2023 році до аспірантури на денну форму вступили 125 чоловіків та 2 жінки, серед яких 81 чоловік був старший за 25 років. 

Також у 2023 році в університеті було видане розпорядження ректора про організацію та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів згідно з постановою Кабміну. Університет забезпечує аспірантів усіма документами для подання інформації до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

У 2024 році в Національному університеті «Львівська політехніка» до аспірантури на денну форму навчання за державним замовленням зарахували 354 особи, серед яких переважали чоловіки: 346 проти 8 жінок. Серед чоловіків більшість, а саме 236 осіб, є старшими за 25 років.

У межах першої хвилі зарахування за державним замовленням вступило 315 осіб, середній вік яких становив 30 років, найстаршому студентові було 54 роки. Серед спеціальностей найбільшу популярність здобули менеджмент і комп'ютерні науки. 

Щодо контрактної форми, то в 2024 році на денне навчання власним коштом вступила 21 особа, середній вік якої 32 роки. Найстаршому контрактнику цього року виповнилося 44 роки. Найбільше вступників знову обрали спеціальність менеджмент.

Для порівняння: у 2023 році до аспірантури на очну форму навчання за державним замовленням вступили 62 особи із середнім віком 26 років, з яких 48 чоловіків та 14 жінок. Серед чоловіків лише 11 осіб мали більш ніж 25 років. Найстаршому студенту було 46 років. На контрактній основі навчання в університеті обрали 866 аспірантів, середній вік яких становив 30 років, найстаршому з них було 59 років. Із цієї кількості 840 студентів обрали денну форму навчання, а 26 осіб заочну. Із тих, що навчалися на очній формі, було 833 чоловіки та 7 жінок. Серед чоловіків значна частина, а саме 667 осіб, є старшими за 25 років. Найбільш популярною спеціальністю серед контрактників також став менеджмент.

Отже, кількість зарахованих на денну форму навчання за бюджетом зросла більш ніж у п'ять разів: із 62 осіб у 2023 році до 354 у 2024-му, що пов’язане зі збільшенням державою кількості бюджетних місць. Однак також спостерігається збільшення кількості студентів чоловічої статі, яким більш ніж 25 років. 

У 2024 році для вступу до аспірантури Національного лісотехнічного університету України за державним замовленням виділили 27 місць, що є значним збільшенням порівняно з 2023 роком, коли було прийнято лише 10 аспірантів на денну форму навчання за держзамовленням. 

Натомість у 2024 році всі 27 аспірантів на денній формі навчання за державним замовленням є чоловіками, середній вік яких становить 32 роки, найстаршому аспірантові 47 років. Молодшими за призовний вік є лише 4 студенти. У 2023 році середній вік аспірантів був дещо вищий (33 роки), найстаршому виповнився 51 рік. 

Найбільш затребуваними спеціальностями у 2024 році стали лісове господарство та галузеве машинобудування. У 2023-му на державному замовленні популярною була спеціальність деревообробні та меблеві технології, а на контрактній формі комп'ютерні науки і деревообробні та меблеві технології.

Водночас у 2024 році за наказом МОН прийом на контрактну форму навчання був зупинений, що кардинально відрізняється від 2023-го, коли 102 аспіранти навчалися власним коштом. Середній вік контрактників у 2023 році становив 34 роки, найстаршому аспірантові було 56 років.

В університеті діє відділ військового обліку, бронювання та мобілізаційної роботи. За час повномасштабного вторгнення жодного випадку мобілізації аспірантів НЛТУ України не було.

У 2024 році Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького значно збільшив кількість зарахованих до аспірантури на денну форму навчання за державним замовленням: до 22 осіб, що є значним зростанням порівняно з 8 аспірантами у 2023-му. 

Згідно з даними 2024 року найбільше місць за державним замовленням отримала спеціальність медицина (12 осіб), відтак стоматологія (4 особи), фармація, промислова фармація (4 особи) та педіатрія (2 особи). Кожен із зарахованих аспірантів на державну форму навчання у 2024 році є чоловіком. Середній вік аспірантів становить 30 років, наймолодшому з них 23, а найстаршому 50 років. Для порівняння: у 2023 році середній вік здобувачів становив 31 рік із максимальним віком 39 років.

Торік на денну форму навчання за державним замовленням було зараховано 8 осіб, із них 6 чоловіків, усі призовного віку. 

У 2023 році 11 осіб вступили до аспірантури на контрактній основі, 9 із них є чоловіками призовного віку і лише 1 жінка. Більшість здобувачів контрактної форми навчання обрали спеціальність медицина (6 осіб), решта пішла на стоматологію (3 особи), педіатрію (1 особа) та фармацію, промислову фармацію (1 особа). Середній вік цих аспірантів становить 28 років, найстаршому з них 37 років.

В університеті особлива увага приділена військовому обліку, який ведеться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №1487 від 30.12.2022 року. Всі аспіранти проходять обов'язковий військовий облік, за час повномасштабного вторгнення випадків мобілізації студентів-аспірантів не було. Проте деякі аспіранти добровільно вирішили приєднатися до Збройних сил України.

У 2024 році Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького отримав 25 місць для вступу до аспірантури на денну форму навчання за державним замовленням. Найбільше місць було надано для спеціальності ветеринарна медицина (13). Цього року до аспірантури вступили 23 особи, серед яких переважали чоловіки (22 особи) і лише 1 жінка. З 22 чоловіків 16-м більш ніж 25 років. Середній вік аспірантів становить 39 років, найстаршому здобувачеві виповнилося 42 роки.

У 2023 році на денну форму навчання за державним замовленням вступили лише 6 аспірантів, із яких 4 чоловіки та 2 жінки. Середній вік здобувачів становив 27 років, найстаршому було 37 років. Як і в 2024-му, найбільше місць припало на спеціальності ветеринарна медицина (6). Порівняно з 2024 роком кількість вступників на денну форму за державним замовленням була значно меншою.

Значно більше вступників пішло на контрактну форму навчання в 2023 році: 72 особи, всі чоловіки, з яких 57 особам було більш ніж 25 років. 

Контроль за військовим обліком аспірантів в університеті здійснює відділ кадрів. Аспірантів, яким більш ніж 25 років, скеровують до районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП). За час повномасштабного вторгнення не було випадків мобілізації студентів-аспірантів університету. Однак 1 особа, яка мала контракт зі Збройними силами України, вступила у 2022 році на вечірню форму навчання за контрактом і мобілізувалася на власне бажання.

На 2024 / 2025 навчальний рік державне замовлення для Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського збільшилося до 16 місць. Найбільшу кількість місць (10) було виділено для спеціальностей галузі 01 «Освіта/педагогіка» (спеціальності 017 та 014). У 2024 році до аспірантури на денну форму навчання були прийняті всі 16 осіб, середній вік яких становив 31 рік, найстаршому аспірантові виповнилося 48 років. Найпопулярнішою спеціальністю стала фізична культура і спорт, що вказує на незмінну популярність цього напряму.

Інформацію щодо гендерної належності студентів в університеті не надали. 

Для порівняння: у 2023 році Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського прийняв на денну форму навчання за державним замовленням 6 осіб, які вступили до аспірантури. Середній вік цих аспірантів становив 30 років, найстаршому здобувачеві виповнилося 36 років. Найпопулярнішою спеціальністю серед вступників стала фізична культура і спорт, що відображає основний профіль університету.

Крім того, в 2023 році за контрактом до аспірантури вступили 32 особи, середній вік яких становив 32 роки, найстаршому з них виповнилося 47 років. Популярними напрямками серед вступників на контрактну форму також були фізична культура і спорт та туризм і рекреація.

Очевидно, що не всі студенти-чоловіки продовжують навчання в аспірантурі лише заради відстрочки від мобілізації. Хочеться вірити, що студенти мають спільну мету – зробити внесок в українську науку та продовжити в подальшому викладати у вишах. Проте чітко простежується тенденція збільшення саме чоловіків призовного віку у вищих навчальних закладах. У час повномасштабного вторгнення з’явилися окремі освітні схеми уникнення мобілізації. Зокрема, як з’ясували журналісти NGL.media, різке зростання кількості аспірантів в Україні пов’язане з тим, що університети масово додають до єдиної електронної системи тих, що начебто вступили в аспірантуру кілька років тому.

У 2024 році державний реєстр поповнився записами про понад 5 тисяч аспірантів, зарахованих у попередні роки. Очевидно, це лише частина ситуації: аспірантів приймали поза лімітами, встановленими Міністерством освіти, а деякі університети взагалі не реєстрували їх у системі, тому реальна цифра може бути ще більшою.

Водночас проректори вишів, відповідальні за аспірантуру, здивовані цьогорічними студентами, адже більшість із них старанно відвідують заняття, про що повідомив у подкасті «Дофамін для освіти» від НУШ заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький. 

«Проректори, які переважно займаються аспірантурою, до мене звертаються і кажуть: «Ми ще такого ніколи не мали: всі аспіранти ходять на пари». Так, велика частина – чоловіки, які також хочуть ухилитися, не бачать себе на фронті тощо. Але велика кількість цих аспірантських місць припадає на інженерні спеціальності, пов’язані з війною», – зазначив заступник міністра освіти. 

Михайло Винницький висловив сподівання, що така практика триватиме й надалі, коли держава виділятиме обмежену кількість місць в аспірантурі, щоб у науці залишалися лише справді зацікавлені в ній люди.

Наталія Вареник

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

_____________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.