Львівський ІТ Кластер ініціював та профінансував закупівлю експрес-тестів для виявлення коронавірусу. Ними планується охопити 100 тисяч мешканів міста та області. Tvoemisto.tv запитало у СЕО Львівського ІТ Кластеру Степана Веселовського, як пройшов перший тиждень, чому вони обрали експрес-тестування та як зараз живеться ІТ-спільноті.

Визначили, профінансували і запустили

Як виникла ідея з тестування на коронавірус?

Ми проаналізували ситуацію в  Україні і зрозуміли, що проблему з масовим тестуванням зараз ніхто не вирішить і вирішили це зробити. Взяли на себе цю місію.

З'ясували, якими методами це робиться. Визначили, профінансували і запустили проєкт United for health.

Всі країни займаються масовим тестування, а ми досі – на останньому місці.

Тестування дозволяє виявляти так звані кластери – спалахи інфекцій, якіі можна локалізовувати. А це допоможе якомога швидше перейти з загальнонаціонального карантину до локальних. Бо усі розуміють, що економіка довго цього не витримає.

Ви профінансували закупівлю тестів, чи також роботу мобільних груп?

Експрес-тести. Ми закупили і продовжуємо це робити. Не тільки ми. Уже зараз до нашої ініціативи доєдналися підприємства з різного сегменту. Для прикладу, це продуктовий ритейл (роздрібна торгівля). Супермаркети, які мусять тестувати свої працівників, що комунікують з відвідувачами. Також це продуктові ринки. Тому зараз є багато бізнесів, які приєднуються до нашої ініціативи і закупляють тести - і не лише для своїх працівників.

Перша партія у 20 тисяч експрес-тестів коштувала три мільйони гривень. Приблизно на таку ж суму буде закуплена друга партія тестів, а може навіть і більше вдасться купити, оскільки до ініціативи приєднуються й інші компанії.

Щодо стаціонарних та мобільних груп тестування, то ми цим не займаємося. Їх фінансують місто та область. Це система охорони здоров’я і з тестуванням мають працювати фахівці, які мають спеціальний захист.

Чекати і не тестувати – це злочин

Експрес-тести не дають стовідсоткової точності, чому все ж вирішили працювати з цим методом?

З багатьох причин. Одну з них поясню жартом – ще тиждень дискусій нашим так званим експертним середовищем у Фейсбуці призвів би того, що достовірність експрес-тестів стала б нульовою.

Так, ПЛР-тести (лабораторне тестування методом полімеразної ланцюгової реакції) дають можливість виявити вірус з першого дня зараження. Проте пропускна здатність наших лабораторій не дає можливість організувати масового ПЛР-тестування. Чи це означає, що ми повинні не користуватися іншими методами, які дають від 70 до 98% достовірності, залежно від моменту зараження? 

Ми обрали метод масового експрес-тестування за певними цільовими групами. Насамперед, ми тестуємо людей, які повернулися з-за кордону, які мають симптоми та тих, хто зараз змушений працювати. А також хворих на пневмонію, які зараз на стаціонарному чи домашньому лікуванні. Це групи ризику.

Також кожній людині важливо зрозуміти, що COVID-19 не є вироком. Тому потрібно знати, на що ти хворієш і бути готовим до лікування симптомів, бо сам коронавірус не лікується.

Ми відповідально підходимо до цього. За перший тиждень ми виявили понад 20 підозр на коронавуріс. 

Добра ціль – це 100 тисяч людей у Львові та області

Скільки буде тривати тестування і чи цей проєкт буде якось змінюватися?

Ми будемо намагатися протестувати якомога більше людей.

По області буде працювати 40-45 груп, декілька десятків стаціонарних центрів у Львові. Чим більшу кількість тестуємо – тим більша ймовірність виявити хворих на COVID-19.

Не переконаний, що ми це зробимо, але добра ціль – це 100 тисяч людей у Львові та області. До Великодня, коли багато експертів прогнозують великий стрибок епідемії, ми би мали відтестувати 15-20 тисяч людей.

Чи ви долучаєтесь до відслідковування, наприклад людей на ізоляції? Для прикладу, ІТ-сектор в Австрії та Німеччині розробив додаток, який дозволяє виявляти контакти хворих з іншими людьми…

Тут багато юридичних моментів і права людини. Навіть під час епідемії їх не варто порушувати. Тому поки що такий механізм не можливо запустити в Україні, до того ж такі дані не будуть точними. Особливо, коли ми говоримо про сільську місцевість. Це може спрацювати у великих містах, але існує проблема - як змусити людей показувати своє місцезнаходження. Це можливо буде реалізувати, якщо буде введений надзвичайний стан. Або якщо загальнонаціональний карантин буде завершений і він буде лише в окремих містах чи селах. Але і в цьому випадку повинно бути певне законодавче підґрунтя.

Будемо виявляти спалахи інфекцій

А як щодо використання баз даних?

Єдине, що можемо робити, маючи ці всі дані – це займатися прогнозуванням. Наприклад, маючи певну кількість відтестованих людей, розуміючи їхній вік, стать, супутні захворювання, можна прогнозувати завантаженість лікарень, ШВЛ-ів. Проте для цього треба мати велику кількість даних. Наразі ми зробили менше тисячі тестів.

Наше завдання також виявляти кластери, де дуже швидко передається захворювання.  В Тернопільській області ми їх уже бачимо. У Львівській області вони теж будуть. Наше завдання - їх локалізувати, щоб вірус не поширювався далі. Це і є ті ниточки, які треба розкручувати.

Ми в одному великому кораблі

Як змінилась робота ІТ Кластеру під час карантину. Чи відчули вплив світової економічної кризи?

Звичайно, ми мусіли пристосуватися. Частину проєктів перевели онлайн, частину – переорієнтували. Запустили проєкт з тестуванням United for health.

Ми не передбачаємо, що буде все аж так погано. Спілкуємося з колегами, організаторами світових конференцій, очікуємо дуже гарячий конференційний сезон восени. Звичайно, будемо вводити якісь додаткові заходи безпеки, але віримо, що все добре.

Щодо світової економічної  кризи, то поки що рано говорити. Давайте поспостерігаємо. Якихось видимих ознак на ринку не має. Є точкові прояви, але це більше пов’язано з загальносвітовим карантином, з обмеженням мобільності людей.

Більшість власників компаній у світі зараз вичікують, вони хочуть зрозуміти, що буде відбуватися. 

Чи очікуєте допомоги від міста, від держави, чи навпаки готові зараз більше віддавати?

Ми всі в одному великому кораблі. Не може бути бізнес успішним, коли великі проблеми в державі. Тому ми всі мусимо об’єднуватися. Для нас це не нова річ. ІТ-кластер у Львові - найбільш дієвий у Європі, як би це суб’єктивно не звучало. Мусимо спільно давати собі раду.  

Довідка

23 березня львівський ІТ Кластер запустив благодійний проєкт United for health, в межах якого ІТ-спільнота міста вирішила допомогти Львову та області у боротьбі з поширенням COVID-19. Всього за кілька днів учасники кластеру зібрали 3 мільйони гривень на закупівлю експрес-тестів на виявлення антитіл COVID-19.

Наталія Лазарович

Фото Lviv IT Cluster, Почесні Амбасадори Львова та Vector

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.