«Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом

14087 0
Графіки знеструмлення змінюються щодня. Українці залишаються без світла по пів доби. Прогнозують, що взимку ситуація може погіршитися. Чому так відбувається і чи справді електроенергії дадуть більше в серпні; яким буде опалювальний сезон; як підготуватися до знеструмлення та що краще придбати в цьому випадку, розповідає виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України» (АЕМУ) Святослав Павлюк.

Чим теперішня ситуація зі знеструмленням відрізняється від тих, що вже були? 

Минулі сезони істотно відрізнялися тим, що в нас була проблема з постачанням електроенергії. Тобто в нас було достатньо генерувальної потужності, але була проблема з її передачею. Зараз у нас проблема в тому, що передавання наче й працює, але недостатньо генерувальних потужностей. Якщо коротко, то попередні роки ворог бив по лініях “Укренерго” і обленерго, нищачи підстанції, а цього року зосередився на електростанціях, теплових та гідро-, і в нас виникла проблема з обсягом електроенергії, який спроможні згенерувати наші енергетичні підприємства. Тому картинка нашого дефіциту трохи інша, і цей дефіцит зберігатиметься. Раніше ми могли під'єднати інші лінії напряму, витягти старі трансформатори, хоча заміна трансформатора – теж складний процес, бо його треба мати, він великий і важкий. Однак тепер мовиться про заміну котлів і турбін, а це просто незрівнянно складніший процес, це неможливо зробити швидко. Тому дефіцит, який маємо зараз, буде спостерігатися принаймні до кінця 2025 року, а можливо, й до 2026-го.

Святослав Павлюк


Зважаючи на ситуацію, звучить оптимістично. А яким є песимістичний сценарій? 

За песимістичного сценарію, якщо росіяни й далі розбиватимуть наші залишки генерувальних потужностей і системи передач, а вони це робитимуть, і якщо їм пощастить поцілити й пошкодити те, що в нас є, то ситуація погіршуватиметься.

До чого готуватися людям, що треба розуміти?

На мою думку, якщо нам вдасться відбудувати до зими те, що можна, а це закрита інформація, то в нас все одно буде дефіцит 5-7 гігаватів потужності, з яких ми 1,7 гігавата можемо закривати імпортом. Але це означає, що до 5 гігаватів у нас будуть у дефіциті. Потужність, якою ми користувалися в минулі зими, становила 17-18 гігаватів.

Це означає, що половину з цих 17-18 гігаватів витрачатимуть на критичну інфраструктуру?

Так, теплокомуненерго, водоканали, фабрики, підприємства, лікарні, тобто об'єкти, які відключати не можна. Відповідно залишки будуть ділити між побутовими споживачами. Тобто на побутових споживачів цього року припадатиме на 50% менше, аніж минулого року. Це означає, що в нас до половини часу може бути знеструмлення в побуті.

Були заяви керівників “Укренерго”, що ситуація може покращитися в серпні. 

Це може бути тимчасове покращення. В кінці червня – в липні на ремонті перебувають п’ять атомних реакторів, тому не працюють. Є два типи ремонту – швидкий та глибокий, із заміною палива. Один триває майже два місяці, другий – три місяці. Короткі ремонти закінчуватимуть наприкінці серпня, тому декілька реакторів зможуть включитися в систему. Притім очікується, що мине спека і населення споживатиме менше електроенергії. І ту кількість виробленої електроенергії можна буде роздати на більшу кількість домогосподарств одразу.
Але знову ж таки це триватиме лише до жовтня, а коли почнуться холоди і треба буде включати системи опалення, хтось почне вмикати електричні калорифери, у нас знову буде дефіцит.

Зі сценаріями зрозуміло, а як щодо цін на електроенергію. Їх підвищили, але чи виправданий такий крок, чи знову варто чекати подорожчання?

Певним парадоксом українських реалій є те, що населення України як споживачів ніколи не повідомляли про те, що 100% громадян у нас отримують субсидії. Якщо говорити спрощено, то в нас є два ринки електроенергії – ринок для промисловості та ринок для побутових споживачів. І це мало такий вигляд, що держава зобов'язала великі компанії-виробники, “Електроенергоатом”, «Укргідроенерго», постачати значну частину своєї електроенергії населенню практично безкоштовно, бо це коштувало копійки. І так тривало десятиліттями, цього в тарифі не було видно.

Тариф на електроенергію, який підвищили з 2,64 гривні за кіловат до 4,32 гривні, має в собі чотири складники. Перший – це електроенергія як товар, який має бути вироблений якимсь підприємством, яке для цього має закупити паливо, виплатити зарплату, тобто забезпечити весь цикл. 

Другий – передавання електроенергії магістральними лініями електропередач, якими займається “Укренерго”. Цей фіксований тариф зараз становить, здається, 54 копійки. Далі електроенергія заходить через трансформаторні системи високої напруги в трансформаторні системи лінії електропередач низької напруги, і це вже рівень сфери обслуговування обленерго, які є приватними («Укренерго» – державна компанія, обленерго – приватні компанії). На кіловат-годині обленерго заробляє в середньому 1,20–1,30 гривні, притому що тарифи, які встановлює Національна комісія з регулювання, у них різні.

Також до цього тарифу входить винагорода ПУП (постачальник універсальних послуг), котрий фактично виставляє рахунки населенню, в якого практично купується електроенергія, а він її закуповує у зовнішніх постачальників і постачає. Його винагорода становила 15–20 копійок. Якщо всі складники додати й доплюсувати ПДВ, то виходить тариф 2,83– 2,84 гривні за кіловат, притому що населення платило 2,64 гривні. Тобто в тарифі на електроенергію, за яку люди платили, електроенергії не було, там бракувало 19 копійок. Тобто електроенергія, яку постачали населенню, де-факто постачалася “Енергоатому», «Укргідроенерго» і була безкоштовною. Отже, “Енергоатом” та «Укргідроенерго» мали  гігантські заборгованості. Притому «Укргідроенерго» витримало декілька ракетних атак, внаслідок чого були зруйновані величезні станції: Каховська, Запорізька, ДніпроГЕС. На інші станції, хоч це не афішується, також були «прильоти», там теж суттєво зменшилися потужності.

Як у нас насправді працював ринок електроенергії? Компанії, ті самі «Енергоатом», «Укргідроенерго», теплові електростанції ДТЕК, «Центренерго» продавали електроенергію промисловості, генерували там прибуток і з цього прибутку покривали збитки ринку для населення. Це якщо спрощено, але ключове – ринок для промисловості фактично субсидіював різними способами ринок для населення. І коли в нас скоротилися доходи від «атомки», бо промисловість споживає менше електроенергії і, відповідно, «Укргідроенерго» також генерує менше, прибутків стало критично мало для того, щоб субсидувати електроенергію для населення. Трагедія цієї ситуації полягає в тому, що громадян України ніколи не інформували про те, що за електроенергію вони практично не платять. Це їм мали б пояснити міністр енергетики, прем'єр-міністр, голова “Укренерго”, але цього не було через те, що ми всі за “дешеві” тарифи.  В підсумку ми загнали ситуацію в такий куток, де підприємства-виробники електроенергії не мають за що закупити паливо. І це накладається на руйнування вугільних станцій, теплових електростанцій. “Центренерго” і ДТЕК, який генерував електроенергію з вугілля, через пошкодження використовують менше вугілля. “Центренерго” взагалі зупинилося. У нас тепер проблема, що робити з вугіллям, яке видобувають шахти. Шахтарі залишаться без зарплати, тому що теплові електростанції не працюють. Тобто проблема багатошарова, багатофакторна. Тут нема офісу простих рішень, потрібен офіс складних рішень. 

У нас був найнижчий тариф для населення у Європі. І в підсумку це зумовило масовий перехід людей, навіть цілих міст, на електроопалення. Тобто люди вкладали гроші в те, куди вкладати не можна було, бо рано чи пізно це мало “вистрелити”, воно не могло так довго тривати, але політики отримували свої дивіденди, даючи населенню дешеву електроенергію, за яку платив хтось інший. І зараз ми на повній швидкості врізаємося в «стіну», коли є велике споживання і починає зростати ціна.

Чи включений у новий тариф захист, чи для цього є окремі програми, за які мала б відповідати держава. Який це має вигляд?

Про це мав би розповісти міністр енергетики. Я не знаю. З того, що розумію, Кабмін виділяв окремо гроші для захисту об'єктів енергетики, публічно не говорилося, де і який захист ставлять. Я знаю, що їх є три типи. Перший – мішки з піском, біг-беги навколо трансформаторних систем. Другий – бетонні перекриття між різними елементами інфраструктури. Третій – повністю закриті бетонні арки, які мають захищати від ударів.
Так ми можемо захистити хіба що трансформаторні підстанції, трансформатор, але не можемо повністю закрити турбіну, теплоелектростанцію. Наприклад, на Бурштинській теплоелектростанції 12 блоків, кожен із них, котел і турбіна розміром з футбольне поле – це величезні споруди. Їх неможливо захистити інакше, аніж протиракетними системами. Фізично неможливо закрити великі об'єкти бетоном. У нас не було достатньої кількості систем протиракетної оборони, тому вони й пошкоджені.


Що мали б робити споживачі електроенергії? Як готуватися містам?


Я би поділив споживачів електроенергії на дві категорії: ті, які можуть про себе подбати, і ті, які про себе подбати не можуть. Ті, котрі можуть собі дозволити купити cистему автономного енергозабезпечення, і ті, котрі не можуть купити систему автономного забезпечення, бо вона коштує щонайменше 15 тисяч гривень. Для багатьох людей це теж великі гроші, особливо для більшості пенсіонерів, які отримують три тисячі гривень. Звісно, є люди, які можуть дозволити собі купити систему і за 15 тисяч, і за 150-ть.

Але є, наприклад, мешканці багатоповерхівок, частина з яких залежить від централізованого теплопостачання, а частина має автономне опалення. Як їм забезпечити себе теплом узимку? Чи готують міські інфраструктури до цього?

Міста до цього готуються. Там, де збережені централізовані системи опалення, місто має принаймні технологічну можливість допомогти людям з теплом. Тобто місто може подбати про те, щоби поставити, наприклад, котельні на відновлюваних джерелах, на якійсь трісці, палетах, на якомусь місцевому паливі. Вони можуть подавати тепло, може, не за повним графіком, як воно мало б бути, але бодай мінімально підтримувати. Міста можуть подбати про наявність генератора на тій самій котельні для того, щоби працювали циркуляційні помпи. Бо там треба зараз генерувати тепло, також потрібна електроенергія, щоб його доставити. Вони можуть доставити це тепло до будинків.

Але в будинках, найімовірніше, також треба мати якісь генераційні пристрої для того, щоби працювали циркуляційні помпи. Є різні системи: елеваторні, котрі не потребують електроенергії, але дають поганий розподіл по будинку, і люди вічно нарікають, є системи з індивідуальними тепловими пунктами, котрі потребують генератора для того, щоби працювали циркуляційні помпи, щоби була гаряча вода в будинку. Є висотні будинки, в котрих треба мати електроенергію для подавання питної води на верхні поверхи. В кожному будинку своя ситуація, треба аналізувати, але загалом там, де є централізоване теплопостачання, місто має можливість подбати про те, щоби тепло було доставлене до будинків, а мешканці й управління, управительські компанії разом подбали про те, щоб у них був генератор, щоб до нього було паливо, щоб він був підключений, щоби був реально робочим і запускав помпи для розподілення тепла між помешканнями. 

Там, де нема централізованих систем опалення, все залежить від самих мешканців.



Є ще мешканці висотних будинків, де, наприклад, нема газу, які повністю залежать від електрики?

Абсолютно. І треба вже починати про це думати. Будь-яке постачання іншого енергоносія, аніж це передбачене конструкцією будинку, містить додаткові безпекові ризики. Якщо ви почнете користуватися газовою плитою на балончиках, у вас може бути витікання газу. Якщо ви почнете ставити саморобні акумуляторні системи, може статися вибух цього акумулятора. Якщо ви поставите генератор, можете отруїтися чадним газом. Тобто нормальне функціонування будинку дає вам більший рівень безпеки. Якщо ви почнете в будинку з електричними плитами ставити газові, то мусите одразу дотримуватися певних правил безпеки для будинків із газовими кухнями.

Тут немає універсальних порад. Звичайно, краще цього не робити, але які є варіанти? Якщо вам треба заварити чай дітям, ви все одно будете щось робити. Тому радив би навчитися користуватися тим, що у вас буде. Будьте дуже й дуже обережні! Якщо користуєтеся, наприклад, газовою плитою, поставте собі автономний сигналізатор, який буде «кричати», що у вас витікання газу. Або ж про всяк випадок купіть вогнегасник. Це не жарт: якщо буде щось горіти, ви зможете ним скористатися. 


Чи можливо унормувати ринок продажу акумуляторів, батарей, інверторів, щоби була сертифікація і не було спекуляцій. Наприклад, на рівні держави мовилося про закупівлю дров, вирівнювання цін на них, про те, хто мав право їх вирубувати.

Нема можливості такі речі робити. Як показує практика попередніх років,  вартість генераторів зросла втричі. Зараз такого ажіотажу немає, бо, по-перше, люди вже їх трохи накупили, по-друге, продавці їх навезли, бо очікували цього попиту. Ціни зросли. Я дивився на багатьох виробників: на 30% є стрибок, але, з другого боку, й запаси великі. Не думаю, що буде вибух цін на генератори. На мою думку, вони втримаються, але я б не зволікав, чесно. Якщо у вас його немає, то варто придбати. Але знову ж таки користування такими приладами – це зовсім інша історія, через них можна вчадіти. Були смертельні випадки у 2022–2023 роках, коли люди ставили їх у під'їздах, абсолютно не розуміючи, як це працює. Повторюю ще раз: будь-яка додаткова система має ризик.

Також на ринку з'явилася величезна кількість саморобних генераторів, батарей. Найнебезпечнішими є батареї NCM, переважно від LG, автомобільні. На нашому ринку це, як правило, батареї, які були відкликані виробником автомобілів Hyundai. Вони ставили ці батареї на свої машини, але з'ясувалося, що якась частина з них має дефекти. Один акумулятор на 2000 має ризик загоряння. Компанія забрала до 40 тисяч автомобілів із ринку і замінила в них усі батареї. Ці батареї мали бути утилізовані, але так не сталося, і вони потрапили на ринок таких саморобних станцій. 

Якщо пощастить, вона працюватиме, бо має хорошу щільність, добрі параметри, дешева. Але якщо не пощастить, то у вас згорить хата. І якщо ви вже на це зважуєтеся, то не ставте його в квартирі, а в приміщенні, де принаймні нічого не загориться, бо така батарея горить хвилину-дві без повітря, «випльовує» на два кінці величезні факели вогню і займається як бензин. Загасити її неможливо, хіба повністю занурити у воду. Такими акумуляторами можуть скористатися люди, які живуть в окремих будиночках, мають окрему комору, де нічого нема.

А які безпечніші? 

Якщо хочете поставити вдома якусь батарею, то найкраще, щоб вона була так звана літій-залізо-фосфатна. Вона безпечніша, може почати диміти, може також згоріти, але не горітиме яскравим полум’ям і не спалюватиме все навколо.
Тому майже всі домашні системи, які продаються як готові, мають такі батареї. На них перейшли виробники автомобілів, зокрема Tesla, з минулого року.

Якщо хочете купити щось своїм батькам, радив би обрати сертифікований варіант. Зарядні станції дорогі, але безпечніші. Якщо у вашій хаті є інженер або приміщення, де можна поставити якусь саморобку, то можете експериментувати. Але не експериментуйте в квартирі, не експериментуйте на балконі, бо спалите не тільки свою хату, а й сусідову! 

Про які ціни мовиться?

Для забезпечення газового котла можете із сусідами поставити генератор. Розумієте, батарея – це пристрій, який не виробляє електроенергії, а бере її з мережі та віддає вам. Якщо з мережами буде кепсько, то батарея вам не допоможе, лише генератор. Тому якщо ваш бюджет скромний і ви не хочете витрачати багато грошей, вас влаштовує ручне перемикання, вам треба заживити газовий котел, невеличкі лампи, то вам вистачить звичайного інвертора автомобільного типу й акумулятора.
Звичайний котел бере від 80-ти до 120 ватів. Це означає, що якщо у вас автомобільна батарея, автомобільний акумулятор має 100 ампер-годин (вони ампер-годинами вимірюються), то ваш звичайний інвертор буде його живити, бо там глибина розрядки до 40-ка. Якщо менша, вони будуть «сипатися», до 40 відсотків.

Якщо у вас швидкісний об'єм до 60 відсотків (це або АGM-батарея, або акумулятор автомобільного типу), то ваш котел годин шість-сім «потягне».

Якщо хочете мати автоматизовану систему, яка самостійно перемикається на внутрішні батареї, то це вже інші гроші: батарея на 5 кіловатів коштує зараз до 1500 доларів, хороший інвертор, який працює тихо, – від 1000 до 1500, а ще робота і монтаж. Тобто це буде інвестиція на 3 тисячі доларів. Але ви матимете можливість працювати, система автоматично підключатиметься, автоматично братиме електроенергію і в момент, коли її не буде в мережі, вона включатиме цю батарею. Такої батареї вистачить для холодильника, освітлення і газового котла.

Загальний європейський процес із децентралізації енергопостачання передбачає, що такого типу технологію використовуватимуть у кожному домогосподарстві. І це домогосподарство зможе брати електроенергію з мережі тоді, коли вона буде дешевша, бо вона в різні години доби коштує по-різному. Якщо ми говоримо про те, що йдемо від виробництва електроенергії на вугільних станціях до виробництва на сонячних, вітряних станціях, то це погодозалежні рішення. Немає значення, вітер чи сонце, на певний обсяг енергії, яка подається в мережі, змінюється ціна. Комусь тоді треба запускати, можливо, газові машини для того, щоби підтримати частоту в мережі, якщо сонце зайде.

Пригадую, що в нас раніше існувало поняття нічного тарифу. Тобто в нас був надлишок електроенергії уночі, коли зупинялася промисловість, а атомні електростанції не можуть змінювати свою потужність упродовж доби. Тому цю електроенергію вночі продавали за нижчим тарифом для того, щоби її споживали, просто щоб не виключати якісь блоки. Тепер у нас надлишок електроенергії є вдень, а не вночі, якщо є взагалі. Якщо у нас є надлишок сонячної генерації, то цей надлишок, імовірно, з'являється не вночі, а вдень. І нам оцей денний пік треба «доловити».

У ЄС, особливо в німців і данців, є що далі, то більше днів, коли електроенергія взагалі може коштувати від'ємних грошей завдяки тому, що вони понаставляли багато станцій, а в них, особливо у вихідні дні, електроенергія може мати взагалі від'ємну вартість. Тобто вони тоді можуть брати ці домашні інвертори, енергію з мережі, заряджатися і давати вам її тоді, коли вона потрібна. Це розумна система наступної генерації. І воно так працюватиме. Тобто ситуація підштовхує нас до того, щоби ставити вже такого типу системи, в які варто інвестувати, якщо є можливість. Але знову ж таки це недешево, це отой енергетичний перехід, про який багато говорили, але мало застосовували на практиці.

Чи може зелена енергетика, якби приватні домогосподарства цим активно зайнялися, покрити в майбутньому той дефіцит?

Є так зване поняття встановленої та реальної потужностей, реальної видачі. Потужність сонячної електростанції влітку, у сонячний день, і взимку, в похмурий день, відрізняється у 15–20 разів. Тобто сонячна електростанція на 3 кіловати взимку видаватиме 150–200 ватів, тому очікування, що в холодну пору року потребу в енергії вдасться закрити сонячними панелями, досить наївні. Можливо, в Італії, Іспанії – так, але не в нас. Сонце відіграватиме важливу роль для зменшення потреби в енергії з мережі, з централізованих мереж, але на цьому етапі в Україні, в наших географічних широтах, досягти повної незалежності від мережі неможливо.

Натомість можуть відігравати свою роль вітрові електростанції, які менше залежні від сонця. Правильно побудована система буде «містити» в собі сонце, вітер, гідроелектростанції, хімічні блоки, батарейні комплекси для електростанцій, накопичувачі для акумулювання енергії, бо виникне ситуація, коли буде багато вітру або сонця і не буде куди подіти цю енергію, її просто скидатимуть у батареї. Ці батареї в 10 разів подешевшали за останні роки, але все одно дорогі, бо не працюють постійно, але мають стояти. Тобто можуть мати космічну ціну і працювати 15 хвилин на день. Але вони є важливим елементом місцевих енергетичних систем. Бо якщо раніше ці енергетичні системи базувалися на «атомці», на вугільних, на гідросистемах, то зараз усе зсувається від вугільних станцій у вітрові, сонячні, газові. Ну і «атомка» залишається основою української енергетики.

Можуть бути вітрові станції, але це вже зовсім інша інвестиція, зовсім інші гроші. Це мало б робитися на рівні компаній, але вони не прийдуть з інвестиціями, доки на нашому ринку електроенергії є борги, доки наш ринок електроенергії генерує електроенергію і борги, а не прибутки. Доки будуть борги, доки тариф не буде комерційно привабливим для приватних інвесторів, доти вони не зайдуть. Тому в нас буде дефіцит, на жаль.

На мою думку, вартість електроенергії зросте до 6-7 гривень за кіловат-годину. Це реальна вартість електроенергії на сьогодні плюс доставка. Тариф буде плаваючим. Ви домовлятиметеся про цей тариф, як правило, зі своїм постачальником, так як це відбувається в інших європейських країнах. І якщо у вас розумна система накопичення, то ви зможете маневрувати в цінах, купувати дешевше, коли в мережі є надлишок. Ви купуватимете електроенергію дешевше, продаватимете і використовуватимете тоді, коли вона знадобиться. Якщо ж у вас не буде таких батарей, ви купуватимете її за тією ціною, яка буде в мережі на момент, коли ви її споживаєте.
 

Розмовляв Сергій Смірнов

Фото умовні

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

____________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!