Шкільний громадський бюджет – інноваційний інструмент громадської участі, який впроваджується у всьому світі, щоб активізувати участь молоді у прийнятті рішень та суспільно-політичному житті.

На Львівщині перші шість шкіл Дрогобицької громади готуються до впровадження шкільного громадського бюджету. Після його запуску учні обиратимуть проєкти, на реалізацію яких отримуватимуть певну суму коштів. Інноваційний інструмент громадської участі для проактивної молоді, яка хоче й може робити зміни для своєї спільноти, впроваджується в українських громадах за підтримки Офісу Ради Європи в Україні.

Читайте також: Статут в дії. Як громади на Львівщині розвивають місцеву демократію

Учасниками пілотного проєкту в Дрогобицькій громаді стали школи Дрогобича, Стебника і Рихтич. Положення про шкільний громадський бюджет має затвердити міська рада після консультацій з експертами проєкту Ради Європи «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні».

До кінця року в громаді розпочнуть проводити навчання для учнів і вчителів, повідомляє експерт Ради Європи Олег Дукас. До участі залучатимуть школярів середніх і старших класів, які зможуть подавати ідеї щодо впорядкування простору у своїй школі, закупівлі обладнання чи проведення заходів. Крім того, у міській раді мають вирішити, скільки коштів потрібно закласти для реалізації ШГБ.

«Самі учні вирішуватимуть, які проєкти будуть реалізовані, і вчителі не впливатимуть на голосування. Буде сформована комісія, до якої увійдуть учні та адміністрація школи. Ця комісія зможе тільки переглядати проєкти на відповідність умовам конкурсу, але не відбиратиме їх. Після цього проєкт допускають до конкурсу, де школярі голосують та обирають переможця. Це круто, бо учні активно комунікуватимуть, проводитимуть промоцію своїх проєктів, знайомитимуться з бюджетним процесом, а найголовніше – вчитимуться бути активними громадянами. Саме ця ідея – в центрі інноваційного механізму шкільного громадського бюджету», – каже Олег Дукас. 

Перевагою є й те, що після закінчення школи учні розумітимуть, як можна впливати на процеси, які відбуваються в їхньому населеному пункті, і найголовніше – бачитимуть результат від своєї активної діяльності.

«Досвід європейських муніципалітетів, які впроваджують ШГБ вже багато років, показує, що головний результат – це активізація участі молоді у виборах, у суспільно-політичному житті в цілому. Сподіваємося, що довгостроковим результатом впровадження ШГБ в Україні стане підвищення рівня участі молоді у виборах. Тривожно, що частка молодих виборців падає – на місцевих виборах вона становила лише 11% з тих, хто прийшов голосувати», – зауважує керівник проєкту Ради Європи Володимир Кебало.

Першими шкільний громадський бюджет саме за моделлю Ради Європи впровадили у Кролевецькій громаді на Сумщині. Тоді місцева школа отримала всього 5 000 грн на втілення проєкту зі сортування сміття. Ніхто не вірив, що вдасться реалізувати ідею за таку невелику суму, проте після перемоги проєкту допомогти учням зголосився спонсор. Тож завдяки використанню інноваційного інструменту у школі створили соціальне підприємство, що займається збором і сортуванням сміття та утилізацією батарейок.

«На початку була ідея, щоб школярі вчилися писати проєкти. Нам було цікаво, аби у нас це запрацювало. Спершу учням однієї зі шкіл виділили незначні кошти, тому вони, щоб продовжувати свій проєкт, самі подали заявку на грант, виграли його та отримали додаткове фінансування для подальшої роботи. Якраз така мотивація показує дуже добрий ефект. Коли учні однієї школи бачать, як активно працюють в інших школах, яка там конкуренція за проєкти, то й самі починають реалізовувати власні задумки», – каже керівниця сектору молоді та спорту Кролевецької РДА Ольга Халецька.

У реалізації шкільного громадського бюджету головне – не гроші, а навчання. Зі слів експерта Ради Європи Олексія Коваленка, пілотний проєкт в Кролевці показав, що положення справді працює. Показник залучення дітей до реалізації ШГБ, який вимірюють у громадах, становить не менше 70%. На сьогодні шкільний громадський бюджет активно впроваджують майже в кожній області. Учні розуміють, що вони можуть втілювати власні ідеї, конкурувати та працювати на результат.

«Ми бачимо, що модель працює. Положення – важливе, але ключове – навчити дітей ще на початку впровадження шкільного громадського бюджету. Ми розробили  дистанційні тренінги, під час яких в інтерактивному форматі за участі модераторів учні та учениці розробляють проєктні заявки, вчаться готувати кошторис на реалізацію своїх ідей, а також презентувати їх конкурсній комісії», – пояснює експерт.

В шкільному громадському бюджеті за моделлю Ради Європи ключовим є не стільки положення, скільки реально працююча освітня компонента. Саме вона на практиці дозволяє школярам і школяркам скористатись своїм правом бути почутими й вплинути на прийняття рішень, що їх стосуються. Для цього у школі формується учнівська група, яка делегує своїх представників відстоювати права і думку авторів проєктів, їх команд, учасників голосування в конкурсну комісію.

Отже, на учнів покладається вся шкільна спільнота, і це дозволяє їм відчути справжню відповідальність, навчитися відстоювати позицію команд і авторів проєктів ШГБ. Вони самостійно напрацьовують рішення, організовують ШГБ у своїй школі й залучають інших учнів до дій. Саме так це працює – навчання в реальній ситуації на власних прикладах.

За таким же форматом «навчання через дію», що є частиною методики Ради Європи, організовані усі навчання. І не важливо, чи дистанційні вони, чи проводяться в класичному форматі – завдання одне: молода людина в центрі уваги й через самостійний пошук власного унікального рішення вона якісно засвоює новий матеріал – як бути активним, реалізувати ідею, вміти впливати на вирішення проблем школи і задоволення потреб учнів задля розвитку спільноти.

У школах, де використовують такий інноваційний інструмент громадської участі за моделлю Ради Європи, учні в процесі втілення своїх проєктів починають розуміти, як потрібно приймати рішення, знають, що у них є права та обов’язки, що вони працюють самі і від них залежить результат.

Розроблена в Україні модель шкільного громадського бюджету орієнтована на кращі приклади європейських країн та стандарти Ради Європи у сфері демократії участі. Та, зважаючи на особливості громад в Україні, модель шкільного громадського бюджету адаптується для кожної окремо.

«Ми допомагаємо громадам системно розробляти та впроваджувати нормативну основу для інструментів громадської участі. В статуті громади рекомендуємо інкорпорувати норму, яка стосуватиметься розвитку можливостей для залучення дітей та молоді до розвитку громади, впровадження різноманітних інструментів участі молоді. Далі – рекомендується ухвалити положення про шкільний громадський бюджет, молодіжну та дитячі ради при ОМС. Проєкт Ради Європи допомагає пілотним громадам це зробити», – каже керівник проєкту Ради Європи Володимир Кебало.

Зазначимо, що окрім Дрогобича, на Львівщині невдовзі шкільний громадський бюджет планують впровадити також у Львові та Жовкві.

Ця публікація підготовлена у межах проєкту Ради Європи «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні». Цей проєкт допомагає втілювати стандарти громадської участі в практиці.

Рада Європи – це міжурядова організація із захисту прав людини на континенті. Вона включає 47 держав-членів, з яких 27 є членами Європейського Союзу. Усі держави-члени Ради Європи підписали Європейську конвенцію з прав людини.

Офіс Ради Європи в Україні сприяє реалізації її місії щодо захисту прав людини, підтримки демократії та забезпечення верховенства права, здійснює координацію та забезпечує реалізацію проєктів і програм співробітництва. 

Юлія Осим

Партнерська публікація