
фото: лмр
9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
Близько десяти років тому тут було сміттєзвалище, яке закрили після трагедії 2016 року. Тоді на його території спалахнула масштабна пожежа, стався обвал твердих побутових відходів, унаслідок чого під завалами загинули рятувальники. У 2021 році Верховний Суд визнав Львівську міську раду винною у бездіяльності через використання Грибовицького сміттєзвалища.
Зараз цю територію повністю переробляють. Раніше тут побудували станції механіко-хімічної очистки, де відбувається очистка фільтратів. Також створили лагуну, де збирається фільтрат, який утворюється на сміттєзвалищі й забруднює навколишнє середовище.
Заєць біжить по Грибовицькому полігону / Фото: ЛМР
Читайте також: У Великих Грибовичах, де було сміттєзвалище, відкрили біогазову електростанцію. Відео
У планах – зелена зона для прогулянок, мистецькі об’єкти та простір для відпочинку ветеранів. Зокрема, майданчики для гри з клюшками, на кшталт гольфу.
«Багато хто сприймає гольф як елітарний спорт, але насправді це не зовсім так. Ми плануємо створити приблизно десять майданчиків, де можна буде тренуватися з клюшкою — влучати в мішень або інший об'єкт. Це не класичне поле для гольфу, а адаптована версія, яку ми бачили в інших країнах. Вона дуже добре підходить для реабілітації ветеранів, і ми хочемо втілити таку ініціативу у Львові», – сказав міський голова Львова Андрій Садовий під час виїзного брифінгу на полігон 11 червня.
Крім спортивного сегменту, на полігоні розглядають можливість створення естетично-екологічного простору — з лавандовими полями, скульптурами та об’єктами сучасного мистецтва. Як зазначив «Твоєму місту» начальник проєктів ЛКП «Зелене місто» Назарій Кирилейза, таку трансформацію реалізовуватимуть за грантові або інвестиційні кошти.
«На першому етапі ми виконали необхідне — закрили полігон і створили безпечну зелену зону. Це зроблено за кредитні та міські кошти. А от подальша естетична трансформація — створення парків, лавандових полів, дитячих майданчиків — вимагатиме вже грантового чи інвестиційного фінансування. Зважаючи на близькість до центру реабілітації, логічно облаштувати тут простір, де ветерани з дітьми зможуть проводити час у спокої», – прокоментував він.
Ідеї перетворення цієї території обговорюють ще з 2021 року. Тоді у ЛКП «Зелене місто» повідомляли, що замість полігону можуть з’явитися навіть лавандові, тюльпанові або нарцисові поля, стадіон, вело- та пішохідні маршрути здоров’я, дитячий парк з різноманітними майданчиками, відпочинковий парк із озером, а також скейтодром.
Біологічна фаза рекультивації виконана на 20%
Наразі триває другий етап рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, біологічна фаза – він виконаний на 20%. Роботи стартували у першому кварталі 2025 року й мають завершитися до жовтня, стверджують в місті. Скоро тут усе будуть засіювати багаторічними травами.
«На куполі полігону, який має площу 9 гектарів, уклали дренажний шар пісковику 30 см, зверху — земляний покрив також 30 см. Скоро усе буде засіяне багаторічними травами й малокореневими рослинами», – зазначив Назарій Кирилейза.
Зараз триває укладання дренажного геокомпозиту, який утримуватиме ґрунт і запобігатиме ерозії. Проводять терасування, а після цього розпочнуть висадження багаторічних трав. Усього завезуть понад 18 тисяч м³ ґрунту. Початок озеленення заплановано на вересень цього року.
«Хоч ми ще нічого не садили, вже зараз видно, що привезений ґрунт якісний — трава проростає сама, навіть без підсіву. За умовами договору підрядник має висадити багаторічні трави з кореневою системою, яка утримуватиме ґрунт».
Читайте також: До кінця року на Грибовицькому полігоні засиплять ґрунт і висадять траву
До речі, у березні цього року комунальне підприємство «Зелене місто» підписало контракт із литовською компанією «Гідротера», яка відтоді проводить нагляд за роботами другої фази рекультивації. Зокрема, йдеться за дотримання проєктних рішень, погодження матеріалів та звітних документів для Європейського інвестиційного банку.
Полігон більше не загрожує довкіллю?
Полігон остаточно закритий ще з 2023 року. Екологічний моніторинг фіксує відсутність забруднень ґрунту, води та повітря. Як стверджують у ЛКП «Зелене місто», територія вже не становить загрози для навколишнього середовища.
«Зараз полігон не становить загрози для довкілля — забруднення від його тіла вже немає. Якщо згадати 2020 рік, прилегла територія була спалена, пустувала.Тепер навколо з’явилися підприємства, почали зводити житло. Увесь фільтрат, який ще утворюється через залишки органіки, збирають і очищують. Цей процес триватиме ще щонайменше 10 років. Також зі звалищного газу виробляють електроенергію — це особливо важливо зараз», – пояснив Кирилейза.
Читайте також: Стало відомо, що буде на Грибовицькому полігоні після закінчення рекультивації
У 2022 році у Великих Грибовичах запрацювала сучасна біогазова електростанція, завдяки якій мали замінити понад 800 тисяч метрів кубічних природнього газу на рік і забезпечити«зеленою» електрикою близько сотні родин.
«Завдяки збудованій електростанції 38 гектарів сміттєвого полігону, який викидає мільйони кубометрів шкідливого сміттєвого газу, стануть джерелом енергії для навколишніх господарств. За нашими підрахунками, завдяки станції в атмосферу не потраплять понад 2 млн кубометірв метану, який у тридцять разів більше шкодить клімату, ніж вуглекислий газ», – пояснював тоді голова НАК Нафтогаз України Юрій Вітренко.
За які кошти та хто виконує проєкт
Рекультивація полігону відбувається у кілька етапів. У 2023 році завершили технічну фазу, вартістю 17,8 млн євро, яку частково профінансували Європейський банк реконструкції та розвитку і Європейський інвестиційний банк. Поточну біологічну фазу, що коштує 8,4 млн євро, фінансує ЄІБ.
Після завершення біологічного етапу планується остання — соціально-культурна фаза з перетворенням колишнього сміттєзвалища на громадський простір.
Зазначають, що територія колишнього полігону у майбутньому має стати екологічним центром — простором, який поєднуватиме природу, сучасне мистецтво та зони для відпочинку.
Нагадаємо, що перший найскладніший етап рекультивації одного з найбільших в країні сміттєзвалищ Грибовицького полігону, який працював майже 60 років, завершили на початку року.
Читайте також: Рекультивація Грибовицького полігону. Литовська компанія наглядатиме за другою фазою робіт
Зазначимо, що у рамках першої фази було перепрофільовано маси відходів, вирівняно поверхню полігону та закрито її спеціальним технологічним захисним екраном, що запобігає потраплянню опадів усередину і утворенню фільтратів. Для очищення фільтрату, який уже накопичився в тілі полігону, наразі працює станція зворотного осмосу. Також очищено й осушено старі відстійники, споруджено систему дегазації та облаштовано систему збору дощової й талої води навколо полігону.
Площа полігону, як 60 футбольних полів – понад 38 га, де було накопичено приблизно 14,3 мільйона тонн відходів. Останні 4 роки тривала перша фаза рекультивації, яку вже завершили, цьогоріч планують закінчити і другу.
До слова, в рамках першого етапу робіт перемістили близько 1 млн м3 сміття, проклали майже 3 км труб, провели дегазацію полігону та перемістили 58 тис. м3 забрудненого мулу. На першому етапі робіт на полігон завезли 110 тис. м3 чистої землі.
Тим часом після того як суд визнав Львівську міську раду винною у бездіяльності через використання Грибовицького сміттєзвалища, Державна інспекція архітектури та містобудування України видала дозвіл на будівництво сміттєпереробного заводу. Генеральним підрядником спершу став консорціум компаній WTT Netherlands BV – Axis Industries UAB (Нідерланди, Литва), утім у липні 2021-го року його змінили на польську компанію – Control Process S.A, яка запропонувала на тендері вищу ціну з-поміж інших компаній – 37 мільйонів євро.
Наразі на об’єкт на вул. Пластовій доставили близько 60% обладнання, решту мають привезти протягом місяця.
Темпи будівництва, стверджує місто, залишаються повільними, тому ведуть щоденні переговори з підрядником щодо пришвидшення робіт. Спочатку планували доставити обладнання до кінця лютого, але це відтермінували приблизно на місяць.
За словами міського голови Андрія Садового, близько 80% будівельних робіт вже виконано, тож завод має запрацювати у 2025 році.
Потужність заводу становитиме 250 тисяч тонн відходів на рік, що дозволить переробляти сміття з усієї Львівської громади. Основна мета — значно зменшити обсяг відходів, які потраплятимуть на полігони. Після усіх процесів переробки та сортування залишаться відсортовані відходи, вторсировина, RDF паливо (27,96%) і до 15% екологічно безпечних залишків, які потребуватимуть захоронення на полігоні.
Проєкт фінансують Європейський банк реконструкції та розвитку, Фонд E5P і Львівська міська рада. Будівництво затягнулося через війну та складнощі з банківською гарантією, що загалом призвело до понадрічної затримки.
Анастасія Лаврук
Фото: ЛМР
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- «Не розпалюйте вогонь!» Репортаж із села Сокільники, яке може розростися у місто
- Колись тут був «літній кінотеатр», а в планах – Музей Гідності. Про «Дзвін» у Львові, який згорів
- «Цей хор, цей хор!» Як львівський «Гомін» підкорив інтернет. Інтерв’ю з керівниками
- Непростий хлопець із Левандівки, або «Назарій Гусаков. Частина ІІ»
- Галицькі гади. Які змії водяться у нас та що робити при зустрічі з ними
- «Ай-яй-яй, дивіться, що ті самокати творять!» Як у Львові дати раду з електросамокатами
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Від Химери до Міражу», або Що сталося із колишніми кінотеатрами Львова
- Пагорб Слави у Львові: як в місті позбуваються радянської «реліквії» і що там може бути
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки