Чи помолодшали серцеві хвороби, чи справді чоловіки живуть менше, ніж жінки, як запобігти інсульту та інфаркту – у розмові із Наталією Тітовою, кандидаткою медичних наук, співробітницею Інституту кардіології, клінічної та регенеративної медицини, керівницею напряму кардіології у медичній лабораторії «Діла» та Василем Процьком, завідувачем відділення кардіології та реперфузійної терапії Лікарні святого Пантелеймона міста Львова.

Наприкінці минулого року в обласному центрі екстреної медичної допомоги зареєстрували рекордну кількість інсультів за добу – 49 випадків. Якою є статистика цих захворювань, які з них є найбільш поширеними? 

Наталія Тітова: Згідно із медичною статистикою МОЗ України, щороку від серцево-судинних захворювань помирає близько 450 тисяч осіб. З 2000 року ми спостерігаємо, що захворюваність та смертність зростають, зокрема смертність від серцево-судинних захворювань в Україні збільшилася на 2 мільйони випадків і фактично сягнула у 2019 році майже 9 мільйонів. 70% померлих – це люди, які мали проблеми з серцем, у тому числі ішемічну хворобу серця внаслідок перенесених інфарктів та інсультів. 

Найбільш поширеним захворюванням є гіпертонічна хвороба – вона охоплює майже 13 мільйонів осіб у нашій країні, причому щороку кількість тих, хто хворіє на артеріальну гіпертензію, зростає майже на мільйон. 

Атеросклероз, ішемічна хвороба серця, в тому числі інфаркт міокарда, – дуже поширені захворювання, вони складають фактично 43% усіх недуг.

Що впливає на загострення цих захворювань? 

Василь Процько: На це, як і на більшість захворювань, впливає сезонність. Навесні та восени зростає кількість пацієнтів з загостренням серцево-судинних захворювань. Щодо осені, то це якраз можна пояснити: наші люди зазвичай спершу садять, потім викопують картоплю, а вже після цього йдуть до лікарні, тож часто так себе доводять, що до лікарні потрапляють з декомпенсацією і тяжким загостренням серцево-судинних захворювань.

Чи на це також впливає погода, або, скажімо, є певні дні тижня, коли частіше звертаються пацієнти? 

Василь П.: Якщо брати гострий інфаркт міокарда, то справді є підтверджена статистика, що найбільше випадків стається в ніч з неділі на понеділок у проміжку від 5 до 7 години ранку. Важко сказати, з чим це пов’язано, можливо, з перебігом вихідних. Але так є в усьому світі. 

За даними статистики, кожен 10 мешканець світу потерпає на серцево-судинні захворювання. Якщо на землі до 7 мільярдів населення, то близько 700 мільйонів з них мають ту чи іншу серцево-судинну недугу.

Гіпертонією (підвищенням артеріального тиску) нині хворіє кожен четвертий, а то й кожен третій. Справді, серцево-судинні захворювання є лідерами за захворюваністю і смертністю в структурі всіх захворювань у світі. В Україні аналогічна ситуація, і якщо екстраполювати світові цифри на українські дані, то так воно приблизно й є. У розвинених країнах, наприклад, Японії, найнижча кількість серцево-судинних захворювань, а в мало розвинутих – їх найбільше.  

Наталія Т.: Дві третини таких недуг припадає на країни з низьким і середнім доходом і справді захворюваність у таких країнах вища, ніж у державах з високим рівнем доходу. Хотілося б відзначити, які види захворювання превалюють. Найпоширеніші «серцеві» недуги: гіпертонічна хвороба, атеросклероз й ішемічна хвороба серця, в тому числі інфаркт міокарда. Цереброваскулярні захворювання теж дуже поширені, часто ускладнені інсультами, у нас вони становлять 12, 8%. 

І, звичайно, серцева недостатність – це кульмінація усіх хворіб, вона супроводжує усі серцево-судинні захворювання, саме це ускладнення призводить до високої смертності серед хворих на серцево-судинні недуги. 

Чи «помолодшали» серцево-судинні захворювання останнім часом?

Наталія Т.: Так, 30% чоловіків працездатного віку помирають від серцево-судинних захворювань – це відомий факт. Саме серцево-судинні захворювання вражають осіб молодого віку – починаючи вже з 25 років. Раніше ця була цифра вищою. У моїй практиці я бачила молодих людей, які помирали від інфаркту у 28 років. 

З чим це пов'язано, можливо, є певні фактори ризику? Як позначається на нас стрес, адже українці живуть зараз у війні, яка нікому не додає спокою.

Насамперед треба звертати увагу на спадковість: чи хворіли батьки, бабусі, дідусі, чи були у них серцево-судинні захворювання, гіпертонічна чи ішемічна хвороби, треба врахувати перенесені інфаркти, інсульти – це ті генетичні фактори, які передаються з покоління у покоління. 

Друге – стать і вік, це немодифіковані фактори, на які ми фактично не можемо впливати. Справді чоловіки частіше хворіють на такі хвороби, бо зазвичай вони не дотримуються здорового способу життя і зловживають, скажімо, курінням, алкоголем частіше, ніж жінки. За статистикою, чоловіки живуть у нас середньому на дев’ять з половиною років менше, ніж жінки. 

Середній вік в Україні нині – 72 роки. І тому чинники, які впливають на тривалість життя і які ми можемо змінити, це якраз модифіковані фактори: куріння, вживання алкоголю. У багатьох людей спостерігається також гіподинамія, малорухливість, ми всі зациклені на ґаджетах, телефонах, комп'ютерах, тому фізична активність у нас за останні роки значно знизилась. 

Обмеження фізичної активності спричиняє надмірну вагу, у людей виникає абдомінальне ожиріння – це те ожиріння, яке стосується відкладання жиру навколо талії. Збільшився об'єм талії – у чоловіків це 102 сантиметри, у жінок – 88. 

Далі, як наслідок, спостерігається дисліпідемія – порушення ліпідного обміну, превалювання ліпопротеїнів, ліпідів крові. Шкідливий холестерин пошкоджує судинну стінку і утворює атеросклеротичні бляшки. Або ж знижуються показники хорошого холестерину.

Щодо артеріальної гіпертензії. Якщо у нас зростає кількість хворих на портальну гіпертензію, то, звичайно, це теж є достатньо вагомим фактором ризику серцево-судинних захворювань. Зазвичай і ожиріння, і дисліпідемія спричиняють у людей підвищення рівня глюкози, сечової кислоти 

Василь П.: Поширена думка, що чоловіки частіше хворіють. Але насправді – і це тема моєї дисертації – чоловіки швидше починають хворіти серцево-судинними недугами. Проте коли жінка досягає менопаузального періоду, в неї стрімко падає рівень естрогенів, які мають захисні властивості, в тому числі антисклеротичні. Як наслідок, серед жінок зростає захворюваність на серцево-судинні недуги, особливо ішемічну хворобу серця, і їхній перебіг є трохи інакший, навіть у деяких випадках важчий, ніж у чоловіків, тобто все вирівнюється. Чоловіки починають хворіти швидше, бо у них куріння, алкоголь, у них більше зловживань.

І якщо розглядати усі серцево-судинні захворювання, особливо гострі – інфаркт міокарда, тромбоемболію легеневої артерії, то вони справді помолодшали. Чому? Передусім через те, що ми маємо епідемію цукрового діабету. Усі товариства оголосили, що дійсно зростає кількість пацієнтів із цукровим діабетом. Цукровий діабет агресивно позначається на розвитку серцево-судинних захворювань, наприклад, атеросклероз розвивається в десятки разів швидше у пацієнтів, у яких діагностовано цукровий діабет. 

По-друге, помолодшали тому, що ми живемо в мегаполісах, тож урбанізація, постійний стрес також впливають на молодих людей. 

Часто чуємо, що людина померла, бо обірвався тромб, у такому випадку смерть настає миттєво. Чи має це стосунок до серцево-судинних захворювань, що про це варто знати?

У випадку, коли відривається тромб, це може бути тромбоемболія легеневої артерії. Таке стається якщо, наприклад, є тромбози глибоких вен, а також якщо тромби містяться у порожнинах серця – це може бути фібриляція передсердя, вушко лівого передсердя, а також якщо у пацієнтів знижена фракція викиду і формуються тромби саме в порожнині серця. У таких випадках спостерігаються тромбоемболічні ускладнення у вигляді інсультів і тромбоемболії легеневої артерії. Це справді може бути миттєва смерть. І основні проблеми, які виникають під час цього, – це згущення крові, що призводить до підвищення тромбоутворення. Основними причинами такого явища, наприклад, цього року може бути спека. У спекотний час виникає тахікардія, підвищена пітливість, втрачається рідина і відбувається згущення крові. 

Тобто під час спеки треба багато пити?

Наталія Т.: Питний режим повинен бути достатнім, бо якщо люди хворіють на ішемічну хворобу серця, серцеву недостатність, то мають бути певні обмеження: у спекотний період до 1,5–2 літри на добу і не більше, бо у таких пацієнтів будуть спостерігатися задишка, набряки. 

Серед людей поширене переконання: тромб відірвався. Це коли пацієнт помер уві сні або йшов, впав і помер. Такі приклади справді свідчать, що відірвався тромб. Відбувається тромбоемболія легеневої артерії і коли тромби, які утворюються при варикознорозширених венах, відриваються і йдуть з потоком крові у легеневу артерію, то рефлекторно відбувається зупинка серця. 

Друга ознака, що відірвався тромб, – це гострий інсульт, гострий ішемічний інсульт, коли теж можна померти. Це гострий стан, при якому тромби формуються в вушку лівого передсердя. 

І третій випадок – це гострий коронарний тромбоз, тобто гострий інфаркт міокарда. Це три приклади, коли відривається тромб, у одних випадках він відривається, в інших – формується, і ми спостерігали значне зростання таких випадків у гострий період або у віддаленому періоді після ковіду. Оскільки вірус дуже агресивно дестабілізував гемостаз, тобто згортання крові, то тромби формувалися навіть у здоровій, неушкодженій судині. Кількість гострих тромбозів справді зросла. 

Є така думка, що значну частину інфарктів та мікроінсультів люди переносять на ногах, дізнаються про це пізніше, коли звертаються до лікаря.

Наталя Т.: Дійсно є така проблема, що лише під час огляду пацієнт дізнається, що у нього був інфаркт, ми його називаємо «німий». Це стосується хворих, які мають низький больовий поріг, наприклад, пацієнтів з цукровим діабетом, чутливість яких знижена, тому у них дуже часто бувають безболісні форми інфаркту міокарда. 

Є й ті, хто недбало ставиться до свого здоров'я і терпить біль у серці, не викликаючи медичну допомогу. Про те, що вони перенесли інфаркт ми дізнаємось за електрокардіограмою, чи з появою інших симптомів серцевої недостатності, коли вже серце дійсно працює недостатньо ефективно і знижується фракція викиду, виникають відповідні симптоми: задишка, набряки.

А як зрозуміти, коли треба звертатись до лікаря? І якою має бути профілактика?

Василь П.: Повинні бути планові медичні огляди, недаремно придумали, що перед прийомом на роботу має бути медичний огляд. Ми зараз вертаємось до цього, тому що, направду, кожен підприємець, який приймає на роботу фахівця, хоче, щоб у нього працювали здорові люди і щоб не було проблем зі здоров'ям, оскільки тепер маємо і страхову медицину, а це відповідно кошти. 

Людина сама має бути свідомою того, що раз на рік, як мінімум, треба піти до сімейного лікаря, поміряти тиск, пульс, записати кардіограму. Таким чином можна виявити та зменшити запущені форми ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності. 

Ну і, звичайно, на це впливає спосіб життя. Здоровий спосіб життя завжди буде у тренді. Варто відмовитись від куріння, і не тільки тютюну, але й електронних сигарет, які зараз дуже популярні. Неприпустимо зловживати алкоголем, це також шкодить здоров'ю. Варто також подбати про фізичну культуру – і мова не про те, щоб йти у зал тягати залізо, це теж не комфортно для серцево-судинної системи. Має бути фізична культура, лікувальна фізкультура у тих пацієнтів, які вже мають серцево-судинні захворювання. 

Наталя Т.: До лікаря треба звертатися, коли у пацієнта виникають так звані червоні прапорці: біль у ділянці серця, який пов'язаний з фізичним навантаженням, або підвищення артеріального тиску. Ці болі провокуються фізичними навантаження, зменшуються при спокої, або при прийманні лікарських препаратів, зокрема валідолу, нітрогліцерину, корвалолу. Другий симптом – серцебиття і перебої в роботі серця. Вони можуть супроводжуватися запамороченнями.  Третій симптом – задишка. При фізичному навантаженні вона трапляється частіше, але буває й у спокої. А якщо з'являються набряки на ногах, чи обличчі, руках, то треба теж звернутися за медичною допомогою чи зробити медичні скринінги для оцінки стану серцево-судинної системи. 

Які періодичні огляди варто проходити, які аналізи здавати?

Скринінг серцево-судинної системи треба проводити фактично з дитячого віку. З 10 років треба вимірювати тиск дітям, з 9-11 років здійснювати ліпідний контроль, і так кожних п’ять років. 

Також ми повинні оцінювати ожиріння або надлишкову вагу тіла у дітей за статево-віковими графіками,  проводити лабораторний контроль рівня глюкози крові, перевіряти гормони щитовидної залози ДТГ, дивитися печінкові ферменти, які характеризують роботу печінки (АЛТ). Це рекомендації Американської асоціації серця по скринінгу дітей.

У дорослому віці контроль треба робити з урахуванням індексу маси тіла, виявляти номінальне ожиріння з визначенням об'єму талії, Скринінг ліпідограми треба проводити у чоловіків після 40 років, у жінок – після 55 років, бо у жінок під час менопаузи загострюються серцево-судинні захворювання і ймовірність їх зростає. Жінкам контроль варто здійснювати кожні один-два роки. Після 65 років контроль повинен бути раз на рік незалежно від статі. Також ми повинні контролювати глікований гемоглобін таким пацієнтам раз на рік та визначати критерії крові. 

Розкажіть, які методи сучасної лабораторної діагностики сьогодні відкривають нові можливості для пацієнта? 

Фактично недостатньо зробити аналіз на загальний холестерин, тому що холестерин ділиться на фракції і містить ліпопротеїди – це частинки, які переміщають холестерин в крові судини і утворюють атрофічні бляшки, інші навпаки переносять його в печінку і виводять з організму. І для того, щоб визначити цей шкідливий і хороший холестерин, треба зробити розгорнуту ліпідограму. Лабораторія «Діла», на мій погляд, має дуже зручний комплекс для оцінки ліпідного спектру, він називається Комплекс 112 «Ліпідограма». При цьому визначають всі показники, які характеризують ліпідний спектр, в тому числі показник холестерину-ліпопротеїду високої щільності, який вказує на шкідливі фракції холестерину. Цей показник включений у сучасні рекомендації для оцінки серцево-судинного ризику у здорових людей, яким понад 40 років. Остання шкала, яка рекомендована Європейським товариством кардіологів 2022 року, це шкала SCORE2-OP. Дуже важливо визначати і оцінювати ці параметри. 

У лабораторії «Діла» цей комплекс має унікальний бланк, який складається з двох сторінок – друга сторінка показує групи серцево- судинного ризику. Це можна використовувати як пацієнтам, так і лікарям для того, щоб визначити, у якій групі ризику пацієнт. Це дуже важливо, бо від того залежить, як ми будемо коригувати порушення ліпідного обміну, адже залежно від серцево-судинного ризику і групи визначають цільовий рівень холестерину і ліпопротеїдів. І ми коригуємо ці показники. 

Цей аналіз може допомогти оцінити ступінь ризику для людини і наскільки може бути легкий чи важкий прогноз?

Пацієнти з високим чи дуже високим ризиком повинні мати показники і загального холестерину, і ліпопротеїдів низької щільності. 

Василь П.: Все ж таки варто наголосити ще раз на симптомах серцево-судинних захворювань, особливо гострих.  Якщо зменшується толерантність до фізичних навантажень, то це сигналізує про захворювання серця, тобто ми раніше проходили кілометр без жодних проблем, а зараз проходимо 500 метрів, відчуваємо задишку і біль в грудній клітині, а це може бути сигнал про ішемічну хворобу серця, тобто задишка при фізичних навантажень або біль в грудній клітці стискаючого характеру, як правило, пекучий. 

Якщо йдеться про гострі стани, інфаркт міокарда, то це біль стискаючого характеру або задишка. Якщо він не минає протягом 10-15 хвилин, необхідно викликати швидку допомогу. Тоді пацієнту зможуть зробити кардіограму і визначити, чи є інфаркт. У профільному центрі зможуть провести ангіографію, тобто перевірити прохідність судин серця. Так само й при інсульті – з ним можуть доставити у реперфузійний центр, де визначать, у якій судині головного мозку тромб, і зможуть його усунути у нашому територіальному медичному об'єднанні. Маємо п’ять сучасних ангіографів. Це ті апарати, які допомагають пацієнтам з інфарктом та інсультом 7 днів на тиждень, у нас бригади працюють постійно. Маємо достатньо фахових кваліфікованих медиків, які зокрема вчились за кордоном. 

Наталія Т.: Дійсно, із серцевим болем треба звертатися до невідкладної допомоги, щоб диференційовано діагностувати, чи це саме серцевий біль. Адже не всі гострі болі,  навіть у ділянці серця, є серцевими, – є так звані кардіології, які пов'язані з порушенням функцій інших органів, наприклад, порушення функції травної системи страхового середостіння. Це може бути радикуліт або виражені болі, пов’язані з захворюванням хребта чи порушення функції шлунково-кишкового тракту. Гастрити, панкреатити можуть теж спричиняти гострий біль, який віддає у ділянку серця. Здійснити диференційну діагностику допомагають лабораторні критерії. Це визначення маркерів пошкодження міокарда, саме тих маркерів, які виводяться в кров при руйнуванні клітин кардіоміоцитів. Це тропонін і МД-фракція – такі маркери роблять зазвичай при належній кардіології; тоді можна поставити діагноз «гострий коронарний синдром» і відкинути інші патології. 

Лабораторія «Діла» має високочутливий тропонін. Цей показник, який рекомендований у світі, використовується в європейських країнах для діагностування гострого коронарного синдрому або інфаркту міокарда. Це чутливий показник, який виявляє інфаркт міокарда дуже рано. На жаль, у нашій країні тільки приватні клініки можуть запропонувати його. Також можна визначати додаткові лабораторні маркери. Якщо симптоми серцевої недостатності з’явилися, то це допомагає провести диференційну діагностику між звичайною задишкою і задишкою, пов'язаною з хворим серцем. Це дуже зручний маркер, які дозволяє нам проводити скринінг навіть за відсутності ехокардіографії, тобто додаткових методів обстеження, і це можуть використовувати сімейні лікарі, а також особисто пацієнти, які дбають про своє здоров'я. Ми зараз також говоримо про те, що коли людина відчуває біль, не потрібно його терпіти. Якщо є сумніви, краще звернутися, пройти аналізи, мати результати або викликати швидку. 

Василь П.: Якщо це гостра задишка чи гострий біль, то не варто чекати чи звертатися до сімейного лікаря – треба негайно викликати швидку і спростувати діагноз інфаркту чи гострого коронарного синдрому, щоб потім не мати тяжчих наслідків, тому що під час інфаркту відлік іде на хвилини. 

Генеральний партнер випуску медичної програми «Консиліум» – мережа медичних лабораторій «Діла». Якщо потрібно здати загальний аналіз крові на холестерин чи провести інші дослідження, це можна зручно зробити в їхній лабораторії, яка має вже 10 відділень у Львові.

Нагадаємо, що команда медіа-хабу «Твоє Місто» запустила телевізійне ток-шоу «Консиліум», у межах кожного випуску ми обговорюємо актуальні питання охорони здоров'я, інновації у медицині задля того, щоб ми, українці, залишались здоровими. Основна мета проєкту – вироблення медичної культури: вчасного діагностування та при потребі – лікування, адже щоб бути сильними, ми повинні бути здоровими. Партнером випуску «Кардіологія» є мережа медичних лабораторій ДІЛА.

____________________________________________________________________________________________________________________________