
Умовне фото
«Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
«Багато хто вважає, що зброя не для жінок. Але це хибне уявлення. Я прийшла сюди, бо хочу бути готовою до будь-якої ситуації», – каже 29-річна Марія. Вона та ще близько 20 людей прийшли на тренінг «Стрілецька справа», щоби навчитися основ поводження зі зброєю та ознайомитися із принципами роботи автомата.
«У теперішніх реаліях нам це потрібно. Я працюю в сфері ІТ, але розумію, що кожен має бути готовий захищати себе та свою країну. Давно хотів набути базових навичок поводження зі зброєю», – пояснює 34-річний Олександр.
А 25-річний Назар, який займався волонтерством, пов'язаним із тепловізійними та коліматорними прицілами, тепер надумав свої знання підсилити й класифікувати на тренінгу. «Я згадав теорію про автоматичні гвинтівки радянського типу і натовського стандарту. Це важливо, бо ми живемо у воюючій країні», – розповідає хлопець. Ще один учасник, Андрій, признається, що свого часу проходив навчання в армії, але вирішив нагадати, оновити свої знання.
Навчає стрілецької справи Степан Леус, який пройшов службу у 8-му окремому батальйоні «Аратта», а тепер присвятив себе навчанню цивільних.
«Я проводжу різні тренінги. Серед них поводження зі зброєю і тактична підготовка. Я є тренером із кульової стрільби, але під час повномасштабного російського вторгнення пішов у батальйон «Аратта», де й пройшов спеціальну базову підготовку», – каже він.
На тренінгах Степан допомагає охочим набути початкових навичок поводження зі зброєю, а також, що важливо, долати страх перед стрілецькою справою.
«Ми вчимо людей не боятися. Скажу відверто, такі тренінги сприяють рекрутингу до війська, бо фактично з кожної групи, яка приходила до мене на навчання, є одна чи дві людини, які вже служать. Із відгуків бачимо, що ці курси допомогли їм краще адаптуватися», – веде далі інструктор, кажучи, що навіть одне заняття може змінити відношення до зброї.
Читайте також: Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
Найлегшим, із його слів, у цьому розумінні є автомат Калашникова.
«Через масову культуру, комп’ютерні ігри та службу в армії багато людей вже мають про нього базові знання. Крім того, його конструкція проста, а механізм надійний. Із американськими гвинтівками типу AR-15 ситуація складніша – вони менш знайомі українцям, а тому вимагають тривалішого навчання. Чимало людей вивчали у школі «Захист України» (колись ДПЮ – допризовна підготовка юнаків), відповідно, там їх також навчали стрільби з автомата Калашникова», – пояснює Степан Леус.
Інструктор наголошує, що військова підготовка набирає обертів, незабаром її введуть в університетах. Базова загальновійськова підготовка для студентів розпочнеться з 1 вересня 2025 року. Її розробили на основі досвіду європейських країн: Польщі, Фінляндії та країн Балтії.
«Насправді в сучасних реаліях бачимо, що питання військової підготовки не сходить із порядку денного. З вересня її введуть на постійній основі в університетах, у школах це зробили рік-два тому. Це не те, що необхідно знати, це критично важливо знати. Також важливо, щоб людина мала мотивацію до навчання. Такі заняття, як це, за один лише донат дають можливість прийти, спробувати і розвинути вкрай важливі навички», – зазначає тренер.
На його думку, володіння зброєю, як і курси домедичної допомоги, знадобляться й після війни.
«Поводження зі зброєю важливе ще й тому, що кількість зброї в Україні істотно збільшується. Будуть ті, які матимуть дозвіл на неї, але будуть і ті, що володітимуть нею нелегально, будуть колишні військові, які вміють стріляти. Тому питання, чи вмієте ви користуватися зброєю, чи ні, думаю, стає риторичним, – вважає Степан Леус. – А через такого сусіда, як Московія, мусимо бути напоготові. Готуватися необхідно кожному, навіть наступним поколінням. На жаль, не ми обираємо реалії, в яких живемо».
Загалом тренінг тривав 2,5 години і складався з теоретичної та практичної частин. Спочатку учасники знайомилися з різними видами зброї, її конструкцією, особливостями та правилами безпечного поводження. Потім був час для практики, коли кожен міг спробувати розібрати й зібрати автомат, навчитися правильного положення рук і корпуса при стрільбі.
Навчання проводить Центр готовності цивільних, який заснував Благодійний фонд Сергія Притули. Він розпочав роботу у Львові 3 вересня 2022 року. Над програмами в ньому працюють 10 людей, заняття проводять за 14 темами.
Співкоординаторка Центру готовності цивільних у Львові Галина Васильченко розповідає, що за два роки навчання у Львівській області пройшли 6 тисяч людей.
«Наше завдання – дати цивільним базові, але життєво необхідні навички. Ми проводимо тренінги з тактичної медицини, стрілецької підготовки, керування БПЛА, користування військовою оптикою, орієнтування на місцевості тощо. Також організовуємо виїзні тренінги на полігони.
Львівщина – теж ціль для ворожих атак. На жаль, ракети, дрони долітають і сюди. Важливо, щоб кожен громадянин був готовий діяти в критичній ситуації: міг надати першу допомогу собі чи іншим, умів поводитися зі зброєю», – вважає Галина Васильченко. І згадує, як торік, коли уламки від російської ракети прилетіли біля ліцею «Оріяна» на Сихові, загинув український баскетболіст, тренер, майстер спорту України міжнародного класу Bіктор Кобзистий. Причиною його загибелі стало осколкове поранення склом. На жаль, поруч не було людини, яка могла зупинити кровотечу, отже, потреба в таких курсах тільки зростає.
Філософію Центру готовності цивільних можна окреслити фразою «сильніші, коли готові до всього». Один чоловік так відгукнувся про курси: «Я добровільно долучився до лав ЗСУ. Вдячний інструкторам, особливо з алгоритму MARCH (абревіатура на позначення послідовності дій при наданні домедичної та медичної допомоги в екстремальних ситуаціях. – Ред.) та стрілецької справи. Маю серйозну перевагу в знаннях серед інших новоприбулих».
Є й дівчата, які пройшли навчання з тактичної медицини. Тепер на передовій вони рятують життя. То що може бути важливішим за те, щоби бути готовим?
Марта Яворська, Марта Мазур
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська