
Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
Коли і з чого починати вивчення фінансової грамотності
Зі слів освітян Львова та області, таку дисципліну, як фінансова грамотність, у наших школах викладають вже давно в різних класах. Щоправда, як варіативну частину, тобто на вибір шкіл і класів різну кількість годин. І тільки тепер це стане обов’язковим предметом.
«Завдання НУШ (Нової української школи. – Ред.) – виховати ініціативного та думаючого учня. Сьогодні недостатньо закінчити школу, коледж, університет і стати добрим спеціалістом. Дитина повинна знати, як відкрити ФОП, створити власний невеликий бізнес тощо. Треба відмовлятися від застарілого мислення, що в навчальних закладах ми вчимося тільки для того, щоб влаштуватися на роботу. Маємо мислити ширше, взяти на себе ініціативу і самі організовувати роботу, придумати ідею та реалізувати її», – каже директор департаменту освіти і науки Львівщини Олег Паска.
Як наголосив головний освітянин Львова Андрій Закалюк, фінансова грамотність у деяких школах є наскрізною лінією в навчанні вже з першого класу і навіть у дошкільних закладах. Дітей змалечку в ігровій формі вчать планувати покупки, рахувати гроші, відкладати кошти на майбутнє.
«Насправді такі предмети, як фінансова грамотність чи основи підприємництва, в школах Львова є давно. В деяких вони обов’язкові, в деяких – як факультативи», – каже Андрій Закалюк.
Те, що тепер предмет буде обов’язковим у всіх школах, освітянин вважає позитивним, адже це дасть можливість навчити й усю решту учнів азів фінансової грамотності.
Український менеджер-економіст, засновник Києво-Могилянської бізнес-школи, ексміністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета саме впровадження в кожній школі фінансової грамотності як обов’язкового предмета називає проривом.
«З одного боку, для України це велика перемога. І за це варто подякувати Національному банку, який доклав багато зусиль. З другого боку – це така собі неоднозначна перемога, адже ми залишаємося приблизно в п’ятірці країн, які досі не мають цього предмета в школах. Серед них Північна Корея, Куба, де відсутні власні фінансові продукти і людям не потрібно дбати про своє майбутнє, бо про них подбає партія», – вважає Павло Шеремета.
На початку 90-х років у школах вже викладали курс підприємництва для десятикласників, тож дивно, чому досі таке не практикують. У підсумку чимало людей зараз не розуміють, звідки береться ціна на той чи інший продукт, яка роль ринку, держави і чому вільна торгівля завжди взаємовигідна.
«Цього курсу з підприємництва вже немає приблизно з 1995 року. Тобто курс протривав лише кілька років і його скасували. Усі 30 років української незалежності ми жили без нього! І ось нарешті з 1 вересня 2025 року введуть обов’язковий предмет. Це добре, але вважаю, що у восьмому класі вивчати це трохи запізно. Для прикладу, в Сінгапурі вчать фінансової грамотності, роздають банківські картки й розповідають про заощадження дітям із семи-восьми років», – веде далі Павло Шеремета.
Однією з небагатьох шкіл Львова, де цього року здійснювали апробацію курсу у восьмих класах (з-поміж 20 шкіл по всій Україні. – Ред.) і де загалом фінансову грамотність вже багато років вивчають учні з 5-го по 11-й класи, є ліцей «Оріяна».
«Із 5-го класу в нас триває профілізація, в одному класі на кожній паралелі учні мають урок фінансової грамотності. В одних класах він так і називається «Фінансова грамотність», у других – «Підприємництво і фінансова грамотність” або «Економіка». Притім ці предмети обов'язкові, відповідно, їх учителі оцінюють», – коментує директорка Ірина Коропецька.
Як каже співрозмовниця, уроки фінансової грамотності в ліцеї проводять дві вчительки географії.
Заступниця директорки, вчителька географії, фінансової грамотності та економіки Зоряна Дідик фінансову грамотність та економіку викладає учням п’ятих, шостих і дев’ятих класів. Загалом у ліцеї ці предмети вивчають учні 5–11 класів економічного профілю навчання (один або два класи на паралелі) та в окремих класах початкової школи.
Вивчення фінансової грамотності сприяє формуванню відповідального ставлення до грошей і навичок керування фінансами, які будуть корисними протягом усього життя.
Серед основних тем, які викладають на уроках у різних класах, є:
-
бюджетування – розповідають про те, як правильно розподіляти доходи, витрати, заощадження та інвестиції;
-
фінансове планування – визначення короткострокових і довгострокових фінансових цілей;
-
заощадження та резервний фонд – чому важливо мати фінансову подушку безпеки;
-
доходи й витрати – як збільшувати дохід і контролювати витрати;
-
інвестування – базові принципи інвестування, ризики та потенційні прибутки;
-
кредити та борги – як відповідально користуватися позиками, уникаючи боргової ями;
-
податки – основи оподаткування, як правильно сплачувати податки та користуватися податковими пільгами;
-
фінансові шахрайства – як розпізнавати фінансові махінації та захищати свої кошти;
-
страхування – які є види страхування і чому вони важливі;
-
пенсійне планування – як заздалегідь подбати про фінансову стабільність у старості.
Такі знання, зі слів учительки, допоможуть людині впевнено керувати своїми фінансами й досягати фінансової незалежності.
«У теперішньому світі розуміння фінансової грамотності дуже важливе. Наприклад, розвиває відповідальне ставлення до грошей. Діти, які з раннього віку розуміють цінність грошей, вчаться розумно витрачати й заощаджувати їх, рідше ризикують безвідповідально поводитись із фінансами в дорослому віці. Також фінансова грамотність формує звичку заощаджувати. Якщо навчити дитину відкладати частину грошей (скажімо, кишенькових), вона швидше зрозуміє важливість фінансової подушки безпеки та довгострокових цілей. На уроці вчимо дітей уникати боргів і фінансових пасток у майбутньому, таких як бездумні позики й споживчі кредити. А ще визначати smart-цілі, звертаємо увагу на те, що варто купувати, а від чого можна відмовитися».
На її думку, знання з економіки та фінансової грамотності є своєрідною підготовкою до реального життя: «Якщо діти з раннього віку дізнаються про бюджети, податки та інвестиції, їм буде легше адаптуватися в дорослому житті. Вони навчаться керувати грішми, будуть менш схильні до фінансових проблем і стресу, оскільки вмітимуть планувати свої витрати й доходи. Що раніше дитина почне розуміти, як варто поводитися з грішми, то більш фінансово успішною стане в майбутньому».
У дев’ятикласниці Адріани Лепської зі школи «Оріяна» з 6-го класу за розкладом (раз на тиждень) є урок фінансової грамотності та окремо урок економіки. Дівчина каже, що вдома батьки раз на місяць дають їй певну суму кишенькових грошей, але про те, як ними правильно розпоряджатися, не радять.
«Батьки взагалі не кажуть, на що я маю витрачати гроші, які вони дають. Стараються не втручатися й не контролювати цього, бо гроші мої. А ось на уроках нам уже розповідають, яку частку варто відкладати, а яку витрачати, щоб вистачало на всі дні. Вчать, як правильно ставити мету, визначати доцільність покупки і як це реалізувати. Впевнена, якби не ці знання, тих кишенькових грошей мені вистачило б лише на кілька днів», – каже Адріана.
Школярка розповідає, що для правильного поводження з грішми вона використовує блокнот, який поділила на витрати, відкладання і донати. Остання сума донату, який зробила Адріана, становила 100 доларів. Збирала ці гроші дівчина кілька місяців.
Уроки фінансової грамотності є й у Люби Малай, яка ходить у восьмий клас. Каже, всі заняття з фінансової грамотності та економіки цікаві, пізнавальні і практичні. Крім лекцій, учням організовують практичні заняття, презентації, запрошують спікерів із банків тощо.
«Ми вивчаємо на уроках різні теми: як правильно розпоряджатися грішми, як співпрацювати з банками, що таке кредит, депозит. Якби не ці уроки, я однозначно знала б менше. Мені навіть на думку не спало б вивчати ці теми поглиблено. А так я знаю, як правильно поводитися з грішми, не витрачати їх спонтанно, використовувати свій бюджет на різні потреби. Наприклад, свої кишенькові гроші, які я отримую від мами щодня, ділю на те, що можу купити сьогодні, і те, скільки можу відкласти й купити згодом щось дорожче», – розповідає учениця.
Дуже цікавою темою для восьмикласниці стали smart-цілі, де розповідали про те, як правильно визначати ціль, як до неї йти, що та ціль має бути досяжною, а головне утвердитися, що це справді потрібно.
Жодними блокнотами чи електронними додатками дівчина не користується і не записує витрат, проте завжди старається витрачати гроші мудро.
Дев’ятикласниця Катерина Пасічняк признається, що на уроках фінансової грамотності дізналася, як відкрити конверт в одному з онлайн-банків для збору й особистих накопичень. Туди дівчина відкладає 10–15% від суми, яку їй дають батьки.
«Якщо на уроках фінансової грамотності нас вчать більш корисних речей, як-от що таке гроші, як ними правильно розпоряджатися, як не дати себе обдурити шахраям, то на уроках економіки пропонують більш професійні теми: що таке попит і пропозиція, які є блага суспільства, що таке економіка, наскільки вона важлива в житті, що таке споживчий кредит і так далі», – пояснює Катерина Пасічняк.
Зі слів учительки Зоряни Дідик, вивчення предмета мотивує молодь до активних дій: вона бере участь у турнірах з фінансової грамотності, підприємництва, економіки, зустрічається з банкірами та підприємцями, долучається до різноманітних проєктів, наприклад «Шкільне соціальне підприємництво».
До речі, команда ліцеїстів посіла третє місце на конкурсі «Бізнес-ідеї» в межах проєкту «Сміливість бути» від БФ «Фундація кредо». Команду відзначили пізнавальною поїздкою до Варшави, згодом діти отримали грант на втілення проєкту Animal city і вже створили сайт-платформу, яка допомагатиме притулкам і охочим узяти домашнього улюбленця. Успіх ліцеїстів надихнув учнів на масштабування. Цього року вже три команди презентуватимуть свої ідеї.
Від мети до реалізації
Зі слів співрозмовників, мета предмета «Фінансова грамотність», який з нового навчального року планують запровадити у восьмих класах, це вміння раціонально розпоряджатися грішми, зважено ухвалювати фінансові рішення, формувати позитивне ставлення до грошей, орієнтуватися на ринку фінансових послуг та ефективно використовувати це в своєму житті, а також сприяти розвитку навичок підприємливості.
За даними МОН програма курсу, розроблена згідно з вимогами чинного Держстандарту базової середньої освіти і типової освітньої програми для 5–9 класів закладів середньої освіти, складається з двох частин і містить вісім окремих розділів: перша частина (8-й клас, 17 годин) матиме два початкові розділи, друга частина (9-й клас, 35 годин) розширить і поглибить знання, здобуті у восьмому класі, й складатиметься з шести розділів.
Для вивчення матеріалу учнів мають забезпечити: підручником, робочим зошитом, посібником для вчителів, електронними додатками, презентаціями до уроків. Предмет вивчатимуть завдяки таким темам, як роль грошей у житті людини, фінансова поведінка, ролі людини як особистості, споживача, громадянина, планування родинного бюджету, запозичення, заощадження та інвестиції, фінансова безпека і шахрайство.
Зі слів освітян, 17 годин на фінансову грамотність у 8-му класі – не так багато, в середньому по пів години на тиждень упродовж навчального року. Тому кожна школа може сама вирішувати, як викладати цей предмет: почергово через тиждень чи лише один семестр, включаючи все у навчальні години й додатково не навантажуючи учнів. У 9-му класі предмет розрахований на те, що його викладатимуть раз на тиждень.
Що стосується викладачів, то хоч раніше й мовилося, що для викладання фінансової грамотності підготовлені лише 96 учителів по всій Україні, у Львові, стверджує головний освітянин міста Андрій Закалюк, проблем із викладанням курсу восьмикласникам не буде, бо вчителів достатньо. Це переважно вчителі математики, географії або ті, що самі виявили бажання навчати дітей фінансової грамотності, закінчивши відповідні курси.
«Окремого вчителя цього предмета не буде: викладатимуть ті, що вже працюють із дітьми. Хто саме – вирішуватиме адміністрація кожного навчального закладу самостійно», – зазначив співрозмовник, додаючи, що кожен учитель мав змогу обирати курси підготовки на різних платформах і від різних навчальних програм. Їх було достатньо.
На думку Павла Шеремети, головне, щоб ці вчителі були кваліфікованими спеціалістами, хотіли вчити дітей фінансової грамотності, мали розуміння фінансових продуктів, позитивного ставлення до підприємництва, приватної власності, любили Україну, прагнули розвивати її тощо.
Переможців оберуть у квітні
Навчальних програм та підручників з курсу фінансової грамотності, який планують ввести у школах як обов’язковий, є кілька. Їх підготували різні групи авторів та експертів. Серед них Нацбанк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, члени експертної ради з фінансової грамотності, а також науковці, педагоги з різних регіонів України. Усі вони отримали гриф МОН. Після апробації й обговорення оберуть найкращих, їхні підручники надрукують, і кожне місто, область чи школа зможуть обрати ті, за якими вивчатимуть предмет учні.
Як зазначила докторка економічних наук, професорка, заслужена економістка України, членкиня експертної ради з фінансової грамотності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Анжела Кузнєцова, за редакцією якої підготовлений один із підручників, загалом у конкурсі братимуть участь дев’ять підручників. Усі вони написані під різні модельні програми, яких є п’ять.
«Обрані кілька модельних програм та авторських колективів, які працюють над підручниками. Під кожну модель можна створювати довільну кількість підручників різних авторів. На це нема заборони. Згодом обиратимуть найкращі», – пояснила співрозмовниця.
Зокрема, навчальний курс «Підприємництво та фінансова грамотність» за редакцією Анжели Кузнєцової почали розробляти кілька років тому. В грудні 2024-го Модельну навчальну програму для восьмих і дев’ятих класів оновили, і вона отримала новий гриф МОН. Проєкт назвали «Для освітян – від освітян». У його розробці взяли участь 16 науковців та вчителів із п’яти регіонів України. Що цікаво, половина авторів зі Львова та Львівщини, зокрема, крім Анжели Кузнєцової, ними є: Ірина Синя, Лариса Слобода, Наталія Дунас, Галина Наконечна, Ірина Стеців, Ярина Нечепурна, Олена Сидорова. В реалізації допомагає видавництво «Оріон».
Як каже одна зі співавторок підручника – завідувачка кабінету центру внутрішнього забезпечення якості освіти Львівського обласного інституту післядипломної освіти Ірина Синя, під час роботи вони провели низку вебінарів, курсів для вчителів, долучали до апробації навчальні заклади.
Сама Анжела Кузнєцова вважає, що, пишучи підручник разом із авторками, виходила з міркувань, що ким би не став учень в майбутньому, незалежно від того, які професії опановуватиме, все одно він має відповідати вимогам часу та знати ази підприємництва.
«Кожен щодня має справу з грішми. Це неминуче. Отже, щоб діти це робили правильно, вміли керувати своїми фінансами, не переходили межі дозволеного, не допускали надмірних витрат, їх треба вчити. Тому свій навчальний матеріал ми намагалися скласти так, щоб дітям було цікаво і вони хотіли ще більше всього дізнатися», – наголошує Анжела Кузнєцова.
На запитання, чому курс призначений для вивчення саме з 8-го класу, співрозмовниця додала, що останніми роками виникали різні версії навчання й наскрізні матеріали для дітей різного віку: других – дев’ятих, десятих і одинадцятих класів. Але, як показала практика, за межами охоплення основними знаннями залишається потужний пласт учнів, які після 9-го класу вступають у коледжі чи ліцеї і їм бракує цих знань.
«Ми опрацьовували різні способи взаємодії з цього предмета. Допомогла НУШ, яка передбачає чітке впровадження нових важливих компетентностей, які раніше не озвучували і які не вироблялися в учнів. Мовиться, зокрема, про компетентності підприємливості й фінансової грамотності. Україна обрала модель, яка передбачає вивчення курсу фінансової грамотності саме з 8-го класу», – додала вона.
За якими саме підручниками з-поміж усіх підготовлених та запропонованих з 1 вересня 2025 року вчитимуться восьмикласники, невідомо. Триває другий тур апробації. Кращих обиратимуть за результатами та відгуками рецензентів. Конкурс, зі слів Анжели Кузнєцової, має відбутися на початку квітня. Тоді й буде відомо, які підручники надрукують, яким буде їх наклад і яке джерело коштів використають для цього.
Але яким би не був результат конкурсу, група Анжели Кузнєцової вже починає роботу над створенням підручника з фінансової грамотності для 9-х класів. Каже, вона матиме більший обсяг і буде складнішою, дітей глибше занурюватимуть у тему підприємництва, а основою стануть знання, які вони здобули у восьмому класі.
Ольга Шведа
Фото: Unsplash
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові