«Про цей район Львова шириться багато міфів». Інтерв'ю з заступником мера
Розпочнемо з одного із найбільш обговорюваних рішень останнього тижня – скасування історико-архітектурного опорного плану Львова шостим апеляційним судом Києва. Ми почули позицію міста, але також поспілкувалися з виконавчим директором Асоціації західноукраїнських забудовників Юрієм Мартинюком, який зазначив, що рішення київського суду не скасовує сам історико-архітектурний опорний план, а лише визнає незаконними дії міністерства щодо його затвердження. Він також наголосив, що план має бути затверджений в складі генерального плану. Які реальні зміни в містобудуванні можуть виникнути внаслідок цього рішення суду?
Історико-архітектурний опорний план – це наукова документація, затверджена Міністерством культури. Він був замовлений Львівською міською радою, розроблений і затверджений Мінкультом, тому діяв і враховувався містом у своїй діяльності.
Зі скасуванням наказу Мінкульту цей документ більше не є чинним. Тому регламенти, затверджені цим наказом, теоретично не є загальнообов'язковими, що створює проблему, адже деякі забудовники можуть прагнути змінити висоти й регламенти, передбачені планом. Ми вважаємо, що нічого не заважає нам як виконавчим органам ЛМР враховувати ці стандарти при підготовці вихідних даних для будівництва. Насправді це має вигляд якоїсь диверсії проти міста, але водночас це може обернутися проблемами для тих, що ініціюють такі зміни.
Скасування цього опорного плану активувало норму закону про охорону культурної спадщини, яка забороняє будь-яке будівництво на відстані 100 метрів до межі пам'ятки, якщо немає окремої документації. Для багатьох забудовників ініціатори створили проблему на рівному місці.

Читайте також: У Львові хочуть збудувати 25-поверховий будинок всупереч історико-архітектурному плану
Місто продовжуватиме юридичну боротьбу і планує подати касаційну скаргу до Верховного Суду. Якщо це не матиме жодного впливу і нічого не зміниться, якими будуть подальші дії?
Ми в своїй діяльності будемо аналізувати відповідність проєкту містобудівних умов цій науковій документації і вважаємо, що її потрібно враховувати. Якщо Верховний Суд не поверне цей документ і він не буде чинним, то ініціюватимемо його оновлення й редагування, оскільки наше завдання – захистити культурну спадщину Львова.
Зробимо все можливе й неможливе для цього. Нехай ніхто не має ілюзій щодо того, що вдасться натиснути на нас, переконати або «проштовхнути» будь-яке будівництво, яке буде некоректним з погляду нашого історично-архітектурного ансамблю.
Наступне запитання, не менш важливе й актуальне, стосується незаконно встановлених кіосків, так званих МАФів. Цього року демонтували кілька сотень, і процес триває. Чому це відбувається?
Ті малі архітектурні форми, включені в комплексну схему, затверджені ухвалою Львівської міської ради, функціонують, і ми з повагою ставимося до малого бізнесу, який працює відповідно до чинного законодавства.
Однак у місті є багато тимчасових споруд, яких як грибів після дощу і які працюють незаконно. Деякі МАФи отримали право власності, хоча це, по суті, неправильно й незаконно. Існує значна кількість МАФів, які в 2019 році були вилучені з комплексної схеми. Відтоді триває процес наведення ладу, який відбувається постійно й системно. Можливо, комусь не подобається, що ми наводимо лад, і хтось хоче й надалі працювати незаконно, але це неправильно. Є певна частина людей, які безпосередньо зацікавлені в цьому, але громада хоче бачити якісні громадські простори, вільні тротуари та велодоріжки, а не смуги з перешкодами від так званих елементів благоустрою. У нас переважно є порозуміння з підприємцями. З тих демонтованих МАФів майже 50% підприємці зносять самі, розуміючи, що не можна порушувати закон.
Частина проспекту Чорновола у Львові стане пішохідним бульваром з громадськими просторами, але для цього потрібно знести 33 МАФи. Місцеві підприємці вже двічі проводили пікети під стінами Ратуші з вимогою зупинити це будівництво та не зносити кіосків. Чи вдалося знайти спільне рішення і чи пропонує місто якусь альтернативу?
Я розумію підприємців, які працюють там. Але для них це не є чимось новим. Рішення про створення пішохідного бульвару на проспекті Чорновола було ухвалене депутатами ще в 2021 році на сесії Львівської міської ради. Ми як виконавчі органи зобов'язані виконувати це рішення.
Із 2021-го до 2024 року виготовляли проєкт реконструкції бульвару. Протягом трьох років ці МАФи могли бути демонтовані, але функціонували. Це була наша позиція. Зараз проєкт уже розроблений, є підприємці, які зголосилися фінансувати облаштування цього бульвару. Ми не будемо робити це бюджетним коштом. У нас є чітко визначені пріоритети: в умовах війни ми спрямовуємо гроші на те, що необхідно для нашої перемоги: підтримка збройних сил, допомога і лікування ветеранів, інклюзивність тощо.
Якщо підприємства готові профінансувати облаштування, це буде корисно для львів'ян і покращить їхній бізнес на проспекті Чорновола. А також додасть податків до бюджету. Підприємці мали три роки, щоб знайти альтернативу. Отже, демократія – це, з одного боку, повага до прав окремої людини чи меншості, а з другого – рішення ухвалює більшість. Наприклад, є 100 тисяч мешканців Шевченківського району, які хочуть мати цей пішохідний бульвар, і є 50 людей, які мають інші інтереси.
Як у такому випадку має діяти міська рада? Звичайно, ставати на бік більшості, але в нас є робоча група, ми спілкуємося, комунікуємо і наразі не здійснюємо демонтажі, будемо шукати варіанти. Просто позиція «ні, бо ні, ми тут працювали і будемо працювати» неправильна. Якщо підприємці наполягатимуть на тому, щоби цього не робити під час війни, ми готові обговорити це. Але тоді потрібно погодити, що після закінчення воєнного стану демонтаж має відбутися протягом місяця.
Проте цього також не хочуть. Альтернативи поки що немає. Я не чув, щоб хтось до нас звертався з пропозицією.
У понеділок в нас відбудеться наступне засідання робочої групи. Одне вже було, тож мені дивно, чому відбувся крайній пікет. Ми почали працювати в робочій групі, тому або ми мітингуємо, або конструктивно працюємо. Але я розумію, що це конституційне право людей. Я помітив, що є галаслива група людей, які дуже агресивно налаштовані. Ми рухаємося в Європу, а в Європі немає МАФів – це вже вчорашній день.

Який район Львова є найбільш проблемним із погляду наявності МАФів, яких варто позбуватися?
Конкретного району, де було б дуже багато МАФів, немає. Найменше їх у Галицькому районі. Ми розглядаємо можливість, що в центральній частині міста, особливо в зоні ЮНЕСКО, МАФів не має бути. В інших районах їх кількість приблизно однакова. Наша позиція – наводити лад із повагою до підприємців спокійно й поступово.
Чи може тепер підприємець відкрити МАФ?
Є ухвала міської ради, яка передбачає мораторій на встановлення нових МАФів. У місті їх приблизно 1200 в комплексній схемі. Вони можуть зазнавати змін, але нових не буде.
Перейдімо до ринків. Територію навколо Винниківського ринку планують змінити. Однак новий власник ще не визначився, як працюватиме. Чи відомо вам, коли розпочнуть роботи?
Наразі фінального рішення немає. Місто щодо багатьох складних і чутливих локацій іде шляхом проведення архітектурних конкурсів, що дозволяє отримувати різні ідеї від архітекторів і знаходити найкращі архітектурні рішення для конкретних місць.
У цій частині також було ухвалене рішення про проведення архітектурного конкурсу, але фінального бачення поки що немає. Департамент архітектури і просторового розвитку передбачив, що в межах проєкту варто знайти функціонал, а не лише спеціалізовані рішення. Також обов'язково потрібно вирішити питання торгівлі, яка там є, щоби підприємці могли продовжувати свою діяльність.
Зараз також тривають будівельні роботи на комунальному ринку «Любінське сяйво», на перетині вулиць Садової та Петлюри. Окрім того, інвестор хоче створити громадський простір. Розкажіть про цей проєкт, скільки це коштуватиме?
Ринок «Любінське сяйво» розташований фактично на тротуарі, в громадському просторі. Після тривалих дебатів місто виділило земельну ділянку та знайшло інвестора для будівництва комунального ринку. Підприємці отримають робочі місця і можливість працювати в цивілізованих умовах, а покупці зможуть купувати товари з прилавків.
На місці нинішнього ринку планують створити громадський простір. Інвестор також погодився фінансувати розробку проєкту та часткове облаштування цього простору.
Втілення проєкту коштуватиме близько п'яти мільйонів гривень. Підприємці самі фінансують відповідні роботи за тристоронньою угодою. Тобто гроші не надходять на рахунок міської ради для фінансування. Ми виступаємо замовником, а підприємці оплачують та здійснюють ці роботи. Наше завдання – контролювати якість виконання.
Читайте також: Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової

На якому етапі роботи зі створення громадського простору на місці ринку «Добробут?
Тривають судові процеси. Компанія «Галінвест», яка спочатку мала споруджувати готель, збудувала ринок, згодом змінила свою специфіку на торговий центр. Коли міська рада порушувала питання про зміни, вони завжди просили не рухати підприємців, адже їм потрібні робочі місця. Наразі ринок ліквідований, але залишилася якась продовольча група. Нещодавно до міської ради надійшов лист від компанії «Галінвест» з проханням допомогти її демонтувати. Тобто завжди прикривалися людьми, а тепер просять демонтувати… Юридичні справи тривають, бо право власності на певне майно було оформлене незаконно.
Читайте також: Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
Суд пройшов три етапи, і Верховний Суд став на бік міста, повернувши справу до першої інстанції. Суд відбудеться знову, сподіваємося на рішення на користь міської ради, щоб у майбутньому створити якісний громадський простір.
Читайте також: Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
Чи достатньо шкіл у Львові для такої кількості жителів? Які школи будують і скільки учнів вони зможуть прийняти? Які ще ініціативи запроваджують для покращення освітньої інфраструктури міста?
Для Львова важливо, щоб соціальна шкільна інфраструктура була рівномірно і збалансовано розташована. Загалом у львівських школах не бракує місць. Однак деякі мікрорайони, що розвиваються, мають більший запит на місця, в той час як у центральних районах достатньо вільних місць. Ми проаналізували та визначили мікрорайони, де бракує місць у школах. Саме в цих районах і плануємо розбудову.
Про які мікрорайони мовиться?
Наприклад, у районі Нового Львова – Навроцького будують новий корпус 80-го ліцею коштом інвестора. Проєкт площею 6 тисяч квадратних метрів стане комунальною власністю міста. Коробка будівлі вже готова, наступний етап передбачає завершення скляних фасадів. Очікується, що роботи будуть завершені наступного року.
Також на Під Голоском уже залили фундамент для будівництва школи після проведення архітектурного конкурсу. Окрім того, відновлені роботи зі зведення 3D-школи на Варшавській, які плануємо завершити наступного року.
На Левандівці, на вулиці Гніздовського, планують будівництво ще однієї школи, яка стане комунальною власністю міста.
Там, де є проблема, її потрібно вирішувати. Не можна підходити до цього питання з думкою, що варто будувати скрізь. Нині демографічна ситуація складна, ми не знаємо, що буде за кілька років. Це залежить від того, чи приїдуть ще люди до Львова, чи ні. Аналізуємо ці питання під час розробки комплексного плану розвитку об'єднаної територіальної громади, до якого залучені багато фахівців, для отримання відповідей на ці виклики.
Роботи з будівництва школи на вулиці Героїв Крут виконані на більш ніж 80%. Коли освітній заклад зможе працювати повноцінно і що ще залишилося зробити для його відкриття?
Ми хотіли б, щоби наступного року школа почала роботу, але це не так просто. Залишаються питання внутрішнього оздоблення, купівлі устаткування та благоустрою території. Це великий обсяг роботи. У будь-якому випадку ставимо оптимістичні цілі і вже наступного року зможемо побачити, який вигляд матиме школа.

На Сихові планують створити простір пам’яті – місце, де сім'ї загиблих Героїв зможуть висаджувати іменні дерева, зустрічатися й підтримувати одні одних. Чому ви вирішили обрати саме цю ділянку для реалізації простору і чи вже визначилися з назвою? Адже на останньому сесійному засіданні міськради депутати не змогли погодити назву майбутнього парку.
До нас звернулася громадська організація родин загиблих Героїв із пропозицією цієї земельної ділянки. Ми спільно відвідали місце, воно має дуже цікавий вигляд: це неосвоєна територія, яка не має використання, розташована між греко-католицькою семінарією і автобусним заводом. Ця ділянка підходить для створення паркової зони, яка стане місцем спілкування та підтримки родин наших Героїв. Адже не завжди зручно зустрічатися на цвинтарі, так?
Є певні юридичні нюанси, але вони не є непереборними. Раніше одне підприємство купило особняк і замовило землевпорядну організацію, щоб підготувати документацію не на 10 соток, а на три гектари. Ми з цим не погоджуємося, оскільки це комунальна земля, і будемо дотримуватися складеного плану.
Міський голова створив робочу групу. Думаю, в межах цієї групи ми зможемо визначитися з назвою.
Ви повідомляли про тиск з боку забудовника, який претендує на ці три гектари. Чи вдалося вирішити цю ситуацію?
Як можна вирішити цю ситуацію, якщо підприємець дозволяє собі декларувати те, що хоче, і обіцяє показати щось, що стосується мене? Я готовий все розповісти сам, і нехай інші зроблять те саме. Для мене це є свідченням відсутності культури.
Навесні у Львові обрали проєкт військового цвинтаря, який переміг в архітектурному конкурсі. Через критику з боку родин загиблих військових його доопрацьовують та проговорюють нюанси під час зустрічей із представниками цих родин. Вже відбулося кілька десятків зустрічей. Чи можете розповісти, що обговорюють, які думки висловлюють родини?
Читайте також: Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
Так, місто провело архітектурний конкурс, а журі обрало переможця. Відтак із родинами полеглих захисників проводять зустрічі. Головний архітектор міста Антон Коломєйцев особисто бере участь у них, пояснюючи суть ідеї проєкту-переможця. Є різні фідбеки: переважній більшості він подобається, але є й ті, що мають зауваження. Ми з повагою ставимося до всіх думок. На цих зустрічах можна почерпнути здорові ідеї для конкретного проєкту. На архітектурному конкурсі перемогла концепція, триває розробка конкретного проєкту, який можна вдосконалити.
Як забудовники виконують свої обіцянки щодо створення дитячих майданчиків, шкіл і прокладання доріг? Про що мовиться в гарантійному листі?
Що стосується зобов'язань забудовників, варто розуміти, що це тільки їхня ініціатива і добра воля. Ми не можемо змусити їх до цього, адже це не передбачене законом.
Якщо забудовник звертається до нас з ініціативою зробити добру справу, ми це підтримуємо. У нас є база таких добрих справ, які мають бути зроблені. З часом підприємці все більше відгукуються на цю ініціативу.
Навіть ті проєкти, про які ми сьогодні говорили (комунальний ринок, школа на Героїв Крут, розвиток Під Голоском) є частиною комунікації з підприємцями та забудовниками, більшість з яких доброчесні та соціально відповідальні.

Як місто в часі війни бореться з незаконною забудовою?
Важко боротися з незаконними забудовами. Від початку війни була прийнята постанова Кабміну, яка оголосила мораторій на проведення перевірок і накладання штрафів. Це створює парадоксальну ситуацію: хтось може розпочати незаконні роботи, і зупинити їх неможливо.
Є норма, що в разі незаконних робіт потрібно звертатися до Державної інспекції архітектури та містобудування в Києві. В 95% випадків ця інспекція не дає дозволу, лише 5% запитів на перевірку отримують схвалення. Виходить, що можна будувати всупереч чинному законодавству.
Я не можу знайти державницької логіки в такому рішенні. Воно вигідне лише недобросовісним забудовникам, але не дає жодної користі державі чи громаді. Наш єдиний інструмент у цій ситуації – публічність. Тому я про це кажу публічно.
Також є правоохоронні органи, до яких ми звертаємося. Іноді можна спробувати подати позови через суд, але це ненормально. Існує законний інструмент – архітектурно-будівельний контроль. Я міг би зрозуміти ситуацію, якби мовилося про прифронтову зону, де дійсно можуть бути інші інтереси. Проте ми повинні дбати про законність. Сподіваюся, що новий міністр регіонального розвитку переосмислить цю ситуацію і ухвалить інші рішення.
Які райони Львова потребують покращення інфраструктури? Який із них найменш збалансований?
Можна пройтися кожним районом і озвучити моменти, які потребують врегулювання. Але хотів би зосередитися на Під Голоском, оскільки існує багато міфів про цей район, що там усе погано. Об'єктивно на початку, коли було вирішено розвивати цей мікрорайон і почалося житлове будівництво, соціальна інфраструктура не встигала за цими змінами, що дійсно було проблемою. Тому в 2019-му або 2020 році було ухвалене рішення про мораторій на видачу нових містобудівних умов. Тепер їх видають, тільки якщо компанія, яка хоче будувати, долучається до розвитку соціальної інфраструктури. Цей підхід працює. За той час на Під Голоском збудували великий садочок, розпочате й будівництво школи за результатами архітектурного конкурсу. Місто здійснює роботи з будівництва вулиці Щепової, а один із підприємців власним коштом збудував дорогу, яка сполучила кільце мікрорайону з верхньою частиною. Відкрили амбулаторію, також планується створення ЦНАПу. Наразі працюємо над змінами в зонінгу для забезпечення комплексного розвитку району.
На вулиці Стрийській у Львові планують збудувати перший перехоплювальний паркінг. Фінансуватиме його забудовник. Проєкт втілюватимуть поетапно, бо загальна площа ділянки велика. Чи вже тривають якісь підготовчі роботи, а якщо ні, то коли розпочнуться?
Наразі проєкт на початковій стадії. Містобудівною документацією визначена ділянка для створення великого перехоплювального паркінгу. Наш інститут просторового розвитку аналізує масштаби проєкту, його реалізують у кілька етапів. А оскільки неподалік розташований ТРЦ «Ашан» із паркувальним майданчиком, важливо, щоби новий паркінг дійсно виконував свою функцію. Тому проєктування триває.
Читайте також: Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
Очікую від проєктантів відповіді на поставлені питання. Маємо також інвестора, готового долучитися до фінансування цього перехоплювального паркінгу.
Яке фінансування планується?
Ще не знаю.
А наступного року можуть початися бодай мінімальні роботи?
Я на це дуже сподіваюся.
Скільки коштів надійшло до бюджету від продажу земельних ділянок у 2024 році? Зокрема, в серпні на аукціон виставляли ділянку під забудову ТЦ та промисловість.
Після початку повномасштабного вторгнення місто продає землі переважно під промисловість, оскільки є великий запит. Багато бізнесів релокуються і розвиваються в цій сфері. Хоча не всі ділянки продають. Наприклад, маємо хорошу ділянку в районі Левандівки площею 3,5 гектара під торгово-розважальний центр.
У 2023 році на земельних торгах були реалізовані дев’ять ділянок загальною площею 2,4145 га на суму 44,1 млн гривень, з них п’ять ділянок – землі промисловості, а чотири – землі громадського призначення (для об'єктів торгівлі та адміністративно-офісних будівель).
Станом на 31 жовтня 2024 року на земельних торгах реалізовані сім ділянок загальною площею 3,8617 га на 45,88 млн гривень, з яких чотири ділянки – землі промисловості, а три – землі житлової та громадської забудови.
Як зараз функціонує Львівська агломерація?
Львівська агломерація працює у формі асоціації органів місцевого самоврядування, до якої входять Львів і дев'ять навколишніх громад. Ще дев’ять потенційно можуть приєднатися.
Маємо розроблену стратегію з короткостроковими та довгостроковими цілями. Асоціація вже функціонує як юридична особа, має керівництво і команду, яка займається цими питаннями. Вони підтримують постійний зв'язок із представниками влади та членами агломерації, створюючи платформу для обговорення та вирішення спільних проблем.
Асоціація активно шукає зовнішнє фінансування, адже в Європейському Союзі є окремі кошти для таких метрополій. Вкладення в агломерації веде до значного економічного зростання, що дуже важливо для країни.
Коли мене запитували на форумі, навіщо потрібна агломерація і чи потрібен для цього закон, я відповів дуже просто: нам поки що не потрібен якийсь особливий закон або регулювання. Проте для держави це важливо, адже після війни відновлення економіки країни можливе лише завдяки потужним точкам економічного зростання, якими є агломерації.
Яким ви бачите Львів через 10 років?
Нещодавно ми провели перший форум щодо агломерації в Україні, на якому було багато різних тематичних панелей та обговорень. Особливо запам'ятався виступ професора Ярослава Грицака, який зазначив, що Львів є вродженою метрополією і цього нам не уникнути.
Львів уже став більшим завдяки Львівській громаді, ми створили асоціацію Львівської агломерації для співпраці. Львів залишиться важливим центром на заході України, тож наше завдання – забезпечити розвиток, не заважаючи комфортному життю мешканців. Ми проти екстенсивного розвитку в навколишніх громадах і селищах, зокрема забудови багатоповерхівками. Натомість підтримуємо збереження блакитних і зелених зон. Якщо буде громадська чи садибна забудова або виробництво, це потрібно якісно спланувати, щоб уникнути потенційних проблем. Ці питання також будуть враховані в комплексному плані розвитку Львівської громади, над яким ми працюємо.
Антоніна Костик
Фото: Твоє місто
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
__________________________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Інтерв'ю Твого міста
- Мільярдні інвестиції в курорт на Львівщині. Чи стане він в один ряд з кращими в Європі?
- «Противнику важливо вивести з ладу підстанції Львівщини», – Максим Козицький
- «Якби був просто мешканцем, критикував би мера за все». Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- «На мене тицяли пальцем». Якою ціною Маґдалина Димид скинула 65 кілограмів
- «Цей район Львова може стати другим Сиховом». Інтерв'ю з Любомиром Зубачем
- «Хтось заснув на кнопці?» Як і хто відповідає за сигнал тривоги і відбою на Львівщині
- «Україна сьогодні – найважливіше місце в Європі», – новий Генконсул Польщі у Львові
- «Хто лив бруд, своїми діями міг теж підготувати ґрунт для її вбивства» – донька Ірини Фаріон
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хіба ми не можемо виробляти таке на Львівщині? Можемо!» Що з економікою в області
- «Це великий вибух».Володимир Станчишин про підлітків, жорстокість і помилки батьків
- Чому більшість коштів у Львові спрямовують на одні й ті ж лікарні. Інтерв'ю про медицину
- «Було б добре подовжити туди трамвайну колію». Інтерв'ю з керівником «Львівелектротрансу»
- «Ви не самі!» Хто стане новим світовим лідером і чого сподіватися Україні в 2025-му
- Нова база, гроші та простої. Інтерв'ю про АТП у Львові, яке обслуговує більшість маршрутів
- «Будуть нові корпуси». Розмова про лікарню Святого Луки у Львові
- Зміни в медицині Львівщини. Чого очікувати і як працює реформа МСЕК
- «Все, що добре – то львів'яни, а в усіх проблемах винен Садовий». Інтерв'ю з мером
- Чи будуть у Львові нові автобусні маршрути і куди ще може поїхати трамвай. Інтерв'ю
- Як Львів готується до нових викликів. Інтерв'ю з першим заступником мера
- «Це ж ваш підвал, то хто має створити вам умови?» Інтерв’ю з львівським рятувальником
- Школи Львівщини почали навчання. Які зміни чекають учнів та вчителів
- Як працює львівська «швидка» та яких змін очікувати. Інтерв'ю з директором «екстренки»
- Навіщо Львівському медуніверситету дві лікарні та що зі вступом. Інтерв'ю з ректором
- «Люди хочуть знати, з ким служитимуть». Розмова про вакансії в армії
- Чи вплинула мобілізація на туризм на Львівщині та що обирають туристи
- Бронювання, відстрочка та повноваження ТЦК на Львівщині. Інтерв'ю з керівником апарату ОДА
- Головний патрульний Львівської області: «Червону зону ми не перетнули»
- Павло Шеремета: «Нам потрібні інновації, інакше завтра може не настати»
- Чи спрацює Саміт миру щодо України. Інтерв'ю з послом Швейцарії
- «Ветерани думають, що витягнуть себе, як барон Мюнхгаузен». Інтерв’ю із сексологинею
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні



