Рак – не вирок, а один із етапів життя. Що варто знати кожному

8835 0
У цьому випуску медичної програми «Консиліум», яку запустило Tvoemisto.tv, поговоримо про онкозахворювання, зміни в діагностиці та лікуванні раку, а також про те, що важливо знати пацієнтам вже сьогодні.

Онкологія часто викликає страх, інші негативні емоції або ж звучить як вирок. Здебільшого люди не готові говорити на тему раку відкрито, відтак, самі часто роблять висновки на основі міфів, які читають в інтернеті чи чують від близьких і родичів. Та маємо розуміти, що діагностика і підходи до лікування стрімко змінюються, тож є набагато більше можливостей і шансів попередити хворобу та вчасно розпочати лікування.

Спадковість, екологія та помолодшання раку – де правда?

За словами лікарки-онколога медичного центру «Дельта Мед» Ярини Шан, онкологія – це галузь, яка займається утворами, що мають злоякісний характер. Це означає, що відбувається неконтрольований ріст пухлини, який спричиняє велике інтоксикаційне навантаження на організм і може метастазувати в інші тканини.

Як пояснив генетик, керівник відділення онкології медичної лабораторії «Діла» Дмитро Шапочка, з біологічної точки зору, пухлина походить з клітин власного організму, які здобули певні характеристики і дозволяють їм уникати дії власного імунітету, проникати у судини, неконтрольовано проростати і розмножуватись в організмі, в сусідні структури та органи, даючи початок новим утворам, які ми називаємо метастази.

Однієї причини для виникнення і розвитку пухлини не має, зазвичай вони мультифакторні. Виняток становить хіба що рак шийки матки, причиною якого є вірус папіломи людини.

Якщо ще донедавна на рак хворіли люди середнього і старшого віку, то зараз чимало випадків онкології серед молоді та дітей. Лікарка «Дельта Мед» помолодшання процесу пов’язує із спадковістю, погіршенням екології та покращенням діагностики.

«Дуже вагомим фактором є рання діагностика. Тепер значно легше і краще діагностувати хвороби, в тому числі онкологічні, чого раніше не було. Наприклад, ще 30-50 років тому онкологію діагностували у більш запущених станах. Зараз у 2/3 пацієнтів рак діагностують на першій-другій стадіях, успішно проліковують. Тому тепер рак – це не вирок, а один із етапів життя», – каже Ярина Шан.

Цієї ж думки дотримується ще одна учасниця консиліуму – лікар-онколог медичного центру «Дельта Мед» Наталія Яремик. За її словами, онкологія у дітей була й раніше, а випадки захворювання серед людей молодшого та середнього віку пов’язані з тим, що населення стало більше дбати про своє здоров’я: вони відвідують лікарів, ходять на профілактичні огляди. Ба більше, 25-30-річні люди записують на чек-апи здоров’я себе та своїх батьків, турбуючись про них.

На думку Дмитра Шапочки, структуру онкологічних захворювань, їх частоту серед різного віку варто розглядати в контексті структури інших захворювань.

«Раніше люди частіше помирали від інших хвороб і не доживали до свого онкологічного захворювання. Є навіть фраза, що на рак хворіють всі, але не всі до нього доживають. От коли люди житимуть по 200 років, то пухлина може розвинутись у кожного. Звісно, є певні фактори, які сприяють тому, що деякі форми раку можуть траплятись у більш молодшому віці, але в цілому це інформаційне перебільшення. Проблема є не настільки катастрофічна, як це подають у ЗМІ», – каже він.

Загалом, як додала Наталія Яремик, відповідно до канцер-реєстрів (картотеки відомостей про кожний випадок онкологічного захворювання, його перебіг та лікування. – Ред.), тенденція до помолодшання онкології не суттєва і складає близько 10%.

Фактори розвитку онкології

Через війну, постійні негативні новини, складну ситуацію в країні та нестабільність у роботі, а відтак нервовість часто люди забувають приділяти увагу своєму здоров’ю. Так стверджують учасники дискусії і про це говорять самі львів’яни. Зокрема, під час опитування, яке провело Тvoemisto.tv, факторами ризику онкології містяни найчастіше називали спадковість і стрес.

«На розвиток захворювання багато що впливає – харчування, стресові ситуації, спадковість, екологія», – каже Андрій.

За словами Віри, причинами можуть стати погані звички, вживання алкоголю, тютюну.

«Це все може провокувати розвиток раку, хоч моя мама також мала онкологію, але при тому не мала шкідливих звичок», – зазначає вона.

Олеся вважає, що в Україні найбільшою трагедією є вибух на Чорнобильській атомній електростанції. Після цієї катастрофи й почастішали онкологічні захворювання. Також серед інших чинників дівчина виділяє неправильний спосіб життя.

На думку співрозмовниці Світлани, причинами розвитку онкології є спадковість та погана екологія.

Генетик та керівник відділення онкології медичної лабораторії «Діла» Дмитро Шапочка каже, що йому не дуже імпонує думка «стресувати з приводу стресу» і не бачить зв’язку між стресом та впливом на онкологію.

«Від стресу може бути нервовий тік, але не розвиток хвороби», – стверджує він, додаючи, що вплив стресу на хворобу ще ані не довели, ані не спростували.

За його словами, онкологія – це генетичні зміни в клітинах, які призводять до того, що клітина набуває нових характеристик.

Продовжуючи тему онкології та вплив стресу, учасниця консиліуму Ярина Шан зазначила, що стрес – це свого роду вихід з комфортної ситуації, який може призвести до ослаблення імунітету, низької імунної відповіді організму, у результаті чого він не буде захищений від поганих клітин. Вони розвинуться і людина захворіє.

Також онколог схиляється до думки Дмитра Шапочки, що важливими є  шкідливі звички, але далеко не завжди, адже відомі випадки, коли на рак легень хворіли молоді пацієнти, які ніколи не курили.

Як додав сам генетик, за статистикою, рак легень діагностують лише у 40% курців. При тому, аналіз впливу куріння на розвиток раку легень вираховують по-іншому: спостерігають не за курцями, а навпаки за здоровими людьми, які не курять.

«Так, паління суттєво підвищує розвиток певних форм раку легень, трахей, носоглотки, тобто органів, на які діє нікотин. Але це не означає, що всі хто курить, матимуть рак легень, а всі, хто не курить – ніколи не матимуть», –  пояснив він.

Щодо некурців, то часто пухлини легень є з так званими драйверними мутаціями (такими, які призводять до розвитку пухлини). Доведено, що спочатку відбувається мутація, а інші фактори, як от, забруднення повітря, сприяють тому, що ці клітини дають початок пухлині. Там, де забруднення повітря є вищим, кількість хворих на рак суттєвіша. У світі такими місцевостями є регіони Південно-Східної Азії, в Україні – Кривий Ріг, де чимало промислових об’єктів.

«Раджу менше думати про вплив стресу та те, чи наша місцевість сильно забруднена, чи ні. Це все не так критично впливає. Краще періодично обстежуватись. Логіка у тому, що коли буде рання профілактика і діагностика, тоді буде вищий шанс ефективно пролікувати пухлину і зменшить ризик виникнення рецидиву», – додав Дмитро Шапочка.

Роль і вплив генетики та спадковості

За словами генетика, у структурі загальних онкологічних захворювань спадкові форми раку займають близько 10% від всіх випадків. Більше того, прийнято розрізняти сімейні форми раку та спадкові. Остання – це коли є генетична етіологічна причина, наприклад, поломка чи мутація в якомусь гені, що суттєво підвищує ризик розвитку раку. Що стосується сімейної форми раку, – це коли під час проведеного генетичного тестування (бо в родині були випадки раку) нічого не знайшли.

«Ми розуміємо, що загальний генофонд родини сприяє тому, що в цій сім’ї частіше може зустрічатися онкологія, але причина не в одному гені, а загальному генетичному ландшафті», – каже Дмитро Шапочка.

Наталія Яремик додає, що найбільш спадковими є рак молочної залози і рак кишківника.

«У нас є пацієнти, де на рак кишківника хворіли тато, брат і сам пацієнт. Всі померли у 56 років. Також серед пацієнтів були люди, які береглись, дотримувались здорового способу життя, у них не виникало гострих чинників, проте рак молочної залози проявився у мами, тітки, доньки», – каже онколог.

Сьогодні людям, які є в зоні ризику, але ще не мають маніфестної форми, є можливість провести лабораторну діагностику, яка запідозрить чи навіть виявить проблему.

Наявність чи відсутність онкології у родині ані не забезпечує хворобу, ані не зменшує ризику його розвитку. На думку Ярини Шан, найкраще не нехтувати оглядами та завжди бути пильними. Звісно, коли в родині були неодноразові випадки онкозахворювання (у батьків, їхніх батьків чи близьких родичів), то це має насторожувати. Наступне покоління щоразу може мати вищу онконастороженість.

Вчасна діагностика – запорука здоров’я

Навіть попри те, що діагностувати хвороби в наш час можна швидше і легше, львів’яни це роблять не так часто.

Під час опитування Андрій зазначив, що навіть працюючи у сфері страхування, на профілактичні огляди ходить не часто. «Розумію, що мав би частіше це робити, навіть стикався з моментами, що на профоглядах виявляли захворювання, тому є прихильником обстежень», – каже він.

Стежить за своїм здоров’ям Вероніка. Як зазначила під час опитування жінка, вона намагається частіше ходити до лікарів та обстежуватись.

Регулярно хіба що до стоматолога ходить ще один Андрій. Що стосується інших лікарів, то звертається при потребі: «До них ходжу, як і більшість людей – тоді, коли щось болить».

Задля профілактики – раз на рік або раз на півроку, залежно від спеціалістів чи потреби – до лікарів ходить Наталія.

Із тим, що профілактичні обстеження важливі, погоджується пані Віра, але все одно лікарів відвідує рідко. Каже, що частіше читає спеціальну літературу та користується попереднім життєвим досвідом.

Почувши відповіді львів’ян, особливо, чоловіків, Дмитро Шапочка жартома зазначив, що дане опитування ще раз підтвердило, що чоловіки поділяються на дві категорії: тих, кого привела до лікаря дружина і тих, кого привела мама.

«Насправді причин того, чому люди не часто звертаються до лікарів, у тому числі, не ходять на профілактичні огляди, багато. Досить часто чуємо чи бачимо реклами лікарських засобів, хоч вкінці додають, щоб не займались самодіагностикою і самолікуванням. А щоб цього не було, потрібно, аби система охорони здоров’я напрацювала алгоритм і про нього знали люди: що у такому віці варто піти до гінеколога, а в такому здати тест. На жаль, в Україні на системному і масовому рівні це не побудовано, тому все лягає на плечі самих людей. Кожен сам вирішує, як йому робити, коли лікуватись і чи йти до лікаря», – каже генетик.

Оскільки не кожна гулька, випинання чи наріст є злоякісною пухлиною, робити передчасних висновків не варто.

«Рак – це лише гістологічний діагноз. Є різні види пухлин – той же рак, саркома, тому доки не має верифікованого гістологічного діагнозу, називати його так не можемо. Ми ж не порівнюємо гастрит із інфарктом… Рак також є різний, з різним патогенезом, прогнозом і перебігом. Частина діагнозів під час гістології відсіюються. Зараз біопсія набагато доступніша, а методика гістологічної діагностики сучасніша і точніша», – каже Ярина Шан.

Дмитро Шапочка все ж дотримується думки, що один лише технологічний розвиток ситуацію не покращить. Усе має відбуватись на системному рівні.

«Так, у медицині, як і в інших галузях, розвиваються технології, прилади стають точніші, що дозволяє з більшою чутливістю виявляти онкологічні захворювання. Але це все краще запрацює на загальнонаціональному рівні, коли буде система застосування цих технологій. Йдеться про системний скринінг. Наприклад, якщо є старіші технології чи скринінгові програми, але охоплення населення ширше, це суттєво вплине на зменшення захворюваності, ніж тоді, коли будуть доступні найсучасніші методи, але при тому взагалі не організована загальнонаціональна програма застосування тих методів», – каже генетик.  

За його словами, скринінг – це масове обстеження певної категорії населення із застосуванням простих і недорогих методик для раннього виявлення або попередження тих чи інших патологій. І за цими показниками роблять висновки, як з року в рік динаміка захворюваність і смертності знижується чи підвищується. На сьогодні в Україні не має жодного онкологічного скринінгу у тому вигляді, якому мала б бути. В країні використовують опортуністичний скринінг, тобто обстеження за зверненням.

Щоб обрати правильний скринінг медик радить не займатись самодіагностикою, а звернутись до сімейного лікаря та спитати, які методи скринінгу існують, наприклад, для раку молочної залози чи раку шийки матки.

Наталія Яремик додала, що українці, зокрема львів’яни менше стали приходити на огляди з початку епідемії коронавірусу. Через карантини люди не відвідували місця скупчення людей, без потреби не приходили у медичні заклади, тому лікарі не мали можливості попередити хвороби. Програми скринінгу «злетіли» також у 2022 році, коли почалась повномасштабна війна. Досі достеменно не відомо, скільки і куди виїхали жінки фертильного віку, підлітки, які у 15 років мали б зробити вакцинацію від вірусу папіломи людини. Відтак, контролювати ситуацію на рівні держави складно.

За її словами, за час коронавірусу було зниження рівня виявлення пухлин. Реальної статистики знати не можемо, але є підозри, що можемо втратити ціле покоління. Водночас онколог закликає батьків юних дівчат зробити це щеплення (до 15 років одноразово, після 15 років двічі). Зараз існує державна програма із вакцинації від раку шийки матки, у Львові вакцина доступна і її можна зробити у Західноукраїнському дитячому медичному спеціалізованому центрі.

Етапне лікування – шлях до одужання

Як наголосила лікар-онколог медичного центру «Дельта Мед» Ярина Шан, рак – це не вирок, а лише монохронічне захворювання, яке потребує тривалого етапного лікування, психологічного терпіння, щоб увійти в ремісію. Щодо міфу, що можна вилікувати лише ранні стадії, але не можна пізні, то все індивідуально. Співрозмовниця назвали випадок, що й при четвертій стадії меланоми, раку кишківника люди виліковувались і входили у ремісію.

«Онкологія лікується. Стадія – це лише позначка для лікаря і вона потрібна для правильної тактики та вибору лікування, тому не варто відразу ставити на собі, родичах чи знайомих хрест», – зазначила медик, додаючи при тому, що звісно, чим раніше виявити проблему, тим дієвішим і швидшим буде лікування та шкода для організму.

Інші учасники дискусії зазначили, що вкрай важливими для хворого є психологічна підтримка родини та адекватність сприйняття усіх її членів. При тому, не варто завищувати очікування, як і недооцінювати проблему. Коли буде баланс, пацієнт виконуватиме всі призначення лікаря, можна швидше вилікуватись.

На жаль, дуже часто, висока вартість лікування онкологічних захворювань може сповільнювати, а то й зупиняти лікування пацієнтів.

На сьогодні, як зазначили учасники консиліуму, діагностику та лікування онкології покриває НСЗУ, тобто держава, а на сайті «Є ліки» можна перевірити наявність медикаментів у різних медичних установах. Наприклад, якщо певного препарату для лікування раку шийки матки немає у Львові, але він є у лікарні Івано-Франківська, за ними можна поїхати туди або написати офіційного листа, аби передали.

За наявності підписаних договорів із НСЗУ безкоштовно забезпечувати певним переліком ліків можуть і приватні установи.

«Комплексне лікування онкології складається з того, що можна отримати безкоштовно і з того, за що доведеться платити. На безкоштовне КТ практично завжди є черга. Але так є у всьому світі. Щоб потрапити до спеціаліста люди за кордоном подовгу чекають. Хочуть швидше – доведеться платити», – каже Дмитро Шапочка, але наголошує, що з точки зору пацієнта забезпечення в лікарнях завжди буде недостатньо.

Наостанок медики майже одноголосно зазначили, що дбаючи про здоров’я, регулярно проходячи обстеження матимемо здоровішу націю.

«Раджу людям внормувати своє життя, ставитись до нього з позитивом, берегти своє ментальне здоров’я, адже це впливає на імунну систему і погіршує загальний стан, а ще відмовитись від шкідливих звичок та жити повноцінним життям», – каже Наталія Яремик.

Її колега – Ярина Шан додала, варто полюбити себе і тоді не забуватимуть про регулярні чек-апи та професійні медичні огляди. А Дмитро Шапочка порадив людям, які не бажають захворіти на рак, менше думати про можливість захворіти.

«Онкофобія нічого корисного не несе. Ми не можемо впливати на те, чи розвинеться хвороба, але треба берегтись, жити наповнено, продуктивно. Тоді, навіть якщо хворобу виявлять, людина добре розумітиме, що це рання стадія і їй доступні ефективні методи лікування», – додав генетик-онколог.

Нагадаємо, що команда медіа-хабу «Твоє Місто» запустила телевізійне ток-шоу «Консиліум», у межах кожного випуску ми обговорюємо актуальні питання охорони здоров'я, інновації у медицині задля того, щоб ми, українці, залишались здоровими. Основна мета проєкту - вироблення медичної культури: вчасного діагностування та при потребі  лікування, адже щоб бути сильними, ми повинні бути здоровими. Партнерами випуску «Онкологія» є: Медичний Центр «Дельта Мед» та мережа медичних лабораторій ДІЛА.

Ольга Шведа

Фото: Іван Станіславський

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

___________________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!