«Ми обираємо цю професію, щоб рятувати людей», – каже Назар Рей, який в оперативній службі вже 25 років. Його підрозділ був на розборі завалів внаслідок ракетної атаки 4 вересня, коли росія обстріляла Львів. Кожен сигнал тривоги для рятувальників означає, що за 23 секунди треба бути в бойовому одязі. Гість «Твого міста» розповів, через що найчастіше стаються пожежі, як швидко рятувальники мають прибути на місце трагедії та як вони надавали допомогу постраждалим від прильоту 4 вересня.

Назар Рей уже 25 років працює рятувальником. Мав роботу в багатьох підрозділах різних районів області. Тепер він керівник 31-ї Державної пожежно-рятувальної частини 2-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Львівській області. В його підпорядкуванні 47 осіб: «Це люди, які не йдуть у рятувальники чи пожежники заради грошей, адже в нашій сфері неможливо заробити великі суми». 

Серед них є ті, що несуть службу в Харківській області. Рятувальники з Львівщини заміщають тих, які з певних причин не можуть виконувати свою роботу. Піротехніки й вибухотехніки працюють там із 2014-го.

У підрозділі Назара є й жінки, які перебувають у частині пункту зв'язку, куди надходить інформація про виклики. Вони відстежують ситуацію, тримають зв'язок із підрозділом, автомобілями, які виїжджають на бойову роботу, тобто забезпечують тил усім необхідним службам.

Головне, каже Назар Рей, бути готовим реагувати на будь-які ситуації.

Так і сталося 4 вересня, коли внаслідок ракетного удару по Львову постраждало 53 людини, 12 урятували, семеро загинули, серед них мама і три доньки. Назар Рей пригадує ці події так: 

«Цей ранок почався з того, що ми з дружиною і дитиною стояли біля укриття. Як керівник підрозділу я часто отримую в месенджері важливу інформацію. У цьому випадку інформація ще не встигла дійти, як ми вже почули вибухи. Дружина знає, що коли трапляється щось подібне, я мушу одразу реагувати. Я поцілував сина, обійняв дружину і сказав, що їду».

Читайте також: «Важкий день для Львова». Репортаж з вулиці, де загинуло семеро людей

У таких надзвичайних ситуаціях керівник кожної ланки прибуває першим. Спочатку Назар поїхав у підрозділ, де вже була інформація про приліт, а після звуків вибухів техніка виїхала на вулицю Братів Міхновських, туди вирушило багато працівників. Усю інформацію передавали через радіостанцію:

«Коли техніка залучається до подій, пов’язаних із прильотом, ми чекаємо сигналу. В нас є автоматизована система: коли надходить виклик, спрацьовує сирена. Потім принтер видає путівки для автомобілів, які мають виїжджати. 4 вересня надійшло повідомлення про пожежу на вулиці Коновальця, 46. Диспетчер вигукнув: «Коновальця, 46, одне відділення!». І ми помчали на місце».

Того ранку, каже співрозмовник, там працювало кілька підрозділів, площа була дуже велика. Навколо гамір, крики, горять автомобілі, багато розкиданих будівельних конструкцій.

«Я побачив 44-й номер будинку, даху там практично не залишилося. Чоловік з четвертого поверху визирав у вікно і кричав. Навколо було багато людей, які кликали на допомогу. Тоді хтось вигукнув, що в під'їзді семеро осіб. По радіостанції я передав інформацію про потребу в аварійно-рятувальному обладнанні для робіт під завалами. Тоді залучив автодрабину, щоб урятувати чоловіка, який кричав. Він виявився батьком трьох дітей. Було дуже важко», –  згадує Назар.

Читайте також: Вижив лише чоловік. Дружина й троє доньок загинули у Львові загинули внаслідок ракетного удару

Коли рятувальники почали розкопки, над ними все ще нависали елементи даху та балки. Але люди на вулиці кричали, що в будинку ще перебувають мешканці. Приблизно через 15 хвилин там знайшли першу людину. Тіло було без ознак життя. Назар зрозумів, що, можливо, живих там уже не залишилося. Коли докопали до підлоги сходового майданчика, то витягли ще шістьох. На локації рятувальники працювали 12 годин.

«Я сподівався, що вони виживуть, і це було найважче. Якби люди були в підвалі, то, думаю, змогли б урятуватися. Сходовий майданчик був бетонним, але не мав армованих елементів, під його вагою все обвалилося. Люди опинилися в пастці. Це було важко психологічно, однак я не міг демонструвати слабкість. Ми організували тризмінну роботу для тих, що були на розкопках,  бо приміщення дуже обмежене. Працювали від 40 хвилин до години, після чого приходила заміна. Ми виходили, відпочивали, пили воду й знову заходили», – веде далі співрозмовник.

«Дві стіни не завжди можуть захистити»

Назар Рей пояснює, що коли рятувальники приїжджають на виклик після потрапляння ракети, то розуміють, що люди мали б перебувати в укриттях. Це можуть бути спеціалізовані або пристосовані приміщення, такі як підвали. Якщо вхід у підвал завалений, то рятувальники намагаються встановити вербальний контакт, щоб зрозуміти, чи там хтось є. В ситуації, коли люди перебувають у помешканнях, є влучання чи руйнування, рятувати їх значно складніше.

Різні будинки мають різні конструкції, які можуть не витримати навантаження. «Пам’ятайте, що дві стіни не завжди можуть захистити – перекриття можуть завалитися. Тож тут нема однозначного рішення, але є одна правильна концепція: мешканці повинні ховатися в приміщеннях без вікон і дверей. Часто люди починають шукати виправдання, мовляв, у нашому підвалі немає умов. У мене зустрічне запитання: це ж ваш підвал, то хто має прийти і створити вам ці умови? Можливо, це звучить жорстоко, але це моє бачення. Коли ти хочеш сісти на диван, ти робиш усе необхідне, щоб він був. Давайте разом працювати над тим, щоб жити безпечно. Не варто рахувати, скільки вніс Петро, а скільки Василь!» – наголошує він.

«У бойовому одязі за 23 секунди»

Що швидше рятувальники прибудуть на місце трагедії, то більше людей зможуть урятувати. Під час пожежі час вимірюється секундами. Коли рятувальники отримують сигнал тривоги, то підрозділ, який його почув, мусить виїхати впродовж трьох хвилин.

«Щойно зазвучить сигнал, хлопці автоматично біжать до місць, де розкладений їхній бойовий одяг, а також спорядження. Це все відпрацьоване до автоматизму. Нормативний час для вдягання екіпіровки становить 23 секунди. Для рятувальників це не просто цифри, а питання життя і смерті», – пояснює Назар Рей.

Після початку повномасштабного вторгнення збільшилася кількість виїздів на місця обстрілів та прильотів. Підрозділ Назара був залучений до багатьох подій, які відбувалися в межах Львова та на Яворівському напрямку: 

«Коли окупанти влучили в нафтобазу у Львові, в моєму підрозділі було 13 одиниць техніки, а до вечора залишилося лише три. Була і пожежна техніка, і спеціальні засоби, які можуть працювати на висоті, подавати велику кількість води або відкачувати її».

Загалом пожежі в житловому секторі, каже Назар Рей, становлять найбільший відсоток виїздів. Найперше важливо дізнатися, де є люди, тому всім варто знати своїх сусідів:

«Коли звучить сигнал повітряної тривоги, важливо слухати інструкції та діяти. Допомогти хворим і попередити сусідів дуже важливо. Багато хто вважає це банальним, але байдужість завжди призводить до негативних наслідків».

Після початку перебоїв із електропостачанням люди почали використовувати альтернативні засоби живлення, а це, зі слів співрозмовника, часто призводить до пожеж через їх неефективність. Також багато людей, купуючи подовжувачі, не звертають уваги на наявність сертифіката якості та відповідність вітчизняним стандартам. Важливо знати, з яких матеріалів виготовлене обладнання: чи це горюча пластмаса, чи ні, чи відповідає воно заявленим характеристикам.

Читайте також: Як безпечно користуватися генератором. Поради від рятувальників

Пожежа, вважає рятувальник, є бідою для всього будинку. Дехто може думати, що якщо пожежа на 10 поверсі, то не всіх зачепить, для прикладу, тих, що на п'ятому, але це не так. Горішні поверхи страждають від продуктів горіння, диму та високих температур. Нижні потерпають від наслідків ліквідації пожежі, зокрема води.

Є й інші виклики, на які має реагувати ДСНС, як-от надання допомоги під час ДТП. Їх називають штатними. Проте іноді ситуації вимагають серйознішого підходу, бо можуть виникати масштабні пожежі, де враховується кількість потерпілих, загиблих, площа займання. 

«Наприклад, у випадку повені, паводка чи руйнування будівель існують нормативні документи, в яких прописаний алгоритм дій для всіх учасників. На випадок будь-яких подій, де залучають наші підрозділи, створюють штаб для ліквідації наслідків. Важливо, щоби власники об'єктів могли надати необхідну інформацію, бо особливості будинків і технічне «підпілля» можуть бути невідомими, а там можуть ховатися люди або тварини», – пояснює фахівець.

Із настанням весни чи осені, коли починаються городні або земельні роботи, часто виявляють вибухонебезпечні предмети.

«У складі нашої служби працюють піротехніки й сапери, які займаються розмінуванням як на мирних територіях, так і в зонах активних бойових дій. Влітку є багато випадків, пов’язаних із водою. Почався грибний сезон, і люди, йдучи до лісу, можуть заблукати», – каже співрозмовник.

Безупинна причина пожеж – паління сухої трави.

Частою причиною пожеж є спалювання сухої трави. У сонячний осінній день, згідно зі статистикою, у Львівській області може бути до 148 виїздів для її гасіння. Для порівняння, за добу в житловому секторі виникають у середньому сім-десять пожеж. Хоча штрафи за такі порушення зараз дуже великі, люди не перестають палити траву (згідно зі статтею 82 КУпАП штраф за спалювання відходів та залишків сухої рослинності становить: для громадян – від 3060 до 6120 грн, для посадових осіб – від 15 300 до 21 420 грн. – Ред.).

Назар Рей каже, що в полі важко добратися до великих площ загоряння. Там можуть допомогти лише трактори або техніка підвищеної прохідності. Їхні автомобілі не завжди здатні заїхати в такі місця через вагу. Тому особовий склад часто використовує прості інструменти для гасіння, працюючи в умовах високих температур. Це впливає на його готовність реагувати на інші виклики, такі як вибухи чи звичайні пожежі.

«Найважче, коли не можеш допомогти людині»

Коли за певних обставин не можеш допомогти людині – це найскладніше. Ще гірше, коли ця людина загинула, вважає рятувальник:

«Звісно, можна говорити про фізичні навантаження та інші труднощі, але це найважче. Ми є останньою інстанцією. Працюємо в диму, при високих температурах, йдемо туди, куди інші не наважаться. І ти розумієш, що від тебе залежить багато. Ти повинен завжди керуватися холодним розумом незалежно від того, чи сталося це вночі, чи вдень, чи, можливо, в тебе є особисті проблеми. В такі моменти все це відходить на другий план».

Завжди варто пам’ятати, що паніка є найбільшим ворогом.

«Вона заважає спокійно й виважено ухвалювати рішення. Як рятувальник ти завжди потрапляєш у ситуації, пов'язані з людською бідою. Перебуваєш в оточенні людей, які переживають важкі моменти. Тому коли без поспіху знаходиш рішення, це допомагає не лише тобі, а й усім довкола», – резюмує Назар Рей.

 

Антоніна Костик

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

____________________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.