Навіщо на Львівщині закривають школи, чому потрібно негайно модернізувати НУШ, як буде організоване навчання в умовах можливих знеструмлень, якими будуть оновлений курс «Захист України» і уроки щастя, який розмір зарплати вчителів, розповів у інтерв’ю керівник департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска.

Як можете охарактеризувати теперішній стан освіти у Львівській області? 

Львівщина є одною з лідерок в Україні щодо якості освіти за різними показниками. Цього року ми конкурували з Києвом. Якби враховували ці показники на 100 тисяч учнів, тобто розглядали об'єктивні дані, а не лише кількість учнів, то були б на першому місці. Річ у тім, що в різних регіонах різна кількість учнів, тому для об'єктивності треба враховувати кожен показник на 100 тисяч учнів.

Однак це лідерство сумне. Колись ми змагалися з Харковом, Донеччиною та Запорізькою областю, де була дуже сильна система освіти. Війна, розв'язана росією проти України, послабила освіту в цих регіонах, багато закладів було зруйновано. Тому це лідерство для нас не є радісним, ми неохоче про нього говоримо.

Яких новацій варто очікувати в новому навчальному році батькам та учням? 

Ми вже маємо досвід роботи в умовах війни. У 2022/2023 навчальному році Львівщина була лідеркою за кількістю учнів, які навчалися очно. Попри всі труднощі, зокрема зміну вимог до укриттів, нам вдалося вирішити складні проблеми. Наприклад, у 272 навчальних закладах, де використовували укриття на першому поверсі за «правилом двох стін», виникла загроза переходу на дистанційне навчання через нові вимоги. Це могло б вплинути на тисячі учнів і призвести до значних невигод для батьків, які не змогли б залишати дітей у садках.

Разом із громадами ми знайшли рішення: більшість шкіл уклали угоди з організаціями та фізичними особами, які мають поруч будівлі з відповідними укриттями. Завдяки цьому з 272 шкіл проблеми залишилися лише у 50-ти. Це врятувало 42 тисячі учнів від потреби навчатися дистанційно. Також це дозволило уникнути закриття 91 садка, що вплинуло б на 12 тисяч дітей та їхні родини.

Зараз ми на 97% готові до нового навчального року.

Скажіть, як змінилася кількість учнів на Львівщині та скільки цього року буде першокласників? 

Цього року в перший клас підуть 22 200 учнів. Це менше, аніж у попередні роки, коли кількість першокласників сягала 30–40 тисяч. Раніше в системі освіти було 300 тисяч учнів, тепер залишилося 290 тисяч. Однією з причин закриття малих шкіл і філій є зменшення народжуваності.

Тут потрібна державна політика. Якщо хтось сумнівається в її ефективності, хочу навести приклад державної політики 2006 – 2010 років, коли батьки отримували допомогу при народженні дитини. На Львівщині завдяки цій підтримці додатково з’явилися на світ 30–40 тисяч немовлят, що понад середньорічну статистику (більш ніж 10% дітей, які зараз навчаються в середніх школах). Політикам, попри війну, потрібно повернутися до комплексу заходів і державної політики, спрямованої на підтримку народжуваності.

Скільки шкіл закрили торік на Львівщині та чи є школи, які можуть закрити через те, що укриття не відповідає вимогам?

За рік закриваються 40–50 шкіл. Цього року 21 школу і 15 філій закривають через недостатню кількість дітей. Це єдина причина закриття шкіл на Львівщині.

Навчальний рік почнеться однаково для всіх?

Так, відповідно до постанови Кабміну, 2 вересня.

У якому форматі триватиме навчання в школах Львівщини?

На 97% буде очним і в окремих школах змішане. Змішано навчатимуться діти великих міст, де укриття не можуть вмістити всіх учнів. Якщо лише, для прикладу, третину або половину учнів може вмістити укриття, то школа змушена або працювати в дві зміни, або в змішаному форматі. 

Тобто дистанційного формату не буде?

Дистанційний формат буде тому, що в нас є, наприклад, Українська дистанційна школа, яка навчає учнів із окупованих територій та учнів за кордоном. І працює вона лише дистанційно. У нас є ще одна школа в Сокалі, яка дистанційно працює, і ще один ліцей, який забезпечує дистанційною освітою українців з Іспанії, Португалії. 

Як змінюються вимоги до дистанційного навчання у школах?

Відповідно до наших рекомендацій ще 2022 року всі школи мали визначитися з єдиною дистанційною платформою. У 2020-му, на початку пандемії ковіду, вайбер, месенджер та інші засоби комунікації, соцмережі вважали дистанційним навчанням, тепер усі з цього насміхаються. Тому ми відразу розпочали навчання вчителів. На базі Центру інновацій НУ «Львівська політехніка» розгорнули платформу Moodle, якою досить добре володіють учителі. Звісно, що дистанційне навчання ще треба доопрацювати, не всі вчителі ще пройшли ці курси. 

Чи зміниться тривалість канікул? Чи можуть бути зимові канікули довшими через знеструмлення?

Рекомендували, як і в попередні роки, збільшити зимові канікули і зменшити весняні та осінні. Це компетенція педагогічних рад шкіл. До речі, вони регулюють тривалість канікул, але сума днів усіх канікул не може бути меншою за 30-ть. Так сказано в законі, тому у визначених законодавством межах педагогічні ради кожної школи визначатимуть тривалість канікул самі. І це правильно, тому що школи перебувають у різних умовах. Все залежить від розташування. 

У Львові мовилося про те, що на час зимових канікул у школах розгортатимуть так звані пункти незламності. Чи така сама ситуація буде на Львівщині? 

Торік ми надсилали листи про те, що ми проти того, щоб цивільне населення використовувало шкільні укриття. Розуміємо, що часом нема іншого виходу, але місцева влада мусить подбати про укриття для цивільного населення в інших місцях, аніж освітні заклади. Школа має бути безпечним місцем для дитини. Діти і вчителі щорічно проходять медогляд для того, щоб всі учасники навчального процесу були здоровими, щоб уникнути поширення різних епідемій. Коли приходить цивільне населення в укриття, ми ж не знаємо, які інфекційні хвороби воно має. Можливо, в когось туберкульоз, гепатит, інші захворювання, і це наражає учнів на небезпеку. Думаю, що кожен батько і мама за те, щоб дитина перебувала в безпечних умовах. Тим паче під час війни. До того ж запроваджують посаду офіцера безпеки. Ми розуміємо, що можуть бути різні неадекватні люди, маю на увазі нещодавнє вбивство у Львові відомої професорки. Тому вважаємо, що в закладах освіти не повинні перебувати сторонні особи. Це режимний об'єкт, тож пункти незламності мають бути поза закладами освіти. Не можуть учителі чергувати в цих пунктах незламності. Так, це їхня волонтерська діяльність, але не можна все покладати на вчителя, на освітян. Для цього мають бути інші структури.

Ви вже згадали про офіцерів служби освітньої безпеки. Чим вони займатимуться в школах? 

Їхнє завдання – охорона й безпечні умови. Тобто щоби сторонні люди не заходили, щоб територію охороняли, щоб уникати конфліктів поза педагогічним процесом. Вони перебуватимуть там під час навчального процесу постійно. 

Поговорімо про оновлення шкільних предметів, як-от «Захист України»? 

У новій програмі враховані реалії російсько-української війни. Тобто там є модернізований блок, який стосується безпілотних літальних апаратів, чого не вивчали раніше. Також приділена увага наданню першої медичної допомоги. Додана й мінна безпека, адже агресор застосовує дуже багато різних видів мін, і учні повинні знати й розрізняти їх для того, щоби, коли побачать, не рухали, знали, кого повідомити про них. 

Як ви ставитеся до ідеї об'єднання вивчення історії України та всесвітньої історії?

Наша експертна рада при департаменті освіти скерувала відповідні пропозиції до Міносвіти. На жаль, міністерство взяло тільки декларативну частину нашого документа. 

Я розумію, що суспільство хвилюється, щоби з цього предмета не викинули самої історії України, але ми повинні розуміти, що історію України неможливо вивчати поза контекстом світової історії. Наприклад, коли ми говоримо про «Весну народів», то згадуємо не лише створення близько 400 шкіл Михайлом Левицьким та Іваном Могильницьким, а маємо знати, що в цей час відбувалося в Чехії, Австрії, Польщі. Так? Тоді є ширше розуміння історії: що ми є частиною тієї самої Європи, що в нас процеси відбувалися синхронно з іншими країнами, або те, чим наші люди видатні. Достатньо згадати Сергія Корольова, якого росіяни приписують собі. Ми маємо знати, скільки всього унікального зробили українці для світу. Згадати хоча б Катерину Ющенко – першу жінку в світі, яка написала мову програмування. Її портрети, вважаю, мають висіти в кожному кабінеті інформатики. Ми маємо розуміти наше місце в історії цивілізації і маємо пишатися цим. Ми вважаємо, що це якраз те, що потрібно нашим учням. 

Чи зміниться кількість годин вивчення історії в школі?

Ми пропонували збільшення кількості годин від 3,5 до 5 на тиждень, і це теж не потрапило в документ, який оприлюднило міністерство. Ба більше, ми ще й там оприлюднили календарний план реалізації цієї концепції.

Сподіваємося, що після повторного звернення наші пропозиції додадуть.

А що скажете про уроки щастя. Чи у школах Львівщини їх викладатимуть і в якому вигляді?

Я проти всяких уроків щастя, підприємництва, добрих справ тощо. Хто такий педагог? Це людина, яка має душу. Ми любили вчителів передусім за гарні особисті якості, справедливість, мудрість. У таких вчителів хотілося вчитися, вони були для нас прикладами. І вони нас спонукали вивчати ті чи інші предмети. Часом ми добре знали предмет тільки тому, що з повагою ставилися до вчителя. Це не тільки освітній, але й виховний процес перебування в закладі освіти. Уроки щастя нічим нам не допоможуть, якщо не буде мудрих учителів. А якщо й надалі завалюватимуть учителів і директорів шкіл паперовою роботою, то при таких невисоких зарплатах матимемо проблеми в освіті, а згодом в економіці, медицині і так далі. Мусимо негайно переглянути підходи і спростити все, що стосується навчання в школі, адже від цього страждають інші процеси в державі. 

Тобто як таких уроків щастя не передбачено?

Є обов’язкова та варіативна складова навчальних годин. Тобто умовно я маю дві-три додаткові години і можу скерувати їх на уроки англійської, математики, фізики, як це є в спеціалізованих класах. Але якщо нема годин фізично, ми не можемо перевантажувати дітей і вчителів. Тому всі ці пропозиції, які лунають з різних сторін, я розглядаю як політичні або як пропозиції людей, які не розуміють, що таке освітній процес. Однак це не означає, що дітям не треба говорити про щастя. Треба створити умови, щоб вони були щасливими в школі на всіх уроках. А це буде тоді, коли педагог зароблятиме більше й матиме менше навантаження. 

Раніше мовилося про те, що регіони України отримають півтора мільярда гривень на реалізацію стандартів НУШ. Скільки коштів отримала Львівщина і на що їх витратять?

У нас був залишок з минулого року, який не встигли використати, близько 100 мільйонів. Також цього року є 100 мільйонів. Це кошти на матеріально-технічне забезпечення тих класів, які йдуть за програмою НУШ, тобто п’яті, шості, сьомі класи, на закупівлю різноманітного обладнання. 

А що зі спеціалізацією шкіл на Львівщині? Скільки в нас профільних ліцеїв?

Львівщина перша в Україні створила мережу ліцеїв. Це була мережа всієї території області за винятком міста Львова. Він також вже подав пропозиції, і на наступну сесію пропонуватимемо загальну мережу профільних та професійних ліцеїв, а також коледжів. Загалом буде близько 150 таких ліцеїв, у яких навчатимуться учні 10-х,11-х і 12-х класів з 2027 року. Спостерігаємо дуже добру, як на мене, тенденцію: майже 37% ліцеїв матимуть природничий профіль (фізика, хімія, біологія), математичний і близько 42% гуманітарний. Отже, не буде перекосу в бік гуманітарного профілю. Вважаю це наслідком лінощів, тому що гуманітарні предмети легші. Якщо в нас будуть лиш одні гуманітарії, то можна не очікувати технологічної України. 

Перший академічний ліцей створили в Червонограді, маємо два наукові ліцеї, створені на базі санаторних шкіл у Львові. На прикладі Червоноградського ліцею можемо бачити, що, маючи велику кількість учнів, можна балансувати між годинами. Діти обирають навіть п’ять-шість напрямків. Якщо є шість-сім, а то й вісім годин математики чи хімії на тиждень, то зрозуміло, що такому учневі репетитори з цих предметів не потрібні.

Також до кінця року розроблятимемо інновацію: найкращі ліцеї, які мають певний напрям, зможуть обрати найкращі кафедри для співпраці. Це спонукатиме учнів і вчителів шукати найкращих, а кафедри – боротися за розумних абітурієнтів. 

Чи ефективна реформа харчування в школах?  

Ми організували опитування учнів про те, наскільки шкільне середовище є комфортним для них. Отримали дуже несподівані результати, про які я говорив на обласній конференції. Ми запитали учнів шкіл, де запровадили нове меню, чи смачна їжа. І 50–55% дітей відповіли, що смачна. А потім запитали батьків, чи смачна їжа, яку споживають діти в школі, і лише 5% з них сказали, що смачна. Тобто діти вже сприймають здорову їжу, а батьки думають, що правильне харчування не може бути смачним. Тобто ці дані показують, що реформа шкільного харчування під патронатом першої леді дає реальний результат. 

Чи можете порівняти цьогорічні результати складання НМТ на Львівщині з торішніми?

Олег Паска разом з учнями, які склали НМТ на найвищі бали

Їх важко порівнювати, оскільки минулого року випускники мали три предмети, а не чотири. Можу лише сказати, що Львівщина не перестає лідирувати за результатами НМТ. Двоє із семи учнів в Україні, які отримали максимальні бали з усіх предметів НМТ, з Львівської області, що становить 25-30%. Із 3000 учнів, які заробили 200 балів, 500 із Львівської області, тобто кожен шостий. Також ми є лідерами за кількістю учнів, які отримали 200 балів з англійської мови. Але мені хотілося б, щоб ми лідирували й за кількістю високих результатів із фізики, хімії та біології.

Цього року Малій академії наук передали приміщення Будинку вчителя, що нового там планують?

Ми розробляємо стратегію розвитку Малої академії наук на наступний рік. Найближчі два тижні будемо відкривати кабінет хімічної лабораторії, він уже готовий, щоправда, розташований у Франковому виші. Мала академія наук буде максимально наближати учня до науковця, тому стараємося облаштовувати лабораторії в університетах. Хочемо, щоб діти відчували дух науки, жили тим життям. Так швидше зможемо залучити їх до науки. Також до кінця року відкриємо фізичну лабораторію і водночас готуємо план розвитку Малої академії наук у приміщеннях на Коперника, де також плануємо відкрити різні лабораторії.

Поговорімо про шкільних учителів. Чи більше чоловіків почали працювати вчителями через відстрочку від мобілізації?

Вчителів не мобілізують. Багато директорів шкіл використали це дуже добре. Багато добре навчених чоловіків, особливо з технічною освітою, пішли в школи, що додає якості освіті. Попри всі негативні аспекти, цей момент позитивний. До того ж частина демобілізованих чоловіків почали викладати «Захист України». Люди, які мають гіркий досвід участі у війні, і психологічно, і методично можуть краще підготувати учнів до різних екстремальних ситуацій. 

Як узагалі змінюється портрет учителя Львівщини?

Він стає сучаснішим. Це людина, яка вболіває за освіту і переймається майбутнім дітей. Вчителі – дуже інтелігентні люди, які не завжди можуть відстояти свої права, інтереси так, як це роблять, наприклад, шахтарі. Вони розуміють ситуацію в державі і зі своєї скромної зарплати допомагають армії, але це не означає, що ми маємо безсовісно до них ставитися. Кожен, хто при владі, має згадати про свого вчителя і подумати, чи йому не соромно, що вчитель одержує таку зарплату. 

А скільки тепер заробляють учителі? 

Від 7000 гривень, а то й 6000, якщо прийшов одразу після вишу. Ми пропонували бодай у позашкіллі підвищити заробітну плату до рівня вчительської. Особливо нас цікавлять технічні гуртки, хоча й мистецькі також варті більшої уваги. 

Які вчителі заробляють найбільше?

Які мають більш ніж одну ставку. Але скажу зі свого досвіду, що якщо вчитель має 1,5–2 ставки, це дуже важко. У мене був досвід, коли я мав шість уроків на день у львівській школі, де в класах було по 30–35 учнів. Якщо хтось думає, що робота вчителя проста, то запрошую! Передусім ми повинні звільнити учителя від бюрократичної тяганини й цифровізувати чимало процесів. Необхідно створити єдиний продукт для всієї системи освіти. Питаю недавно в одній із сільських шкіл, який у вас це має вигляд. І вони кажуть, що з усіма технічними моментами розбирається один учитель фізики, в якого у блокноті є список усіх паролів від різних платформ. Йому ж ніхто за це не платить. Він має вчити дітей, навіщо йому це все?

Скільки вчителів бракує школам Львівської області? 

Станом на кінець травня – початок червня, коли традиційно хтось звільняється після навчального року, з'являються вакансії. Для вчителів фізики було 150 вакансій. Також найбільше бракує вчителів хімії, музики і трудового навчання. Крім того, є проблеми з викладанням математики, англійської мови та інформатики. Якщо людина добре знає англійську, то може викладати приватно і заробляти в рази більше. 

Чому така проблема саме з учителями фізики?

Фізика – непростий предмет. Мало знати фізику, треба розуміти ще й математику. А в класі з 25 учнів скільки може знати фізику? П’ятеро. Як правило, це найкращі учні, які ще й добре знають англійську, займаються спортом. Куди вони вступають? На міжнародне право, політологію, економіку, дуже рідко на фізику. Ще рідше йдуть працювати вчителем фізики через заробітну плату. Адже якщо людина добрий фізик, то може стати і хорошим IT-фахівцем. От і вся відповідь. Тому я завжди кажу, що тим, хто важче вчиться, треба більше платити. Цей підхід, напевно, випадає з нашого радянського мислення, що треба всім однаково підвищити зарплату. Держава має регулювати ринок праці. 

Фото: НУШ

То що потрібно змінити в українській освіті негайно?

Я вам скажу радикальну річ, за яку мене битимуть разом із вами. Треба переглянути реформу Нової української школи і спробувати об'єднати все найкраще, що є в програмі «Інтелект України», в програмі Нової української школи. Чомусь батьки у Львові та районних центрах дуже хочуть, щоб їхні діти вчилися за програмою «Інтелект України», адже рівень знань там набагато вищий. Так, Нова українська школа формує незалежне мислення, демократизм, діти зовсім по-іншому поводяться, але, на жаль, зі знаннями є проблеми. Хто би що не казав, знання завжди потрібні. Тому потрібне перезавантаження реформи Нової української школи. Не скасування, а саме перезавантаження, перегляд програм, підручників і всього того, чого ми навчаємо дітей. Це невідкладна справа, інакше на цю реформу за рік-два чекає крах. Скажу більше, вона вже дійшла до межі провалу. 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Наталія Вареник 

___________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.