Облаштувати громадський простір на вулиці, де роками був стихійний ринок, вдалося завдяки інноваційному інструменту громадської участі.

Вулиця Шолом-Алейхема у Дрогобичі донедавна нагадувала відкритий ринок посеред неба. Люди приїжджали автівками, й просто з них продавали овочі та фрукти. Місцеві мешканці не раз зверталися до влади з петиціями, аби облаштувати тут сучасний і комфортний громадський простір. Незадоволені стихійним ринком були й підприємці, які мають магазини на першому поверсі житлових будинків. Проблему вдалося вирішити тільки цього року, розповідає Tvoemisto.tv ексрадник міського голови Дрогобича, експерт Ради Європи з питань громадської участі Олег Дукас.

Читайте також: Статут в дії. Як громади на Львівщині розвивають місцеву демократію

Відбулося це завдяки положенню «Про громадський простір в Дрогобицькій територіальній громаді та участь жителів громади в його плануванні».

«Ще до затвердження цього інноваційного інструменту, щодо простору на вулиці Шолом-Алейхема було подано аж три петиції до міської ради, і всі – різного змісту. Місцеві підприємці хотіли впорядкування торгівлі, мешканці вулиці просили про пішохідний громадський простір, інші виступали за облаштування місць для паркування. І лише завдяки механізму положення нам нарешті вдалося досягнути компромісу. Для підприємців передбачили нове місце для торгівлі. Натомість вулицю облаштували як пішохідну зону та частково – як зону для паркування», – розповідає Олег Дукас.

Два роки тому у Дрогобицькій громаді спільно з Радою Європи створили сучасний статут, та на цьому не зупинилися. Згодом міська влада затвердила інноваційне положення «Про громадський простір та участь жителів у його плануванні».

«Фактично, це перше положення такого роду, яке було прийнято у містах України. Згідно з ним, влада повинна за відповідною процедурою проводити публічні консультації щодо громадських просторів, які вона планує створювати чи реконструювати, а мешканці та громадські організації, зі свого боку, самостійно можуть ініціювати такі консультації. Йдеться про парки, сквери, вулиці, площі, також і громадські будівлі», – каже Олег Дукас.

Читайте також: Які громади Львівщини є найбагатшими. Рейтинг 

Положення визначає права мешканців територіальної громади у створенні, плануванні та реконструкції громадських просторів власне через проведення публічних консультацій. Пропозиції жителів враховують під час розроблення архітектурної проєктної документації з облаштування громадських просторів. А публічні консультації дають змогу реалізувати креативний потенціал мешканців та поглибити співпрацю й довіру між владою та громадою.

Олег Дукас додає, що за понад рік, відколи у Дрогобичі затвердили вищезгадане положення, вдалося провести вже 4 публічні консультації. Зокрема, щодо дуже дискусійних просторів, про майбутнє яких у громаді раніше не могли дійти єдиної думки.

Окрім облаштованого громадського простору на вулиці Шолом-Алейхема, у Дрогобичі провели публічні консультації про відновлення Парку Новонароджених, який через велику засміченість та непристосованість до відпочинку, місцеві мешканці майже не відвідують. Також обговорили планування розвитку пам'ятки культури «Шпихлір» (Дрогобицька житниця) та облаштування прилеглого простору. До речі, ця господарська споруда збудована у 1778 році та є пам’яткою національного значення, аналогів якій в Україні немає. А четвертим об’єктом стала невелика частина вулиці Малий Ринок, щодо реконструкції якої проводили опитування серед мешканців.

Керівник проєкту Ради Європи «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні» Володимир Кебало каже, що демократія, а відтак – прозоре врядування, передбачає управління, в якому органи самоврядування перебувають у тісній співпраці із громадськістю та усіма зацікавленими сторонами.

Мешканці повинні мати змогу самі вирішувати, якою бачать власну вулицю, де хочуть облаштувати парк, а де треба збудувати дитячий садок чи школу.

Читайте також: На Львівщині вперше реалізують шкільний громадський бюджет за моделлю Ради Європи

«Сучасні та успішні європейські міста розвиваються за принципом «нічого для жителів без жителів». Механізм залучення громадськості до створення громадських просторів розроблений на основі демократичних стандартів та кращих практик і має на меті зробити жителів справжніми співтворцями громади.

Різні етапи публічних консультацій, спеціальні форми та методи залучення мешканців дозволяють врахувати інтереси та потреби всіх користувачів громадського простору та зацікавлених сторін, адже рішення органів влади повинні бути максимально наближені до очікувань та потреб жителів», – зауважує Володимир Кебало.

Додамо, що, крім Дрогобича, положення «Про громадський простір та участь жителів громади в його плануванні» затвердили та вже почали впроваджувати у Стрию. 

Нагадаємо, що на Львівщині громади активно створюють можливості для участі мешканців у вирішенні місцевих справ та розвитку їхніх міст. Офіс Ради Європи в Україні в межах проєкту «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні» надає підтримку пілотним громадам у розробці та впровадженні ефективних механізмів громадської участі відповідно до стандартів Ради Європи та найкращих практик. 

Так, на Львівщині йде активна робота над створенням сучасних статутів громад. За підтримки Офісу Ради Європи прогресивні документи вже запровадили у Дрогобичі, Стрию та Новояворівську. Власне, першим став Дрогобич, де вже понад рік діє новий статут. Невдовзі «малу Конституцію» планують затвердити ще у трьох громадах – Радехівській, Жовківській та Славській. Детальніше читайте у матеріалі.

Ця публікація підготовлена у межах проєкту Ради Європи «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні». Цей проєкт допомагає втілювати стандарти громадської участі в практиці.

Рада Європи – це міжурядова організація із захисту прав людини на континенті. Вона включає 47 держав-членів, з яких 27 є членами Європейського Союзу. Усі держави-члени Ради Європи підписали Європейську конвенцію з прав людини.

Офіс Ради Європи в Україні сприяє реалізації її місії щодо захисту прав людини, підтримки демократії та забезпечення верховенства права, здійснює координацію та забезпечує реалізацію проєктів і програм співробітництва. 

Юлія Осим

Партнерська публікація