
«Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
Пане професоре, у своїй книзі Homelands: Personal History of Europe Ви називаєте 2008 рік початком повороту людства на «спад». Ми вже на дні чи падіння ще триває?
Станіслав Єжи Лец якось написав: «Я думав, що ми вже на дні – аж тут почув стукіт знизу». Саме так я відчуваю це від 24 лютого 2022 року – моменту, який став переломним у європейській та світовій історії.
Ми пережили три великі шоки: шок Путіна, шок Сі та шок Трампа. Ви знаєте все про Путіна. Шок Сі – це те, як Китай, Індія, Туреччина, Бразилія, Південна Африка – усі ці великі недемократичні країни – продовжують торгувати з Росією, попри її колоніальну війну проти України. А шок Трампа – в тому, що він фактично став ближчим до Путіна, ніж до Зеленського. США вже не є гарантом безпеки Заходу – вони стали просто ще однією великою державою з транзакційною логікою.
Геополітично ми ще не дісталися дна. Але саме Європа й Україна повинні зупинити це падіння.
Читайте також: «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
Ви як історик часто повторюєте, що «історія не повторюється, але римується». У чому саме полягає ця «рима» зараз?
Ми не скочуємося до Третьої світової. Але ми рухаємося у світ із багатьма війнами. Уже триває щонайменше чотири великі конфлікти: війна Росії проти України – найбільша в Європі з 1945 року, конфлікт Ізраїль–Газа, жахлива війна в Судані, і потенційна – між Індією та Пакистаном.
Світ входить у нову гонку озброєнь, епоху анархії, імовірне нове ядерне розповсюдження. І якщо ми не зупинимо це зараз — далі буде тільки гірше.
Тімоті Гартон Еш / Фото: Львівський медіафорум
З чого почати слід Європі, щоб цього уникнути?
Найперше: Росія не має виграти цю війну. І це означає — військова, економічна й політична підтримка України від Європи. Те, що ще можливо назвати перемогою, вже суттєво відрізняється від 2014 чи навіть 2022 року, але поразка — недопустима.
По-друге, Європа має сама дбати про свою безпеку. Вона повинна стати «велетнем серед велетнів», щоб зберегти залишки ліберального міжнародного порядку.
А ще — нам слід підтримати Америку у її боротьбі за повернення до демократії. Бо без цього трансатлантичне партнерство не відновиться.
Чи можлива ще солідарність Європи та США у довгостроковій перспективі?
Я вірю, що нове трансатлантичне партнерство можливе, але вже за інших умов: сильніша Європа, яка більше робить сама, і США, які долають свою кризу демократії.
Наразі ж нам потрібні речі, які може дати лише Америка: розвідка, ракети Patriot, стратегічні технології, які не має жодна європейська країна. Решта — завдання Європи.
ЄС вже анонсував 800 мільярдів євро на оборону. Чи зможе усе вирішити лише фінансування?
Ні. Потрібно більше. Перш за все — захист України у всіх вимірах: на суші, в повітрі, на морі, в цифровому та економічному середовищі. А також — у сфері демократичної безпеки. Коли настане припинення вогню, будуть вибори. І тоді Росія використає всі можливі брудні методи: дезінформацію, маніпуляції, кіберзагрози.
Європа готова до цього?
Не повністю. Але вона готова як ніколи раніше. Через потрійну кризу. І завдяки новим лідерам: Фрідріх Мерц, Еммануель Макрон (вже інший, ніж 3 роки тому), Кір Стармер, Дональд Туск.
Політична воля є. Але є дві проблеми: брак потужностей (треба швидко інвестувати в оборонну промисловість) і внутрішня фрагментація (Орбан, Фіцо, ймовірно — крайній правий президент Румунії). Також — вплив партій, як AfD у Німеччині або Rassemblement National у Франції.
Чи є загроза, що праві популісти зруйнують єдність Європи?
Так. І справа не тільки в тому, що деякі політики їздять у Мар-а-Лаго. Проблема — в структурній слабкості ЄС: нам потрібна спільна європейська політика, але демократія в нас досі національна.
Одна маленька держава, як-от Угорщина, може заблокувати рішення всієї Європи. Це виклик.
Як діяти щодо популістів і крайніх правих? Чи доцільно забороняти їх?
Це небезпечна гра. Якщо мільйони людей почуваються покинутими й ображеними, і їм ще й забороняють голосувати за тих, кого вони підтримують — це тільки підсилює радикалізацію.
Натомість треба посилити незалежні медіа, захист виборів, судову систему, боротьбу з дезінформацією (особливо у TikTok) — усе, що складає інституційну стійкість демократії.
Що Ви думаєте про нинішні мирні ініціативи за участю Туреччини? Європа має надії, але не всі поділяють цей оптимізм.
Я належу до скептиків. Мир — це не те, що станеться завтра. Можливо, Путін тактично погодиться на коротке перемир’я — але до справжнього миру ще дуже далеко.
У світі надто завищені очікування. В Україні цього немає — я, пробувши тут тиждень, не зустрів жодної людини, яка сподівається на швидке завершення. Але в західних медіа створюється ілюзія, що «мир — ось-ось». Це треба змінювати.
Читайте також: «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
І останнє. Що б Ви сказали сьогодні європейським лідерам і журналістам, які вірять, що варто лише підписати угоду — і війна завершиться?
Я б сказав: ми живемо у вирішальний історичний момент.
Те, що німці називають Zeitenwende — це не один момент, а ціла епоха змін. І те, яким буде майбутнє Європи, залежить від наших рішень зараз.
Це не перемога 8 чи 9 травня. Це не кінець — це початок. Ще кілька років напруженої праці, спільних зусиль і витримки. Це довга траєкторія — для України та для Європи.
Маємо бути мужніми й готовими грати в довгу гру.
І Ви все ще сподіваєтесь, що США будуть частиною цієї гри?
У якійсь формі – так. Маємо прагнути до нового формату трансатлантичного партнерства, в якому сильна Європа робить більше, але залишається з США на одному боці — під новим президентом. Сподіваюся, його ім’я не буде Джей-Ді Венс.
Розмовляв Тарас Яценко
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- «Не розпалюйте вогонь!» Репортаж із села Сокільники, яке може розростися у місто
- Колись тут був «літній кінотеатр», а в планах – Музей Гідності. Про «Дзвін» у Львові, який згорів
- «Цей хор, цей хор!» Як львівський «Гомін» підкорив інтернет. Інтерв’ю з керівниками
- Непростий хлопець із Левандівки, або «Назарій Гусаков. Частина ІІ»
- Галицькі гади. Які змії водяться у нас та що робити при зустрічі з ними
- «Ай-яй-яй, дивіться, що ті самокати творять!» Як у Львові дати раду з електросамокатами
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Від Химери до Міражу», або Що сталося із колишніми кінотеатрами Львова
- Пагорб Слави у Львові: як в місті позбуваються радянської «реліквії» і що там може бути
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки