Хоча кількість аварій на Львівщині зменшилася, рівень їх тяжкості зріс, зокрема через перевищення швидкості. Експерти вважають, що треба знизити нештрафований ліміт перевищення швидкості з 20 до 10 км/год. На дискусії «Твого міста» також обговорили, що у Львові слід покращити інфраструктурно та що варто змінити на рівні закону, аби мінімізувати кількість аварій .

Нещодавно у Львові на перехресті вулиць Шота Руставелі та Костомарова у Львові сталася ДТП за участі двох легкових автомобілів. Після удару одна з автівок вилетіла на зупинку громадського транспорту та наїхала на 21-річну дівчину. Цей випадок – не поодинокий. Львів часто стикається з проблемою ДТП: аварії трапляються майже щодня, часто – у тих самих небезпечних місцях. Це піднімає питання не лише про відповідальність водіїв, а й про ефективність міської інфраструктури, освітлення, організації руху, а також про контроль і реагування поліції.

Щоб почути експертні думки, знайти реальні рішення та порушити важливе питання безпеки на дорогах, медіа-хаб «Твоє місто» провів публічну дискусію.

Короткі тези з дискусії:

• Зменшення ДТП та зростання тяжкості наслідків: У Львові за перші 5 місяців цього року, порівняно з 2024-им, кількість ДТП без травм зменшилася, але кількість смертельних випадків зросла. Головною причиною аварій є перевищення швидкості.
• Потрібні зміни в законодавстві щодо швидкості: Законопроєкт №13314 пропонує знизити нештрафований ліміт перевищення швидкості з 20 до 10 км/год, що може значно знизити ризик ДТП.
• Роль електросамокатів: З ростом користування електросамокатами важливо враховувати їхню швидкість при проєктуванні вулиць. Обмеження швидкості на самокатах, як і на автомобілях, є критичним.
• Проблеми з наркосп'янінням: Зростання випадків керування транспортом під наркотичним впливом є серйозною проблемою. Це вимагає уваги та нових підходів у боротьбі з порушниками на дорогах.

 

Аварій менше, але зріс рівень тяжкості 

Як зазначив головний патрульний Львівщини Андрій Крутень, за перші п’ять місяців цього року на вулицях Львова сталося 1923 дорожньо-транспортні пригоди без травмованих. Торік за цей же період було понад 2100 таких випадків. Також зменшилася кількість аварій із травмованими: 268 – торік, 213 – цього року.

Втім, попри загальне зменшення кількості аварій, рівень тяжкості зріс. Якщо торік у ДТП загинули 6 осіб, то цьогоріч за той же період – уже 13. 

Читайте також: Дівчина, яку збила машина на зупинці у Львові, у важкому стані в реанімації – лікарі борються за її життя. Оновлено

Говорячи про причини аварій, він підкреслив: головна – це перевищення швидкості. Також у списку – недотримання дистанції, нехтування правилами на пішохідних переходах і перехрестях, а ще – кермування напідпитку.

Треба знизити дозволену швидкість руху автомобілів

Колишній поліцейський, активіст, учасник Кампанії «За безпечні дороги» Микола Ільчук: Торік, за нашими підрахунками, 55% смертельних ДТП сталися саме через перевищення швидкості. Нещодавно у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №13314, який передбачає розширення градації відповідальності за перевищення швидкості.

Ключове нововведення – зниження нештрафованого ліміту перевищення швидкості з 20 до 10 км/год. Також пропонується запровадити штрафи за кожні 10 км/год перевищення.

Є дослідження, яке показує: збільшення середньої швидкості потоку всього на 5 км/год підвищує ризик смертельної ДТП або ДТП з травмованими на 15%. Якщо порівняти дозволену зараз швидкість 50 км/год і швидкість 70 км/год, яка формально заборонена, але фактично толерується водіями, то ризик загинути чи отримати травми зростає на 60%. Уявіть собі – лише 20 км/год різниці, а наслідки можуть бути фатальними.

Це прості цифри, але дуже промовисті. Якщо вдасться знизити середню швидкість потоку хоча б на 10 км/год – навіть не кажучи про 20, що в наших реаліях складно донести до народних депутатів – це вже суттєво зменшить рівень дорожнього травматизму в Україні.

Зі спостережень, аналітики та досліджень можна зробити висновок: у межах міста не потрібна надвисока швидкість – 100 чи 120 км/год, – щоб сталася ДТП. На жаль, іноді достатньо й 50–60 км/год. Часто автомобілі не надають переваги пішоходам, водії відволікаються – і трапляється наїзд. При швидкості 60–70 км/год ризик отримати важкі травми – зламати кінцівки, хребет або розбити голову – дуже високий. І, на жаль, не всі водії це усвідомлюють. Дехто вважає, що небезпечно лише при 100 км/год, хоча й 70 – це вже ризик.

Що ми можемо зробити? Ми можемо суттєво зменшити ці ризики, знизивши середню швидкість у країні хоча б на 10 км/год.

«Слід штрафувати за перевищення швидкості навіть на 1 км»

Директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олег Забарило: Відверто кажучи, я би запроваджував штрафи без жодного порогу. Якщо обмеження – 50 км/год, то вже з 51-го має бути штраф. Відповідальність за порушення має бути невідворотною.

Для прикладу – як ми працюємо з інспекцією з паркування. Ми вже привчили багатьох водіїв, що якщо ти їдеш у центр і паркуєшся з порушенням, – тебе, швидше за все, оштрафують. Навіть мої знайомі вже кажуть: краще скористатися громадським транспортом. Люди розуміють: якщо припаркуватися під знак «зупинка заборонена», на перехресті чи в іншому забороненому місці – буде або штраф, або евакуація.

З такими речами треба боротися комплексно. Це має бути поєднання інфраструктурних рішень, невідворотності покарання та просвітницької роботи. Останнє – не менш важливе, бо треба підвищувати культуру і водіїв, і пішоходів. Якщо щодо водіїв якась робота вже помітна, то щодо пішоходів її, на жаль, бракує.

У Львові ми маємо 33 місця концентрації ДТП. Кожне з них має свою специфіку. Їх визначаємо спільно з поліцією – за кількістю аварій із потерпілими за певний період.

По частині з цих місць уже встановлено камери фіксації швидкості, в інших – потрібно облаштувати світлофори, покращити освітлення тощо. Це точкові, але важливі рішення. Наприклад, щодо світлофорів: ми постійно вивчаємо досвід європейських міст. Останнім часом значний поступ відбувся в запровадженні адаптивного світлофорного регулювання. Адже раніше світлофори фінансувалися за залишковим принципом – просто підтримували те, що є, аби не допустити відключення.

Тепер ми активно працюємо над запуском «зелених хвиль», смарт-перехресть, адаптивних світлофорів. Вони дозволяють, наприклад, надавати пріоритет пішоходам – таке вже реалізовано на вулиці Чернівецькій. А ще одне смарт-перехрестя ми нещодавно запустили на Зубрівській – і вже бачимо, що воно безпечніше: пішохідні й транспортні потоки розмежовані, знизилася аварійність і затори, пропускна здатність покращилася. Такі європейські технології реально впорядковують рух у місті. Проблема в тому, що вони часто потребують значних коштів. Ми щомісяця проводимо комісії з безпеки дорожнього руху й ухвалюємо точкові рішення: це може бути облаштування піднятих пішохідних переходів, створення житлових зон тощо. Багато дрібних, але важливих кроків, які в комплексі покращують ситуацію.

Відповідаючи на питання щодо пішохідних переходів і чому у Львові досі всі вони мають належну розмітку, Олег Забарило сказав, що це відповідальність районних адміністрацій. «Можна багато виправдань придумати – від браку фінансування до погоди, бо якщо вона дощова, то ніхто не буде наносити розмітку. Але тут, я думаю, індивідуально треба підходити, тому що частина з пішохідних переходів насправді вже з нанесеною розміткою, частину ще доведеться нанести».

Перехрестя біля Стрийського ринку / Фото: Твоє місто

Ці прості речі створюють затори для багатьох у Львові

Депутат ЛМР і голова транспортної комісії Ігор Зінкевич: Почну з розмітки. Так, є проблеми, але намагаємося реагувати оперативно. Варто врахувати: навіть незначний дощ зупиняє процес нанесення розмітки – доводиться переносити роботи на інший день.

Читайте також: У Львові частина пішохідних переходів не має належної розмітки. Фото

Щодо закоркованості. Як водій, можу сказати: середня швидкість руху у місті справді зросла. Але щоб ще покращити ситуацію — потрібно дотримуватись елементарних правил.

Наприклад, нещодавно отримали звернення щодо світлофора на проспекті Червоної Калини, біля ринку «Шувар». Людина скаржилась, що світлофор не працює. Ми перевірили – технічно все в порядку. Проблема була у тому, що водій заїхав за стоп-лінію, став прямо перед пішохідним переходом і чекав на зелений сигнал. Але в нас смарт-перехрестя: система працює з відеонаглядом і датчиками. Якщо ти перетнув стоп-лінію – система не «бачить» тебе, як учасника, що очікує. Відповідно, зелена стрілка не вмикається, і водій стоїть, чекає, думаючи, що світлофор зламався. Але це – наслідок порушення.

Подібна ситуація – біля дріжджового заводу. Там поруч є парковка. Якщо водії залишають авто з порушенням – датчик спрацьовує, як на запит виїзду, і це автоматично запускає зміну фаз світлофора. Через це затримується рух на вулиці Личаківській. Здавалося б, дрібне порушення, але воно створює затори для багатьох. Тому якщо дотримуватись правил, то і в таких, на перший погляд, незначних ситуаціях, не доведеться чекати на зелений сигнал.

Крім того, в людей є запитання щодо «зеленої хвилі», зокрема на вулиці Городоцькій. Люди дивуються, чому не можуть проїхати її всю на швидкості 60 км/год. Це дивує і мене. Треба розуміти: ми працюємо з адаптивними світлофорними об'єктами, і пріоритет не тільки за цією вулицею. Є й інші маршрути, які повинні функціонувати синхронно. До того ж, у нас є чітко прописана політика мобільності, яка передбачає першочергову увагу до виїзду з міста – і це правильний підхід.

Коли електросамокат – небезпека: що має враховувати міське планування

Модератор дискусії зауважив, що з початком літа електросамокати стають дедалі популярнішими, і поцікавився, чи враховується це при проєктуванні або реконструкції вулиць. Зокрема, навів приклад нещодавно оновленої вулиці Шевченка, де через значний ухил часто трапляються ДТП за участі електросамокатів. На спусках користувачі розвивають високу швидкість, а на шляху – численні пішохідні переходи й виїзди з новобудов. Модератор запитав, чи міська влада реагує на подібні ситуації та чи плануються додаткові заходи безпеки.

Олег Забарило: Вулиці, які ми реконструювали останніми роками – Пекарська, Бандери, Шевченка – будувалися за принципом «вулиць для всіх». Шевченка – особлива. Через великий ухил, особливо на ділянці до перехрестя з вулицею Ярослава Мудрого, раніше там фіксували багато ДТП. Після встановлення адаптивного світлофорного об’єкта ситуація значно покращилася. Хоч спочатку було багато критики, але ми застосували сучасне європейське програмне забезпечення, яке отримали безкоштовно завдяки гранту. Це дало змогу змоделювати оптимальні цикли світлофора й досягти максимально ефективного режиму роботи для кожного напрямку руху.

Відреконструйована вулиця Шевченка у Львові 

Щодо велоінфраструктури: спуск на Шевченка дійсно дозволяє набирати високу швидкість. Було б добре, якби велосмуга була ширшою, щоб краще розділити потоки велосипедистів і пішоходів. Водночас можемо констатувати, що загальна кількість ДТП на цій вулиці зменшилася.

На Пекарській, наприклад, рух комфортний, заторів практично немає, навіть попри звужену проїжджу частину. Щодо загального зростання кількості ДТП — є така думка: що менше заторів, то швидше їде транспорт, а отже — зростає ризик аварій. Тому важливо дотримуватися балансу. І саме встановлене обмеження в 50 км/год — це той безпечний ліміт, якого варто дотримуватись.

Ігор Зінкевич: Хочу додати трохи критики щодо вулиці Шевченка. Складається враження, що під час її проєктування про електросамокати просто не подумали. З велосипедами ситуація там значно краща, але самокати – інша історія. На мою думку, велодоріжками мають користуватися не всі без винятку. Наприклад, варто обмежити доступ до них для дітей до 12 років, або дозволити користування лише за наявності базових знань з правил дорожнього руху. Адже деякі електросамокати можуть розганятися до 60 км/год.

Як місто, ми повинні це враховувати. Принаймні зараз, у випадку з вулицею Шевченка, можемо вжити простих рішень: встановити перешкоди або зробити з'їзди, які фізично не дозволятимуть набирати надмірну швидкість.

Олег Забарило: Якщо говорити про сервіси прокату електросамокатів, ми минулого чи позаминулого року комунікували з ними щодо умов співпраці, оскільки ця сфера в Україні ще не зовсім врегульована законодавчо. Ми уклали меморандум, у якому визначили, як будемо взаємодіяти в межах нашого міста. Один із заходів, які вони зобов'язались виконувати — це обмеження швидкості. За нашим меморандумом, максимальна швидкість електросамокатів по місту обмежена 25 км/год, а в деяких зонах, які становлять підвищений ризик, швидкість знижена до 20 км/год. Коли ви їдете на прокатному самокаті, можете помітити, що в певних зонах швидкість автоматично зменшується, і навіть якщо ви натискаєте на газ, швидкість не перевищить встановлений ліміт.

Водіння у стані наркотичного сп'яніння

Модератор наводить статистику за 2018 рік: після кампанії «Безпечні дороги», яку з осені 2017 до весни 2018 року проводило «Твоє місто» разом із партнерами, кількість ДТП на Львівщині в січні-лютому 2018 року зменшилася на 66% порівняно з тим же періодом 2017-го. Він зауважив, що окрім інфраструктурних змін, покарань і обмежень швидкості, важливою залишається просвітницька робота.

Журналіст, координатор проєкту «Безпечні дороги» Сергій Смірнов: Мені здається, важливо не забувати, на що ми спрямовуємо свою увагу. І, якщо чесно, мені «ріже вухо», коли хтось намагається знайти винних. Коли ми проводили кампанію, для нас було важливо створити порозуміння між усіма.

Хочу звернути увагу на одну важливу річ, яку сьогодні не згадали: коли ми говоримо про трафік, не можна забувати про швидку допомогу. Важливо забезпечити можливість швидкого добирання на місце ДТП і швидко доправити постраждалу людину до лікарні.

Ще один момент, який не прозвучав, але є дуже тривожним: обстеження на алкогольне сп’яніння показують зростання випадків наркотичного сп’яніння. Кількість людей, яких перевіряють на наркотики, постійно збільшується, і останні дослідження показують, що зростає й кількість судових справ за такі правопорушення. Це дуже важливий момент, на який потрібно звертати увагу, адже наркоман за кермом – це справжній вбивця.

Андрій Крутень: Стан сп'яніння включає не лише алкогольне, а й наркотичне сп’яніння, а також вплив лікарських засобів, які сповільнюють реакцію. Ми виявляємо таких водіїв і пропонуємо пройти медичний огляд для визначення стану сп’яніння. Згідно з ч. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, водій або відмовляється від огляду, або їде в медичний заклад для обстеження.

На сьогоднішній день у Львові та області кількість ДТП за участю водіїв у стані сп’яніння зменшилася, що призвело до зниження травматизму та кількості загиблих.

Якщо говорити про причини ДТП, то основною залишається швидкість. Серед найбільш поширених причин аварій з травмами – порушення водіями правил проїзду пішохідних переходів, тобто ненадання переваги пішоходам. Важливим аспектом є невідворотність покарання, що змушує водіїв усвідомлювати можливі наслідки. Наприклад, за порушення правил проїзду пішохідних переходів вперше, водій може бути позбавлений права керувати транспортним засобом на рік і штрафом на суму 17 000 гривень.

93% водіїв, які порушили правила на території Львівської області, були притягнуті до адміністративної відповідальності. Також ми працюємо з органами досудового розслідування над тим, щоб винні, які вже позбавлені прав на керування, не порушували рішення суду.

Щодо Львова і Львівської області, ми повинні розуміти, що зараз є порушення стабільних транспортних зв'язків: немає авіасполучення, водного транспорту. В області є три основних пункти пропуску, через які проходить основний транспортний потік, і частина цього транспорту відвідує місто Львів і інші міста області.

«Депутати Верховної Ради не хочуть чути слова «швидкість»

Микола Ільчук: Добре, що ви згадали 2018 рік, але нині пріоритети змінилися. На жаль, ми все ще маємо 3200 загиблих на дорогах. Якщо говорити про законодавство, то законопроєкт 13314, який ми обговорювали щодо обмеження швидкості, був зареєстрований із великими труднощами. Коли багато народних депутатів чують слово «швидкість», вони просто йдуть в інший бік. Багато з них, хто змінює законодавство для всієї країни, живуть у парадигмі Києва. Коли ми у Львові говоримо про важливі питання, в Києві активісти роками борються за пішохідний перехід на Хрещатику.

На жаль, в Києві превалює автомобілоцентричність і неконтрольована швидкість, незважаючи на велику кількість камер. Але навіть там є водії, які мають по 200-300 порушень на камерах автофіксації і їм байдуже. Це суттєво впливає на ситуацію. Якщо ми хочемо змінити щось на загальнодержавному рівні, нам потрібно більше доносити львівський досвід до народних депутатів у Києві.

Переглянути дискусію у відеоформаті можна тут:

Софія Шавранська

Модерував дискусію Тарас Яценко

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

___________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.