
Фото: Sulyk Architects
Головний проспект у Стрию хочуть перетворити у безбар'єрний комфортний простір
До низки міст на Львівщині, де апробують положення про громадський простір та участь жителів у його плануванні, який розробили та запровадили за підтримки проєкту Ради Європи, доєднався Стрий. У липні цього року у громаді затвердили новий статут, а одразу після нього – інноваційне положення, в якому і прописаний механізм публічних консультацій під час створення громадських просторів.
Це положення дає можливість жителям у співпраці з місцевою владою та бізнесом вирішувати, як буде виглядати місто, а також враховувати інтереси різних сторін, яких стосується чи може стосуватися створення або реконструкція простору. У підсумку такі інклюзивні та функціональні простори мають відображати інтереси та потреби громади.
Читайте також: Статут в дії. Як громади на Львівщині розвивають місцеву демократію
Заступник Стрийського міського голови Андрій Стасів каже, що місто уже планує створити кілька комфортних та сучасних громадських просторів, залучивши мешканців, адже до цього в Стрию не було такої практики. Та й люди зазвичай під громадським простором розуміли невелику площу, де стоїть кілька лавочок.
«Рада Європи запропонувала нам розробити положення європейського зразка, яке дозволяє мешканцям ініціювати зміни чи облаштування певних об’єктів шляхом проведення публічних консультацій. Більше того, з проєктом Ради Європи співпрацюємо комплексно: почали з розробки статуту громади, паралельно вирішили, що нам просто необхідний і механізм залучення громади до облаштування громадських просторів, а на черзі – і впровадження громадського бюджету», – розповідає Андрій Стасів.
Ініціатором процесу публічних консультацій щодо облаштування громадського простору можуть бути представники влади, громадських організацій, бізнесу, а також і всі містяни, які готові об'єднатися в ініціативні групи чи самоорганізуватися.
У своїх зверненнях учасники мають вказати, стосовно якого простору потрібно провести консультації, обґрунтувати їх необхідність. Далі міська влада планує та організовує процес публічних консультацій у межах чіткої процедури, застосовуючи відповідні методи та форми залучення, канали комунікації щодо різних зацікавлених сторін, суспільних груп – користувачів громадського простору.
Результати консультацій є дороговказами для архітекторів та містопланувальників, основою для розробки та затвердження технічної документації, виділення бюджету та проведення подальших закупівель.
У громаді без вагань визначилися із першим громадським простором, на якому вирішили апробувати положення, яке відображає кращі українські практики та стандарти Ради Європи. Ним став проспект Чорновола, що у центрі Стрия, який є фактично воротами в місто, зауважує Андрій Стасів.
Рада Європи провела тренінг для представників влади та громадськості щодо використання положення, після чого упродовж трьох місяців тривали публічні консультації із мешканцями, при чому акцент робили на врахування думки максимальної кількості суспільних груп.
Читайте також: У Стрию презентували візуалізацію оновленого проспекту Чорновола. Що там буде
У липні у Стрию презентували проєкт концепції оновленого проспекту Чорновола, який передбачає створення безбар’єрного пішохідного простору, розширення зеленої смуги, наповнення вуличними меблями, оновлення фонтану, облаштування велодоріжок, встановлення громадської вбиральні. Окрім цього, тут пропонують облаштувати вивіски, рекламу на фасадах будинків вздовж проспекту в єдиному дизайні, передбачити навігацію для туристів, сувенірну крамницю. Проєкт концепції розробило архітектурне бюро Sulyk Architects за сприяння Ради Європи за результатами публічних консультацій.
«Коли ви виходите з вокзалу у Стрию, то найперше бачите алею протяжністю понад 200 метрів. Мешканці висловили бажання, щоб цей проспект був однорівневим і безбар’єрним. Бо наразі він має достатньо строкатий вигляд: будинки, тротуар, центральна дорога, невеликий прохід, знову дорога, далі тротуар і будинки. Крім того, облаштуємо місця для відпочинку та розваг, врахуємо також доступність для маломобільних груп», – деталізує Андрій Стасів.
Проєкт концепції оновленого проспекту Чорновола
Наразі місцева влада вже оголосила всеукраїнський конкурс з облаштування проспекту Чорновола. На початку наступного року планують обрати найкращі проєкти серед поданих заявок і після укладення договору з проєктантом-переможцем готуватимуть проєктно-кошторисну документацію. За словами заступника міського голови, наступного року розпочнеться облаштування громадського простору відповідно до результатів проведених з мешканцями консультацій, а реконструкцію планують завершити до 2024 року.
Читайте також: Як у Дрогобичі торгову вулицю перетворили у громадський простір
Крім цього, у Стрийській громаді вже встигли провести публічні консультації ще стосовно чотирьох пропозицій. Йдеться про реконструкцію та створення громадських просторів на майдані Незалежності, у парку Шевченка, вулиці Набережній та площі Ринок. Важливо, що думки й побажання мешканців враховують. Таким чином, положення про громадський простір та участь жителів у його плануванні на практиці активізує громаду, надає мешканцям можливості брати участь у благоустрої міста, а місцева влада бере до уваги максимальне різноманіття думок.
«Завдяки інноваційному інструменту громадської участі мешканці Стрийської громади мають можливість брати безпосередню участь у процесі планування громадських просторів – парків, площ, пляжів, проспектів тощо. Застосування цього положення дозволяє покращити комунікацію та довіру між владою і громадою, дає жителям дієвий механізм, щоб брати участь у розбудові міста, до того ж, громадські простори будуть відображати потреби та бажання містян.
Це не положення разової дії, а запуск регулярного механізму, коли вже після першого пілотного прикладу влада і громадськість бачать очевидні переваги – легітимні рішення, що приймають на основі потреб та інтересів жителів; подолання таких перешкод як потенційні конфлікти між зацікавленими сторонами; підвищення довіри та найголовніше – відчуття відповідальності всіх учасників процесу за результат. Таким чином, кожен може стати співтворцем простору в місті.
Досвід впровадження цього механізму показує, що міська влада не просто сприймає положення як формальну процедуру, яку потрібно виконувати, а регулярно її застосовує та залучає громадськість через різні методи та форми, зокрема, на найбільш ранньому етапі», – зауважує керівник проєкту Ради Європи «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні» Володимир Кебало.
Участь жителів у процесах прийняття рішень у громадах є ґрунт, на якому розвивається та функціонує демократичне суспільство. У свою чергу, це сприяє продуктивному діалогу між громадою і владою. Громадяни частіше сприймають рішення та довіряють своїм представникам, коли можуть висловитись під час обговорень, надати свої пропозиції. Тому Офіс Ради Європи в Україні в межах проєкту «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні» допомагає громадам впроваджувати механізми співпраці, коли органи місцевого самоврядування спільно з мешканцями напрацьовують рішення, що сприяють кращому розвитку громад.
Читайте також: На Львівщині вперше реалізують шкільний громадський бюджет за моделлю Ради Європи
Додамо, що на Львівщині громади активно створюють можливості для участі мешканців у вирішенні місцевих справ та розвитку їхніх міст. Офіс Ради Європи в Україні в межах проєкту «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні» надає експертну та методологічну підтримку пілотним громадам у розробці та впровадженні ефективних механізмів громадської участі відповідно до стандартів Ради Європи та кращих практик.
Так, на Львівщині йде активна робота над створенням сучасних статутів громад. За підтримки Офісу Ради Європи прогресивні документи вже запровадили у Дрогобичі, Стрию та Новояворівську. Власне, першим став Дрогобич, де вже понад рік діє новий статут. Невдовзі «малу Конституцію» планують затвердити ще у трьох громадах – Радехівській, Жовківській та Славській. Детальніше читайте у матеріалі.
Рада Європи є провідною організацією із захисту прав людини на континенті. Вона включає в себе 47 держав-членів, 27 з яких є членами Європейського Союзу. Усі держави-члени Ради Європи підписали Європейську конвенцією з прав людини – договір, спрямований на захист прав людини, демократії та верховенства закону.
Офіс Ради Європи в Україні сприяє реалізації її місії щодо захисту прав людини, підтримки демократії та забезпечення верховенства права, здійснює координацію та забезпечує реалізацію проєктів і програм співробітництва.
На сьогодні Офісом Ради Європи впроваджується проєкт «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні», що допомагає втілювати стандарти демократії участі на практиці. Проєкт реалізується в межах імплементації Плану дій Ради Європи для України – стратегічного документу, який ставить за мету через співпрацю сприяти зусиллям країни, спрямованим на узгодження її законодавства, інституцій та практики з європейськими стандартами у сфері прав людини, верховенства права й демократії та відтак підтримувати Україну у виконанні своїх зобов’язань як держави-члена Ради Європи.
Юлія Осим
Партнерська публікація
Фото Стрийської міської ради
Наші реформи
- Реформа медичних закладів у Львові триває. Що варто знати пацієнтам
- «Маємо документ, де прописано все». Як змінюється сьогодні Жовківська громада
- Мотузковий парк і кіно просто неба. Як у Бориславі виграли перший проєкт Всеукраїнського громбюджету на Львівщині
- Зняла напругу. Як інноваційна методика допомогла вирішити проблеми у Дублянах
- Як у Дрогобичі торгову вулицю перетворили у громадський простір
- На Львівщині вперше реалізують шкільний громадський бюджет за моделлю Ради Європи
- Статут в дії. Як громади на Львівщині розвивають місцеву демократію
- Люди прагнуть сильної влади, сильної руки в управлінні державою. Бекешкіна про тренди соціології
- Чи зможе Львів удвічі збільшити свою територію та приєднати 20 сіл та містечок
- Низький старт. Як поліклініки Львова підготувались до конкуренції на ринку
- 15 гривень на дитину. Як у львівських школах експериментують із харчуванням
- Як вакцинуватись дорослим і дітям і кому потрібен імунолог-алерголог
- Естакади та шумовідбивні екрани. Якою буде північна об’їзна дорога Львова
- Львів поділять на 28 підрайонів. Що це означає і як вплине на забудову міста
- Тепер ліс можна рубати високо у Карпатах. Що насправді підписав Зеленський
- У нас всі знають українську! Як живуть «російська» та «польська» школи у Львові. Репортаж
- «Зрівнялівки» не буде. Що зміниться при нарахуванні пенсій та кого це зачепить
- Як народжують львів’янки. Репортаж із пологового будинку
- Одужати за 10 хвилин. Як на Львівщині діагностують жіночий рак на ранніх стадіях
- «Менше університетів». Найважливіше про реформу вищої освіти
- Викладачі-інноватори. Історії двох львівських професорів, які по-новому вчать студентів
- Звичка, яку прививають із дитинства. Що допоможе побороти корупцію у Львові
- Своя «швидка» і школа мистецтв на виїзді. Як живуть Славська і Ходорівська ОТГ
- Ми хотіли розвивати країну. Дві історії одних із перших патрульних Львова
- Менше черг, більше пацієнтів. Що змінила медреформа у Львові