Те, що загубилося в потоці подій і заяв.

Ми проходимо Великдень. І це базове. Цьогорічний Великий день особливий. І карантин не причина, а наслідок. Це як певний рубікон, за яким мають бути осмислені певні висновки на майбутнє. Месія воскрес для того, щоб відродити людину, дати нове бачення світу, відносин у цьому світі.

Що далі? Як буде в майбутньому? Чи щось подібне на коронавірус не повториться знову і знову, знову і знову?

На ці питання зараз немає відповіді. Очевидно лише те, що людство проходить черговий етап змін. На одній шальці терезів – припинити знищувати природу і себе, на іншій – нічого не змінюючи продовжувати нарощувати об’єми світового виробництва.

Римський клуб, куди входить сто інтектуалів світу у своїй доповіді «Come On!», намалював доволі реалістичну картину світу. І ця картина навряд чи вам сподобається.

Для прикладу, в сучасному світі співвідношення людини до тваринного світу – це 97% до 3%. 2018 рік був першим роком, коли у всьому світі відбувалися серйозні зміни в природних кліматичних умовах. А вже у 2019 року: в Індії в червні 25 мільйонів людей не мали доступу до чистої питної води. Повені в Африці, на Багамах, в Австралії. Великі пожежі – в Америці, Канаді, Сибіру, навіть на Алясці. У Швеції у 2018 році сталося 28 величезних пожеж.

Проте основна загроза – це океани, які будуть виходити з берегів. Підняття рівня океанів може настати блискавично.

А ще викиди метану, азоту, руйнування ґрунтів, що призводять до знищення цілих популяцій птахів, комах. Додайте до цього ще й коронавірус і ви отримаєте повну картин того, що зараз відбувається.

Але спочатку висновки за тиждень, що минув:

1. Коронавірус в Європі, мабуть, починає «зменшувати оберти». Мабуть, тому що важко оцінювати реальну ситуацію опираючись лише на цифри. І все ж менша кількість інфікованих в Італії, Іспанії. Заяви про те, що СOVID-19 опанований у Німеччині – дають надію.

З іншого боку, очевидно, що початок травня – це критичний термін для економік цих країн. Довше сидіти на карантині вони не можуть, інакше суттєве падіння основних показників їх розвитку.

2. Про поступове зняття обмежень заявили також і в Чехії та Польщі, а це означає, що одразу після Великодня слід очікувати повернення до цих країн і українських заробітчан. Надто залежними від української робочої сили стали в останні роки ці дві країни. Та й у наших вже закінчилась «фінансова подушка». На жаль, економічного процвітання в нашіій країні ще довго не передбачається. 

3. В Україні коронавірус, знову ж таки ніби, йде на спад. Ніби, бо це лише тенденція останніх двох днів – з понад 500 заражених за добу до 343 пацієнтів нині. Як буде далі – покаже статистика після свят. Щодо зняття обмежень, то, як і в минулі тижні, лунають дуже суперечливі заяви від різних представників влади. То поступове зняття обмежень уже в травні, то навпаки збереження їх на довший термін, чи то взагалі запровадження ще жорсткіших.

4. Для української економіки травень – це теж критичний термін, коли країні треба виходити на роботу. Інакше повний крах, від якого вже не врятують навіть кредити МВФ, які так зараз намагається отримати влада. За останніми даними, 16 тисяч правок до «антиколомойського» закону нардепи мають побороти до початку травня, тоді й планується його прийняття в цілому.

5. В Україні горять поля, ліси. Все ще палає Чорнобильська зона, Житомирська область. Знищується все живе. Причина – зумисні підпали, так звані шашличники. Через це у Києві індекс повітря небезпечний для життя, кілька днів була пилова буря. І цей пункт якнайкраще ілюструє цивілізаційний вимір ситуації в Україні.

Сучасний стан, в якому зараз перебуває світ американський філософ Елвін Тоффлер назвав терміном – футурошок. Оскільки відповідей на важливі питання немає люди намагається їх шукати, обираючи, для прикладу, популістів. Або ж повертаючись до старих схем – як в Росії, побудувавши черговий Радянський Союз. Україна в цьому випадку теж не виняток. 

Але ці схеми вже давно не працюють. Повернення можливе лише на певний час. Світ занадто складний, щоб його можна закласти в якісь формули, або загнати у певні схеми.

Римський клуб дає два виходи ситуації: або люди роблять правильні висновки з того, що відбувається і виходять на те, що вони назвали «новим мисленням» і тоді піднімаються на вищий щабель розвитку, або ж – ні і тоді все летить шкереберть. І так, і інакше в історії людства уже не раз відбувалося.

І в цьому сенсі Великдень у час карантину – це те, що дає реальний шанс змінитися, згадати такі прості та водночас складні істини. Повернутися ло «нового мислення», якому вже понад 2000 років....