Будівлю колишнього кінотеатру «Львів», що на вул. У. Самчука, 12, передали в оренду Українському католицькому університету. УКУ планує організувати тут виставковий, освітньо-культурний мистецький центр Львова та науковий простір. «Твоє місто» пропонує нагадати, що сталося з колишніми кінотеатрами міста і що з’явилося замість них.

Кінотеатр «Львів»

(вул. У. Самчука, 12)

Кінотеатр відкрили у 1960 році на території Стрийського парку. Для цього перебудували один із павільйонів Східних торгів, який був споруджений ще у 1921 році. Це був перший в Україні кінотеатр із обладнанням для демонстрації широкоформатних фільмів зі стереозвуком, але після спаду виробництва таких фільмів у 1980-их роках його перебудували та переобладнали системою "Mono".

У глядацькому залі було 760 місць, а у 1966 році зазначено уже 911. У радянський період це був один із найбільших та найпопулярніших кінотеатрів у місті. За день відбувалося близько семи сеансів.

У останні роки свого функціонування кінотеатр славився старим радянським інтер’єром та низькими цінами на квитки. Приміщення перебуває у комунальній власності.

20 червня будівлю колишнього кінотеатру «Львів» передали в оренду для потреб Українського католицького університету. Університет хоче організувати тут виставковий, освітньо-культурний мистецький центр Львова для роботи з ветеранами, школярами, громадою міста, а також для проведення відкритих дискусій, лекцій, освітніх програм. Тут також постане центр науки, який пропонуватиме освітні програми для студентів і школярів – УКУ розвиватиме лабораторію з робототехніки.

Кінотеатр «Дзвін»

(вулиця Шептицьких, 45)

«Перший літній» кінотеатр на вул. Шептицьких, 45 (колишня вул. Кірова – Ред.) побудували у 1950-х роках – неподалік від розібраного у 1939 році павільйону кінотеатру «Ґражина», що був зруйнований внаслідок бомбардування Львова 22 червня 1941 року.  Спочатку сезон кінопоказів тривав тут щонайменше від травня до серпня. На той час в кінотеатрі була земляна підлога.

Пізніше кінотеатр перейменували на «Маяк», облаштували дах, він перетворився на закритий. Спеціалізувався він на показах кінофільмів індійського виробництва. Вже за часи незалежності отримав назву «Дзвін». Певний період його також здавали у суборенду для проведення концертів.

У червні 2005 року під час буревію на дах кінотеатру впало дерево та пошкодило його. Через це взимку кінопокази не проводили.

Площа кінотеатру становила 692 кв. м. Після побудови поруч меморіалу ім. С. Бандери у травні 2007 року ініціювали процес передання кінотеатру в оренду як мистецько-культурного центру та музею. До кінотеатру добудували приміщення. Глядацький зал був розрахований на близько 300 місць.

18 вересня 2024 року «Дзвін» згорів, у грудні того ж року будівлю повністю демонтували, поруч залишилася тільки пошкоджена приватна споруда. Кілька років велися обговорення щодо створення на місці старого кінотеатру Музею Гідності. Таку ухвалу Львівська міська рада затвердила ще у 2019 році, але до перетворення приміщення кінотеатру під музей не дійшло, зараз же доведеться будувати його «з нуля».

«Кінотеатр ім. Б. Хмельницького»

(вул. Б. Хмельницького, 11)

Будівля на теперішній вулиці Богдана Хмельницького, 11 стала кінотеатром ще у 1913 році. Його перша назва – «Сфінкс». До 1949 року він змінив чимало найменувань і власників. Зважаючи на події Другої світової війни і прихід радянської влади, з 1946 по 1949 рр. кінотеатр був названий на честь 17 вересня, тобто, дня, коли червона армія вступила на територію Заходу України. З 1949 року і до ліквідації у 2007-му діяв як «Кінотеатр ім. Б. Хмельницького».

Свого часу Львівська міськрада обіцяла відновити в будинку кінотеатр, який функціонував від 1913 року. Інвестиційний проєкт погодили на сесії ЛМР, після чого мали оголосити конкурс. Проєкт складався з двох компонентів: реставрації фасадів та реставрації будівель усередині. Зокрема, на першому поверсі пропонували розмістити невеликий кінотеатр на 40 глядачів, фойє з шоурумом, фудзону, коворкінг, вбиральні та мультифункційний хол. 30 травня 2023 року Андрій Москаленко заявив, що у будівлі повинен діяти ще один культурно-освітній простір.

Афіша кінотеатру

Читайте також: Приміщення кінотеатру в центрі Львова продали за 25 млн грн

Згодом приміщення виставили на продаж. Їх придбала за 25 млн грн ПП «Бутси Бест Прайс». За даними YouControl, ПП зареєстроване у Львові та займається роздрібною онлайн-торгівлею. Одноосібною власницею компанії є львів’янка Наталія Михайлів. Нові власники планують відреставрувати будівлю, а нежитлові приміщення пристосувати під культурно-просвітницький центр і заклад громадського харчування.

«Кінотеатр ім. І. Миколайчука»

(вул. Личаківська, 151)

Усі, хто їхав трамваєм «двійкою» до кінцевої зупинки, або до зупинки Богдана Котика, точно проїжджали повз будівлю, на якій досі видніється напис «Кінотеатр ім. І. Миколайчука». Та мало хто задумувався над його історією.  Він був збудований у 1954 році як «Кінотеатр ім. Я. Галана». Бо саме тоді минало 5 років від смерті у Львові комуністичного письменника Ярослава Галана.

 У 1990-х кінотеатр перейменували на честь Івана Миколайчука. А з 2011 року тут розташоване книгосховище Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, яке у 2020 р. стало самостійним структурним підрозділом-фондоутримувачем бібліотеки, а саме – Відділом європейської книги ХІХ - ХХ ст.

«Коперник»

(вул. Коперника, 9)

Яскраві сині букви на білому тлі перехоплюють погляд, коли йдеш вулицею Коперника. Історія цього кінотеатру починається у 1912 році, тоді він був збудований під назвою «Сан-Рівал», але вже того ж року його перейменували на «Коперник». Попри все, працював і під час радянської, і під час німецької окупації, тоді у 1941-1944 рр. називався «Студіо».

 У 1946 р. назву змінили на «Кінотеатр ім. Коперника». У 2004 році він увійшов у приватну кіномережу «Кінопалац», був відомий, як «Кінопалац «Копернік». З 2018 по 2021 рік працював в обмеженому режимі. Остаточно кінотеатр перестав функціонувати у 2021 році, коли закінчився термін угоди про оренду.

Читайте також: Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»

У 2023 році у ЛМР заявляли про створення культурного центру у приміщенні колишнього кінотеатру. Також тоді говорили про те, що у 2025 році тут можуть розмістити офіс МГО «Львів – Молодіжна столиця Європи». На своєму сайті у квітні 2025 року депутат Львівської міської ради Назар Бебека написав: «Центральним осередком програми стане відреставрований кінопалац «Коперник», який перетворюють на офіс Молодіжної столиці». Зараз у приміщенні знаходиться кав’ярня.

«Фаун» та «Емпайр»

(пр. Свободи, 5)

Два кінотеатри на одній ділянці. Через таке сусідство про них, зазвичай, згадують у парі. Першим створили кінотеатр «Фаун», який розпочав свою діяльність у 1913 році у прибудові на подвір’ї будинку Яна Строменґера. Того ж року власник змінив назву на «Казіно», яка закріпилася за кінотеатром до 1916 року. Далі він опинявся у власності різних людей, які змінювали його назви. З 1944 року по 2000-ті був відомий як «Дніпро». У радянські часи цей кінотеатр вважався одним з найкращих у Львові.

У 1938 році поруч з «Казіно» Дорота Млодзинська, співвласниця ділянки біля будинку, заснувала свій кінотеатр «Емпайр». Він був перейменований на «Спартак» у 1944-му і під такою назвою діяв до закриття на початку 1990-х. Сьогодні жоден з цих кінотеатрів не працює. Тепер на їхньому місці розташований торгівельний пасаж «Плазма».

Кінотеатр «Київ»

(пр. Шевченка, 8)

У 1912 році на подвір’ї кам’яниці, де раніше діяло Наукове товариство ім. Тараса Шевченка, збудували кінотеатр «Фрашка». Перша власниця Євгенія Сельська, наступна – Михайлина Роман. Вже через рік кінотеатр перейшов у власність Йоахима Шаля, який змінив його назву на «Штука». У 1913-1915 роках. у приміщенні діяв кінотеатр «Кінетофон Едісона». Тут львів'яни вперше мали можливість не просто дивитися фільм, а й чути звук з грамофона, який синхронно відтворювався.

 У 1915 році кінотеатр перейшов у власність «Червоного хреста», тому був названий на його честь. Значна частина прибутків йшла на доброчинність. «Червоний хрест» був власником до середини 1930-х. До речі, у 1919 році назву змінили на «Химера». У 1939 році «Химерою» володів Еміль Мікульський. У 1940-1941 рр. радянська влада переназвала його на «Стахановець». Вже з 1944 року до 2017-го кінотеатр був відомий як «Київ».

До 2015 року приміщення перебувало у власності Львова, а потім суд зобов’язав місто продати приміщення, його придбав бізнесмен Григорій Козловський. Зараз тут розташований Oceanarium Lviv та магазини.

Читайте також: У будівлі, яку реконструював Григорій Козловський у Львові, відкриють Океанаріум

Кінотеатр «Україна»  

(пр. Шевченка,1)

У 1937 році на вул. Академічній, 3 (сучасний проспект Шевченка, 1) був відкритий кінотеатр під назвою «Європа». За деякими даними, у час першої радянської окупації (1939-1941 рр.) діяв як «Кінотеатр ім. леніна». Потім за німецької окупації тут була Кримінальна поліція. З 1944 року по 1991 рік кінотеатр мав назву «Україна».

Упродовж 1991-2007 років був відомий як «Галицький центр кіномистецтв». Частину приміщень почали віддавати в оренду. Кінотеатр потребував реконструкції, але її так і не провели. Вже у 2007 році повністю демонтували глядацьку залу. Зараз на місці кінотеатру працюють крамниці.

«Ванда»

(пл. Міцкевича, 10)

Кінотеатр на площі Міцкевича, 10 у Львові відкрили 1908 року під назвою «Ванда». Згодом він змінював назви: «Байка», «Геліос», «Фатаморгана», «Міраж», «Кінотеатр хроніки», «Централь». З 1944 року до моменту закриття називався «Кінотеатр ім. І. Франка». Це був один із перших і найпопулярніших кінозалів міста. У різні роки його репертуар формувався просвітницькими, комерційними, а згодом — ідеологічними запитами часу.  

У 1987 р. у кінотеатрі сталася пожежа, але він далі працював. Після пожежі тут також проводили фестиваль «Вивих», під час одного з яких відвідувачі вирішили розфарбувати обгорілі стіни, тому львів’яни почали називати його «вивихнутим». У 1998 році будинок повністю демонтували.

У 2005-му на його місці збудували нову будівлю, яка належала Укрсоцбанку до 2017 року. Пізніше будинок купило ТОВ «Сі Бі Ель», після значного ремонту, приміщення здавали в оренду для офісів.

З 2024 р. у частині приміщення діє Центр інтелектуального мистецтва «Меркурій».

«Кінотеатр ім. Лесі Українки»

(пл. Міцкевича 6/7)

Не «Вандою» єдиною. У 1908 році на тій же площі Міцкевича у внутрішньому дворі будинку 6/7 створили ще один кінотеатр. Його перша назва була «Авеню». Потім зі зміною власників, змінювалися і найменування. З 1946 по 2000-ті кінотеатр був названий на честь Лесі Українки.

Певний час на фасаді будинку навіть була розташована назва «Новости дня». В кінотеатрі не бракувало глядачів, тут демонструвалися і повнометражні документальні фільми.

У 2000-х його перейменували на «Кассандра». Але діяв він ще недовго, лише до 2007 року. Зараз у приміщенні діє клуб Split, магазини, КУ «Інститут стратегії культури», ГО «Самопоміч».

 

«Корзо»

(пр. Шевченка, 28)

100-літню історію – як кінотеатр – має будинок на проспекті Шевченка, 28. При створенні, у 1912 році, він був названий «Корзо». У 1926 р. кінотеатр отримав назву «Варшава», у цьому ж році його переназвали «Рококо». У 1928–1938 рр. тут працював «Пан», кінотеатр мав 246 місць для глядачів. Після серпня 1938 р. кінотеатр діяв під назвою «Ріальто», що зберігалася до кінця німецької окупації (1944 р.) У 1933 р. був розроблений ескіз вітрини кінотеатру «Пан».

Найдовше, з 1950 р. по 1990-ті він працював як «Кінотеатр ім. Щорса». У часи незалежності його переназвали на честь Тараса Шевченка. У 2009 році приміщення викупило товариство «Просвіта», а за 3 роки його перепродали приватним підприємцям. З 2012 року тут розташований «Ресторан Грушевський».

«Кінотеатр ім. Шевченка»

(зараз вул. Замарстинівська, 130)

Високі дерева на вул. Замарстинівській не дають добре роздивитися будівлю, яка колись була кінотеатром. Він почав діяти тут приблизно з 1949 року. Спочатку мав назву «Кінотеатр ім. 17 вересня», невдовзі його переназвали на честь Шевченка. Функціонував до 1980-х. Зараз будівля з певними змінами належить Львівській філії Українського товариства сліпих (УТОС), за цією адресою розташований будинок культури Львівського осередку УТОС.

«Літак»

(теперішній парк «Бондарівка»)

У 1970-х рр. дитячий кінотеатр «Літак» був розташований у колишньому парку ім. 50-річчя Жовтня (тепер – Парк «Боднарівка») у фюзеляжі списаного пасажирського літаку АН-10 . Працював до 1988-го року, поки не сталася пожежа. «Літак» вирішили не відновлювати. Частково метал розікрали, а потім влада вирішила просто його демонтувати.

Фото

Кінотеатр «Парк»

(парк ім. Івана Франка)

Будинок кінотеатру «Парк» на 684 глядацьких місць був споруджений у 1941-1944 рр. у південно-східній частині парку ім. І. Франка, поблизу вулиць Матейка та Крушельницької. Наприкінці 1980-х років, коли проводилася реконструкція парку, будівлю розібрали через аварійний стан. Територія парку була відокремлена від вулиці кованою металевою огорожею.

До речі, мало хто знає, що один з кінотеатрів розташовувався прямо у Львівському вокзалі.

«Вокзал»

(вул. Городоцька, 174)

Він працював на другому поверсі вокзалу «Львів-Пасажирський2 з 1951 по 1989 рік. Всього у залізничному кінотеатрі могло вміститися 144 глядачі, вдень тут показували не більше п’яти стрічок.

Загалом ідея була не поганою, адже подорожуючі мали змогу цікаво провести час, очікуючи на свій потяг. Згодом кінотеатр дещо збільшили і з 1966-го року тут могло розміститися 183 глядачі. Демонстрували до семи стрічок. Того ж року кінотеатр перебував майже місяць в ремонті, однак це не завадило виконати річний план. Є відомості, що за 1989-й рік кінотеатр відвідало понад 110 тисяч глядачів. Попри виконання плану і хорошу репутацію, кінотеатр припинив свою роботу назавжди.  

«Аполло»

(колишня вул. Чайковського, 7)

У будинку на сучасній вул. Скорика у приміщенні Галицького музичного товариства у 1911–1943 рр. діяв кінотеатр «Аполло». Це був елітний, дорогий кінотеатр. «Аполло» був другим кінотеатром Львова, який почав демонструвати звукові фільми. Тепер тут функціонує Львівська обласна філармонія.

«Арлекіно»

(вул. Городоцька, 285)

У будинку на вул. Городоцькій, 285, у приміщенні Народного дому, із 1946 року діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: «Метал» (1946–1949), «Кінотеатр ім. В. Чкалова» і «Арлекіно» (1949–1990).

Глядацький зал був розрахований на 150, пізніше на 220 місць. Проте він недовиконував план. Завантаженість кінозалу у 1990 році становила лишень 19,8%.

«Супутник»

(Повітряна, 20)

На сучасній вулиці Повітряній, 20 знаходився кінотеатр, який діяв під різними назвами – «Супутник», від 1940-х рр.– кінотеатр ім. Коцюбинського, від 1990-х рр. – «Стрілець». У 2000-х у приміщенні розташовувався нічний клуб «Далі». Тепер тут працює «Культурно-мистецький центр «Супутник».

«Галичина»

(вул. Любінська, 93)

Кінотеатр «Октябрь» збудували у 1980 р. на вул. Любінській, 93 за проектом арх. Людмили Нівіної. Наприкінці 1980-х його перейменували на «Жовтень», а згодом на «Галичину». Кінотеатр не виконував своїх функцій, з 2000-х років у його фойє діяв радіо-ринок. Будинок демонтували у 2013 р. У 2017 році тут планували звести 20-поверховий будинок і дворівневий паркінг. А у 2021 році оприлюднили проєкт комплексу багатоповерхівок на місці колишньої «Галичини».

Фото

Читайте також: Що буде замість кінотеатру «Галичина» на вулиці Любінській

«Левеня»

(вул. Січових Стрільців,11)

У будинку на вул. Січових Стрільців, 11 з 1912 року діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: «Еліт» (1912–1918), «Ванда» (1926–1931), «Оаза» (1931–1933), «Муза» (1933–1944), «Кінотеатр ім. Зої Космодем'янської» (1944–1991), «Левеня» (1991–2000). Сьогодні в будинку розміщений навчальний корпус Університету банківської справи.

У будинку, зведеному у 1901 р. на колишній вул. Третього Травня, 11 у 1912 році облаштували кінотеатр «Еліт». Кінотеатр був розташований на першому поверсі. Поряд в будинку працювали фотосалони: «Ріволі» і «Ван Дик», а над його залою працювала кав’ярня «Американська».

У 1991 році кінотеатр перейменували на «Левеня». У 1993 році його передали у міську власність. Наприкінці 1990-х рр. кінопокази тут припинилися. У 2000 р. державне комунальне підприємство «Левеня» ліквідували, і кінотеатр у цьому приміщенні остаточно припинив діяльність.

Підготувала Вікторія Лесів

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

___________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.