Фото: inlviv.in.ua
Відключення світла у Львові. Що нас чекає далі та все, що треба знати
15 жовтня у Львові та області були аварійні відключення електроенергії. Чому їх застосували?
Аварійні відключення та графіки аварійних відключень застосовуються в критичних ситуаціях для енергосистеми, коли необхідно терміново знизити споживання електроенергії. Заздалегідь попередити про них практично неможливо — ми дізнаємося про це лише після отримання розпорядження від «Укренерго».
Пізніше стало відомо, що аварійні відключення і відповідні графіки були впроваджені по всій Україні. Відключення тривали приблизно з 18:00 до 22:30, після чого їх почали поступово скасовувати.
На жаль, уникнути таких відключень неможливо, оскільки це рішення приймає «Укренерго», яке контролює всю енергосистему країни і реагує на загальну ситуацію. Це не залежить від місцевих енергокомпаній. Сьогодні в інших областях також є відключення, у нас поки аварійних або погодинних відключень немає, але потрібно бути готовими до будь-якого розвитку подій.
Читайте також: На Львівщині ввели графіки аварійних відключень світла
Скільки часу проходить від моменту отримання повідомлення від «Укренерго» до відключення світла у споживачів? Насправді — це питання кількох хвилин.
Аварійні відключення потрібно вводити максимально швидко, тому їх здійснюють дистанційно за допомогою телемеханіки — спеціальних систем, які дозволяють оперативно відключати підстанції.
Саме тому їх називають аварійними — адже такі відключення вводять терміново, щоб якомога швидше знизити споживання електроенергії і стабілізувати енергосистему.
Рішення про запровадження погодинних чи аварійних відключень електроенергії приймає тільки «Укренерго»?
Так. Рішення про застосування графіків погодинних відключень приймає не Львівобленерго і не жодна інша обласна енергетична компанія — це виключна компетенція НЕК «Укренерго». Це рішення ухвалюється централізовано, залежно від загальної ситуації в об’єднаній енергосистемі України.
Щоб було зрозуміло: львівська електромережа є частиною єдиної енергосистеми України, тому ми напряму залежимо від загальнонаціонального балансу виробництва й споживання електроенергії.
Саме «Укренерго» визначає, чи є необхідність у введенні або скасуванні погодинних чи інших видів обмежень в окремих регіонах, зокрема й у Львівській області.
Ми розуміємо, що живемо в умовах війни, коли ворог цілеспрямовано та інтенсивно атакує енергосистему України. Тому потрібно бути готовими до різних сценаріїв та можливих надзвичайних ситуацій.
Де мешканці Львова можуть дізнатися актуальну інформацію про відключення електроенергії? Яким чином і через які канали буде здійснюватися інформування населення у разі запровадження погодинних або аварійних відключень?
Фактично методи інформування не змінилися, але до них додалися нові канали.
У нас є офіційні ресурси Львівобленерго:
-
новини на сайті,
-
чат-боти у Telegram та Viber,
-
розділ «Чому немає світла?» на сайті, де публікуються актуальні графіки відключень.
Якщо буде прийняте розпорядження про впровадження графіків відключень, то щоденний графік формується та публікується на всіх цих ресурсах — сайті, у чат-ботах і в мобільному додатку.
У зв’язку з цим та прогнозами складної зими, як саме «Львівобленерго» готується до можливих тривалих чи регулярних відключень світла?
Наразі ситуація у нас не є ні кращою, ні гіршою, ніж в інші періоди. Як компанія, ми завжди були й залишаємося готовими до можливих відключень електроенергії. До речі, подібна підготовка здійснювалася ще в мирний час. Графіки відключень, про які активно заговорили не так давно, насправді розробляються щороку. Але раніше графіки просто не застосовувалися, адже вони розробляються на випадок надзвичайних ситуацій або інших непередбачуваних обставин
Фактично енергетики не лише «Львівобленерго», а й інших енергетичних компаній щороку готують відповідні документи згідно з чинними нормативно-правовими актами та законами. Такі графіки оновлюються двічі на рік — 1 квітня та 1 жовтня.
Читайте також: Львів переводять у режим тестування. Місто готують до можливих блекаутів
Відповідно, на сьогодні графіки вже оновлено. Варто одразу зазначити, що для більшості споживачів нічого кардинально не зміниться — як і раніше, існує 6 черг і 12 підчерг відключень. Ця структура залишилася без змін.
Єдине, що може змінитися — це черга відключення конкретного споживача.
Під час оновлення графіків (яке відбувається двічі на рік) деякі споживачі можуть бути перенесені з однієї черги до іншої, відповідно, зміниться й час можливого відключення
Перевірити свою чергу відключень можна в будь-який час — для цього доступні кілька зручних способів:
На офіційному сайті «Львівобленерго» є розділ "Чому немає світла?", де за вашою адресою можна дізнатися, до якої черги або підчерги ви належите.
У мобільному додатку«Львівобленерго», а також у чат-ботах у Viber та Telegram — там також доступна інформація про вашу групу відключення.
Проте, наразі щоденного графіку відключень немає, оскільки НЕК «Укренерго» поки не ввело обмеження. Тому знайому багатьом «картинку з графіками» зараз не публікують. Але інформація про вашу чергу доступна, і її можна перевірити завчасно.
Для юридичних споживачів також доступна інформація про черги відключень — зокрема, через чат-боти у Viber та Telegram.
Наскільки готова енергомережа Львівщини до зимового періоду?
Я би розділив це питання на два аспекти. Перший — це загальна готовність до зими в умовах війни. Зима сама по собі несе не загрози, а певні випробування для електромереж — стихійні явища, такі як налипання мокрого снігу, пориви вітру тощо. Цей холодний період завжди був складним для системи.
Другий аспект — це проведення планових ремонтних робіт. Щороку ми виконуємо чистку трас ліній, капітальні ремонти електромереж та підстанцій. Ці роботи починаються ще наприкінці зими — на початку весни — і тривають протягом весни, літа та осені.
Фактично, ми вже виконали значну підготовчу роботу. Однак це питання актуальне за умови, що не буде масштабних відключень і ударів по енергосистемі.
Читайте також: У Львові використали вже половину місячного ліміту газу, і це – без опалення житла
Інший важливий момент — це період переходу з осені у зиму, коли ми працюємо в умовах постійних атак на енергосистему. У такій ситуації передбачити, чи будуть відключення, чи ні, буває дуже складно.
Ми можемо відремонтувати мережі локально, але якщо надходитиме вказівка від НЕК «Укренерго» щодо впровадження відключень, ми зобов’язані її виконувати. Адже ця вказівка враховує загальну ситуацію в енергосистемі і необхідна для збереження її цілісності.
Ми готові до різних сценаріїв розвитку подій — не лише ми, львівські енергетики, а й усі енергетики України. Водночас сподіваємося, що цей складний період пройде з мінімальними негативними наслідками для всіх.
Скажіть, будь ласка, чи вистачає наразі ресурсів та персоналу для оперативного реагування на аварійні ситуації в умовах війни?
Якщо говорити про «Львівобленерго», реагування на всі аварійні ситуації в нас забезпечене. Звичайно, існує плинність кадрів, але вона не є критичною і є звичайним процесом, який відбувається навіть у мирний час.
А чи є брак працівників у «Львівобленерго»?
Щодо браку працівників — великого дефіциту немає. Є постійний рух кадрів: хтось звільняється, хтось приходить. Критичних ситуацій, що могли б суттєво вплинути на роботу, наразі немає. Це нормальний процес, характерний для будь-якої великої компанії.
Тому, якщо хтось зацікавлений приєднатися до нашої команди, ми радо запрошуємо. Вакансії розміщені на нашому сайті, вони відкриті для всіх охочих.
Чи варто зараз економити електроенергію? Які б поради дали львівʼянам і, зокрема, бізнесу?
Раджу протягом осінньо-зимового періоду максимально зменшити споживання електроенергії, особливо це стосується використання потужних приладів. Вже неодноразово про це закликали в «Укренерго».
Найбільше навантаження припадає на пікові години — ввечері, коли більшість приходить додому, приблизно з 18:00 до 22:00-23:00, а також вранці, коли всі вмикають побутові прилади. Саме в цей час вмикають пральні машини, посудомийки, обігрівачі, пилососи та інші потужні пристрої. Коли всі ці прилади працюють одночасно, навантаження на електромережі різко зростає, що в нинішніх умовах дуже негативно впливає на стабільність енергосистеми.
Тому просимо не вмикати всі прилади одночасно. Якщо, наприклад, ви вже ввімкнули пральну машину, намагайтеся не запускати одночасно пилосос, чайник, праску чи духовку. Розподіляйте навантаження рівномірно.
Ще краще — намагайтеся переносити використання потужних приладів на нічний чи денний час, якщо це можливо.
Тобто важливо розподіляти навантаження і за можливості відмовлятися від використання приладів, які не є необхідними. Також радимо вимикати прилади навіть у сплячому режимі, адже вони все одно споживають певну кількість електроенергії.
Навіть мінімальне споживання, помножене на мільйон споживачів у області, дає суттєву цифру.
Антоніна Костик
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
_______________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- Шевченко, якого ми не знаємо
- Куди діваються горобці, або Цікаві факти про сто видів птахів у Львові
- Як виграти війну і не програти державу. Рецепт трансформації від Мирослава Мариновича
- Пережили суворі арешти і допити. Історія однієї львівської родини
- «Потрібні не просто обіцянки». Як у Львові реформують старшу школу
- Як кияни рятуються цієї зими: досвід і практичні лайфхаки
- «Цим треба пишатися». Що мало б змінитися з появою Університетської лікарні у Львові
- «Гра в гарячу картоплю». Як у Львові сварилися через світло
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Трагічна сага фармацевтичної династії. Як у Львові формували аптекарську справу
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- Різдво у Франків. Про столітні страви й традиції з перших вуст
- 100 експонатів української спадщини, які варто встигнути побачити на власні очі
- «Просто почекайте 30 років». Тарас Кицмей про довіру і трансформації, що створили SoftServe
- «Я не Ванга і не Нострадамус». Година питань до Андрія Садового
- На прокладки йде грошей як на новий телефон. Про менструальне табу
- Суперечка року. До чого може привести велика медична реформа у Львові
- Забуті стежки, сучасні курорти і маршрут через вітряки. Куди кличе Львівщина
- «Треба зберегти!». Про давню пам'ятку у Львові з лікерами за столітніми рецептами
- Євген Головаха: в українців сталися дивовижні принципові зміни
- «Цим треба горіти», – Андрій Жолоб про плани на посаді, якої у Львові ще не було
- Про три козацькі чайки, збудовані у Львові, де нема виходу до моря
- Як львів'янам готуватися до зими: що справді може бути з теплом, світлом і газом
- Історія тривалістю 10 років, або Як у Львові досі будують сміттєпереробний завод
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- «Ай-яй-яй, дивіться, що ті самокати творять!» Як у Львові дати раду з електросамокатами
- Радянські сховища, холодні підвали чи «кімнати безпеки»: що зараз з укриттями у Львові
- «Це сколихнуло львів'ян!», або Як місто трансформується в новітній культурний хаб
- Будівельна «карта» України: де на ній Львів, де найбільше будують та в кого найдорожче
- Минуле і майбутнє давнього палацу на Львівщині. Цікаві факти та чи вдасться зберегти
- «Він загинув за мене і за Тебе». Львів попрощався із Андрієм Парубієм
- Таємниці під нами. Що ховає земля давнього Львова і з чого місто починалося насправді
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- «Винні ви! – Ні, ви!» Під стінами Ратуші мерія й поляки сперечалися через сміттєпереробний
- Андрей Шептицький. Helicopter View
- «Маємо вийти мільйонами!» – 17-річний студент на мітингу у Львові. День другий
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- «Не розпалюйте вогонь!» Репортаж із села Сокільники, яке може розростися у місто
- Колись тут був «літній кінотеатр», а в планах – Музей Гідності. Про «Дзвін» у Львові, який згорів
- «Цей хор, цей хор!» Як львівський «Гомін» підкорив інтернет. Інтерв’ю з керівниками
- Непростий хлопець із Левандівки, або «Назарій Гусаков. Частина ІІ»
- Галицькі гади. Які змії водяться у нас та що робити при зустрічі з ними
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Від Химери до Міражу», або Що сталося із колишніми кінотеатрами Львова
- Пагорб Слави у Львові: як в місті позбуваються радянської «реліквії» і що там може бути
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»



