За рік у Львові підтримали 80% петицій із тих, що розглядали під час пленарних засідань.

Останній рік у Львові видався найурожайнішим за кількістю поданих електронних петицій. Їх було аж 397, а 44 з них набрали необхідні пів тисячі голосів. Tvoemisto.tv  у межах проєкту «Реформи без ілюзій» дізнавалось, як у Львові подати петиції, які з них викликали найбільше суперечок торік та чому депутати підтримують не все. 

Минулоріч депутати Львівської міської ради підтримали 80% петицій із тих, що розглядали під час пленарних засідань. Це високий показник для Львова, – розповідає керівник відділу зовнішніх зв’язків та правового забезпечення Львівської міської ради Петро Качараба. Ще 15 петицій із минулого року винесуть на сесію ЛМР.

«Ми доопрацювали положення про електронні петиції, вдосконалили процедуру подачі, щоби вони не виглядали як прості звернення громадян на два абзаци, а щоби автор сам розумів, з чим він звертається. Депутати таке рішення підтримали», – продовжує він.

Рекордна петиція

Рекорд швидкості встановила петиція про заборону проведення молитовних ход на території Львова. Вона набрала 500 підписів за 23 години. Як розповів у коментарі Tvoemisto.tv її автор Сергій Літневський, він проти саме релігійних ход через кількість. На його думку, є суттєва перевага в їхній бік у порівнянні з марафонами, велозаїздами, на що теж часто скаржаться львів’яни.

Читайте також: Петиція про постраждалих від насильства жінок набрала необхідні голоси

«Альтернатива – обмежити кількість подібних заходів, за можливості проводити їх на території відповідних релігійних споруд, а в разі необхідності виходу на дорогу – використовувати тротуари та рухатись виключно згідно чинних ПДР, щоб не перекривати рух», – каже він.

Автор додає, що у разі, коли б ходи відбувалися один-два рази на рік, як і марафони та велозаїзди, у суспільстві не сформувалася б негативна думка про всі заходи загалом. Проблема саме в кількості, продовжує Сергій Літневський, тим паче, якщо це накладається на інші незручності з транспортом, які є у Львові.

Проте саме цю петицію депутати не підтримали. Як пригадує депутатка ЛМР від «Української галицької партії» Юлія Гвоздович, з колегами багато обговорювали це звернення.

Читайте також: Понад 20 тисяч львів’ян стали учасниками хресної ходи. Фоторепортаж

«Ми чітко розуміли, що кожен львів’янин має право на свободу вираження своєї релігійної приналежності, тому заборонити молитовні ходи як такі ми не можемо. Водночас ми можемо хіба вести комунікацію з різними конфесіями про те, щоби локалізувати такі заходи», – розповідає вона.

Виділені смуги на проспекті Чорновола: за і проти

Деякі з петицій цілком зрозумілі як для мешканців, так і для представників міської ради. Але часом трапляються суперечливі, які викликають дискусії. Серед останніх – про ліквідацію виділених смуг для громадського транспорту на пр. Чорновола. Її автор Андрій Боднар зазначав, що смугу для громадського транспорту сформували за рахунок однієї з двох смуг загального призначення, і ці нововведення спричинили транспортний колапс.

«Під'їзд як приватного транспорту, так і громадського до центральної частини міста (зокрема і для транзиту через неї) значно погіршився. Транспортний потік, який сформований на ділянці із двох смуг від Варшавської до кільця, змушений перелаштовуватися в одну смугу, що спричиняє тягучки, як на проспекті Чорновола, так і на самому кільці Чорновола – Липинського, відповідно – і на доїздах до кільця по вул. Липинського, а також на прилеглих вулицях до просп. Чорновола», – ідеться в петиції.

Автор вимагав ліквідувати смугу для руху громадського транспорту, зробити її загальнодоступною для всіх категорій транспорту та відновити «заїзні кишені» для зупинки громадського транспорту по всій довжині пр. Чорновола. Профільна комісія інженерного господарства, транспорту і зв’язку ЛМР погодилася з аргументами автора про затори на проспекті і підтримала звернення Андрія Боднара, однак депутати в результаті – ні.

Як розповів у коментарі Tvoemisto.tv керівник фракції «Громадський рух "Народний контроль"», очільник «Народної Самооборони» Львівщини Валерій Веремчук, він кілька місяців тому звертався із запитом до міського голови, щоби отримати інформацію про результати впровадження виділених смуг.

«У відповіді на звернення йшлося, що проходження громадського транспорту в тій частині пр. Чорновола скоротилося на 7 хвилин. Дійсно, права смуга вільна, тому автобуси їдуть швидше. Я розумію авторів таких петицій, бо вони, якщо на авто, то довше стоять в заторі. Тоді ще вул. Замарстинівська, яка паралельна до пр. Чорновола, була закрита, однак зараз – відкрита. І хто має бажання швидше їхати, є паралельна вулиця, де нема смуги громадського транспорту. А загалом, якщо говорити про підхід до цього питання, то ми вивчили досвід інших європейських міст. Це правильно, що громадський транспорт їде по виділених смугах, йому надають перевагу. Хочете їхати комфортніше, але довше, тоді їдьте на авто», – каже він.

Також, за його словами, щороку у Львові збільшується кількість приватних автомобілів на 15-20%. Тому, на думку Валерія Веремчука, потрібно впроваджувати, може, непопулярні, не для всіх комфортні, виділені смуги, адже громадським транспортом користується тисячі людей.

Петицію підтримали – що далі?

Середня тривалість збору підписів – до 10 днів. Загалом є 60 днів, однак, зазначає Петро Качараба, ті петиції, що варті уваги і турбують мешканців найбільше, набирають голоси за 10-15 днів.

«Треба розуміти, що сама петиція – це форма звернення громадян, і терміну обов’язкової реалізації кожної немає. Приміром, цього року депутати підтримали петицію про розмороження проєкту львівського метрополітену. Зрозуміло, що реалізація такого проєкту потребує навіть десятиліть, і тут чітких строків встановити неможливо, і це не зовсім правильно в контексті самого Закону України «Про звернення громадян», – зазначає Петро Качараба.

Згідно з новим положенням, виконавчий орган, визначений в ухвалі про розгляд петиції, розробляє дорожню карту. Йдеться про план заходів щодо реалізації петиції, який мав би робити виконавчий орган чи депутати.

«Наше положення дає 15 днів для підготовки такої карти. Ми відійшли від того, щоби дорожню карту просто зачитували як інформацію під час пленарного засідання. У тому і є суть змін. Карту затверджують на профільній постійній комісії, де більше діалогу і конструктивної дискусії. Зараз це трохи ускладнює процес затвердження дорожніх карт, однак, я вважаю, що так ми зробили процес якіснішим», – додає він.

Коли є такий документ в папці, продовжує Петро Качараба, то рано чи пізно до нього можна повернутися. Якщо йдеться, наприклад, про будівництво нових доріг, то розуміють, що кожного року будувати дороги в умовах обмеженого фінансування не вийде, але це питання буде актуальним, на нього будуть кошти через деякий час, і в міста вже буде план реалізації.

Петицію, реалізація якої вимагає втручання Укравтодору, приміром, опублікував восени львів’янин Валерій Совицький. Вона, на відміну звернення про ліквідацію виділених смуг, зібрала 500 голосів, однак не так швидко, як звернення про заборону молитовних ход. Йдеться про покращення вело- та пішохідної інфраструктури на вул. Липинського у Львові.

За словами автора петиції, одна з велодоріжок, що збоку вул. Хмельницького, перебуває в поганому стані через велику кількість в'їздів-виїздів прилеглих територій та суміжних вулиць. З'їзди з головної вулиці підвищують небезпеку для пішоходів, а також велосипедистів через обмежену видимість. 

«Потрібно більшість таких в'їздів перебудувати таким чином, щоб рівень пішохідних переходів та велопереїздів був на рівні велодоріжки та пішохідного переходу, а для автомобілів була обладнана, відповідно, естакада», – йшлося у зверненні.

Автор каже, що наразі невідомо, як будуть вирішувати питання, оскільки це - зміни рівня Укравтодору, тому це може затягнутися й на роки.

Як петиція потрапляє на сайт?

Процес написання петиції – простий, розповідає автор звернення про покращення вело- та пішохідної інфраструктури на Липинського Валерій Совицький. Він створив акаунт на сайті Електронної системи петицій, вказав телефон і скриньку, завантажив текст та лише одне фото, що стосується петиції, оскільки більше сайт не дозволяє. Далі упродовж трьох робочих днів петицію або допускають до збору підписів, або відхиляють, зазначивши причину, або, якщо є сумніви, скеровують до постійної комісії законності.

Читайте також: Петиція про електронний квиток у Львові зібрала необхідні пів тисячі голосів

Перед публікацією управління «Секретаріат ради» має право виправляти у петиції помилки, пов’язані з правописом, не змінюючи суті звернення.

Після збору потрібної кількості підписів на електронну адресу автора приходить повідомлення про засідання постійної депутатської комісії законності, депутатської діяльності та свободи слова, на якій розглядатимуть проєкт ухвали. Також в повідомленні буде час, місце і контактні дані.

Управління «Секретаріат ради» впродовж п’яти робочих днів після того, як петиція набере потрібну кільість голосів, готує проєкт ухвали про розгляд та оприлюднює його. На сесію можна прийти, адже, за словами Валерія Совицького, можуть закликати до слова про реальну потребу вирішити питання. У будь-якому разі на сайті петицій дадуть офіційну відповідь щодо результату голосування.

Хто може подати і про що не слід писати

Створити петицію може громадянин України віком від 16 років, який народився, навчається, офіційно працевлаштований чи має нерухоме майно у Львові, Винниках, Брюховичах чи Рудному.

Електронна петиція має стосуватись питань, розгляд та вирішення яких належить до компетенції Львівської міської ради. Петиція не може містити заклики до терористичних актів, пропаганду війни, насильства, лайку, посилання на інші ресурси, матеріали, які містять агітацію, рекламу робіт, послуг.

Петиція не може стосуватися обрання, призначення або звільнення посадових осіб Львівської міської ради чи інших підпорядкованих їй установ. Також не допускають до збору електронних підписів протягом одного року петиції, які вже розглядали.

Ольга Коваль

Фото Володимира Караїма та Валерія Совицького

Головне фото: unsplash.com

Відео Ігоря Мартиніва

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Проєкт «Реформи без ілюзій» реалізується за підтримки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», яка виконується міжнародною організацією Internews.