В одному з районів Києва люди зігріваються у палатках ДСНС / Фото: Ян Доброносов
Як кияни рятуються цієї зими: досвід і практичні лайфхаки
Ворог чекав морозів, накопичував резерви і зараз робить усе для того, щоб створити гуманітарну катастрофу, він прицільно бʼє по енергосистемах великих міст. Після ракетно-дронових атак 9 і 13 січня найбільше страждає столиця. Київські комунальники, рятувальники, енергетики, медики, ДСНС-ники практично цілодобово у складних, морозних умовах роблять все можливе, аби повернути Київ до нормального життя.
Втім, ворог на цьому не зупиняється, тож «Твоє місто» підготувало підбірку досвіду киян і лайфхаків, щоб бути готовими і не замерзнути цієї зими.

Блекаут у Києві
Журналістка Аліса Смагіна: Майже 40 годин без світла у багатоповерхівці без газу, куди без електрики не доходять ні вода, ні опалення.
Що завжди має бути вдома, навіть якщо «все добре»:
-
запас води – питної та технічної – скільки є вільного місця;
-
вологі серветки;
-
туристична плитка із запасом балончиків газу.
Для повноцінного харчування, яке не потребує багато часу і сил:
-
яйця (варити буквально хвилину й залишити у гарячій воді – дійдуть);
-
інгредієнти для бутербродів;
-
вівсянка, гречка (першу можна запарити просто у чашці, а другу залити на ніч);
-
Каструля борщу і мʼясо, приготовлені коли є світло (потім це можна розігрівати порційно);
-
Сало, сметана, сир, консерви, ковбаски, овочі для салатів, і квашені овочі;
-
Цукерки.
Холодильник:
Смагіна радить заздалегідь заморозити воду в бутлях і тримати їх у холодильнику як акумулятори холоду.
Якщо заморожувати їжу, то краще готові страви. Бо готувати на туристичній плитці і небезпечно і довго. Також можна заморожувати зажарку, бульйони, залишки готового мʼяса, риби чи ковбаси – гарячий суп з такими заготовками буде готовий хвилин за 10-15 (картоплю в нього треба порізати дрібними кубиками, як на олівʼє)
Джерела резервного живлення і освітлення:
-
повербанки, за можливості екофлоу – це вже аксіома;
-
найекономічніші світильники: гірлянда «роса»на повербанці, світлодіодні лампи з датчиками руху – вони яскраві, довго тримають заряд і швидко підзаряджаються від тієї ж екофлоу, споживаючи мізер;
-
ручний ліхтарик з хорошим акумулятором. З ним можна ходити, в тому числі і по сходах, але якщо поставити його «на попа», променем у білу стелю, то буде світла як від люстри.
Одяг:
-
Одяг – пухнастий і широкий: худі-плед (на фото), такі вироби легкі, приємні на дотик, легко перуться та швидко сохнуть і дуже теплі. А ще в таке худі можна залізти на дивані з ногами, як в кокон;
-
домашнє взуття – чим товстіше підошва – тим тепліше.
Зв’язок:
-
Радіо на батарейках чи з акумулятором, щоб знати, що кінець світу ще не настав (якщо інтернет у провайдера вимкнувся, а мобільний інтернет не працює).
-
Якщо є хоч слабкий мобільний звʼязк з рідними можна спілкуватися смс-ками – вони мають пріоритет і практично завжди доходять до абонента.
Розваги:
-
накачати заздалегідь кіно та улюбленої музики, щоб не сумно було вечорами.
Важливо: умовах, коли немає опалення важливо максимально зменшити тепловтрати: ущільнювати щілини у вікнах та дверях, закривати вікна ковдрами, килимами, шторами, а також створити «теплу зону» – одну кімнату чи ковдрову «халабуду», де температура може бути на 5–10°C вищою, ніж у всій квартирі.
Водночас наголошуємо, що виживання потребує перш за все зосередження на зігріванні людини, а не приміщення. Термобілизна, теплі шкарпетки, шапка, флісові чи вовняні речі, спальні мішки і грілки фабричні або з пластикових пляшок потребуватимуть значно менше зусиль і ресурсів для збереження тепла тіла ніж обігрів всієї квартири.
Журналіст, історик Олександр Зінченко: Біокамін власними руками
Зінченко пропонує власноруч зібрати невеличкий домашній камін на біоетанолі. Виходить доволі ефективне джерело тепла. Для цього потрібні:
-
Ліхтар з Юска – 650 грн;
-
Горщик керамічний – 200 грн;
-
Металева ємність (Зінченко використав підставку для зубних щіток у ванну 7х10 см) – 200 грн, перліт – 40 грн (у відділі садівництва);
-
Камінчики декоративні – 56 грн.
Загалом – 1146 грн.
Як зібрати:
-
Насипати у металеву ємність перліт. Це - вулканічне скло. Воно не горить, не плавиться.
-
Поставити ємність у горщик.
-
Засипати рештою перліта, щоб ємність не ковзала по горщику і не падала, задекорувати камінчиками.
-
Налити 100 мл біоетанолу, накрити металевою кришечкою з отворами
-
Запалити.
За досвідом Зінченка, ці 100 мл горять більше години. Вогонь десь до 6 см заввишки.
Чому це ефективно: при згорянні 100 мл біоетанолу виділяється близько 570 Вт тепла. Це приблизно як електричний тепловентилятор на найменшій потужності.
Техніка безпеки: При згорянні етанолу активно спалюється кисень, тому обов’язково необхідно періодично провітрювати приміщення 1-2 хвилини, щоб не втрачати дорогоцінне тепло. Не можна залишати без нагляду і доливати паливо, поки вогонь горить, або конструкція ще гаряча.
Ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука нагадав про варіант для більш «рукастих»:
На просторах інтернету Тука побачив рішення для опалення за допомогою автономного обігрівача на дизельному паливі, так званого, Webasto (хоча таке рішення більше підходить для приватного будинку, його все ж таки застосовують і у квартирах).
Оскільки цей пристрій працює на дизелі, постає питання про відведення вихлопних газів. Тож вихлоп під’єднують до порожнього радіатора батареї (окремої, а не від загального опалення) а з іншого боку радіатора виводять трубу на вулицю через отвір у стіні.
Так, на обігрів йде не лише тепло від самого пристрою, а й тепло від його вихлопних газів.
Це вже не біокамін на 500 Вт тепла, а справжня опалювальна установка здатна прогріти всю квартиру.
Чому це ефективно: дизельний автономний обігрівач має типову потужність 5-8 кВт (типові моделі, що продаються на ринку) і споживають близько 0,2–0,5 л/год залежно від потужності і режиму роботи.
Отже вартість такого опалення становитиме приблизно 6 грн за 1 кВт тепла, що трохи дорожче від звичайного електричного. Отже, при відсутності електрики й альтернатив – це реалістичний резервний спосіб обігріву.
Важливо: Дизельне згоряння утворює вуглекислий та чадний газ. Якщо вихлоп не вивести назовні через герметичну систему – це прямий ризик отруєння.
Як ми писали, письменниця Марія Матіос розповіла, як давала собі раду під час відключень у дачному будинку з пічкою і дровами: і тепло, і їжу є де готувати.
А якщо дрів немає – ще один вагомий аргумент, щоб відкрити книжкову шафу і розчистити свій простір від «братської культури», яка і добре горить, і нарешті принесе користь.
На останок бізнес-тренер Тетяна Курганська поділилася досвідом як підтримати себе психологічно:
- Перше – жити, пам’ятаючи про життєві плани. Великі чи малі – не важливо. Якщо планів немає, напишіть хоча б один пункт на своє майбутнє. Плани дуже зігрівають.
- Друге – щоденні ритуали треба зберігати. Навіть у спрощеному вигляді. Навіть «на мінімалках». Бо ритуали тримають нас у відчутті життя, стабільності й себе. Вони теж зігрівають.
- Третє – працюємо далі. Але можна дозволити собі дати слабину. Перейти в більш комфортний, ресурсозберігаючий режим. Менше. Повільніше. Спокійніше. Це не слабкість, а стратегія виживання.
- Четверте – коли холодно, спілкуватися не дуже хочеться. Хочеться тиші, пледа і нікого навколо. Але спілкування дає тепло. І мова не про постійне жалісне «ой, як нам важко», а про підтримку. Про живий голос, про кілька слів, які тримають. Про можливість попросити про допомогу, якщо вона потрібна.
- П’яте – пам’ятати, що ми вже багато чого пережили. Багато страшного. Багато того, що інші люди не пережили й за кілька життів. Але після темної полоси завжди буде світло. Ми це знаємо. Єдине, що потрібно – продовжувати про це пам`ятати.
______________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні новини Києва, підписуйтеся на наш Facebook.
«Твоє місто. Київ» – сучасне незалежне медіа європейської столиці. Ми пишемо про міську культуру, урбаністику, інфраструктуру, бізнес та людей, які змінюють місто на краще.
Вибір Твого міста
- «Потрібні не просто обіцянки». Як у Львові реформують старшу школу
- «Цим треба пишатися». Що мало б змінитися з появою Університетської лікарні у Львові
- «Гра в гарячу картоплю». Як у Львові сварилися через світло
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Трагічна сага фармацевтичної династії. Як у Львові формували аптекарську справу
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- Різдво у Франків. Про столітні страви й традиції з перших вуст
- 100 експонатів української спадщини, які варто встигнути побачити на власні очі
- «Просто почекайте 30 років». Тарас Кицмей про довіру і трансформації, що створили SoftServe
- «Я не Ванга і не Нострадамус». Година питань до Андрія Садового
- На прокладки йде грошей як на новий телефон. Про менструальне табу
- Суперечка року. До чого може привести велика медична реформа у Львові
- Забуті стежки, сучасні курорти і маршрут через вітряки. Куди кличе Львівщина
- «Треба зберегти!». Про давню пам'ятку у Львові з лікерами за столітніми рецептами
- Євген Головаха: в українців сталися дивовижні принципові зміни
- «Цим треба горіти», – Андрій Жолоб про плани на посаді, якої у Львові ще не було
- Відключення світла у Львові. Що нас чекає далі та все, що треба знати
- Про три козацькі чайки, збудовані у Львові, де нема виходу до моря
- Як львів'янам готуватися до зими: що справді може бути з теплом, світлом і газом
- Історія тривалістю 10 років, або Як у Львові досі будують сміттєпереробний завод
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- «Ай-яй-яй, дивіться, що ті самокати творять!» Як у Львові дати раду з електросамокатами
- Радянські сховища, холодні підвали чи «кімнати безпеки»: що зараз з укриттями у Львові
- «Це сколихнуло львів'ян!», або Як місто трансформується в новітній культурний хаб
- Будівельна «карта» України: де на ній Львів, де найбільше будують та в кого найдорожче
- Минуле і майбутнє давнього палацу на Львівщині. Цікаві факти та чи вдасться зберегти
- «Він загинув за мене і за Тебе». Львів попрощався із Андрієм Парубієм
- Таємниці під нами. Що ховає земля давнього Львова і з чого місто починалося насправді
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- «Винні ви! – Ні, ви!» Під стінами Ратуші мерія й поляки сперечалися через сміттєпереробний
- Андрей Шептицький. Helicopter View
- «Маємо вийти мільйонами!» – 17-річний студент на мітингу у Львові. День другий
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- «Не розпалюйте вогонь!» Репортаж із села Сокільники, яке може розростися у місто
- Колись тут був «літній кінотеатр», а в планах – Музей Гідності. Про «Дзвін» у Львові, який згорів
- «Цей хор, цей хор!» Як львівський «Гомін» підкорив інтернет. Інтерв’ю з керівниками
- Непростий хлопець із Левандівки, або «Назарій Гусаков. Частина ІІ»
- Галицькі гади. Які змії водяться у нас та що робити при зустрічі з ними
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Від Химери до Міражу», або Що сталося із колишніми кінотеатрами Львова
- Пагорб Слави у Львові: як в місті позбуваються радянської «реліквії» і що там може бути
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність



