Житловий масив Левандівка, що у Залізничному районі Львова, в останні роки зазнав суттєвих змін. Колись він був відомий переважно радянською забудовою та тим, що тут бракувало розвинутої інфраструктури. Зараз є шанс, що цей мікрорайон стане схожим на околиці європейських міст. Що планують змінити та збудувати у мікрорайоні читайте у нашому у матеріалі.

Трохи історії

Левандівка — житловий масив у Залізничному районі, раніше тут було село Жовтневе,  яке приєднали до Львова у квітні 1930 року. Є тут й свої парк та озеро, до речі, саме від назви озера, ймовірно, пішла назва мікрорайону. З трьох боків Левандівку оточують залізничні колії, а з півночі прилягають торфовища. Особливістю району є його індустріальне минуле. У 19 столітті на Левандівці відбулися перші у Львові кінні перегони, а на початку 20 століття тут створили перше львівське летовище.  У 1960-х роках мікрорайон почав розростатись та змінюватись, зокрема завдяки розбудові багатоквартирних будинків. 

Забудова Левандівки на початок XX ст. Мапа 1904 року

Левандівка поступово розвивається. Район активно забудовують, з'являються нові будівлі та інфраструктурні об'єкти. Так, на засіданні виконавчого комітету ЛМР 1 березня презентували будівництво дошкільного навчального закладу з початковою школою, що значно покращить умови для місцевих мешканців та забезпечить більше можливостей для дітей. Садочок та початкову школу планують збудувати на вул. Я. Гніздовського, 75-А та вул. Рудненській, 8. У школі зможуть навчатися 240 учнів.

Візуалізація школи і дитсадка

Також близько двох років тому місто видало містобудівні умови та обмеження для ще одних підприємців – замість двох напівзруйнованих будинків на вулиці Широкій 55-В мають відкрити заклад торгівлі, який забезпечить сервісом громаду.

Візуалізація

За 4 км від Левандівки розташовано ландшафтний заказник місцевого значення «Торфовище Білогорща». Нещодавно Львівська міська рада виграла грант і вкладе 4 млн грн у відновлення водного балансу торфовищ.

«Наше «Торфовище Білогорща» унікальне тим, що воно є фактично в межах міста. Завдяки геологічним дослідженням ми довели, що там є особливо цінні землі, де товщина торфу є досить великою. Ділянки торфовищ є оселищами для птахів, зокрема рідкісних», – розповіла керівниця управління екології та природних ресурсів Галина Микітчак.

Облаштоване на Левандівці й озеро площею 1,9 гектарів, стало одним з улюблених місць для відпочинку мешканців мікрорайону.  Його берег облаштований пішохідними зонами та дитячим майданчиком.

А візиткою Левандівки є парк – головний вхід розташований з боку вулиці Повітряної, біля перетину з вулицею Сяйво. Праворуч від входу знаходиться альтанка, від якої починається головна алея з напівкруглими лавочками. На території парку розташований колишній кінотеатр «Супутник», який зараз функціонує як громадський центр культури та розваг під назвою «Супутник Левандівський». У цьому центрі щороку проводять «Фестиваль Параджанова на Левандівці», що є важливою культурною подією для місцевих жителів і гостей району.

Варто зауважити, найвідомішим промисловим підприємством мікрорайону є Львівський холодокомбінат №1, який виробляє морозиво під ТМ «Лімо».Також розташовані склади розподільчого центру Fozzy Group, які забезпечують робочі місця та сприяють зайнятості в регіоні.

Як розбудовують Левандівку

Забудова Левандівки почалася ще в радянські часи. У цьому районі було спроєктоване житло для робітників, зокрема залізничників, працівників промислових зон, тому обійшлося без особливої архітектурної вишуканості. Однак протягом десятиліть тут з'явилася велика кількість багатоповерхових будинків, які стали характерними для архітектурного вигляду житлового масиву.

Левандівка у міжвоєнний період (Джерело: Вікіпедія)

«Тепер на Левандівці починають виправляти ситуацію, що склалася за радянських часів. Якість архітектури нових будинків за останні роки значно покращилася. Сучасні новобудови менші за масштабом, з більш гуманною поверховістю і цікавішими архітектурними рішеннями. Це вже житло іншого класу з покращеним благоустроєм. Цей робить Левандівку більш схожою на сучасні околиці європейських міст, що є позитивною зміною», – розповідає архітектор Юрій Столяров.

За його словами, тут також розвивається котеджна забудова. Будинки, які зводять, обладнані підземними паркінгами, на відміну від забудови радянського періоду, де місць для паркування було недостатньо. Порівняно з радянською забудовою новобудови Левандівки виглядають набагато привабливіше, вважає Юрій Столяров. Зазвичай це поєднання різних стилів: мінімалізм, постмодерн тощо. Сучасні будівлі мають переважно мінімалістичний дизайн фасадів з акцентом на якісне виконання та благоустрій.

Зважаючи на кількість будівництв у цьому мікрорайоні, можемо зробити висновок, що багато забудовників бачать його потенціал. Ми поспілкувалися зі Святославом Луцишиним – співзасновником компанії Trident Development, яка також зараз освоює землю на Левандівці, щодо того, чому вони вирішили  зводити свій житловий комплекс саме тут. 

«Левандівка є надзвичайно перспективним районом. Тут є все необхідне для комфортного життя: транспортна інфраструктура, школи, садочки, парки й озера. Єдине, що б я ще обов’язково додав, то це торгово-розважальний центр, який закриє питання шопінгу та дозвілля. Це потрібно як мешканцям цього мікрорайону, так і місту загалом, адже зменшить клієнтопотік на ТЦ у центрі. На Левандівці вдосталь вільної землі, тож, думаю, і для того проєкту знайдеться», – вважає Святослав Луцишин. 

Масштабна забудова вулиці Роксоляни

Попри війну вулицю Роксоляни й справді активно розбудовують. Зараз вона складається з двох ділянок: перша з них сполучає вулицю Калнишевського з вулицею Суботівською, а друга – йде від вулиці Широкої до межі лісопарку Білогорща і ландшафтного заказника «Торфовище Білогорща». На цій вулиці розташована будівля львівської середньої загальноосвітньої школи I – III ступенів № 65, житловий комплекс «Авеню», збудований у 2015-2019 роках, який складається з трьох десятиповерхових житлових будинків. А поряд з житловим комплексом розташована церква Преображення Господа Нашого Ісуса Христа.

Згідно з даними ЛУН станом на кінець серпня на вулиці Роксоляни зводять кілька багатоповерхівок: ЖК R2 Residence – 10-12 поверхова забудова, ЖК Сontinent green матиме 10 поверхів, а ЖК My Home – 7 поверхів. А також будують малоповерховий житловий комплекс «Роксолана». 

«Забудова цієї вулиці пов'язана з тим, що ця територія не була розвинута в радянський період. Тут є обмеження, такі як зелені зони, торфовища, промислові території та залізниця. По обидва боки Левандівки прокладена залізнична колія, з третього боку розташовані зелені зони. Вулиця Роксоляни залишається перспективною для забудови», – вважає архітектор.

Житловий комплекс «Роксолана» матиме 6 поверхів і покращений благоустрій. Ще однією перевагою для майбутніх мешканців є те, що всі необхідні для життя послуги та заклади будуть у пішій доступності.

«Ми почали роботи в червні 2023 року і вже успішно завершуємо першу чергу, що складається з двох секцій. Загалом у нас буде три будинки. Наш проєкт вирізняється тим, що матиме всього 6 поверхів. Це непопулярне рішення для забудовників, але ми робимо ставку на комфорт. Хочемо, щоб наші клієнти мали більше затишку і спокою. Думаємо, що ЖК такого формату – ідеальний варіант для молодих сімей або людей, які шукають тихе житло якомога далі від міської суєти», – додає забудовник Святослав Луцишин. 

Що з інфраструктурою? 

Ще у 2021 році в місті почали обговорювати будівництво нової дороги, зокрема продовження вулиці Суботівської. Проєкт нової дороги розробив ЛКП «Інститут просторового розвитку», спільно із компанією «Містопроєкт». Вулиця мала б з’єднати Левандівку і Рясне, а у перспективі стати частиною широкої магістралі. 

Місто також планувало збудувати тунель під залізничними коліями поблизу станції Клепарів і з’єднати Суботівську та Рясне. Нова вулиця мала б розвантажити вулицю Шевченка і сполучити мікрорайони Рясне, Рясне-2 з центром Львова за допомоги громадського електротранспорту. В перспективі Суботівська мала б стати частиною внутрішнього міського об’їзного кільця.

Директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Олег Забарило зазначив, що інфраструктурні проєкти передбачають суттєві капіталовкладення, тож є обмеження в їх реалізації.

«Упродовж останніх років були втілені кілька масштабних проєктів. Реконструкція вулиці Курмановича в 2020-му покращила сполучення західної частини міста з Левандівкою. Також це дозволило подовжити маршрут №17 до вулиці Данила Апостола. Реконструкція вулиці Шевченка, яка веде до квазікільця та на Левандівку, була завершена й відкрита після початку повномасштабної війни. Це квазікільце суттєво покращило рух громадського транспорту, скоротивши затори», – вважає він.

Олег Забарило запевнив, що в планах є реалізація проєкту щодо вулиці Суботівської, яка сполучає мікрорайон Рясне з Левандівкою. Однак це масштабний проєкт, який потребує значних капіталовкладень. На стадії розробки новий проєкт реконструкції квазікільця на перехресті вулиць Сяйво – Городоцька, який може бути втілений завдяки співфінансуванню інвесторів.

Що стосується транспортного сполучення, то місто нещодавно подовжило маршрут №17 і запустило маршрут №49, який сполучив Левандівку з Рясним і забезпечив пряме сполучення з головним залізничним вокзалом.

«Спільно з Інститутом просторового розвитку працюємо над проєктуванням і плануванням, щоб реалізувати важливі проєкти після закінчення війни», – сказав він.

Що потрібно для подальшого розвитку району

Левандівка має великий потенціал для розвитку завдяки близькості до аеропорту, вокзалу і центру міста, а також паркам і зеленим зонам. Архітектор Юрій Столяров каже, що необхідно розвивати інфраструктуру, ця проблема залишається актуальною ще з радянських часів. Зокрема, тут бракує торгових, розважальних та освітніх закладів.

На думку архітектора, важливо й надалі працювати над благоустроєм, озелененням територій, щоби підтримувати їх у хорошому стані. 

«Озеленення дворів і вулиць є важливим аспектом, оскільки теперішні забудовники орієнтуються на комфорт мешканців. Акцент робиться на тих місцях, де люди проводять дозвілля, тобто на дворах, терасах та інших експлуатаційних поверхнях. Запит від покупців також відіграє важливу роль. Якщо є попит на певні елементи благоустрою, забудовники готові інвестувати більше коштів у озеленення й покращення території. Тому важливо формувати культуру забудовників через запити покупців», – наголошує Юрій Столяров.

Забудовник Святослав Луцишин вважає, що основними аспектами розвитку Левандівки є якісні дороги для забезпечення зручного сполучення з іншими районами міста, збільшення кількості дитсадочків і шкіл, а також будівництво розважальних закладів і торгових центрів. Важливо також, щоб самі забудовники робили мікрорайон зручнішим. 

«Коли міська влада додатково інвестує в розвиток інфраструктури мікрорайону, то це однозначно покращує його привабливість для бізнесу. Наше завдання як забудовників – забезпечити комплексний підхід до розвитку Левандівки, що ми і робимо. У проєкті житлового комплексу, який зводить компанія Trident Development, ми передбачили різні нюанси, які роблять життя мешканців комфортнішим. Дворівневий підземний паркінг, зони для відпочинку і спорту, безбар’єрність простору та комерція на першому поверсі – усе це для того, щоб тут хотілося жити», – додає Святослав Луцишин.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Антоніна Костик

____________________________________________________________________________________________________________________________