Фото: Unsplash
Дзвонила всім підряд у телефонній книзі. Як львівська вчителька поборола рак
4 лютого у всьому світі відзначають День боротьби проти раку. Рак молочної залози – одне з найбільш поширених жіночих онкологічних захворювань. За статистикою, воно виникає у кожної десятої жінки. Однак з ним можна і треба боротися. Tvoemisto.tv на прикладі львівської вчительки Христини Мельник розповідає про те, чому важливо вчасно піти до лікаря, як пережити складний період у житті та не опустити руки у боротьбі з недугою.
Дивний сигнал
Львів’янка Христина Мельник працює вчителькою англійської мови у початковій «Школі радості». Робота, за її словами, є невід’ємною частиною життя, однак у грудні 2017 року довелося зробити паузу через діагноз – рак молочної залози. Хворобу вона почала підозрювати сама, коли ставало боляче під час фізичних навантаженнях і не тільки.
«Я звернула увагу, що, як сідаю за стіл чи парту в класі, відчуваю біль в грудях зліва. Якось проводила урок і мене починало підколювати… Спочатку все жартувала з колегами, що то мене серце хапає чи то мені пора на пенсію (сміється). Та потім вже і вдома під час прибирання теж почала відчувати біль», – каже вона.
Христина Мельник (четверта ліворуч) із колегами
Так минуло два тижні, допоки сестра не порекомендувала зробити мамографію і проконсультуватися з фахівцем. Очевидно, що біль нізвідки не взявся.
«Лікар у клініці, де я проходила обстеження, був шокований, однак не говорив нічого конкретно, поки не було остаточного діагнозу. Наступного дня я знайшла мамолога, той подивився знімки, на яких було багато малих і одне більше утворення у моїх грудях. Певно, те більше й боліло. Але, що цікаво, це й підтверджують лікарі – зазвичай, коли є рак, то нічого не болить. А я ніби як отримала якийсь сигнал», – розповідає жінка.
Після операції все тільки почалося
Після обстеження у мамолога Христина Мельник здала аналіз на ракові клітини. Зізнається, що намагалася бути спокійною, хоча вже розуміла, що з нею.
«Кілька років до цього померла від раку моя мама. Ми в сім’ї їй не казали про діагноз, але вона сама вичитувала ці лікарські почерки. Я ж побачила латинські літери СА і 50 ++ та все зрозуміла. Лікар теж жахнувся, бо не очікував на такий розвиток подій. Це був рак першої стадії. Тоді його порада була видаляти частину грудей, бо утворень було кілька. Місцево це робити складно, адже вони можуть піти далі», – додає Христина.
Читайте також: Вберегтися від раку шийки матки. Що насправді може допомогти
Удома жінка розповіла про складну операцію чоловікові і, зізнається, якби не його безперечна підтримка, було б набагато гірше. Подружжя вирішило, що слід робити ту операцію, яка дасть максимальні гарантії на позитивний результат.
Христина Мельник хотіла пережити операцію якомога швидше, та її призначили аж на 29 січня. Тоді жінці видалили ліву грудь.
«По житті я – сильна, зібрана, але очікування дуже «поїдає» людину зсередини, тому я хотіла, щоби все скоріше закінчилося. Та після операції тільки все почалося. Лікар сказав, що потрібна хімія, при чому найсильніша, і шість циклів», – каже вона.
Дзвонила всім у телефонній книзі
Після курсів хіміотерапії Христина Мельник відходила дуже довго, часом не могла їсти по кілька днів, а потім і спати. Чоловік взяв на себе всі хатні обов’язки й продовжував працювати. А дітки, яким тоді було 2 і 4 роки, теж зайвий раз не турбували. Та всі знайомі, продовжує Христина, дивувалися, що аж до шостої процедури у неї не випадало волосся.
«Здебільшого, в усіх після 1-2 хімії волосся вилазить, а я дотягнула аж до останньої (сміється). Пам’ятаю, через два дні після шостої хімії зайшла в душ і з голови змивала вже волосся цілими пасмами. До цього була готова від початку: підстриглася, наділа хустку і мріяла, що на тій хімії закінчимо», – додає вона.
Однак тип раку, який діагностували в Христини, був доволі агресивним, тому лікарі радили ще й приймати препарат «Герцептин». На той час, за її словами, такого не було в лікарнях, а одна ампула коштувала приблизно 45 тисяч гривень.
«Я дістала шок, але рівно на пів дня. Потім взяла телефон і почала дзвонити всім по порядку, хто був в телефонній книзі. На щастя, у мене велика родина, і ми підтримуємо добрі зв’язки. У школі з колегами теж хороші стосунки. До речі, на третій день після операції до мене прийшло 15 відвідувачів (сміється). Правду кажуть: не май сто кіп у полі, а май друзів доволі. Усі вони й допомогли мені фінансово», – розповідає пані Христина.
Про висновки і повернення до щасливого життя
У вересні 2018 року жінка вже вийшла на роботу, щотримісяці обстежується і, каже, нині почуває себе прекрасно.
«Я дуже звикла бути в постійному русі, довга пауза вибиває з колії. Та по житті я завжди була оптимісткою і ця недуга не забрала в мене життєрадісність», – каже вона.
Найголовніший висновок після понад піврічної боротьби з раком, за словами Христини Мельник, – це те, що не можна опускати руки та завжди слід вірити в краще.
«Навіть коли ми свідомо розуміємо, що хвороба на пізніх стадіях і шансів на порятунок мало, вірити в дива треба. Вони трапляються. І ще я зрозуміла, скільки всього маю в житті, скільки мені дарує Бог. Правда, що все пізнається в порівнянні, раніше я багато не помічала», – зізнається вона.
Читайте також: Мода може вберегти від раку. Де на Львівщині найчастіше хворіють та що нового в лікуванні
А ще, додає Христина Мельник, змінилося її ставлення до тих людей, які потребують допомоги. Раніше вона не дуже звертала увагу на оголошення у фейсбуці чи на телебаченні, де просять фінансової підтримки для людей зі складними діагнозами. Якщо допомагала, то здебільшого близьким, кого знала. Нині намагається не проходити повз жодну біду.
Нагадаємо, що, традиційно, жовтень вважається місяцем боротьби з раком молочної залози. За даними онкологів, 95% жінок, у яких виявили рак грудної залози на ранній стадії, мають шанс одужати. Однак, якщо онкологію виявили на другій стадії, шанси вилікуватися має 80% жінок, на третій стадії одужує тільки 50% пацієнток.
Безкоштовне обстеження на рак у Львові проводять за попереднім записом та скерування сімейного лікаря, лікаря-гінеколога жіночої консультації або уролога, бо чоловіки теж хворіють на рак молочної залози. Детальніше контакти та адреси клінік можна переглянути за посиланням.
Ольга Коваль
Цей медіа-продукт створено в межах проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця