
Фото: Іван Станіславський
Як минув рік повномашстабної війни для Львова: спогади, цифри, фото
Минулого року, 24 лютого, о 4:55 ранку Україна здригнулася від перших російських ракет. Від звуків вибухів прокинулися мешканці багатьох українських міст. Росіяни почали повномасштабний наступ на українську землю. У той же ранок близько о 5:30 у Верховній Раді депутати проголосували й ввели воєнний стан на всій території України. Рік великої війни росії проти України був періодом кривавих бойових дій, великих втрат та масштабних руйнувань. Tvoemisto.tv підготувало добірку спогадів, про те як минув перший день вторгення на Львівщині, та коли і куди протягом року прилітали ракети.
Упродовж року у Львівській області повітряну тривогу оголошували близько 282 разів, а її загальна тривалість становить понад 13 діб. Уперше львів’яни отримали сигнал «Повітряна тривога» вранці близько 7:30 24 лютого від ДСНС України. За сигналом включили систему оповіщення у Львові та області. Його передавали через гучномовці та всі наявні засоби оповіщення. Близько 8.00 у Львівській області обстріляли три військові об’єкти, що розташовані у Бродах, Кам’янці-Бузькій і Новому Калинові Самбірського району.
Читайте також: «Лютий. Рік незламності». Зеленський звернувся до українців у роковини великої війни
Із самого ранку у Львові біля продуктових магазинів, супермаркетів, аптек, банкоматів, а також на АЗС утворилися великі черги.
Також чимала кількість чоловіків зібралася у черзі біля магазинів зброї у Львові.
Фото: twitter.com/tdyoma
24 лютого голова Львівської військової адміністрації Максим Козицький закликав усіх мешканців носити при собі документи, що посвідчують особу, а у разі виявлення підозрілих осіб – звертатись до правоохоронців.
У Львові встановили блокпости на в’їзд у місто. До них небайдужі почали звозити шини, мішки з піску, встановлювати протитанкові їжаки. У місті також створили спеціальний координаційний центр, який займався розселенням і гуманітарною допомогою. Крім того, у Львові збирали складники для коктейлів «Молотова», а місцевих школярів перевели на дистанційне навчання.
Читайте також: Чи достатньо у Львові продуктів та ліків, та як працює пошта
На Залізничний вокзал 24 лютого почали прибувати українці з усіх регіонів країни. На площі Двірцевій встановили пункт обігріву, де роздавали гуманітарну допомогу, дитячу кімнату матері та дитини, де кожен міг отримати допомогу. Загалом із перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну залізничний вокзал приймав по 100 тисяч людей на добу.
Зауважимо, що увесь день місто стояло у заторах. Хтось намагався виїхати зі Львова, зокрема до кордону з Польщею, де утворилися черги в десятки кілометрів, натомість вимушені переселенці їхали сюди шукати прихисток. Від 24 лютого низка маршрутів громадського транспорту у Львові призупинили свою роботу, а через закриття повітряного простору України всі рейси з/до аеропорту Мінародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького скасували. Уже 25 лютого у Львові та області ввели комендантську годину з 22:00 до 06:00. Для пересування у нічний час запровадили спеціальні перепустки.
Як росіяни атакували Львів та область
Зранку 13 березня російські війська з акваторії Чорного та Азовського морів здійснили авіаудар по Яворівському військовому полігону. Літаки піднялися з авіабази «Енгельс-2» в Саратовській області. Загалом вони випустили понад 30 ракет, 8 з яких влучили в Яворівський військовий полігон. Унаслідок цього за даними Львівської ОВА 35 людей загинуло, 134 було поранено.
18 березня окупаційні війська випустили 6 ракет Х-555 в бік Львова. 2 ракети були перехоплені та знищені силами ППО України, інші 4 зруйнували будівлю Львівського державного авіаційно-ремонтного заводу. Унаслідок обстрілу отримала поранення одна особа.
26 березня російські війська завдали ракетного удару по нафтобазі на Львівщині. Унаслідок удару здійнялася пожежа. Зі слів голови Львівської ОВА Максима Козицького, за попередніми даними, постраждали 5 осіб. У той же день вечером був здійснений ще один ракетний обстріл по Львівському бронетанковому заводу. Мер Львова Андрій Садовий повідомив, що в одній зі шкіл поблизу місця удару ударною хвилею розбиті вікна. Згодом стало відомо, що по кожному з об'єктів влучили по 2 ракети, однак командування Повітряних сил ЗСУ каже про 6 ракет, випущених по Львову. Таку активність російських військ пов'язували з промовою президента США Джо Байдена у Польщі, яка відбулася одразу після ракетних ударів.
Війська Протиповітряної оборони України 28 березня збили три ворожі ракети у Золочівському районі. Винищувачі окупантів 5 квітня намагались обстріляти об'єкти цивільної інфраструктури Львівської області із території білорусі, однак сили ППО збили дві ракети у місті Радехів. Зранку 16 квітня окупанти завдали ракетних ударів по Львівській області з літаків Су-35, що злетіли з аеродрому Барановичі з території білорусі. Підрозділи зенітних ракетних військ Повітряного командування «Захід» Повітряних сил ЗСУ знищили чотири крилаті ракети.
Читайте також: Кілька ракет влучили поруч із залізничними об’єктами Львова. Ситуація контрольована
Уранці 18 квітня відбулося чотири ракетних удари по Львову. З них три удари по об'єктах військової інфраструктури, один – по шиномонтажу. Унаслідок влучання виникли пожежі. Загинуло 7 людей, 11 людей – серед яких дитина, отримали поранення. На станції технічного обслуговування було пошкоджено або знищено близько 40 автомобілів. У момент удару на шиномонтажі працювало 20 людей, четверо із них загинули, троє отримали осколкові поранення. Ракета пошкодила всю територію СТО – автомобілі і будівлі; від ударної хвилі повилітали двері, вікна, лобові вікна в автомобілях, фари, охоронна будка. 25 квітня близько 08:30 окупантами була обстріляна тягова підстанція залізничної станції «Красне»
3 травня у Львові пролунало щонайменше 5 вибухів: пошкодили три електропідстанції, у частині міста почалися перебої з електро- та водопостачанням. Двоє людей отримали поранення. 15 травня у об'єкт військової інфраструктури у Яворівському районі за 15 км від Польщі влучили 4 ракети, ще дві збила ППО. 17 травня ворожі ракети влучили по залізничній інфраструктурі у Яворівському районі.Три крилаті ракети було знищено підрозділами ППО.
1 червня відбувся обстріл залізничної інфраструктури у Стрийському районі. Отримали поранення 5 осіб. 14 червня війська Протиповітряної оборони України збили ракету над Золочівським районом, уламками пошкоджено цегельний завод. Поранення отримали 6 осіб. 25 червня у Яворівському районі ворог завдав ракетного удару по військовому об'єкту. ППО вдалося збити дві крилаті ракети, чотири влучили в ціль. Унаслідок ракетного удару четверо постраждалих.
Увечері 2 серпня пролунали вибухи в Радехові. Командування повітряних сил ЗСУ уточнило, що російською ракетою був уражений зенітно-ракетний комплекс.
10 жовтня відбувся масований ракетний обстріл. По Львівській області запустили 15 ракет, 7 з яких вдалося збити Силам ППО. Ракети окупантів влучили в об'єкти критичної інфраструктури міста. Майже весь Львів залишився без електро- та водопостачання, а також були проблеми із мобільним зв'язком.
11 жовтня росіяни завдали 3 удари по енергетичній інфраструктурі Львова. 30% міста, найбільше у Сихівському та Франківському районах, залишилилось без електропостачання. Поранення отримала 1 людина.
13 жовтня по території Львівської області випустили 6 ракет, 4 з яких вдалось збити силам ППО. Дві ракети влучили у військовий об'єкт у Золочівському районі. 22 жовтня над Львівщиною було збито кілька російських ракет. 31 жовтня очільник Львівщини повідомив, що над Львівщиною збили три ракети окупантів. Руйнувань і постраждалих вдалося уникнути.
Читайте також: «Будуть нові ракетні атаки». Садовий сказав, як Львів готується до ударів рф
4 листопада над Львівщиною збили дрон-камікадзе Shahed-136. 15 листопада Львівщину атакували понад 10 російських ракет, більшість з яких збили сили ППО. Кілька ракет влучили у три об'єкти критичної інфраструктури. 80% Львова, а також частина Яворівського, Золочівського та Червоноградського районів залишилися без світла та опалення. Були перебої зі з'язком, мобільним інтернетом та водопостачанням. У результаті обстрілу з важким пораненням госпіталізували одну людину.
23 листопада відбудося два ракетних удари по елекропідстанції у Львівскій області. Удень Львів був повністю знеструмлений. Без електроенергії залишились також Яворівський та Червоноградський райони. Близько 1,5 млн людей залишились без світла. У Львові трамваї та тролейбуси тимчасово не курсували.
29 грудня ворог випустив 6 ракет по Львівщині, з них 4 збили сили ППО. Були два попадання в електропідстанцію. 14 січня 2023 року ворог обстріляв енергетичної інфраструктури у Львівській області.
10 лютого була чергова ракетна атаку на Львівщину. Сили ППО збили над областю дев'ять ракет. Одна ракета потрапила в об'єкт енергетичної інфраструктури, ще одна впала поруч з автобусною зупинкою у селі на Золочівщині і не здетонувала. Ще одна впала неподалік санаторію у Львівському районі. Вибуховою хвилею у будинку вибило частину вікон. 16 лютого уночі одразу три російські ракети влучили в об’єкт не енергечної інфраструктури на Дрогобиччинні.
Антоніна Костик
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Війна і наступ Росії
- «Ми не можемо просто так загинути», або Три правила Залужного
- «Як можна звикнути до війни?!» – співвласник «Кави Мілітарі» у Львові
- росію лякає не Трамп, а дещо інше. До чого готуватись українцям у 2025 році
- «Я втратила ногу, але є й хороша новина»
- «Війна – це завжди нагода». Якою є Україна майбутнього та чого чекати в наступні роки
- «Мама заховала повістку, а тато сказав». Розвідник, який воює та записує війну на вініли
- Якою буде нова Україна. Розмова з Віталієм Портниковим і Ярославом Грицаком
- Як росіяни захопили Вугледар і що буде далі
- «Важкий день для Львова». Репортаж з вулиці, де загинуло семеро людей
- «Завтра може все змінитись і кожному доведеться хапати зброю»
- Повістки, відстрочка, штрафи й ТЦК. Усе про зміни в мобілізації в Україні
- «Я хотів повіситись, але вдома чекали діти», – ветеран, що пережив полон
- Зібрав 7 мільйонів і пішов воювати. Історія добровольця
- Два роки тому на Львівщині загинуло щонайменше 60 військових. Кого за це судять
- «Повернути своє життя». Як відновлюють будинки на Стрийській після прильоту ракет
- Як Львів пережив масовану повітряну атаку. Деталі і коментарі
- «Казав, що має кілька патронів». Мати полоненого «азовця» чекає на його повернення
- Друга зима в окопах. Чи можлива ротація бійців, які давно воюють
- Новий етап війни, Або що відбувається на фронті
- Удар «шахедів» по Львову. Що летіло на Львівщину та куди влучили
- Віталій Портников: «Вагнер» у білорусі не для того, щоби бавитися в пасочки
- «Я пів року не бачив сонця і неба». «Азовець» Святослав Сірий про війну і полон
- «Я пішла шукати кицю – так і зберегла своє життя»
- «Я міг залишатися дома, але я тут», – викладач УКУ, який пішов на фронт
- «Хто я в цій війні». Волонтерка військового госпіталю Наталія Арестова
- «Хто я в цій війні». Медична кураторка патронатної служби «Азов» Дзвінка Сіра
- «За рік бійці втомилися, але в них є місія». Інтерв’ю з військовим психологом
- «Я тут заради сім’ї та країни». Історія бійця з книжкою Тімоті Снайдера
- «Бійців з окупованих територій навколішках не проводжають». Історія польської волонтерки
- Віталій Портников: «Українці завжди робили свій вибір»
- Без світла, але без вас. Як львів'яни рятуються у випадках знеструмлення
- «Війна оголила правду про нас», – волонтерка Устя Стефанчук
- Як бізнес у Львові готується до блекауту та кому потрібні генератори
- Танкіст, який звільняв Ізюм: «Ми знаємо наші танчики до кожного гвинтика»
- Що означають масові ракетні обстріли та до чого готуватись. Прогноз експерта
- «Чоловік багато зробив, аби Маріуполь був українським», – дружина «азовця»
- Віталій Портников: «Формула перемоги у цій війні очевидна»
- «Ядерний удар, обмін полонених та мобілізація – це політична гра путіна», – експерт
- «Мамо, хто, як не я?». Історія азовця «Калини» з Львівщини, якого звільнили з полону
- «Моя роль – благословити сина і чекати на нього», – мама героя
- Влада з волонтерами не конкуренти. Яким є рішення для порозуміння
- Мама азовця: «Син просив, щоб ми молилися за них щодня»
- На чий бік стане світ? Аналіз промов Зеленського та путіна з початку великої війни
- «День Незалежності для росії – як кістка в горлі, треба бути готовим до всього», – експерт
- Двоє навіть поплили через річку. Як на кордоні ловлять ухилянтів та що на них чекає
- «Ми намацали больові точки противника». Військовий експерт про зміну стратегії на війні
- Переродження. Історія львівського панк-рокера, який вчиться бути військовим лікарем
- Наш прапор – мирний, але з кров’ю стає червоно-чорним. Історія Іванки Крип’якевич-Димид про сина-героя
- «Уявіть, що війна буде тривати десять років». Микола Савельєв про передову і тероборону
- Воїн світла. Спогади про героя Тараса Жеребецького
- «Я божеволію». Як рідні шукають зниклих безвісти військових і куди їм звертатися
- «Кожен чимось жертвував, щоб вивезти поранених за кордон». Історія фельдшерки
- «Потрібно бути готовими». Військовий експерт про наступ білорусі і ескалацію на сході
- Яку зброю Україні передають союзники та що потрібно ще для перемоги
- «Треба йти до кінця» – львів’янка Оля Біщук, яка воює у складі тероборони на cході України
- «Він був таким крутим чуваком». Сестри Артемія Димида про Героя і війну
- «Той, хто вмів літати». Спогади про Героя Артемія Димида
- Як у Львові оцифровують підбиту російську техніку. Репортаж із 3D-студії
- Острівець освіти. Як українські вчителі відкрили у Румунії школу для біженців
- 100 днів опору. Історії захисників, які наближають нашу перемогу
- «Коли є питання життя і смерті, то є бажання продовжити рід». Як війна впливає на стосунки
- «Все дуже складно». Олексій Францкевич про можливе вторгнення Білорусі
- Шок пройшов. Як нам спільно відбудовувати Україну
- «Україна знову має годувати світ». Що може змінитися для нашої держави у червні
- «Цінності важливіші за інтереси». Валерій Пекар про те, як Україна змінює світ
- Броня перемоги. Хто виготовляє бронежилети для військових і як їх перевіряють
- «Британці пишаються Україною». Найстаріший волонтер світу у Львові підтримав українців
- Які ракети запускає росія на Львівщину і чому не всі вдається збити
- «Це нова піхота, за якою – життя». Як зберегти тероборону і що треба у ній змінити
- Я не знав, чи у мене залишилися очі. Історія львівського розвідника
- Це вже не війна, а полювання. Мама пораненого азовця зі Львова про бій за «місто Марії»
- Є дві речі, на які ти маєш вплив під обстрілами. Історія «джавелінщика»
- «Зарубати слона кинджалом». Чому бійців з тероборони відправили у «гарячі точки»
- «Ми опинилися в 1944-му році». Віталій Портніков про уроки Другої світової війни
- «Наше головне завдання – вижити». Директорка «Території терору» про історію опору
- «Хочу дихати своїм повітрям і допомагати вдома». Історія біженки, яка повернулася додому
- Російський фарфор і раритетні ікони. Що знайшли в будинку «імператора» Козака у Львові
- (Не) їдуть без екіпіровки. Чи забезпечує держава військового всім необхідним
- Що зміниться для України, якщо путін офіційно оголосить війну. Прогноз експерта
- 1 травня: чи варто його святкувати, а чи скасувати як елемент радянщини
- Слава Україні! Історія прикордонника, який підірвав себе заради побратимів
- «У Бога закінчилося терпіння». Психолог про «затяжну» війну і як вона змінить українців
- «Ці рани надто глибокі». Як у село біля Маріуполя прийшли окупанти
- «Щоби забрати поранених вночі, ми їдемо навпомацки». Як воює парамедик із «Госпітальєрів»
- Взяти Одесу вони точно не зможуть. Політолог про ймовірне вторгнення з Придністров’я
- Гроші, робота, освіта. На що можуть розраховувати біженці з України за кордоном
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Будуть масивніші бомбардування. Експерт про 9 травня, цілі росії і новий виток війни
- «У концтаборі ми знали, що союз розпадеться. З росією буде те саме», – Мирослав Маринович
- Чому у XXI столітті люди здатні на таке насильство? Військовий капелан про путіна, росіян та Європу
- «Захищав людей у маршрутці й на вулиці». Спогади про оператора і воїна Юрія Олійника
- Чи вигідна Україні мирова з росією. Реакція експертів
- «Ми не можемо продати нашу свободу за тимчасову уявну безпеку», – Святослав Вакарчук
- Леви охороняють Львів, або Як місто рятує свої пам’ятки
- 12 днів у підвалі. Історія маріупольця, якому вдалося евакуюватися до Львова
- «Кожен позов, кожне невиконане росією рішення, є ще одним доказом для всіх», – правник
- Гуманітарка має стати на рейки. Як і хто координує допомогу на Львівщині
- «Фото та відео руйнувань дуже важливі для міжнародного суду над Росією», – юрист
- «Наші діти подорослішали на роки». Репортаж з колишнього дитбудинку у Львові
- Це мільйон доларів на день. Андрій Садовий про переселенців та життя у час війни