У травні Андрій Васько, який був єдиним кандидатом на посаду, переміг у конкурсі та став директором Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Із 2020 року виконував обов'язки керівника цього медзакладу. «Твоє місто» поспілкувалося з ним та з’ясувало, що змінилося для жителів Львівщини, які мають потребу викликати швидку допомогу , з якими гострими станами найчастіше звертаються пацієнти, скільки заробляють медики «екстренки» та чи бракує персоналу.

У серпні ви офіційно стали директором Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Які ключові пріоритети в розвитку Центру визначили на найближчий рік?

Нам вдалося сформувати тверду організаційну структуру, щоб вчасно надавати екстрену медичну допомогу населенню. Протягом наступних п'яти років (Андрія Васька призначили на посаду на п'ять років. – Ред.) плануємо навчати й розвивати персонал: медиків і немедичних фахівців (оперативно-диспетчерський відділ, механіків, техніків, юристів, бухгалтерів і служби управління персоналом). Також плануємо впроваджувати нові програми, зокрема ввести нову програму ментального здоров'я, спрямовану на виявлення і запобігання професійному вигоранню. Це особливо важливо в умовах постійного стресу, з яким ми стикаємося. Друге – євроінтеграція та відповідність міжнародним стандартам. Наразі ми перші в Україні розпочали процес сертифікації як міжнародна команда медицини катастроф відповідно до стандартів Всесвітньої організації охорони здоров'я. Це відкриває нам можливості інтеграції в європейську систему цивільного захисту. Ми вже  виконуємо завдання екстреної медичної допомоги на території Європейського Союзу, зокрема медичну евакуацію пацієнтів за кордон на лікування на доручення Міністерства охорони здоров'я. Наші медичні евакуації стали частиною системи цивільного захисту ЄС, що дозволяє нам тісніше співпрацювати й навчатися у наших європейських партнерів.

Ми прагнемо краще розуміти європейську систему цивільного захисту і дозволити європейським партнерам краще ознайомитися з українською системою екстреної медичної допомоги. Це дозволить нам адаптувати нашу систему до європейських стандартів і працювати нарівні з європейськими командами. Де-факто ми стаємо частиною європейської системи реагування на надзвичайні ситуації. Це означає, що в разі надзвичайних подій на території Європи наша команда може бути відряджена як допоміжна сила для допомоги європейським партнерам.

Ще одне важливе питання – виконання законодавчих нормативів. Ми реалізували реформи в сфері екстреної медичної допомоги, фінансування та матеріально-технічного оснащення. Суттєво оновили наш автопарк і тепер плануємо завершити формування бригад за європейськими та світовими стандартами. Це значить, що в наших бригадах мають працювати парамедики, екстрені медичні техніки та водії.

Ми вже перенавчаємо водіїв на екстрених медичних техніків, близько 200 з 600 водіїв уже пройшли таке перенавчання. Також плануємо перенавчати фельдшерів і медичних сестер на парамедиків, що допоможе формувати бригади в новому режимі. Це дозволить нам відповідати міжнародним стандартам і забезпечити можливість отримання додаткового фінансування, що призведе до підвищення зарплат працівників екстреної медичної допомоги.

Проте зараз ми не можемо планувати масштабні проєкти, оскільки в державі пріоритетним є питання оборони. Ми забезпечені всіма необхідними засобами для надання якісної медичної допомоги і продовжуємо навчання, незважаючи на обмежене фінансування, оскільки для підвищення заробітних плат до європейського рівня нам потрібно відповідати високим стандартам медичної допомоги. 

Важливо зазначити, що реформа охорони здоров'я триває. Маємо різні заклади, які відтягують фінансові ресурси, зокрема малопотужні лікарні, котрі повинні зайняти своє місце в системі. Нам доведеться пережити цей перехідний період. Ймовірно, найближчі 6–9 місяців покажуть, який вигляд матиме наша система охорони здоров'я в майбутньому.

Які виклики вважаються екстреними і на які ситуації ви не реагуєте?

За останні чотири роки ми досягли значного прогресу в усвідомленні пацієнтів, що таке екстрена медична допомога. Важливо розуміти, що екстрена медична допомога – це не просто «амбулаторія на колесах», а аварійно-рятувальна служба, яка повинна реагувати на загрози життю пацієнта, коли без нашого втручання можливі катастрофічні наслідки.

Наша служба не може виїжджати на кожен виклик на бажання пацієнта. Наша команда реагує на виклики, які є пріоритетними та належать до категорії екстрених або критичних. Виклики, які не є екстреними, такі як незначне підвищення температури або невисокий тиск, не є нашою першочерговою відповідальністю. Пацієнти з такими станами можуть звернутися до сімейного лікаря, поліклінічного відділення чи травмпункту.

Екстреними вважаються виклики, коли життя пацієнта перебуває під загрозою: зупинка дихання, відсутність серцебиття, ознаки інсульту або інфаркту, екстрені пологи, кровотечі, укуси змій чи комах з можливими анафілактичними реакціями, утоплення. 

Наші диспетчери опитують пацієнтів за відповідними протоколами, тому важливо відповідати на їхні запитання максимально чітко і стисло, щоб швидше класифікувати стан. Якщо диспетчер вирішить, що стан пацієнта критичний або екстрений, виклик буде переданий в екстрену медичну допомогу.

Якщо пацієнт сумнівається, чи його виклик екстрений, диспетчер може поставити уточнювальні запитання і дати рекомендації щодо подальших дій. Наприклад, може порадити, які медикаменти варто вживати відповідно до наших протоколів або куди планово звернутися для отримання медичної допомоги. Такий підхід дозволяє нам зменшити загальну кількість виїздів за добу. Це означає, що бригади швидше прибувають на виклики, коли життя пацієнта перебуває під загрозою. Наші бригади практично не зупиняються. Так, є певні години вночі, коли викликів меншає, коли не всі бригади на той момент перебувають у рейсі, але в денний час вони працюють безупинно з невеликими перервами.

Тож дуже важливо викликати «швидку» тільки тоді, коли це дійсно необхідно. Варто додержувати рекомендацій диспетчера й надавати правдиву інформацію, адже кожен хибний виклик може призвести до ризику втрати життя іншої людини. Пам'ятайте, якщо є можливість самостійно вирішити проблему, наприклад виміряти тиск або температуру, не треба викликати «швидку», коли вона може знадобитися в іншій критичній ситуації, як-от масивна кровотеча.

Які недуги найбільш поширені влітку та з якими захворюваннями або станами пацієнти потрапляють до вас найчастіше?

Влітку ми стикаємося з трохи більшою кількістю респіраторних захворювань та хронічної серцевої недостатності під час аномальної спеки. Однак загалом найчастіше впродовж року отримуємо виклики з приводу інсульту та інфаркту. Така статистика зростає щорічно. Наразі фіксуємо майже 30 інсультів і 10 інфарктів щодоби, що значно більше, аніж у попередні роки. Три роки тому було близько 20 інсультів та 5 інфарктів щодоби. Воєнний час і стреси, а також несвоєчасне звернення по медичну допомогу погіршують стан пацієнтів із хронічними недугами. Профілактика онкологічних захворювань, регулярні обстеження й моніторинг хронічних станів залишаються важливими навіть у цей важкий період.

Скільки бригад залучені до роботи?

Щодоби чергують 140 бригад, за потреби можемо залучити ще 60 у випадку надзвичайних ситуацій. Одна бригада складається з трьох осіб: двох медиків та водія, хоча деякі бригади працюють із меншим складом.

За скільки часу має приїхати «швидка» на виклик? 

У екстрених випадках за 20 хвилин, у критичних ситуаціях за 10-ть. 

Чи відчуваєте брак кадрів? 

Ситуація з кадрами в нашому Центрі переважно позитивна, однак ми активно шукаємо фельдшерів, медичних сестер, інших фахівців, щоби посилити парамедичні команди. Заробітна плата порівняно з іншими медичними установами конкурентоспроможна. Фельдшери та медичні сестри отримують від 18-ти до 25 тисяч гривень, лікарі – до 30 тисяч гривень. Для порівняння, державний стандарт для медичних сестер становить близько 13 500 гривень, а лікарів – до 20 тисяч.  Зарплата водіїв – від 14-ти до 19 тисяч гривень. Так, у нас вищі зарплати, але й робота доволі складна. 

Окрім того, кожен працівник має можливість отримати кредит до 5 тисяч гривень на рік на навчання завдяки установі. Вибір курсів здійснює сама установа. Також проводимо безкоштовні курси для наших працівників. Відшкодовуємо витрати на навчання адміністративного персоналу, бухгалтерів, кадровиків і заступників. Кожен працівник має можливість отримати відшкодування витрат на навчання, якщо закінчив курс успішно. Відшкодування також стосується міжнародних сертифікатів із екстреної медичної допомоги, які мають стандартизовану міжнародну акредитацію. Таку сертифікацію наші парамедики проходять у Польщі або в Німеччині. Після отримання таких сертифікатів вони мають щомісячну надбавку на час дії сертифіката. Наприклад, якщо працівник має сертифікат із розширених реанімаційних заходів для дорослих або дітей, то отримуватиме надбавку в розмірі 1500 гривень щомісяця до кінця дії сертифіката. В майбутньому плануємо збільшити розмір цієї надбавки. 

Активно працюємо над тим, щоб наші працівники відповідали міжнародним стандартам екстреної медичної допомоги, маю на увазі сертифікацію та подальше підвищення кваліфікації.

Чи вистачає парамедиків? Раніше в бригаді були водій і медик, але, згідно з реформою, ці функції має виконувати одна людина. Які ще зміни відбулися?

Так, водії повинні перейти на посади екстрених медичних техніків, і в нас їх достатньо. Фельдшерів і медсестер також, хоча ми постійно запрошуємо молодь до нас на роботу. 

Зокрема, нам потрібні 6–8 фельдшерів і медичних сестер для диспетчерського відділу, а також близько 20 працівників (фельдшерів, медичних сестер і парамедиків) для роз'їзних бригад. Наразі не відчуваємо гострої потреби в лікарях, оскільки більшість наших інтернів, які закінчили інтернатуру в нашому Центрі, вже прийняті на роботу.

Хочу зауважити, що ми не беремо на роботу лікарів без міжнародного сертифіката екстреної медичної допомоги на рівні розширених реанімаційних заходів, який є базовим для європейських парамедиків. Цей сертифікат обов’язковий для тих, що хочуть долучитися до нашої команди.

Куди варто звернутися людині, яка воліє працювати в Центрі? 

Подати аплікаційну заяву можна на електронну скриньку (Ivivemdmkgolovfeld@gmail.com) нашого відділу управління персоналом. В Україні розпочинає роботу єдиний портал вакансій, і ми формуємо портфоліо наших працівників, враховуючи технічні характеристики та документи, які має надати кандидат. У майбутньому заяви можна буде подавати через цей єдиний портал, що значно спростить процес як для кандидатів, так і для закладів охорони здоров’я. Плануємо зробити цей портал максимально докладним, з вимогами і преференціями, які мають наші співробітники.

Чи співпрацюєте ви з медуніверситетом? Можливо, є конкретні фахівці, яких запрошуєте на роботу? 

Більшість наших інтернів – випускники Львівського національного медуніверситету. Ми активно співпрацюємо з цим вишем і плануємо розширення цієї співпраці, адже університет має чудову кадрову і навчальну базу. Наразі розвиваємо нові проєкти в навчально-симуляційних центрах Львівського медуніверситету.

Читайте також: Навіщо Львівському медуніверситету дві лікарні та що зі вступом. Інтерв'ю з ректором

До повномасштабного вторгнення на Львівщині функціонувала аеромедична евакуація пацієнтів, яка забезпечувала швидке транспортування важкохворих до Львова з найвіддаленіших куточків області за пів години або й швидше. Наразі для доправлення пацієнтів у лікарню потрібно значно більше часу. Чи розглядаєте можливість відновлення роботи гелікоптерів? Де вони зараз, до речі? 

Наші гелікоптери, які були задіяні в медичній евакуації, зокрема в транспортуванні органів для трансплантації з інших областей, тепер виконують завдання у межах воєнного стану. Маю на увазі медичну евакуацію військових. 

Сподіваємося, що аеромедична евакуація буде відновлена, оскільки є важливою для швидкого транспортування пацієнтів, особливо дітей, які потребують спеціалізованої медичної допомоги. Львів уже є медичним хабом на заході України, забезпечуючи такі послуги, як опікова травма, кардіохірургія, судинна хірургія та інші складні медичні втручання. Це передбачає транспортування пацієнтів із районів, де цих послуг не надають.

Маємо й нові можливості, такі як ангіограф у Червонограді та Дрогобичі. Це перші кроки реформи, які вже дають позитивні результати щодо швидкості й доступності медичної допомоги.

У майбутньому, якщо гелікоптери стануть знову доступні, зможемо використовувати їх для транспортування пацієнтів із інших областей до медичного хабу у Львові.

Скільки викликів отримуєте від жителів Львівщини щодня?

Щодня на нашу службу надходить близько 2000 дзвінків щодо екстреної меддопомоги. З цієї кількості майже 650 викликів потребують виїзду бригади «екстренки», що становить приблизно одну третину всіх дзвінків. Із 650 пацієнтів половина буде доправлена до лікарні, а половині буде надана меддопомога на місці.

Якщо говорити про реальну потребу в екстреній меддопомозі, то це майже 300 пацієнтів щодоби. 

На щастя, ситуація в нашій області значно краща порівняно з центральними областями, східними, навіть столицею. Це частково залежить від свідомості пацієнтів та комунікації Центру з громадськістю. 

Раніше із Львівщини відправляли поранених військових на лікування за кордон. Медичну евакуацію здійснювали бригади Обласного центру екстреної допомоги. Розкажіть про це докладніше.

Так, ми здійснюємо евакуації наших громадян за кордон на лікування і повертаємо їх після лікування додому. Виконуємо це на доручення Міністерства охорони здоров’я України у співпраці з Європейським Союзом та Європейським бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Така співпраця дозволяє нашим громадянам отримувати медичну допомогу в найкращих клініках за кордоном, проходити лікування й реабілітацію, а потім повертатися додому. Це стосується як військових, так і цивільних осіб, а також розвантажує нашу систему охорони здоров’я. Пріоритетним є лікування мінно-вибухових, опікових травм та інших критичних випадків, особливо бойових травм і тих, що пов'язані з терористичними атаками російської федерації. Ця підтримка є актом солідарності Європейського Союзу, спрямованим на порятунок життів українців.

Ми вже транспортували близько 5000 пацієнтів на лікування за кордон або координували ці місії самостійно. Львівська екстрена медична допомога стала частиною європейської системи, оскільки наші автомобілі практично щодня перетинають кордон, прямуючи до аеропорту в Ряшеві, відтак ми передаємо пацієнтів нашим міжнародним партнерам, які прибувають літаками з Норвегії, Швеції, Іспанії, Німеччини та інших країн Європи. Також транспортуємо пацієнтів до Італії, Франції, Литви та Австрії. Фактично немає країни ЄС, в яку ми не транспортували б людей. Львівська «екстренка» виходить на міжнародну арену. 

Скільки працівників Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф мобілізовані? 

Станом на сьогодні 39-ть. Ми тісно співпрацюємо з підрозділами Збройних сил України, передали значну частину наших транспортних засобів для виконання медичних завдань: 80 медичних автомобілів із нашого балансу, а також понад 205 автомобілів, отриманих під час війни.  

Отже, автомобілів не бракує. Скільки їх загалом?

На сьогодні маємо 140 автомобілів у рейсі і резервний автопарк. Ситуація не є критичною. 

Перед тим як обговорювати повторне оновлення автопарку нашого центру, ми повинні усвідомити, чи зробили все можливе для забезпечення наших медиків необхідними ресурсами для лікування поранених військових. Наша позиція така: все, що можемо передати без шкоди для жителів Львівщини, передаємо.

А звідки отримуєте автомобілі? Від міжнародних партнерів?

Ми логістично найближчі з-поміж закладів охорони здоров'я до кордону. Особливо багато автомобілів отримали в 2022 році. Частину з них надали міжнародні громадські організації та приватні ініціативи. Завдяки партнерству з екстреною медичною допомогою Польщі багато автомобілів передані на потреби ЗСУ.

Чи всі працівники львівської «екстренки» перебувають на військовому обліку?

Усі наші працівники мають бути на військовому обліку. Це обов’язкова вимога, і органи контролю стежать за цим процесом.

У лютому стало відомо, що Львівська екстрена медична допомога може залишитися без частини приміщень, зокрема гаражів та ремонтних приміщень, розташованих на території лікарні. Тоді Центр звернувся до Першого ТМО з проханням врегулювати питання розірвання договору оренди. На якому етапі цей процес і про що вдалося домовитися?

Станом на сьогодні ситуація контрольована. Договір оренди гаражних приміщень залишається чинним і буде таким до 2024–2025 років. Що буде далі,  невідомо, це питання дискусії, яке значною мірою залежить від політичної волі, розуміння важливості екстреної медичної допомоги та можливих альтернативних варіантів.

У нас достатньо приміщень, зокрема в оренді у міської ради. Сподіваємося, що міськрада продовжить надавати нам необхідні приміщення. Незважаючи на труднощі, провадимо конструктивний діалог і сподіваємося, що наша співпраця триватиме в цьому ж руслі.

Антоніна Костик

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

___________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.