фото: мегаоптика
Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
Після 24 лютого підприємцям вдається не лише триматися на плаву, а й розвиватися. До прикладу, Центр зору «Мегаоптика», який відкрився під час пандемії, на початку повномасштабного вторгнення був єдиним серед основних інтернет-магазинів України, що доставляв лінзи і окуляри навіть коли не працювали поштові відділення. Компанії вдалось втримати і збільшити колектив, а нещодавно «Мегаоптика» потрапила до Книги рекордів України. Завдяки чому такий ріст став можливим, Tvoemisto.tv розпитало СЕО компанії Тараса Проніва.
У чому особливість вашої компанії?
Зараз Центр зору «Мегаоптика» є найбільшим в Україні центром діагностики зору. Водночас ми є найбільшим супермаркетом окулярів. Наша компанія втілює у собі поєднання знань, технологій і досвіду. Хоч нам, як власне «Мегаоптиці», лише два роки, але загалом маємо уже понад 20 років досвіду на ринку і впродовж усього цього часу домагаємо людям краще бачити.
В одній локації «Мегаоптика» надає максимальний спектр послуг і пропонує найширший в країні асортимент товарів. Ми працюємо для наших пацієнтів сім днів на тиждень. Наша команда складається із понад 20 висококласних оптометристів та офтальмологів і проводить понад 2000 діагностик зору на місяць для дорослих і дітей. Вважаю, що її у нас робити найзручніше, бо все в одному місці. Ми проводимо професійну діагностику зору на сучасному обладнанні, використовуючи понад 13 зорових тестів. Також маємо власну лабораторію з виготовлення окулярів, обладнану двома сучасними станками для цього. А наші спеціалісти завжди допоможуть вибрати оправу чи лінзи. До слова, у нас найбільша в Україні колекція найлегших у світі оправ Silhouette – 190 оправ. І ми перші в країні з виготовлення окулярів з лінзами Zeiss.
«Ми не продаємо окуляри, ми допомагаємо пацієнтам бачити краще, бо це впливає на якість їхнього життя»
Який напрям роботи є важливішим, основним для «Мегаоптики»? Адже ви позиціонуєте себе і як центр зору, і як супермаркет окулярів.
«Мегаоптика» перш за все є клінікою зору, ми не націлені на продаж окулярів, хоч ключовою у нашій роботі із пацієнтами і є корекція зору окулярами та контактними лінзами. Окуляри в нас на другому плані, бо це оптичний прилад, зоровий протез, тобто лише спосіб, технічне вирішення проблеми. Часто наголошую працівникам: «Друзі, ми не продаємо окуляри, ми допомагаємо пацієнтам бачити краще, бо це впливає на якість їхнього життя».
Ми дбаємо про здоров'я пацієнтів, пропонуємо їм якісне медичне обслуговування, але також робимо усе для того, щоб їм було комфортно. Важливо, щоб кожен відвідувач виходив від нас із рішеннями, які покращать його життя і будуть простими у застосуванні. Саме тому ми щоденно працюємо над тим, аби розвивати і покращувати сервісну культуру з індивідуальним підходом до кожного пацієнта.
Завдяки багаторічному досвіду знаємо, що кожні очі унікальні та неповторні, тому прагнемо максимально розкрити зоровий потенціал кожного нашого пацієнта, а для цього щодня створюємо індивідуальні оптичні рішення, які допомагають повернути або віднайти досконалий зір. Саме тому наше гасло: «Допомагаємо бачити краще».
Клієнти і команда – на першому місці, бо люди – це головне
Як вам вдалося втримати команду із початком війни та збільшити її?
«Мегаоптика» завжди дбає про людей, цінує їх і поважає. Із першого ж дня повномасштабного вторгнення у нас було два основних завдання. Одне із них – це підтримка команди, яка для нас дуже важлива: допомога один одному, забезпечення ресурсом, напрацювання механіки роботи відповідно до нових умов. До війни наша команда складалась із пів сотні працівників, а зараз виросла майже до 80.
Хочу розповісти вам маловідомий факт: в перші тижні війни на роботу в «Мегаоптиці» виходили не тільки наші працівниці, а й їхні чоловіки, які допомагали чим могли, працювали на волонтерських засадах і сортували та перевіряти товари, розвозили замовлення. Ще одним, не менш важливим завданням для нас була і є допомога нашим пацієнтам: вчасне відвантаження товарів, передача замовлень, доставка всього необхідного. Впоратися із ним допомогла саме швидка мобілізація команди, допомога родин наших працівників і доставка через волонтерів, які також дуже підсобили в перші тижні війни.
«На початку війни лінзи у нас замовляла вся Україна»
Ми зачепили тему війни, яку не можливо оминути в жодній розмові, бо вона стала частиною життя кожного українця, кожної компанії. Як змінилась робота «Мегаоптики» після 24 лютого?
«Мегаоптика» є однією із небагатьох компаній такого роду, які продовжували працювати після 24 лютого. Наш інтернет-магазин взагалі був єдиним у своєму роді, який працював, всі інші на своїх сайтах просто вказали, що не працюють. Тож не дивно, що у перші тижні війни повідомлення про нас: «Вони працюють, у них є лінзи» стало вірусним. Через це впродовж першого місяця після повномасштабного вторгнення запит на замовлення лінз був просто шалений.
На другий-третій тиждень повномасштабної війни ми відчули неочікуване навантаження по замовленнях, бо кількість замовлень виросла у 7-10 разів. Ми розуміли, що у нас замовляє вся Україна, тож перевели всю команду на опрацювання онлайн замовлень.
Найбільша проблема була з великими діоптріями. Люди нам телефонували і казали: «Я в Києві, в підвалі, у мене -16, я нічого не бачу, мені потрібні лінзи». Як не допомогти, коли чуєш таке? Ці звернення нас дуже мотивували, ми шукали можливостей передати необхідне потребуючим. І навіть коли поштові відділення у столиці не мали змоги доставляти товари, це робили прості українці, які не могли залишатись байдужими до потреб своїх співгромадян. Ми домовлялись з волонтерами, військовими, передавали передачі поїздами, але доставляли пацієнтам все необхідне.
«Допомагати захисникам – наш обов’язок»
Чи допомагає «Мегаоптика» нашим військовим і якщо так, то як саме?
Із перших днів великої війни Центр зору «Мегаоптика» допомагає українським захисникам та захисницям, вважаємо це нашим обов’язком. Звісно ж, допомагаємо перш за все в межах наших компетенцій: проводимо консультації, забезпечуємо окулярами й контактними лінзами. Таку компетентну допомогу у нас отримали вже понад 1000 захисників та захисниць. По нині продовжуємо безкоштовно виготовляти окуляри для всіх військових, які звертаються до нас. Якщо переводити це у грошовий еквівалент, то йдеться про понад 3,2 млн гривень.
Намагаємось також допомагати фінансово – на сьогодні коштами через пожертви безпосередньо у компетентні фонди на підтримку Збройних Сил України ми передали понад 650 тисяч гривень.
Як потрапити до Книги рекордів України
Нещодавно «Мегаоптика» потрапила до Книги рекордів України. Як це сталось і який саме рекорд ви встановили?
Насправді рекорд поєднав одразу кілька результатів. Нас визнали найбільшою оптикою України як за площею центру зору (923 м кв, 16 кабінетів для діагностики зору) і масштабами виробництва окулярів (942 пари за місяць), так і за асортиментом окулярів (7534 пари окулярів в наявності) і, звичайно ж, командою фахівців (79 працівників у команді).
Фіксація рекорду України тішить нас, але нам важливо, щоб Центр зору «Мегаоптика» знали не лише через його велику площу та широкий асортимент, але й завдяки нашим цінностям, найбільшою із яких є здоров’я та комфорт наших пацієнтів. Адже ми робимо все для того, щоб професійно покращувати зір дорослим та дітям, допомагати їм бачити. Бо якість зору – це якість життя.
Фото: «Мегаоптика»
Партнерська публікація
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Інтерв'ю Твого міста
- Як Львів готується до нових викликів. Інтерв'ю з першим заступником мера
- «Це ж ваш підвал, то хто має створити вам умови?» Інтерв’ю з львівським рятувальником
- Школи Львівщини почали навчання. Які зміни чекають учнів та вчителів
- Як працює львівська «швидка» та яких змін очікувати. Інтерв'ю з директором «екстренки»
- Навіщо Львівському медуніверситету дві лікарні та що зі вступом. Інтерв'ю з ректором
- «Люди хочуть знати, з ким служитимуть». Розмова про вакансії в армії
- Чи вплинула мобілізація на туризм на Львівщині та що обирають туристи
- Бронювання, відстрочка та повноваження ТЦК на Львівщині. Інтерв'ю з керівником апарату ОДА
- Головний патрульний Львівської області: «Червону зону ми не перетнули»
- Павло Шеремета: «Нам потрібні інновації, інакше завтра може не настати»
- Чи спрацює Саміт миру щодо України. Інтерв'ю з послом Швейцарії
- «Ветерани думають, що витягнуть себе, як барон Мюнхгаузен». Інтерв’ю із сексологинею
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат