Фото: фотографії старого Львова
Цього тижня в Палаці Марсів, розташованому у Судовій Вишні на Львівщині, розпочалися протиаварійні роботи. Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення, але впродовж останніх трьох десятиліть зазнала значних руйнувань. З 2023 року палац перебуває у власності «Фонду українсько-польської історії людей», який викупив його за 3,2 млн грн. Про це у коментарі «Твоєму місту» повідомив директор з розвитку фонду Мар’ян Хомяк.
Протиаварійні роботи у Палаці Марсів: перший етап відновлення
За його словами, наразі фахівці оцінюють стан будівлі та готують необхідну документацію. Підготовчий етап триватиме орієнтовно з кінця квітня до кінця травня 2025 року.
«Стосовно палацу, то вже цього тижня стартували протиаварійні роботи. Спочатку працювали фахівці, які знімали та вимірювали всі параметри, бо потрібно детально обстежити стан будівлі. Потім складаються акти огляду, визначається рівень складності необхідних робіт. Наступним кроком буде розробка робочих креслень і проєкту. Це перший етап, який триватиме до кінця травня», – зазначив Хомяк.
Читайте також: «Палац за 1 гривню». На Львівщині шукають інвестора для порятунку XVIII століття
Після завершення технічного обстеження, у червні–липні, буде представлена загальна концепція розвитку комплексу. За словами Хомяка, до кінця літа завершать весь блок протиаварійних робіт.
Майбутнє Палацу: музей, виставки та культурні заходи
Фонд також планує розвиток території як культурного осередку: в палаці створять музей із кількома відтвореними кімнатами, інші приміщення використовуватимуть для виставок і різних заходів.
«Там буде музей – із збереженим оригінальним простором. Якщо й відтворюватимуть якісь інтер’єри, то, ймовірно, лише одне-два приміщення – як елемент вшанування пам’яті, адже у нас немає збережених експонатів. Інші кімнати використовуватимуться для різних заходів, виставок, конференцій», – зазначив директор.
Хомяк підсумував, що фонд прагне до максимально відкритого процесу і має намір активно консультуватися з місцевою громадою.
Історія палацу
Додамо, як пише сайт Фотографії старого Львова, палац Марсів збудований на початку XVIII століття. Його власниками була родина графів Коморовських. На початку ХХ століття маєток був проданий родині Марсів. Розквіт палацу прийшов на час естета Яна Станіслава Віталіса Марса, який був власником Судової Вишні на початку ХХ століття.
Ян Марс також був відомим колекціонером мистецтва, він придбав для палацу старовинні меблі та влаштував бібліотеки. Після смерті його власність успадкував онук Кшиштоф Марс, який відремонтував палац після шкоди завданої війною в 1914 — 1918 роках. Навколо палацу є великий парк за проектом інженера та ландшафтного архітектора Арнольда Рерінга, територія якого займає шість гектарів.
У радянські часи палац був конфіскований та переобладнаний у гуртожиток зооветеринарного технікуму. 1995 року палац згорів, і з того часу стояв у руїнах.
Спогади останньої мешканки Палацу
Кристина Марс-Ґавліковська, донька останнього власника маєтку в Судовій Вишні, сьогодні є єдиною, хто проживав у палаці Марсів до 1939 р., тобто у час, коли ця резиденція була центром земського комплексу і перебувала у зеніті своєї слави. «Фонд українсько-польської історії людей» нещодавно опублікував з нею інтерв’ю, яке брали в серпні 2023 р., у якому вона розповіла про своє дитинство у палаці.
Пані Кристина пригадує, що у палаці була вежа з «чубком», колони, тераси і навіть центральне опалення. Дівчинка із батьками жила на першому поверсі разом із бабусею й служницею. Там були салони, бібліотека, їдальня, гостьові кімнати. Їжу з кухні, що була на другому поверсі подавали спеціальним ліфтом:
«…у будинку зробили ліфт, з кухні. Бо кухня була нагорі, на поверсі (себто на другому поверсі – ред.). Моя мама ненавиділа запаху цибулі (сміється – ред.). Ну, але слушно, якщо є місце. Перед кухнею був коридорчик і був спеціальний ліфт, який возив не людей, лише теплу їжу донизу, просто на креденс у їдальні. У підлозі був зроблений отвір для ліфта, і я його знайшла (під час візиту 1995 р. – ред.)», – ділиться вона.
Родина Марсів активно вела світське життя: влаштовувала бали, приймала гостей, святкувала Великдень та Різдво з 12 традиційними стравами – борщем, холодною рибою, кутею та маковником. Ялинку прикрашали власноруч зробленими іграшками, а територію палацу засаджували квітами, утримували коней у стайні.
Криштоф Марс не лише керував маєтком, а й розвивав цегельню, чию продукцію експортували за кордон. Його дружина –освічена піаністка – організувала вирощування суниць, які відправляли навіть до Швеції.
«у будь-якому разі мама ті суниці вирощувала з великим успіхом. І коли наступав період, коли потрібно було відтинати вуса, аби посадити в іншому місці, то мама усім дівчатам, які у неї працювала, віддавала їх задарма. Бо вона більше не розсаджувала, то мало б змарнуватись?», – згадує пані Кристина.
У 1939 році родина була змушена покинути дім через війну, проте спершу Криштоф пішов воювати, а мама Кристини управляла усім господарством сама.
Невдовзі після від'їзду батька, на першому поверсі палацу оселилися радянські солдати, які зайшли у Судову Вишню. Про цей період оповідачка пригадує таке:
«І як прийшли до нас додому совєти, то кривди нам не зробили, але відразу був бруд і сморід, забили відразу туалет. Їли курей, а кості кидали на підлогу. Мама була в жаху. Бо ж уявіть: сама жінка з дітьми і старенькою бабцею, яка ледь ходила».
Невдовзі після цього, зі спогадів пані Кристини, німці почали відступ і планували ліквідувати тимчасову переправу через Сян, тож уся сім’я поспіхом виїхала з Судової Вишні і більше туди не повернулася.
До слова, у 1995 році Кристина вперше за багато десятиліть повернулася до палацу – і побачила, як зникли колони, а всередині нічого не залишилось від минулого.
Анастасія Лаврук
Фото: ФУПІЛ
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
