прес-служба УГП
1. Єдина партія без олігарха. Повірити в це складно, бо вибори – справа недешева: білборди, ролики, листівки, агітація… Проте у Галицькій Партії кажуть: за ними справді немає «грошового мішка». Ні львівського, ні київського, ні донецького. Партію підтримують місцеві підприємці, яким не подобається те, що робиться в країні і які не довіряють існуючих партіям. Не подобається їм, що після Революції немає відчутних змін. Не подобається й те, що існуючі партії зав’язані на одну особу і керуються з Києва. Має бути по-іншому. Тож львівські підприємці вирішили підтримати нову політичну силу, яка має показати зовсім новий для України приклад. Ці підприємці не афішують своїх імен, бо не звикли «піаритися» на добрих справах – на підтримці армії чи сприянні потерпілим. Вони не лізуть на телебачення, не ховаються в списках і не вказують, що кому робити. Ці люди готові допомогти, але дати дорогу іншим.
Читайте також: Хто фінансує Українську Галицьку Партію у Львові?
2. Тут – молоді громадські активісти. Кого беруть в партії? Відомих людей, зірок, військових – усіх, хто може підняти рейтинг політичної сили. А що вони далі робитимуть у міській чи Верховній Раді – то вже двадцяте питання. У Галицькій Партії роблять по-іншому. Роблять так, як в Україні мало-хто ризикує робити. До лав партії запрошують нерозкручених людей, а звичайних львів’ян. Хоча, не зовсім звичайних – сюди приходять люди, які вже чогось досягнути у житті і хочуть зробити більше, проте не для себе, а для міста. Не вірите, що такі є? Варто просто прийти на зустріч з активістами чи зайти в штаб, проглянути сайт партії чи сторінку в Facebook і ви переконаєтеся, що такі люди насправді є. Вони щирі, дієві, вони не йдуть в міську раду, щоб ділити землю чи брати гроші за місця для кіосків. Це – інші люди і декого з них ви знаєте особисто.
Читайте також: Молоді та активні: 11 історій про громадських активістів Львова
3. Справді наша партія. Ну хто не мріє про київські трибуни? Центральні телеканали, спалахи фотокамер і довгоочікувана слава. І тітка зі села дзвонить, що бачила вас в новинах. Ось він – пік кар’єри. Саме так думають багато українських політиків і до цього прагнуть. А знаєте чому? Бо кричати з трибуни Верховної Ради чи голосувати за закони значно легше, ніж навести лад у себе вдома: зробити порядок у поліклініках, вирішити проблеми з транспортом чи вигнати знахабнілих забудовників. Це складніше. Але саме цим вже зараз займаються активісти Української Галицької Партії і планують продовжувати. Партія гостро реагує на всі болючі проблеми країни, але починає працювати тут, в Галичині. А прийде час – нові цінності та нові люди прийдуть і до Києва. А поки – нема чого рватися до камер чи бігти до Верховної Ради, поки треба працювати тут: робити малі справи у дворах, на майданчиках, у парках, в транспорті, в лікарнях та школах. Просто робити і показувати, що політика – це не гучні гасла і ролики, а реальна щоденна робота.
Якщо хочемо думати не так, як всі, якщо готові читати між рядків, якщо бачимо на кілька кроків вперед, то Українська Галицька Партія – це наша можливість сказати своє слово.
Підготувала Тетяна Мартинович
