Андрій Лібич поїхав на війну у 2014-му. Тоді він із побратимами самоорганізувалися у добровольче формування з числа учасників «Сотня Лева» з Майдану. Добровольцем пішов, не маючи бойового досвіду. Свого часу він проходив хіба що певні вишколи в націоналістичній організації «Патріот України»: вчився стріляти, орієнтуватися у місцевості, але всі військові навички опановував уже у бойовій обстановці. Зокрема, коли брав участь в бойових діях за звільнення Слов’янська.
Після цього повернувся до Львова, щоб продовжити навчання на історичному факультеті Франкового вишу. А тоді знову відправився в зону АТО, де пробув два роки. Брав участь у боях під Маріуполем, у Широкиному, Водяному – у складі 8-ого окремого батальйону «Аратта» Української добровольчої армії.
Після повернення із зони бойових дій у захисника з'явилася зацікавленість у психології, він почав навчатися, закінчив магістратуру. Але з початком повномасштабного вторгнення російської федерації знову пішов на фронт. Цього разу вступив у добровольчий батальйон «Свобода» (формування Національної гвардії України, входить до складу 4-ї бригади оперативного призначення – ред.). Після звільнення Київщини поїхав на Ізюмський напрямок – у складі батальйону «Карпатська Січ» – зараз це 49-й окремий штурмовий батальйон ЗСУ.
Восени 2022 року під Лиманом при штурмі ворожих позицій Андрій отримав важке наскрізне поранення. Довгий час лікувався: спочатку у Харківському, тоді в Київському та Львівському госпіталях. Тривалий час проходив реабілітацію. Каже, що підтримка була відчутною, лікарі ставилися із дбайливістю.
Захисник прагнув повернутися до захисту Батьківщини, продовжувати воювати, але за станом здоров'я в кінці 2023 був звільнений зі служби. Тепер він працює психологом у Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій.
Андрій розповідає, що після повернення з війни захисники хочуть бачити свідоме суспільство, за яке вони боролись – щоб люди відчували, що вони є державою, щоб не було розмежування на «ми» і «ви». Так, коли воїни йдуть захищати свою землю, то опісля мають загострене відчуття справедливості, особливо якщо людям байдуже або хтось далі займається речами, які шкодять державі і підточують її зсередини. Тому варто усвідомлювати всю небезпеку і загрози, об'єднувати всі сили та зусилля задля перемоги, бути активними та свідомими. За це насамперед боролися і борються далі добровольці.
Ветеран розповідає, що з дитинства сповідував патріотичні погляди. «Для мене було зрозуміло і очевидно, що чоловіча справа воювати, коли це потрібно, що чоловік – це воїн. Тікати, ховатися, уникати – це ганебні речі для мене. Я пішов воювати, бо я українець. Бо це моя батьківщина, моя держава і я частина цього народу, української нації», – пояснює свій вибір Андрій Лібич і додає, що насправді все починається із виховання.
Він сподівається, що молодь на прикладі героїзму наших вояків, ростиме свідомою і буде носіями змін.
Сам він займався громадською виховною роботою у Спілці української молоді (СУМ). «Там, власне, закладають ці патріотичні принципи, суть яких – виплекати громадянина, який є всебічно розвинений. Тому бачу великий сенс у роботі з молоддю», – розповідає ветеран.
Психологією почав цікавитися у процесі реабілітації. З іншими ветеранами брав участь у проєкті ресоціалізації, а поміж тим сам проходив психологічну допомогу.
«Ми можемо говорити про досвід ресоціалізації інших держав, коли воїни поверталися після закінчення війни. Але в нас війна триває. Тобто ми повертаємось і не повертаємось насправді. Я відчуваю себе на війні, так чи інакше. Намагаюся допомагати дистанційно, підтримувати військових та ветеранів, бути корисним», – ділиться Андрій Лібич.
Психолог каже, що зараз ветерани сканують суспільство: як люди ставляться до своїх обов'язків, один до одного, чи ведуться на різні маніпуляції, інформаційно-психологічні операції ворога.
«Ветеранам нічого особливого не потрібно. Ми просто хочемо бути гідними людьми у гідній державі. Добре, що є пільги, які полегшують життя, але суть не в цьому», – каже він.
Важливо створювати ветеранські середовища, залучати максимально ветеранів до різних процесів, щоб вони відчували підтримку, що вони не одні. Ветерани мають ставати теж творцями змін, займати активну нішу у суспільстві. «Вони воювали за державу, тому повинні її розбудовувати далі, творити, нести ідеї. Вони билися з ворогом, у них є цінності. Важливо, щоб ці цінності переважали над інколи меркантильними речима, які побутують», – пояснює Андрій Лібич.
Захисник-доброволець каже, що про жодну перемогу не можна говорити без повернення нашої територіальної цілісності, відновлення територіальної цілісності та державного суверенітету на всій території України.
«І, звичайно, важливо, щоб Україна була дійсно українською державою, а не такою, як раніше, коли частина суспільства фактично була проросійською, через що і почалася окупація окремих регіонів та пізніше широкомасштабний наступ, – з метою захопити Україну. Це має бути своєрідне перевиховання народу. Бо ми часто недооцінювали або не бачили загроз, які перед нами стояли. Не уявляли, що росія нападе. Не робили висновків з історії», – наголошує Андрій Лібич.
Андрій наразі працює над навчаннями, тренінгами, які стосуються комунікацій з ветеранами. Він каже, що після повернення з війни захисників насамперед турбує власне здоров’я, пошук роботи, відновлення функцій після поранень та соціальна активність.
«З’являються певні бар'єри, бо ветеран часто, повертаючись сюди, ще тривалий час не може вийти з попереднього стану, йому важко перебувати в середовищі людей, які не прожили те, що він. І це такий виклик для нас, для нашого суспільства. Тут має бути праця з обох сторін для покращення цієї взаємодії», – ділиться Андрій Лібич.
Нагадаємо, що психологи Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій надають психологічні консультації військовим, членам їхніх сімей, сім'ям загиблих захисників та захисниць. Для запису на консультацію можна звертатися за телефоном: 073 962 83 25.
Христина Гоголь
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.