«Підемо на пікет, якщо її закриють». Що буде з останньою комунальною лазнею Львова

8209 0
Приміщення відомої серед львів'ян «лазні на УПА» передали для постійного користування Другому медичному об'єднанню. Це остання комунальна лазня в місті. Дехто з відвідувачів ходить сюди впродовж тридцяти років і каже, що кращої годі знайти. Та час тут ніби застиг: перед входом досі торгують віниками, а відвідувачі вітаються як добрі знайомі. То що буде з останньою комунальною лазнею у Львові, яку перетворили на Центр здоров’я «Бадьорість», що планують розмістити на 2 тисячах квадратних метрів та до чого готові вдатися постійні відвідувачі, якщо її не збережуть.

Tvoemisto.tv уже розповідало чимало історій про культові місця у Львові ті, які полюбляли відвідувати львів’яни і які, здавалося б, непідвладні часу. Ми вже писали, як закрилася культова «Українська книгарня» на проспекті Шевченка, 8, як «не втримався» знаковий для середмістя магазин посуду на Краківській, 5, як зачинилася давня аптека на Київській, 23. Всі ці заклади створювали своєрідний дух Львова. 

«Уже 25 років ходжу сюди щотижня. Люблю лазні, був у європейських, але пар там зовсім не такий. Наша львівська на Героїв УПА найкраща. Тут чудове, вже «рідне» обслуговування. Завжди радо зустрічають, приємно бачити пані Марію», – розповідає пан Сергій. 

Лазня розташована в дуже привабливому місці: на вул. Героїв УПА, 35 близько до вокзалу і не так уже й далеко від середмістя. Зі слів заступника директора Миколи Дубенського, лазню відкрили в 1968 році. З того часу майже нічого не змінилося. Працює вона чотири дні на тиждень – з п’ятниці по понеділок, із 08:00 до 20:00, а в неділю до 18:00. 

Центр здоров’я «Бадьорість»

При вході за касою нас зустрічає усміхнена 61-річна пані Марія. Вона тут працює вже 12 років. Каже, обожнює цю роботу. Всім відвідувачам бажає легкого пару. Вже знає кожного на ім’я, його життєву історію і стан здоров’я. Жінка признається, що лазня для неї – це сім’я, що вона дуже любить усіх цих людей.

Пані Марія за робочим місцем

«Заходять сюди втомленими та виснаженими, а виходять цілком іншими, видно,що поліпшили своє здоров’я. Люди тут не лише оздоровлюються, а й отримують насолоду та відпочинок. Це місце, де вони лікують душу. Баня дає здоров’я, силу, а головне настрій, – каже жінка, – Тут люди гуртуються, святкують дні народження. Наші відвідувачі приходять сюди не один десяток років і знаходять тут справжніх друзів. Я дуже люблю людей. До нас ходять і дорослі, і батьки з малими дітьми, які найбільше люблять бавитися в басейні. Якщо я знаю, що прийдуть із дітьми, то купую для них зранку цукерки. Такі вони вже потішні!»

Пані Марія показує вірш, який написав один з відвідувачів на згадку

Лазня має неабиякий попит серед містян. За день лише до чоловічої парильні приходять до 150 людей в теплу пору року. Взимку, звісно, більше – до 200. Двогодинний сеанс у загальній парильні обійдеться в 150 гривень.

Часто сюди навідується 83-річний Василь Крупський, доцент кафедри зимових видів спорту Львівського державного університету фізичної культури, ветеран спорту:

«Ходжу до лазні регулярно, все життя. Це розслаблення, відновлення сил і просто гарний початок тижня. Живу від понеділка до понеділка, щоб якнайшвидше прийти сюди».

Василь Крупський

На першому поверсі приміщення є закрита чоловіча сауна та душові. Наразі працюють лише два лазневі зали на другому поверсі. Кожен може вмістити до 25 осіб. Передбачене окреме жіноче та чоловіче відвідування. Це волога парильня, а для охолодження є басейн і душові кабіни. Також при них є роздягальні та зали для відпочинку, вбиральня. 

«Ходжу сюди років 15-ть. Тут дуже гарна парильня і хороший колектив. Колись мене запросили сюди випадково, але так сподобалося, що з того часу ходжу щотижня в понеділок із сестрою, – каже Галина. – Бачу, що після лазні покращується стан судин. Звісно, тут потрібно робити ремонт, але загалом мені все подобається».

Галина

На другому поверсі є загальна зала, де люди можуть відпочити, чимось перекусити, поспілкуватися. Є й невеликий буфет, де продають яблучно-морквяний фреш, чай і каву. Однак більшість приносить продукти та напої із собою, адміністрація не заперечує. 

«Ми цього не забороняємо. Люди ходять сюди роками для того, щоб відпочити. Навіщо змінювати традиції?» – каже директор лазні Микола Герасимчук. 

Напис на стіні загальної зали відпочинку з буфетом

Також між лазневими процедурами можна завітати на сеанс оздоровчого масажу. Судячи з відгуків клієнтів, масажист знає свою справу, його послуги мають попит. 

«Я побувала в багатьох лазнях. Ніде нема такого доброго пару, як тут.У парильні градусів 50-60 і висока вологість. Тут добре відкриваються пори, відчутне очищення організму. До того ж одразу біля парильні є басейн із нехлорованою холодною водою з крана. Також тут дозволяють паритися з віником, а таке можливе не всюди, – розповідає Орися, яка часто відвідує лазню.

У приміщенні лазні одразу біля входу є медпункт. Перед паролікуванням і після нього відвідувачам вимірюють тиск, контролюють їхній стан. 

Ця лазня одна з небагатьох у Львові, яка працювала в радянські часи. Тут не робили капітального ремонту вже понад 40 років, лише точковий, косметичний, однак люди щосили намагаються зберегти це місце. Зокрема, 79-річний Микола Петрович два-три рази на тиждень приходить сюди з друзями, щоби добровільно допомогти:

«Із часу відкриття лазні в 1968 році ходжу сюди. Ми з хлопцями добровільно допомагаємо в її обладнанні. Ремонтуємо і підтримуємо, робимо все, щоб вона працювала. Переробляли парильню, замінювали труби, миємо стіни час від часу».

Микола Петрович

Усі відвідувачі стверджують, що кращої лазні нема ніде. 73-річний Сергій Володимирович каже, що хотілося б, аби таких комунальних лазень було більше: 

«Раніше я ходив і на Академічну, і на Новий Львів. Колись у Львові було до 15 лазень, не те що зараз. Я ходжу до лазні змалечку, певно, тому й дожив до таких літ. У мене було два інфаркти, але зараз почуваюся чудово».

Постійні відвідувачі дуже переймаються долею лазні, переживають, що не зможуть більше в неї вільно ходити. 

«Це наша чудова лазня. Ходимо сюди вже понад 30 років. Почуваємося після неї знову людьми, це очищення й омолодження організму. Річ у тім, що вже немає комунальних лазень, ця остання, – розповідає один із відвідувачів. – Чомусь її віддали Другому ТМО. Незрозуміло, кому буде добре, а кому зле від того. Але хочу сказати, що в цій лазні завжди все робили для людей. І колишній директор Семенович, і новий Микола Олександрович все роблять для відвідувачів. Сподіваюся, так буде й надалі».

Кілька відвідувачок запевнили, що вийдуть на пікет під міськраду, якщо лазню закриють.

Лазня без віника – не лазня

Біля входу в будівлю продають віники, але по обіді їх уже не знайти –  розкуповують. Пропонують переважно дубові, з лавандою або березові. Як розповів директор Микола Олександрович, дубові обирають, як правило, чоловіки, а березові – жінки. Ціни різняться, все залежить від розміру та виду, коливаються в межах 50 – 100 гривень.

Микола Герасимчук показує віники на продаж

Пан Ігор розповідає, що віддає перевагу дубовому вінику, але робить його власноруч: 

«Іду до лісу, складаю гілочку до гілочки, потім добре перев’язую та висушую, обов’язково в затінку, жодна гілочка не має потрапити під сонячне проміння».

Господиня лазні пані Марія люб’язно розповіла >;Tvoemisto.tv про види віників та їхні властивості. Дубовий рекомендують використовувати людям із проблемною шкірою, яка має ознаки запалення, а також жирною шкірою. Такий віник корисний і гіпертонікам, оскільки знижує артеріальний тиск. Його листя містить дубильні речовини, тому позбавляє людину надмірної пітливості.

Часто любителі лазні обирають березові віники. Листя берези містить речовини, вітаміни й ефірні олії. Його рекомендують використовувати в парильні затятим курцям і людям із різними патологіями легень. 

Дубовий віник з лавандою

Віник із липи використовують для поліпшення якості й тривалості сну, а з горіха – при варикозі та виразкових патологіях. А ще бувають віники з черемхи, піхти, ялівцю, вільхи, евкаліпту, навіть кропиви. 

Із лазні в Центр здоров’я та реабілітації

Приміщення на вул. Героїв УПА, 35 передали для постійного користування КНП «Львівське ТМО 2». Тепер там Центр здоров’я «Бадьорість». Відповідне рішення було ухвалене під час пленарного засідання сесії ЛМР 23 серпня. Зі слів директора Другого ТМО Андрія Миськіва, там влаштують реабілітаційний центр зі збереженням комунальної лазні. 

Друге ТМО спеціалізується на плановому лікуванні, реабілітації та паліативній допомозі. Первинна медична допомога – це насамперед профілактика захворювань.

«Тут є паролікування. Лазня це нетрадиційна або ж недоказова медицина, але люди цьому довіряють. Це і є профілактика, тому, ймовірно, лазню й передали Другому ТМО», – пояснює Андрій Миськів.

Андрій Миськів

Тут планують надавати реабілітаційні послуги. Для профілактики захворювань організують масаж, лікувальну фізкультуру та дієтотерапію. Для реабілітації людей із захворюваннями легеневої системи або опорно-рухового апарату планують влаштувати душ шарко і сольові кімнати.

Наразі проєкт на етапі розроблення проєктно-кошторисної документації та підготовчих робіт. Ця будівля має понад 2000 тисячі метрів квадратних. Ремонт розпочнуть у приміщеннях, які не функціонують. У них будуть масажні й оглядові кабінети, фізіотерапія та лікувальна фізкультура, а також індивідуальні парильні. До кінця року планують виконати 30% робіт.

«Під час війни, звісно, є інші пріоритети, але ми рухаємося до мети. Це справді єдина комунальна лазня, яка залишилася. Ми знаємо, як її люблять містяни, і хочемо її зберегти, навіть покращити. Треба ремонтувати простір так, аби не зачиняти його», – вважає керівник Другого ТМО.

Унаслідок повномасштабного вторгнення росії Львів став реабілітаційним хабом для поранених військових. Наразі в місті вже є кілька потужних закладів, як-от «Незламні» та «Superhumans», однак і Центр здоров’я «Бадьорість» може стати одним із таких. Чимало відвідувачів ходять сюди саме через позитивний ефект паролікування, відновлення організму після різних травм. Водночас керівництво планує додати інші помічні водні процедури. Якщо створити тут необхідні умови й додати інші реабілітаційні послуги, то згаданий центр міг би допомагати пораненим військовим у відновленні, зрештою, кому б спало на думку закривати єдину комунальну лазню у Львові? 

Наталія Вареник

Фото: Іван Станіславський/Твоє місто

Колаж: Дмитро Тарадайка

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Репортаж Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!