Фото: ФБ Остап Кривдик
«Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
Чи готова Україна до сучасних провокацій? Чи криза на білорусько-польському кордоні є частиною перевірки плану російського вторгнення в Україну? Про це Tvoeмisto.tv поговорило із політологом-активістом, асоційованим дослідником Аналітичного центру УКУ Остапом Кривдиком.
Чи Україна винесла уроки після окупації Донбасу і анексії Криму та чи готова до провокацій?
Є кілька різних рівнів готовності. Україна готова частково, враховуючи той важкий досвід, який держава пережила у 2014 році. Керівництво зробило певні висновки щодо безпеки та охорони, змінило законодавство. Проте підготовлена тільки частина планів з дій на випадок кризи. Щоб скласти повноцінний план, треба провести інвентаризацію всіх галузей. Враховуючи розкрадені інституції, їхні керівники не дуже хочуть це проводити.
Читайте також: Зеленський заявив, що в Україні на 1 грудня готують держпереворот
Що стосується суспільства взагалі, то воно менш готове до кризи, бо люди дуже розслабилися. В українців немає відчуття, що потенційне російське вторгнення – це екзистенційна загроза. Щось схоже було у 2014 році на Донеччині, коли там горіли будинки і людям доводилося тікати під обстрілами ні з чим.
Зараз же країна і Київ живуть звичним життям, начебто війни на сході та загрози вторгнення немає. Вартувало б готуватися, як перед великим штормом чи великою пожежею.
Частину приготувань мала б зробити держава, частину – суспільство. Держава неправильно комунікує, не дає розуміння загроз та не створює бажання самоорганізуватися. Тут відкривається можливість для ініціативи місцевого самоврядування, щоби працювати у межах нового закону «Про основи національного спротиву» та розвивати територіальну оборону.
Новий закон важко коментувати, бо більш суттєва їхня частина секретна. Добре, що взагалі є якісь плани, проте наскільки вони виявляться ефективними – це питання. Нове керівництво Генштабу ЗСУ вселяє надію у краще. Водночас деякі персони в адміністрації Президента скомпрометували себе через справу Вагнерівців (спецоперація, що готувалась українськими спецслужбами, спрямована на затримання бійців ПВК Вагнера, зокрема осіб причетних до збиття Іл-76 у Луганську та збиття Boeing 777 біля Донецька – прим. ред.). Це додає песимізму, тому треба готуватися.
Росія, як привід для вторгнення, може використовувати питання історичної пам'яті, вакцинації, корупції. Кремлю байдужі методи – головне посіяти зневіру, злість та ненависть, щоб ми самі себе знищували. Варто шукати «руку Кремля» у конфліктах, в яких ми не бачимо об'єктивних підстав. Це антивакцинаторські протести, які є просто скоординованою дією. Я б назвав це інформаційно-бактеріологічною війною, коли за допомогою інформаційно-психологічних засобів на території ворога створюється пандемія. Це нагадує методи НКВД, коли він воював проти УПА, заражаючи криниці тифом та підмінюючи ліки.
Читайте також: Через загрозу російської інтервенції у Львові пропонують створити концепцію тероборони
Щодо волонтерського руху, то про нього зараз також складно говорити. На перших фазах війни він був дуже активний. Зараз волонтери намагаються вирішити кризу з Covid-19. Чи буде в них ресурс переключитися з неї на допомогу фронту – незрозуміло, оскільки їхня перша хвиля вигоріла.
До яких дій можуть вдатися російські військові, щоби легалізувати вторгнення в очах російського соціуму. У 2014 році це був «утиск» прав російськомовних, а зараз?
Варто сказати про те, що мала б робити зараз Україна. Проводити офіційне навчання з надзвичайного стану «для галочки» точно не варто. Це проводили у 2019 році для невеликої частини бюджетників і це радше показало противнику вразливі точки нашої організації.
Зараз хороший час перевірити бомбосховища, вогнегасники, плани евакуації з будинків та офісів, провести кампанію про інформаційну культуру.
Те, що ми маємо низький рівень вакцинації – це все результат, в тому числі, гібридної війни, оскільки українці не довіряють державі, а довіряють «зливним бачкам». Натомість Україна мала б вести психологічно-інформаційну протидію російській пропаганді.
Чи є криза на білорусько-польському кордоні частиною перевірки плану вторгнення в Україну?
Фантазія цих людей не обмежена жодним чином. Щоби знайти привід для війни, вони можуть підпалити російські школи у Львові, можуть вбивати єпископів Московського Патріархату. Для Росії доволі звична практика вбивати своїх же агентів. Так вбили російського «голоса» Олеся Бузину (український публіцист, есеїст і телеведучий. У деяких ЗМІ згадується як діяч з поглядами проросійського спрямування. У квітні 2015 року був убитий біля власного будинку – прим. ред.).
Варто було б закрити російське консульство у Львові ще у 2014 році. Це красива мішень для того, щоб показати, як українські «нацисти» коктейлями Молотова можуть спалити «нещасних російських дипломатів» у Львові. При чому росіяни самі будуть готові їх найняти.
Читайте також: У Львові переформатували одне з управлінь, щоби воно займалося теробороною
Я би радше акцентував увагу на органічно суперечливі речі. Зокрема, дуже суперечливою є релігійна ситуація. Умовно будь-який «замах» на Почаївську лавру може дати привід якійсь гуманітарній місії з білоруського кордону. Фантазіям російського керівництва немає меж. Спосіб їх мислення дуже гарно описана в доповіді «Сурков Лікс».
Як на мене, ця криза – це цілий спектр повідомлень з боку Росії. Це радше атака психологічна, зі своїми вторинними цілями: розвідкою, перевіркою здатності іншої сторони втримати кордон, кількості людей залученої для цього, наскільки польська правляча еліта готова психологічно протистояти таким викликам. Зокрема, це також тестування солідарності НАТО та того, як працює колективна оборона Північноатлантичного альянсу (принцип колективної оборони закріплено у статті 5 Вашингтонського договору. Він полягає у тому, що напад на будь-яку з держав-членів Альянсу розглядається як напад на них усіх – прим. ред.)
Це була атака НАТО та доведення Польщі і Литві, що вони власними силами нічого не зроблять, що їх всі покинули самих. Це вже другий хід з мігрантами. Першими були сирійські біженці, які тисячами емігрували в Європу та призвели до росту крайньо правих політичних сил в Німеччині, Франції та інших країнах. Росія в 2016-2017 роках дестабілізувала ці країни і просунула дружні собі сили в місцеві парламенти, в Європарламент та змінила порядок денний.
Від загострення на білорусько-польському кордоні Росія добивається ще й дискредитації в цілому гуманітарного права та поняття біженця. Вона перетворює історію з біженцями просто у зброю та прикривається людьми. Це змусить Захід зробити протоколи щодо мігрантів набагато жорсткішими і кордон ще соліднішим. Думаю, що якоюсь мірою росіяни роблять це для того, щоби із самої Росії у разі чогось не могли втекти люди.
Чи може бути запуск Nord Stream-2 частиною підготовки до російського вторгнення?
Це частини однієї і тої самої стратегії. Франція зараз напередодні виборів, Німеччина тільки пройшла вибори, уряд тільки-но формується, йде переналагодження адміністративних вертикалей, що займе певний час. Це може вплинути на здатність оперативно реагувати на потенційні кризи.
Росія намагається використати й енергетичне питання, щоби вирішити питання щодо України. Штучно створений дефіцит природного газу в Європі – це не про енергетику, це про геополітику. Кремль хоче не тільки запустити «Північний Потік-2», ігноруючи європейське законодавство. Росія хоче, щоб Європа заплатила за газ Україною.
Чи може Росія зараз наважитися на силове захоплення держадміністрацій, як у 2014-му році?
Так, може вдатися і до такого сценарію, бо це частина гібридної війни. Коли не вдається буцімто громадське захоплення влади, як у Харкові, тоді зі сторони Донецька безпосередньо пішли російські танки.
Методи гібридної війни спрацьовують, коли держава є надзвичайно слабка. В Криму росіяни були змушені вводити спецпризначенців через проукраїнські кримськотатарські маніфестації. Так само і на Донеччині та «руська весна» програла. Якщо б не було російських військ, бойовики були б зачищені до середини вересня 2014 року.
Треба остерігатися того, що росіяни зазвичай діють через кримінал. Кримінальні мережі інтегровані в Україну ще з часів КДБ в лінійку оперативної діяльності. Варто очікувати можливі атаки на громадських діячів та на ключових осіб, як в уряді Зеленського, так і в опозиції.
Навіть телефонне хуліганство, постійні замінування метро, вокзалів чи аеропортів – це може бути частиною дій криміналітету у гібридній війні. Паралізування Києва та інших центрів, знеструмлення України, позбавлення її мобільного зв’язку чи Інтернету влаштувало би Росію. Окупація ж України не зовсім під силу Росії.
Багато ЗМІ та експертів говорять про те, що сучасні перекидання військових Росією мають спільні риси із початком російсько-грузинської війни у 2008 році. Чи бачите ви щось спільне?
Я би змінював підхід. 20 листопада 2014 року українська Революція перемогла ставленика Москви Віктора Януковича (четвертий президент України – прим. ред.). Через два дні він був змушений втекти, з того часу гібридна війна перейшла в свою гарячу фазу.
Гаряча складова війни має періоди затухання та ескалації. Дотепер був певний період затухання, далі знову буде ескалація. Треба бути готовим і до одного, і до іншого. Просто робити свою справу незалежно від того, що робить Росія.
Я думаю, нам варто було перейняти ментальність Ізраїлю, який перебуває в оточенні держав, що недружньо до нього налаштовані (під час арабо-ізраїльських війн проти держави Ізраїль воювало сім арабських держав – прим. ред.). Варто показати, що спроби окупувати Україну занадто дорого коштуватимуть.
Стримування агресії великою мірою залежить від США та наших європейських партнерів. І ми маємо розуміти, що на Майдані ми обрали свободу, і зараз за свободу ми платимо безпекою. Ціна велика.
Роман Тищенко-Ламанський, Анна Чистякова
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян