Фото: Ольга Бовкун
Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
Львів географічно розташований на європейському вододілі, звідки беруть початок витоки чотирьох річок: дві з них впадають у Чорне море, а дві – у Балтійське. На самому початки містяни забруднюють свої річки. У Львові, як і в інших містах, практика зливати каналізацію у річку існувала від часу її появи, але в Європі відмовились від цього всередині 20-го століття. Сьогодні є чимало варіантів каналізування, що дозволяють мінімізувати забруднення річок. Про це говоримо з ініціаторами порятунку річки Зубра у Львові – керівницею управління екології та природних ресурсів ЛМР Олександрою Сладковою та дослідником міста, гідрологом, діґґером Андрієм Риштуном.
Чия відповідальність?
Річка Зубра тече через парк Івана Павла ІІ на Сихові. Ще 40 років тому тут було озеро площею у 20 гектарів, а зараз площа усіх доступних для мешканців водойм Львова становить лише 18 га. Річка дає життя флорі, фауні і людям.
Читайте також: Не лише Полтва. Львів міг би бути містом 400 озер
За словами Андрія Риштуна, те, що каналізацію зливають у підземну Полтву, допустимо, тому що на ній є водоочисні споруди, що справляються зі стоками. Зі Зуброю історія зовсім інша – вона є повністю живою річкою зі своєю екосистемою і зі забрудненнями змушена справлятися сама.
«Перш за все, потрібно вирішити ситуацію з каналізацією, а потім вже питання фізичного очищення русла річки. Для цього потрібно мало. Наприклад, нещодавно ремонтували вулицю Хуторівка на Персенківці, де є велика труба, що, за нашим моніторингом, дає половину всього забруднення в Зубрі. Коли все було розкопано, можна було від’єднати каналізаційний стік від «дощівки» (дощової каналізації – Ред.) і Зубра вже стала б удвічі чистішою. Але цього не зробили», – говорить Андрій Риштун.
Така ж ситуація, за його словами, на вулиці Хоткевича, де є велика труба від кількох багатоповерхівок – ще давно, коли там забивалася каналізація в під’їздах, її перепідключали у «дощівку».
«Будинки мають бути підключені до мереж каналізації або мати місцеві очисні споруди. Ці проблеми можна було усунути на етапі реконструкції Хуторівки, але цього не зробили, хоча міський голова обіцяв очистити Зубру», – додає дослідник Львова.
Минулого року Олександра Сладкова ініціювала очищення Зубри, на що виділили кошти з природоохоронного фонду. Тоді разом із ЛМКП «Львівводоканал» та Сихівською районною адміністрацією дослідили дощову каналізацію і виявили там стоки, що мали б іти в побутову каналізацію. Це сталось через незаконні підключення побутової каналізації та стоки з автомийок.
Читайте також: Мандрівка Озерами Львова
Водночас керівниця відділу звернень громадян «Львівводоканалу» Уляна Горбата каже, що підприємство не відповідає за дощову каналізацію, а лише «за водопостачання і водовідведення», тож не впливає на від'єднання побутових врізів від дощової каналізації. За «дощівку», за її словами, юридично відповідають районні адміністрації міста.
Натомість у Сихівській адміністрації відповіли, що на вулиці Хуторівка, де є труба, що забруднює річку, ремонтували лише дорогу, за що відповідає «Львівавтодор».
Що робить міська рада?
Олександра Сладкова розповідає, що управління працює над відключенням джерел забруднення річки від дощової каналізації.
«Кожен відключений незаконний стік – це плюс екосистемі. Таких підключень є десятки і постійно виявляються нові. У багатоповерхівці може жити стільки ж людей, як в невеликому селі, а таких будинків на одній вулиці може бути 30-40. І якщо каналізація в одній будівлі підключена неправильно, це все йде в річку», – говорить керівниця управління екології.
За її словами, 100 приватних будинків чи неканалізоване село не створюють такого навантаження, як багатоповерхові будинки.
Аби дізнатися, чи ваша каналізація підключена до загальноміської, говорить Андрій Риштун, треба просто подивитись, чи приходить рахунок за водовідведення. Якщо він є, то є і підключення до каналізації, якщо ж немає, то варто докласти зусиль, аби це виправити. Для початку – звернутись у «Львівводоканал».
Читайте також: Біля Сихова на річці Зубра може з'явитись громадський простір і велопроменад
Олександра Сладкова розповідає, що місто за останні роки багато вклало у каналізування вулиць, але мешканці не поспішають підключатися до стоку, тому що потрібно оплатити підключення будинку до загальноміської труби.
«Частина Львова, що належить до басейну Зубри, не є настільки великою, щоб вбити річку повністю, але з кожним роком її стан погіршується. Це особливо очевидно рибалкам, які бачать, як зменшується біорізноманіття та кількість життя в річці», – додає чиновниця.
У деяких випадках, як-от вулиця, де живуть 20-30 людей, недоцільно витрачати міські гроші на каналізування. Тут, говорить Олександра Сладкова, краще встановлювати місцеві очисні споруди, коректно їх обслуговувати та очищати побутові стоки на місці. Вже очищену воду з будинків разом з неочищеною дощовою водою можна скидати в річку. Місцеві очисні споруди, пояснює вона, – це закопаний під землю бак зі специфічними бактеріями, до якого підключений кисень. Раз на рік приїжджає машина і відкачує з баку намул, що утворився.
«За чинним регулюванням правопорушень щодо забруднення довкілля, покарати мешканців за незаконний скид фекальних стоків є вкрай важко, а штраф – мінімальний. По суті, такої практики немає з 2009 року. А підключення до центральної каналізації або встановлення місцевих очисних споруд потребує ініціативи, часу та коштів – невеликих, у порівнянні зі завданою довкіллю шкодою», – каже Олександра Сладкова.
Ситуація може змінитися тоді, вважає керівниця управління екології, коли фінансово вигідніше буде очищати свої стоки або підключатися до централізованої каналізації, а не продовжувати шкодити природі.
Практичні люди
Також великою проблемою для Зубри є автомийки, зокрема самообслуговування, що зливають у річку відходи.
«Миючі засоби і залишки масла формують плівку, що не пропускає у товщу води кисень, і вбивають бактерії, що природно займаються очищенням річки. Ці бактерії очищають воду від органічних, у тому числі і фекальних, забруднень», – розповідає Олександра Сладкова.
Ще одна складова забруднення Зубри – це неканалізовані села нижче за течією, що зливають стоки, а з ними часто і побутове сміття, у річку. Відходи затримуються в коренях дерев і кущів на берегах, накопичуються в бобрових заплавах.
Читайте також: Що має побачити кожен львів'янин. Піскові озера
«Селянам це може не подобатися і часом вони вирішують «прочистити» річку – вирізають дерева, кущі, боброві дамби, щоб не розливалася вода і не збиралося, а пливло далі, до наступного села, сміття. Тобто русло річки чистять не задля догляду, а щоб стік зі сміттям рухався без перешкод. Також «спрямлення» русла дозволяє задіяти в господарстві землі, що раніше були частиною заплав річки», – пояснює керівниця управління екології ЛМР.
Вона додає, що розчистка русла – це боротьба з наслідками, а в першу чергу варто перестати забруднювати річку побутовими стоками і твердими відходами. Для цього потрібна співучасть усіх сторін, в тому числі – і мешканців.
«Хтось скаже, що водозабір для Львова здійснюється не з річок, а зі свердловин. Але саме річковою водою поливають рослини, що ми їмо, і напоюють свійських тварин», – додає Олександра Сладкова.
Читайте також: Які озера відновлюватимуть цього року у Львові. Перелік
В опитуванні про пріоритети природоохоронного фонду Львова на 2021-й рік, як і торік, із величезним відривом лідирує пропозиція «Очищення витоків русла річки Зубра», пише Олександра Сладкова на своїй фейсбук-сторінці. Долучитися до голосування може кожен львів’янин.
Ольга Бовкун
Фото авторки
Відео Тараса Бабенчука
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян