Фото: Darya Tryfanava
Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
Чи був локдаун?
Ті, хто упродовж локдауну, гуляв у центрі Львова, зможуть підтвердити, що низка кафе, барів і ресторанів працювали не лише з собою або на доставку, а й приймали відвідувачів і всередині – за завішаними вікнами. Про це ж, хоч і без ентузіазму, говорять і у міськраді Львова.
«Хто хотів і міг працювати, ті працювали. Цей локдаун справді був більше інтелектуальним, ніж реальним», – каже співрозмовник Tvoemisto.tv із ЛМР.
Він додає, що міська влада на це не впливає, адже контроль за дотриманням правил – прерогатива поліції. Про те, скількох підприємців оштрафували за порушення карантинних правил, у міськраді не знають – поліція на запити не відповідає.
Як повідомили у ГУ Нацполіції Львівської області, за період з 8 по 24 січня правоохоронці склали 444 протоколи за статтею 44 п.3 ч.1 на власників кафе, ресторанів, магазинів та окремих закладів ТРЦ, яким було заборонено вести свою діяльність. Утім, у поліції не уточнюють, про які саме порушення і в яких закладах ішлося. Також правоохоронці винесли близько 1900 постанов саме на громадян, які перебували в громадських місцях без маски, додають у поліції.
Бізнес-омбудсмен Львова Сергій Кіраль у коментарі Tvoemisto.tv каже, що виключно поліція може складати протоколи на порушників. Моніторингові групи, створені при міськраді, можуть хіба ініціювати додатковий контроль, але фіксація порушення і покарання – повноваження поліції.
Водночас Сергій Кіраль вважає, що на поширення вірусу впливає не робота ресторанів, а дотримання протиепідемічних заходів містянами.
«Я не бачив жодного випадку, коли штрафували когось без маски. А це важливіше для стримування поширення вірусу і ми це бачимо на закордонному досвіді. У США, наприклад, у першу чергу не обмежили роботу шкіл чи ресторанів, а контролювали носіння масок в усіх місцях – публічних і непублічних, тому що це стримує перенесення вірусу. Якщо людина в масці і дотримується дистанції та гігієни рук, це стримує вірус, а не те, чи заклад зачинений, чи ні», – говорить Сергій Кіраль.
Зіпсовані продукти, вилите вино
Ті, хто грав за правилами, якими б вони не були, кажуть, що хоч локдаун і тривав два тижні, та завдав сильного удару.
Ресторатор Андрій Дзюбан («Майстерня карамелі», «Дублін», «Тітонька Софі») розповідає, що за два тижні його заклади зазнали чималих втрат: довелося списати велику кількість вина, пива у кегах, що скисло, а також продуктів. Загалом, каже він, ідеться про сотні тисяч гривень. Доставку страв під час локдауну у його закладах замовляли рідше. Це, вважає ресторатор, пов'язано з тим, що через карантин люди втратили бізнеси, роботу, гроші, і, відповідно, більше економлять.
«Ще один місяць ми втратили, працівники не отримали зарплату в повному обсязі, а тільки за те, що виходили працювати на декілька днів на початку січня і от зараз», – говорить Андрій Дзюбан у коментарі Tvoemisto.tv.
Читайте також: У МОЗ визнали, що карантин вихідного дня не дав очікуваного ефекту
Про суттєві втрати говорить також Вардкес Арзуманян («Кентавр», Mons Pius, «Шампанерія Х&Х» та інші). На 120 тисяч гривень списали лише вино та ігристе. Продукти ще не рахували.
«Усе, починаючи від горілки, закінчуючи вином і навіть мінеральною водою, має свій термін реалізації. Крім цього, у нас велика кількість розливу в закладах «Шампанерія ХХ», «Пара Джанов і Портвейн» тощо. Це не можна продавати. Дякуємо Степанову та Ляшку за 8 тисяч гривень компенсації», – зазначає він у себе на Фейсбуку.
У коментарі Tvoemisto.tv ресторатор говорить, що люди хочуть працювати там, де на їхню зайнятість не впливає локдаун, що залишає їх без заробітку. На його думку, правила карантину визначають люди, які жодного стосунку до ресторанів не мають і не знають, як працює середній та малий бізнес.
Читайте також: Чи дотримуються львів’яни карантину вихідного дня. Фоторепортаж
У результаті локдауну не відкрився один із закладів Вардкеса Арзуманяна, однак ресторатор наразі не розголошує, який саме. Сподівається, що з часом його діяльність зможуть відновити.
Не змогли відкритись
Маленькі сімейні заклади хоч і не викидали продукти на сотні тисяч гривень, але мають інші труднощі: деякі з них після локдауну не можуть відкритись. Один із таких – «Янтик Кримський». Його закрили ще навесні 2020 року, працюють лише на доставку. Власник, кримський татарин Халіл Халілов, який переїхав до Львова із родиною з Криму, каже, що планував відкриватись у січні, мав сподівання, що все зміниться на краще. Однак тепер розуміє, що відкривати заклад варто вже тоді, коли ситуація стане більш стабільною: коли відкриють кордони, а до Львова повернуться туристи і студенти.
Читайте також: Богдан Шумилович: У довоєнній Галичині не святкували від Романа до Йордана
«Дуже складно тримати заклад відкритим, коли менше і менше людей відвідують його, тому я залишив його в форматі доставки», – каже він.
А власниця пекарні «Кримська перепічка» Оксана Новікова, яка також була змушена залишити Крим після анексії півострова, говорить, що в її закладі середньодобова виручка під час локдауну знизилась на 40%. Доставку випічки замовляли навіть менше, ніж раніше, кількість відвідувачів, які хотіли взяти щось із собою, впала удвічі.
«У нас немає піцерії, що би постійно працювала на онлайн-замовлення і доставки, до якої люди звикли би. У нас все інакше. Щодня ми випікаємо на свій страх і ризик те, що, вважаємо, люди куплять. Під час стабільної роботи можна порахувати, чого саме і в якій кількості буде потрібно, але зараз це неможливо передбачити», – розповідає вона.
Читайте також: «Лишили нас без штанів». Львівські ресторатори вимагають скасувати локдаун вихідного дня
Уже з 8 січня Оксана Новікова побачила дуже суттєве падіння, якого не очікувала. Не думала, що все буде настільки критично. Навіть попри активність в соцмережах і святковий асортимент, статистика невблаганна.
«Нині економічна ситуація дуже невесела, зокрема, зросла вартість усіх складових продукції. Тож про заробіток наразі взагалі не йдеться, як і не доводиться мріяти про підтримку держави – натомість маємо хаотичні рішення, що лише все ускладнюють. Ми ледве дихаємо і вже рік працюємо тільки на видатки. А тарифи, податки і ціни – ростуть. Тож не знаю, скільки ще ми зможемо протриматись», – додає Оксана Новікова.
Дещо легше було закладам, які завжди працювали на замовлення із собою. Співвласник стрітфуду «Це фалафель, крихітко» Дмитро Борисов у коментарі Tvoemisto.tv розповідає, що під час останнього локдауну звично працювали навинос, за винятком кількох днів, коли були сильні морози. Ті дні використали для дрібних ремонтних робіт.
«Коли морози, то у центрі Львова, зазвичай, доволі мало людей, тому працювати не було сенсу – були б списання продуктів. У нас не ресторан, куди люди приходять, щоб провести час, а стрітфуд, куди люди заходять по їжу і йдуть далі», – каже він.
Загалом взимку тут завжди менша виручка, ніж влітку, але цей локдаун, за словами Дмитра Борисова, вдалося пережити з мінімальними втратами у порівнянні з весняним.
«Тоді локдаун був повною несподіванкою, до якої ми не були готові. Тоді взагалі не працювали, бо власної доставки не маємо, а в центрі практично не було людей», – додав він.
У збитках ще від весни
Перший жорсткий карантин – довший і стресовіший, та з організацією доставки тоді було набагато легше, ніж під час січневого локдауну, говорить Тетяна Абрамова («Чотири чебуреки і просекко», «Пара булок і компот», «Велика львівська канапка»). Навесні було зачинене все і люди розуміли, що працює лише доставка і самовиніс.
«Локдаун почався у післясвятковий період, коли ми і так заходили в низький сезон, коли падає попит і потік людей. Зараз їх взагалі не було. Погано працювала навіть доставка, її рівень дуже впав. Нас на плаву протримав тільки ярмарок, у якому ми брали участь, залучили працівників у деяких процесах», – говорить вона.
А зі збитків, додає підприємиця, її заклади не вийшли ще від весни – нормально вдалося попрацювати лише наприкінці літа і кілька днів на свята. Тоді, за її словами, нарешті згадали, як це – працювати, коли є постійний потік людей.
Читайте також: Про зникнення галантності і галицького шарму, або чому нас привчили їсти без столового ножа
Натомість у холдингу емоцій «!FEST» кажуть, що цьогорічний двотижневий локдаун мав одну перевагу над попереднім, адже мав визначені терміни – з 8 по 24 січня. Нині у звичайному режимі працюють майже всі заклади холдингу. Закрилася тільки «Пошта на Друкарській», – це анонсували ще минулого року. Водночас весною проєкт рестартуватиме, якщо все буде гаразд, розповідає у коментарі Tvoemisto.tv керівник PR-відділу Холдингу емоцій «!FEST» Тарас Маселко.
«Були заклади, які працювали навинос, ярмарок біля «Пструга», але не можемо казати, що це вирішило ситуацію з локдауном. Бізнес в такий період просідає і не дає потрібних результатів. До того ж, зараз для галузі гостинності прийшов період затишшя: люди менше їздять відпочивати, менше ходять до закладів та витрачають гроші», – додає він.
Десерти вже не замовляють
«Локдауни вже всім набридли, хочеться, щоби були люди. У нашому місті дуже відчутно, що нема туристів», – додає Тетяна Абрамова.
Її знайомі ресторатори зі столиці кажуть, що там не так відчувається відсутність туриста, тобто суттєвої різниці між звичайним карантином і локдауном нема. Це тому, за її словами, що ті більше орієнтовані на місцевого мешканця, а Львів на 70% – на туриста.
Читайте також: Карантин вихідного дня для ресторану – це як ампутувати ноги, але по шию
«Хоча у своїх закладах ми намагаємося завжди орієнтуватися на львів’янина, проте нашого міського споживача на ту кількість закладів і пропозицій дуже мало. Платіжна спроможність дуже впала, середній чек раніше був абсолютно інакший. Колись одна людина могла замовити суп, чебурек, салат і взяти десерт та напій, а зараз це або лише обід, або чебурек і суп. Та й внутрішній споживач не може кожен день ходити закладами», – каже Тетяна Абрамова.
Зараз заклади підприємиці працюють також із власною доставкою та через Глово. Однак це всього 15% від доходу, який міг би бути.
«Я маю великі сподівання, що люди потроху вийдуть на вулицю, матимуть бажання відпочити і піти в заклад. На свята ми нарешті згадали, як все було до карантину: люди скучили за спілкуванням, за іншими людьми. Не знаю, наскільки швидко і потужно, але це все має повернутися в наш звичний ритм. Це буде кайф для будь-якого власника», – додає вона.
Ольга Коваль
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян